- •3. Форми організації бухгалтерського обліку
- •12. Форми бухгалтерського обліку
- •Меморіально-ордерна форма організації обліку
- •Журнально-ордерна форма організації бухгалтерського обліку
- •Діалогово-автоматизована форма
- •16. Поняття власного капіталу у контексті організації обліку
- •20. Організація обліку інших капіталів
- •29. Організація обліку амортизації основних засобів
- •32. Організація обліку амортизації нематеріальних активів, їх переоцінки
- •48. Кваліфікаційні та етичні вимоги до працівників обліку
- •49. Концептуальні основи обліку праці облікового апарату
- •51. Організація інформаційного забезпечення обліку
16. Поняття власного капіталу у контексті організації обліку
Основні завдання організації обліку власного капіталу:
забезпечення обліку даних та узагальнення інформації про стан і рух власного капіталу;
контроль за правильністю і законністю формування власного капіталу;
своєчасне, повне, правильне відображення розміру і всіх змін власного капіталу;
контроль за раціональним розподілом прибутку за відповідними фондами;
організація аналітичного обліку на рахунках власного капіталу для своєчасного отримання достовірної інформації;
правильне відображення в регістрах обліку і звітності операцій з власним капіталом.
Основні положення про облік власного капіталу, що наводяться в наказі про облікову політику:
положення(стандарти) бухгалтерського обліку, якими керується підприємство при веденні обліку власного капіталу;
порядок розподілу чистого прибутку;
порядок збільшення статутного капіталу;
склад і порядок утворення і використання фондів спеціального призначення;
порядок створення забезпечення зобов’язань;
номенклатура робочих бухгалтерських рахунків, а також будову аналітичних рахунків з обліку власного капіталу;
порядок обліку курсових різниць протягом звітного року;
порядок утворення та використання резервного капіталу;
встановлення порядку вибуття учасників і визначення розміру частки належного їм додаткового капіталу.
Власний капітал – це сукупність матеріальних цінностей, грошових коштів, фінансових інвестицій і витрат на придбання прав і привілеїв, необхідних для здійснення підприємством виробничої та іншої комерційної діяльності.
Класифікація (структура) власного капіталу:
рахунок 40 «Статутний капітал» – облік та узагальнення інформації про стан і рух статутного капіталу підприємства;
рахунок 41 «Пайовий капітал» – облік та узагальнення інформації про суми пайових внесків членів товариства;
рахунок 42 «Додатковий капітал» – узагальнення інформації про суми, на які вартість випущених акцій перевищує їх номінальну вартість, а також про суми дооцінки активів та вартість необоротних активів, безоплатно одержаних підприємством від інших осіб, та інші види додаткового капіталу;
рахунок 43 «Резервний капітал» – облік та узагальнення інформації про стан і рух резервного капіталу підприємства, створеного відповідно до чинного законодавства та установчих документів за рахунок нерозподіленого прибутку;
рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» – облік нерозподілених прибутку чи непокритих збитків поточного та минулих років, а також використаного в поточному році прибутку;
рахунок 45 «Вилучений капітал» – облік вилученого капіталу, в разі викупу власних акцій (часток) у акціонерів з метою їх перепродажу, анулювання (зменшення статутного капіталу) тощо;
рахунок 46 «Неоплачений капітал» – узагальнення інформації про зміни у складі неоплаченого капіталу підприємства.
20. Організація обліку інших капіталів
Пайовий капітал відображає суму пайових внесків членів спілок та інших підприємств, що передбачена установчими документами, і означає, що це сукупність коштів фізичних і юридичних осіб, добровільно розміщених у товаристві для здійснення його господарсько-фінансової діяльності.
Облік пайового капіталу здійснюється на рахунку 41 «Пайовий капітал». Цей рахунок застосовується тими підприємствами, у яких частина власного капіталу формується у вигляді пайових внесків (членів можливого товариства, колективного сільськогосподарського підприємства, житлово-будівельного кооперативу, кредитної спілки, інвестиційних фондів тощо) і призначений для обліку і узагальнення інформації про суми пайових внесків.
За кредитом рахунка відображається збільшення пайового капіталу, за дебетом — зменшення.
Аналітичний облік сум пайового капіталу ведеться за видами капіталу та щодо кожного члена товариства.
У балансі сума додаткового капіталу розкривається двома статтями:
— Додатково оплачений капітал
— Інший додатковий капітал.
