Визначальні риси реалізму:

• раціоналізм, раціоцентричний психологізм (ототожнення психіки і свідомості, не­дооцінка позасвідомих процесів);

• правдиве, конкретно-історичне, всебічне зображення типових подій і характерів у типових обставинах при правдивості деталей;

• принцип точної відповідності реальній дійсності усвідомлюється як критерій ху­дожності, як сама художність;

• характер і вчинки героя пояснюються його соціальним походженням та стано­вищем, умовами повсякденного життя;

• конфліктність (драматизація) як сюжетно-композиційний спосіб фор-мування ху­дожньої правди;

• вільна побудова творів;

• превалювання (перевага) епічних, прозових жанрів у літературі, пос-лаблення ліри­чного струменя мистецтва;

• розв’язання проблем на основі загальнолюдських цінностей.

Серед українських реалістів — Марко Вовчок (М. Вілінська), І. Нечуй-Ле-вицький, Панас Мирний (Рудченко), І. Франко.

Модернізм (кінець ХІХ-ХХ ст.) — загальна назва літературних напрямів та шкіл XX ст., яким притаманні формотворчість, експериментаторство, тяжіння до умовних засо­бів, антиреалістична спрямованість.

Модерністські напрями виникли як заперечення натуралістичної практики в художній царині, обґрунтованої філософією позитивізму. Модерністи, на відміну від раціоналізму попередників, на перше місце ставили творчу інтуїцію, втаємни-ченя у трансцендентну (ту, що лежить поза межами свідомості і пізнання, тобто не може бути пізнаною) сутність буття. Вищим знанням проголошувалася не на-ука, а поезія, зважаючи на її феноменальну здатність одуховнювати світ, прони-кати в найінтимніші глибини буття. Модерністи свідо­мо роблять свою творчість антидемократичною, елітарною.

Визначальні риси модернізму:

• новизна та антитрадиціоналізм (хоча модерністи ніколи цілком не поривають із лі­тературною традицією);

• у творах утверджується перевага форми над змістом;

• заперечення матеріалістичного детермінізму, визнання інтуїтивного поруч із логіч­ним шляхом пізнання;

• індивідуалізм, зосередження на «Я» автора, героя, читача;

• психологізм, пильна увага до позасвідомих сфер психіки, до внутріш-ньої боро­тьби роздвоєного людського «Я»;

• широке використання таких художніх прийомів, як «потік свідомості» та монтаж (прийшов у літературу з кіномистецтва);

• використання символу як засобу пізнання і відтворення світу;

• ліризм (навіть у прозі, драматургії, публіцистиці);

• естетизм.

Окремі напрями модерністської літератури сьогодні стали класикою. Серед найвизна­чніших — імпресіонізм, неоромантизм, символізм, імажинізм, футуризм, акмеїзм, експре­сіонізм, сюрреалізм, «театр абсурду», дадаїзм, «новий роман» то-що.

Одним з найперших виявів модернізму, точніше його провісником, в Укра-їні був декаданс.

ЗНАЧЕННЯ ТВОРЧОСТІ І. НЕЧУЯ-ЛЕВИЦЬКОГО

• Гумористичне забарвлення;

• сатиричний настрій творів;

• повнокровні реалістичні образи;

• пейзажі та картини — важливі чинники фор­мування уподобань та естетичних смаків;

• з простої речі виробив дзвінку та співучу мову;

• палко закоханий в красу і природу;

• зростав на ґрунті «натуральної» школи;

• як композиційний елемент використовує фольклорні образи;

• використання паралелізмів;

• народно-епічна фразеологія надає викладу емо­ційності вкраплення розмовних та народних стереотипів у змалювання пейзажу;

• неповторний іронічно-журливий ліризм;

• демократизація мови;

• викривальна спрямованість сатиричного на­строю;

• багатогранний талант;

• великий чарівник слова;

• багатоплановість бачення;

• уміння тонко обсервувати найрізноманітніші прояви дійсності;

