ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДО ТЕМИ «ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ»

Т Е С Т

1. І.С. Нечуй-Левицький народився:

А 25 листопада 1838 р.; Б 13 травня 1849 р.; В 9 березня 1814 р.

2. І.С. Нечуй-Левицький народився у селі чи місті:

А у місті Миргороді; Б у містечку Стеблеві; В у селі Арсенівна.

3. Яка частина прізвища І. Нечуя-Левицького є його літературним псевдонімом?

А Нечуй; Б Левицький.

4. Укажіть, в якому вищому навчальному закладі навчався І. Нечуй-Левицький:

А Київський університет; В Харківський університет;

Б Київська духовна академія; Г Полтавський університет.

5. Педагогічну діяльність І. Нечуй-Левицький починає в:

А Богуславській бурсі;

Б Полтавській духовній семінарії;

В Київській духовній академії.

6. Назвіть перший твір І. Нечуя-Левицького?

А «Дві московки»; Б «Рибалка Панас Круть»; В «Бурлачка».

7. Укажіть, який жанр української прози започаткував І. Нечуй-Левицький:

А соціально-побутову повість; В ліро-епічний роман;

Б соціально-психологічний роман; Г психологічну новелу.

8. Укажіть, що є предметом зображення в повісті І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я»:

А трагічні події в українському селі, пов’язані з підготовкою до реформи 1861 р.;

Б традиційний патріархальний устрій українського села;

В сім’я як середовище безперервних конфліктів, зумовлених надто великою кількістю людей;

Г розшарування селянства, розпад патріархальних норм родинного життя під тиском пореформених обставин, темрява і неуцтво, індивідуалізм.

9. З’ясуйте, які події у сюжеті повісті «Кайдашева сім’я» І. Нечуя-Левицького є головним композиційним елементом:

А три найбільші сварки-бійки, кожна з яких має свою зав’язку та розв’язку;

Б одруження Карпа та прихід до Кайдашевої хати Мотрі;

В кульмінаційна сварка через грушу на городі у Кайданів як розв’язка твору;

Г зображення Марусі Кайдашихи.

10. Темою повісті «Кайдашева сім’я» І. Нечуя-Левицького є зобра­ження

А життя нетипової для України селянської родини;

Б життя українського села в пореформену добу на прикладі однієї родини;

В родинних перипетій в українському селі в добу кріпацтва;

Г сімейного селянського побуту до закріпачення українських земель;

Ґ життя селянської родини як зразка сім'ї з патріархальним уст­роєм.

11. Про двоїсту натуру Кайдашихи свідчить характеристика в рядку

А ...свекруха люта змія: ходить по хаті, полум’ям на мене дише, а з носа гонить дим кужелем.

Б Вона не злюбила Мелащиних батьків і як тільки бралась за тім’я, то згадувала Западинці і свої розглядини в Балашів.

В Кайдашиха почала свариться й стала дуже лайлива та опришкувата. Вона нападала на Мелашку сливе кожного дня, точила її, як вода камінь.

Г Настали жнива. Кайдашиха запрягла Мелашку до роботи, як у віз... Кожної неділі просилась Мелашка в гості [до батьків], і кожної неділі Кайдашиха знаходила для неї роботу.

Ґ На словах, як на цимбалах грає, а де ступить, то під нею лід мерзне; а як гляне, то од її очей молоко кисне.

12. Події в повісті «Кайдашева сім’я» І. Нечуя-Левицького розгортаються в такій послідо-вності:

А одруження Лавріна — одруження Карпа — смерть Кайдаша — всихання груші.

Б смерть Кайдаша — одруження Карпа — одруження Лавріна — всихання груші.

В одруження Карпа — одруження Лавріна — смерть Кайдаша — всихання груші.

Г одруження Карпа — одруження Лавріна — всихання груші — смерть Кайдаша.

Ґ всихання груші — одруження Карпа — смерть Кайдаша — одруження Лавріна.

13. За жанром повість «Кайдашева сім’я» І. Нечуя-Левицького

А соціально-психологічна Г соціально-побутова

Б історична Ґ авантюрна

В пригодницька

14. Про кого у творі «Кайдашева сім’я» селяни говорили, що це «чоловік гордий та жорстокий, з його буде добрий посіпака»?

А про Омелька Кайдаша; Б про Карпа; В про Лавріна.

15. Хто з героїв повісті «Кайдашева сім’я» І. Нечуя-Левицького «був чоловік гордий, упертий, не любив нікому кланятись, навіть рідному батькові»?

А Карпо; Б Лаврін.

16. Визначте специфічність гумору в повісті І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я»:

А гумор з елементами іронії, наближеної до сатири;

Б викривальний сміх;

В сміх крізь сльози співчуття;

Г гумор заради розваги.

17. Зовнішність Лавріна (І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я») описано в рядку

А ...молоде, довгасте лице було рум’яне. Веселі, сині, як небо, очі світились привітно й ласкаво.

Тонкі брови, русяві дрібні кучері на голові, тонкий ніс, рум'яні губи — все подихало парубочою красою.

Б ...широкий у плечах, з карими гострими очима, з блідуватим лицем. Тонкі пружки його блідого лиця з тонкими губами мали щось неласкаве. Гострі темні очі були ніби сердиті.

В ...здорові загорілі жилаві руки. Широке лице було сухорляве й бліде, наче лице ченця. На сухому високому лобі набігали густі дрібні зморшки.

Г ...дуже палкий погляд — бистрий, як блискавка. Ним світилася якась незвичайна сміливість і духовна міць разом з якоюсь хижою тугою.

