Масштаб

Зображення предмета на кресленні має бути таким, щоб поле креслення використовувалось якнайповніше. Слід надавати пере­вагу зображенням предметів у натуральну величину. Але зобра­ження дуже великих предметів у натуральну величину не вміщу­ються на форматі, малих предметів — залишають багато вільного місця на полі креслення, а деталі мікроскопічних розмірів немож­ливо зобразити у натуральну величину за допомогою креслярських інструментів. Тому великі предмети зображують зменшеними, а малі — збільшеними. Для збільшення або зменшення зображен­ня використовують масштаб — відношення лінійних розмірів зображення предмета до його дійсних розмірів. Державним стандар­том установлено такі масштаби:

натуральна величина — 1:1;

масштаби збільшення — 2:1; 2,5:1; 4:1; 5:1; 10:1 та ін.;

масштаби зменшення — 1:2; 1:2,5; 1:4; 1:5; 1:10 та ін.

На кресленні наносять дійсні розміри, незалежно від того, у якому масштабі виконано зображення . Масштаб крес­лення вказують у призначеній для цього графі основного напису.

Основні геометричні побудови Зображення плоских предметів

Будь-яка машина, механізм, прилад, пристрій, апарат склада­ються з деталей. Деталь — виріб, виготовлений з од­норідного за найменуван­ням і маркою матеріалу без застосування скла­дальних операцій. Деталі, товщина (висота) яких у багато разів менша за їх довжину та ширину, на­зивають плоскими — це

прокладки, підкладки, пластини.

Такі деталі виготовляють, як правило, з листових матеріалів: картону, алюмінію, гуми, жерсті тощо.

Зображення плоского предмета:

а – загальний вигляд; б-креслення

Для отримання чіткого уявлення про будову плоскої деталі до­статньо одного зображення .

Послідовність побудови зображення плоского предмета визначає його форма: симетрична або несиметрична. Симетричність предме­тів указують на кресленнях осями симетрії, які проводять штрих-пунктирною лінією. Зображення плоских предметів можуть мати одну (вертикальну або горизонтальну) чи дві осі симетрії. Несиме­тричні предмети осей симетрії на зображеннях не мають.

Побудову зображення плоского предмета з однією віссю симетрії (мал. а) починають з проведення цієї осі: вертикальної — посе­редині ширини поля креслення (мал.в) або горизонтальної — посередині його висоти.

Орієнтиром для правильного розміщення осі на полі крес­лення є його центр, розташований у точці перетину діагоналей прямокутника, обмеженого рамкою креслення (мал. б). Від­носно осі симетрії будують габаритний прямокутник, який об­межує контур зображення по його ширині та довжині (мал. г).

Послідовність побудови зображення предмета з однією віссю симетрії

Якщо зображення предмета має дві осі симетрії, його побудо­ву починають з проведення осей симетрії через центр поля крес­лення. Наступні побудови виконують так само, як і для предметів з однією віссю симетрії.

Зображення несиметричного предмета починають будувати безпосередньо з габаритного прямокутника. Його положення на полі креслення визначають однакові відстані між прямокутником і рамкою по ширині та висоті формату. Усередині габаритного пря­мокутника розмічають загальний контур предмета без деталізації елементів. Наступні побудови виконують у послідовності, яка опи­сана вище для симетричних предметів.

Перевірте себе!

1. Перш ніж виконувати креслення, пригадайте:

1. Які лінії використовують при виконанні креслень? Яку тов­щину вони мають?

2. Яку довжину мають штрихи штрихової та штрих пунктирної лінії?

1. Як повинні перетинатися центрові лінії?

3. Як проводять виносні та розмірні лінії?

1. Які знаки наносять перед розмірним числом при позначенні діаметрів та радіусів?

2 . Виконайте креслення в масштабі 1:1. Нанесіть розміри.

Це потрібно знати!

Поділ кола на рівні частини

Поділ кола на чотири рівні частини. Точки А, Б, С, Д перетину двох взаємоперпендикулярних діаметрів ділять коло на чотири рівні частини. З'єднавши ці точки прями­ми, одержимо вписаний квадрат (мал. а).

Поділ кола на вісім рівних частин. Дуги АD і DВ ділять коло навпіл. Лінії ділення перетинають дуги АС, СВ, ВD, DА в точках 1, 2, 3, 4. З'єднуючи прямими точки А і 1, 1 і С, С і 2 і т. д., одержують правильний вписаний восьмикутник (мал.б).

Поділ кола на три рівні частини. Точку D на колі приймають за центр і проводять дугу радіусом R. Дуга прокреслює на колі дві точки 1 і 2. Одержані точки з'єднують прямими з третьою точкою С і одержують правильний вписаний трикутник (мал. в).

Поділ кола на шість рівних частин. Кінці діаметра АА прий­мають за центри і проводять дві дуги радіусом R. Дуги прокрес­люють на колі чотири точки 1, 2, 3, і 4. Одержані точки і точки А і В з'єднують прямими і одержують травильний вписаний шестикутник (мал. г).

Поділ кола на п'ять рівних частин. Половину діаметра, наприклад ОВ, ділять навпіл в точці Е, з точки Е як із цен­тра, проводять дугу радіусом R = ЕС, яка перетинає радіус ОА в точці F. Відрізок СF дорівнює стороні правильного вписаного п’ятикутника