Додатково оплачений (вкладений) капітал — це сума, на яку вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість від первинної емісії. Це створює емісійний дохід.
Інший додатковий капітал — це суми дооцінки необоротних активів підприємства, вартість активів безоплатно отриманих підприємством від інших юридичних або фізичних осіб та інші види додаткового капіталу.
Для обліку додаткового капіталу призначений у Плані рахунків пасивний рахунок 42 «Додатковий капітал», за кредитом якого відображається збільшення додаткового капіталу, за дебетом — зменшення.
Рахунок 42 «Додатковий капітал» має такі субрахунки:
421 «Емісійний дохід»
422 «Інший вкладений капітал»
423 «Дооцінка активів»
424 «Безоплатно одержані необоротні активи»
425 «Інший додатковий капітал».
Резервний капітал — сума резервів, створених відповідно до чинного законодавства або установчих документів за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства.
Резервний капітал в АТ створюється у розмірі, встановленому установчими документами, але не менше 25 відсотків статутного капіталу. Розмір щорічних відрахувань на поновлення резервного капіталу передбачається установчими документами, здійснюється за рахунок чистого прибутку та не може бути меншим 5 процентів його загальної вартості.
Для обліку резервного капіталу у Плані рахунків призначений пасивний рахунок 43 «Резервний капітал». За кредитом рахунка відображається створення резервів, за дебетом — їх використання. Сальдо цього рахунка кредитове і відображає залишок резервів на кінець звітного періоду.
Аналітичний облік резервного капіталу ведеться за його видами, джерелами їх утворення та напрямком використання.
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) є складовою частиною власного капіталу, що залишається у підприємства після виплати доходів власникам та формування резервного капіталу.
Для обліку нерозподіленого прибутку (непокритих збитків) у Плані рахунків призначений рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)». На цьому рахунку ведуть облік нерозподіленого прибутку та непокритих збитків, а також суми прибутку поточного та минулого року, що використаний у звітному році.
Таким чином сума нерозподіленого прибутку поточного року розраховується як сума нерозподіленого прибутку за попередній рік і сума чистого прибутку за поточний рік. Від цієї суми вираховуються суми нарахованих дивідендів за поточний рік і суми внесків на поповнення резервного капіталу (якщо такі здійснюються).
НПn = НПn – 1 + ЧПn – Дn – РКn,
де НПn – 1 — нерозподілений прибуток за попередній рік;
ЧПn — чистий прибуток за поточний рік;
Дn — сума нарахованих дивідендів за поточний рік;
РКn — сума внесків на поповнення резервного капіталу за поточний рік;
n — поточний рік;
n – 1 — попередній рік.
В обліку формування та змін статутного капіталу використовуються активні, регулюючі, контрарні рахунки 46 «Неоплачений капітал» та 45 «Вилучений капітал».
Рахунок 46 «Неоплачений капітал» призначений для узагальнення інформації про зміни у складі неоплаченого капіталу підприємства. За дебетом рахунка відображається заборгованість засновників (учасників): за внесками до статутного капіталу підприємства, а також номінальна вартість розміщених неоплачених акцій. За кредитом — погашення заборгованості за внесками до статутного капіталу і номінальна вартість сплачених акцій. Аналітичний облік неоплаченого капіталу ведеться за видами розміщених неоплачених акцій і кожному засновнику (учаснику) підприємства.
Після здійснення усіх внесків учасниками сальдо на рахунку 46 не залишається.
Рахунок 45 «Вилучений капітал» призначений для обліку вилученого капіталу, який має бути повернутий у разі викупу власних акцій у акціонерів з метою їх перепродажу або анулювання, а також у разі зменшення номінальної вартості акцій.
Ці акції повинні бути реалізовані або анульовані у строк не більше одного року. Протягом цього періоду розподіл прибутку, а також голосування і визначення кворуму на загальних зборах акціонерів провадиться без урахування придбаних АТ власних акцій.
За дебетом цього рахунка відображаються суми вкладів, що повертаються учаснику товариства, вартість викуплених у акціонерів власних акцій за покупною ціною, за кредитом — вартість анульованих або перепроданих акцій. Дебетове сальдо цього рахунка являє собою вартість викуплених власних акцій на кінець звітного періоду (перелік операцій вже був наведений в попередніх складових частинах цього розділу).
