Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Історія України відповіді.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
94.08 Кб
Скачать
  1. Які причини ліквідації Запорозької Січі?

Коли 1764 року було ліквідовано Гетьманщину, а ще через рік — полково-сотенний устрій на Слобожанщині, останнім оплотом української свободи залишалася Запорізька Січ, яку в панівних колах Росії бачили як «кубло бунтівників та бандитів». Московська влада лише чекала слушної нагоди для ліквідації козацької вольниці.

Дата: 1775 Основні причини ліквідації Запорозької Січі були такими:

- Несумісність республіканського устрою Січі з імперськими порядками.

- Побоювання можливого союзу Нової Січі з Кримським ханством для спільної боротьби з імперією.

- Висока ймовірність унезалежнення Запорожжя.

- Недоцільність існування в межах імперії державного утворення зі своєю митною системою, що перешкоджало вільному доступу

до Чорного моря. в Прагнення російських землевласників привласнити землі Запорожжя.

- Загроза того, що Запорожжя може знову стати осередком національно-визвольної боротьби українців.

- Перетворення Запорожжя з його гаслом «Утікачів не видавати» на загрозу для розвитку кріпосницького господарства імперії.

  1. Основні напрямки соціально-економічного розвитку України під владою Польщі у хvіі-хvііі ст.

Характерні ознаки: -зростання великого феодального землеволодіння; - обезземелення селянства, його закріпачення; - розбудова та відокремлення міст від сіл; - поступальний розвиток селянських промислів і міського ремесла, на базі яких виникають мануфактури; - збільшення товарності виробництва; - зростання паростків капіталістичного укладу в економіці; - формування національного ринку. Особливість цих процесів полягала в тому, що вони відбувалися в умовах бездержавності на Правобережжі. Включення українських земель до складу Польщі, підпорядкування укр. Економіки її вплИвові та владі суттєво гальмували та деформували поступальний розвиток.

  1. Гайдамацький рух та опришки: причини, характер та розмах.

Гайдамацький рух – це насамперед широкий соціальний рух селянства, спрямований проти гніту польських і українських феодалів. Основною масою повстанців були кріпаки, селяни, яким загрожувало покріпачення, сільські наймити, а також міська біднота. Активними учасниками, а то й ватажками усіх загонів були запорізькі козаки. Крім українських селян, міщан, запорожців, у гайдамацьких загонах були й представники інших народів. Так, у 1734 р. повстанський рух охопив Київщину, Брацлавщину, Поділля й поширився аж до Східної Галичини. Найбільшого розмаху гайдамацький рух набрав у 1768 р. Це повстання увійшло в історію під назвою "Коліївщина"

Найвизначнішим гайдамацьким лідером був Максим Залізняк. Найбільшого розмаху повстання набрали на Київщині й Брацлавщині. ///

Посилення національного та кріпосницького гніту на західноукраїнських землях привело до виникнення руху опришків, який спочатку охопив Прикарпаття, а згодом поширився на Закарпаття й Буковину. Серед учасників цього руху було чимало вихідців і з інших територій України, а також Польщі, Угорщини й Молдови. Опришки — учасники селянського повстанського руху в Галичині, на Закарпатті, Буковині проти польської шляхти, молдавських бояр, угорських феодалів, згодом — також проти австрійської адміністрації.Вони нападали на поміщиків, орендарів, лихварів, корчмарів, руйнували шляхетські маєтки, а захоплене майно роздавали сільській бідноті.