147. Украї́нська радика́льна па́ртія (урп)

олітичне угрупування засноване 4 жовтня 1890 у Львові, яке виросло з радикальних молодіжних гуртків, що постали в Галичині в кінці 1870-х років під впливом Михайла Драгоманова. Заснована з ініціативи Івана Франка, Михайла Павлика, В'ячеслава Будзиновського, Євгена Левицького. УРП була першою українською політичною партією європейського зразка — з суцільною програмою, масовою організацією і реєстрованим членством. В основу програми покладено етичний і науковий соціалізм на демократичній і кооперативній базі, людську гідність для всіх і всеукраїнську єдність (соборність всіх українських земель). Проголошувалася головна мета: пробудження свідомості мас, перетворення їх на політичну силу, з вимогами якої мусила б рахуватися австрійська влада.

Радикальний рух прагнув до секуляризації українського суспільного й культурного життя та поборював Українську греко-католицьку церкву й духовенство, яке тоді відігравало провідну роль в Галичині. УРП організувала селян і робітників, скликала віча по селах, закладала кооперативи (народні спілки), проголошувала гасло політичної боротьби власними силами народу, виховувала ряди діячів з селян і робітників, організувала жіноцтво. УРП мала виразно опозиційну програму до уряду та тодішніх народовців й успішно поборювала «нову еру». На з'їзді у Львові 1895 склала під впливом Юліана Бачинського заяву про політичну самостійність українського народу. На з'їзді 1897 висунула постанову про підготову селянського страйку. У зв'язку з виборами УРП влаштувала масові селянські віча за загальне виборче право; 1895 від неї обрано 3 послів до сейму, а 1897 — 2 до віденського парламенту (Т. Окуневський, Р. Яросевич). Драгоманов вважав постання партії за передчасне, але погодився з доконаним фактом; інтенсивно співпрацюючи в радикальних органах, він своїм авторитетом формував ідейне обличчя УРП. Смерть Драгоманова (1895) приспішила процес диференціації в радикальному русі, який призвів до розламів в УРП. З 1895 в партії змагалися три течії: соціалісти-народники (драгоманівці), соціалісти-марксисти і радикальні народовці. УРП стала фактично партією селян. Після НДП УРП була найсильнішою партією в Галичині; у віденському парламенті вона мала 1911 — 5 (Л. Бачинський, В. Стефаник, К. Трильовський, М. Лагодинський, П. Лаврук), у галицькому сеймі 1913 — 6 послів. У 1900-х роках завдяки діячам УРП (зокрема К. Трильовському) створено фізкультурну організацію «Січ», а 1913 парамілітарне товариство Українські січові стрільці (УСС).

148. Нова ера

Угода 1890-1894 рр. Триваліше примирення, офіційного тексти угоди не було. Новоерівська політика не знайшла підтримки серед мас обох сторін. Серед українців проти:радикали і москвофіли. Після 1894 року протистояння посилилося. Компроміс польських поміщиків і галицьких народовців. (Казимир Бадені – Кость Телішевський). Умови: укр. школи, кафедра історії укр. в львівському універі. Рівноправність укр. мови, народовець в мін освіти. 24 листопала 1890 р: зустріч лідерів народовців з намісником. Консенсус був оголошений Телішевським 25 листопада на сеймі. 25-го листопада 1890-го року в Галицькому сеймі представник "Російського Клубу" Юліан Романчук, вчитель "руської" гімназії у Львові з іншим депутатом А. Вахнянином, теж учителем " руської "гімназії, не повідомляючи свій клуб, виступили із заявою, що народ Галицької Русі не має нічого спільного з іншою Руссю та великоросами, а також з висловленням від імені всієї Галицької Русі відданості і вірності Австрійському царюючому дому і католицької церкви.

Негативний вплив: чехи, словаки і хорвати створвали словянську коаліцію проти німців, угорців, поляків, закликали до неї українців. Досягнення народовців: 1894 кафедра історії. Антонович відмовився – Грушевський. Українські школи (фонетичний укр. правопис) москвофіли проти цього. 1893 р – руська граматика (підручник). Підтвердженя державного права укр. мови. Поява її в діловодстві. Заснування укр. гімназії в коломиї. Поява страхового товариства Дністер. Дискусії : що дала русинам Нова ера» Заява Бадені, що ніякої угоди не було тільки усна домовленість, образа народовців – розрив. Остаточно збори в травні «народної радт» початки пошуку пороуміння з москвофілами. Наслідок: інтенсивне політичне структурування українських сил