• різноманітна гама художніх барв та засобів;

• орієнтація митця на мову;

• упереджене ставлення до запозичень;

• динаміка творчої манери;

• чарує дотепністю та образністю порівнянь;

• творчість має широке пізнавальне значення.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДО ТЕМИ «ПАНАС МИРНИЙ»

1. Вкажіть справжнє прізвище Панаса Мирного:

а) Іван Рудченко; б) Іван Тобілевич; в) Панас Рудченко;

2. Роки життя і місце народження Панаса Мирного:

а) 1838—1918 рр., Київщина (нині Черкащина);

б) 1845—1900 рр., м. Київ;

в) 1849—1920 рр., м. Миргород на Полтавщині;

г) 1833—1907 рр., Орловська губернія в Росії.

3. Яку з названих драм написав Панас Мирний?

а) «Безталанна»; б) «Сава Чалий»; в) «Лимерівна».

4. Провідною темою у прозових творах Панаса Мирного було:

а) зображення українського села до реформи і після реформи;

б) класове розшарування українського козацтва;

в) заробітчанство;

г) переселення;

ґ) показ жінки-кріпачки;

д) картини майбутнього суспільного ладу.

5 . Особливість реалізму творів Панаса Мирного полягає:

а) у показі реальної дійсності на різних зрізах — соціального, національ­ного, історичного,

побутового життя народу, що надає творам життєвої достовірності, панорамності, пси-

хологічної вмотивованості ситуацій;

б) у зображенні людей українського закріпаченого села, які усвідомлю­ють своє рабське

становище, хоч і позбавлені будь-яких можливостей волевиявлення;

в) у гостровикривальному ставленні до панів Польських та їх знущань над селянами

с. Пісок;

г) у своєчасному реагуванні на злободенні соціальні проблеми, сприян­ні моральному

перевихованню особистості, запровадженні в книжну лі­тературу сюжетів і характерів

з життя простого люду.

6. Якось візник по дорозі з Полтави до Гадячого розповів Панасу Мирному історію про роз-бишаку Василя Гнидку. І згодом це стало по­ штовхом до написання твору:

а) «Лихий попутав»;

б) «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»;

в) «П’яниця»;

г)«Лихі люди».

7. Хто був співавтором роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

а) М. Драгоманов; б) В. Короленко; в) І. Білик.

8. Де вперше окремою книжкою видруковано роман Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

а) у Женеві; б) у Відні; в) у С.-Петербурзі; г) у Варшаві.

9. Яку іншу назву має роман Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

а) «Лихий попутав»; б) «Лихі люди»; в) «Пропаща сила».

10. Хто з видатних діячів української культури сприяв виданню творів Панаса Мирного за кордоном, які не могли бути видрукувані в царській Росії в умовах заборони українського слова у зв’язку з Емським указом?

а) П. Куліш; б) Марко Вовчок; в) М. Драгоманов.

11. Що «задурманило людям голови», призвело до національної катастрофи (за романом «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»):

а) неволя; б) пиятика; в) Переяславська угода 1654 р.?

12. Визначте головну проблему роману-епопеї «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»:

а) неможливість реалізації творчих задумів героя за умов кріпацтва;

б) конфлікт між багатими і бідними як головний конфлікт XIX ст.;

в) конфлікт «пропащої сили» з патріархальним середовищем пореформеного села;

г) конфлікт батьків і дітей (Мотря Вареничиха та Чіпка Варениченко).

13. З’ясуйте, у чому виявляється новаторство роману Панаса Мирно­го «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»:

а) у створенні першого зразка соціально-психологічного роману, в якому розкрито со-

ціальну дійсність в усіх її суперечностях та впливо­вості на формування характеру

особистості;

б) у створенні багатогранного, динамічного образу селянина-борця, формування якого

спричинене розоренням селянства, формуванням робітництва;

в) у всебічному показі життя українського пореформеного села;

г) у показі причин розшарування селянства, розпаду патріархальних норм родинного

життя під тиском пореформених обставин.