Питання для самоконтролю

1. У чому полягає економічний зміст такої діяльності, як хеджування?

2. Які фінансові інструменти належать до похідних (деривативів) ?

3. У чому полягають відмінності між страхуванням та хеджуванням ризиків?

4. Які спільні характеристики та які відмінності між форвардними і ф’ючерсними контрактами?

5. У чому полягає особливість механізму виконання FRА?

6. Який метод ціноутворення застосовується для ф’ючерсів короткострокових процентних ставок?

7. У чому полягає зміст ідеального хеджування ф’ючерсами?

8. Що означає відкриття довгої та короткої позицій на ф’ючерсному ринку?

9. У чому полягають переваги та вади опціонів порівняно з ф’ючерсними контрактами?

10. Які види опціонів обертаються на міжнародних фінансових ринках?

11. Як банк може використати опціони у своїй діяльності?

12. Що таке внутрішня та часова вартість опціону?

13. Для чого призначені опціони FLOOR?

14. У чому полягає відмінність опціону COLLAR від опціону CAP?

15. Яке призначення моделі Блека—Шоулза?

16. Які відмінності існують між простим та базисним свопом процентних ставок?

17. Що показує коефіцієнт хеджування та за допомогою яких методів він обчислюється?

18. Яким показником вимірюється ефективність хеджування?

19. Яким показником вимірюється ефективність управління хеджевим портфелем банку?

Завдання для самостійної роботи

Завдання 1. Дисперсія (варіація) інвестиційного портфеля банку «АБВ» становить 16,26; а ринкового інвестиційного індексу - 4,37. Коваріація дорівнює 7,27, стандартне відхилення інвестиційного портфеля банку «АБВ» - 4,03; а ринкового індексу - 2,09.

Знайдіть кореляцію, детермінацію та недетермінацію інвестиційного портфеля банку «АБВ».

Завдання 2. Клієнт звернувся до банку 1 червня, аби дізнатися, якою буде ставка за кредитом на суму 10 млн дол. США на три місяці, починаючи з 1 липня. На ринку діють такі ставки LIBOR за доларами СІІІА: чотиримісячна ставка за кредитом - 8,25%; одномісячна ставка - 8,18%.

Обчислити ставку за форвардним контрактом у точці беззбитковості та описати параметри угоди.

Рекомендована література

[1; 3; 4; 5; 9; 11; 14; 15; 17; 18; 19; 21]

Тема 8 Управління фінансовими неціновими ризиками План вивчення теми

1. Методи регулювання банківських ризиків.

2. Лімітування як метод регулювання рівня ризиків.

3. Гарантування та консорціумне кредитування.

Навчальні цілі

Навчальні цілі вивчення теми полягають у розвитку наступних знань, умінь і навичок: зміст резервування фондів для відшкодування втрат від кредитних операцій; аналіз кредитного портфеля та класифікація кредитних операцій за ступенем ризику; методика розрахунку резерву під кредитні ризики; напрямки використання резервів; методи обґрунтування лімітів; диверсифікація як метод зниження портфельних ризиків; гарантування та консорціум не кредитування.

Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми

Формування знань щодо сутності та дії фінансових нецінових ризиків надає можливість і вміння застосовувати різнорідні інструменти убезпечення банківської діяльності. Серед групи нецінових ризиків банку (тобто тих, виникнення яких не пов’язане зі зміною кон’юнктури ринку, зміною ринкових цін) найсуттєвішими є два ризики - кредитний та ліквідності.

Вивчення різнорідних підходів щодо нецінових ризиків є складовою вмінь банківських менеджерів виявляти проблеми на приймати рішення щодо зниження кредитного ризику банку, що значною мірою залежить від досконалості застосовуваних методів його оцінювання.

Обрані упраавлінцями методики мають максимально враховувати ці особливості та втілювати диференційований підхід до оцінювання кредитного ризику, оскільки показники, за якими оцінюється діяльність одних позичальників, можуть бути зовсім неприйнятними для інших.

Для оцінювання портфельного кредитного ризику доцільним є використання системи кількісних показників економічного ризику з відповідними модифікаціями формул для їх розрахунку, що вимагає від студентів застосування економіко-математичних моделей.