Ґ ...високий, огрядний собі пан, кругловидий, русявий; голова в кучерях, як у золотому вінку; очі ясні, веселі, як зорі; і вже чи ступить, чи заговорить, то справді по-гетьманськи.

18. Прочитайте рядки з повісті «Кайдашева сім’я» І. Нечуя-Левицького

Кайдашиха помила по лікті руки й кинулась зі злістю на діжу, як на свого ворога. Тісто в діжі аж запищало і і неначе заплямкало губами під її руками. Мелашка знала, що не вгодила свекрусі, і стояла ні в сих ні в тих серед хати та дивилась на замазані руки.

В уривку використано

А фразеологізм і синекдоху; Г порівняння і фразеологізм;

Б порівняння та літоту; Ґ гіперболу й алегорію

В персоніфікацію й оксиморон;

19. Прочитайте рядки з повісті «Кайдашева сім’я» І. Нечуя-Левицького

Не чорна хмара із синього моря наступала, то виступала Мотря з Карпом з-за своєї хати до тину. Не сиза хмара над дібровою вставала, то наближалася до тину стара видроока Кайдашиха, а за нею вибігла з хати Мелашка з Лавріном, а за ними повибігали всі діти.

У цьому уривку комічний ефект досягається через

А надуживання старослов’янізмів в описі побутової сцени;

Б надмірне використання зниженої лексики;

В змішування стилів — високого епічного; з побутовим;

Г гротескні характеристики членів родини;

Ґ поєднання логічно несумісних, протилежних понять.

20. До композиційних особливостей повісті «Кайдашева сім’я» І. Нечуя-Левицького НЕ НАЛЕЖИТЬ

А поділ твору на дев’ять частин;

Б нагнітання сцен сварок, колізій;

В розкриття характерів героїв через діалоги;

Г розгортання подій переважно в одному селі;

Ґ детальний опис весілля Карпа і Лавріна.

21. Кого Кайдашиха (І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я») «одразу почастувала полином», а потім без кінця лаяла та глузувала з неї?

А Мотрю; Б Мелашку.

22. Хто з героїв повісті «Кайдашева сім’я» І. Нечуя-Левицького вважав, що вісь біля воза зламалась тільки тому, що він поїхав по снопи у неділю?

А Омелько Кайдаш; Б Карпо; В Лаврін.

23. Хто з героїв повісті «Кайдашева сім’я» І. Нечуя-Левицького «був дотепним, життєрадісним парубком, а ставши хазяїном, сварився з братом за кожну дрібницю”?

А Карпо; Б Лаврін.

24. Укажіть, що заперечує автор у повісті «Кайдашева сім’я», створюючи комічні ситуації і сцени:

А необхідність відокремлення господарства старшого брата Карпа від молодшого Лав-ріна зі своїм господарством;

Б крутий характер Марусі Кайдашихи;

В постійне вживання спиртного старим Кайдашем;

Г зумовлене пореформеною психологією селянина безглузде марнування життя і здоро-в’я на суперечки, які порушують цілісність і міцність родини.

25. Розкрийте проблему батьків і дітей у повісті І.С. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я».

1. Жанрове багатство творчої спадщини І. Нечуя-Левицького.

Дата появи літератур­ного твору	Назва твору	Жанр	Тематична спрямованість
1885	«Старосвітські ба-тюшки та матуш-ки»	повість	Широке відтворення побуту українського старосвітського духовенства
1890	«Баба Параска та баба Палажка»	цикл оповідань	Зображення пореформеного українського села
1890	«Афонський прой-дисвіт», «Світо-гляд українського народу»	оповідання, етнографічні розвідки	Нищівне викриття аморальності духовенства. Роздуми про шляхи формування світогляду українського народу.
1892	«Скривджені і не-скривджені»	казка-легенда	Мрії про активні методи боротьби й шляхи визволення уярмленого народу.
1890 – 1892	«Сьогочасне літе-ратурно прямуван-ня», «Українство на лі-тературних позвах з Московщиною», «Життєпис Івана Левицького»	літературно-критичні статті, автобіографія	Осмислення шляхів розвитку української лі-тератури, відкидання впливу російської літе-ратури на розвиток української літератур.
1896 – 1897	«Князь Єремія Вишневецький»	роман	Викриття зради Вишневенького, показ спра-ведливого народного гніву.

2. Порівняльна цитатна характеристика образів Карпа і Лавріна.

Характеристики	Карпо	Лаврін
1. Зовнішність	«Широкий в плечах, з батьківськими карими гострими очима, з блідува­тим лицем. Тонкі пружки його блідого лиця з тонкими губами мали в собі щось неласкаве. Гострі темні очі були ніби сердиті».	«Лаврінове молоде довгасте лице було рум'яне. Веселі сині, як небо, очі світились привітно й ласкаво... Він був схожий з виду на матір».
2. Характер	«Карпо ледве володав руками, мор­щив лоба, неначе сердився на свого важкого й тупого заступа».	«Лаврін проворно совав заступом по землі».
3. Мова	«В Палажки очі витрішкуваті, як у жаби, а стан кривий, як у баби».	«В Палажки брови, як шнурочки; моргне, ніби вогнем сипне. Одна брова варта вола, другій брові й ціни нема. А що вже гарна! Як намальована!»
4. Учинки

3. Скласти порівняльну цитатну характеристику у вигляді таблиці до образів Мотрі і Мелашки.

Характеристики	Мотря	Мелашка
1. Зовнішність
2. Характер
3. Мова
4. Учинки

Гумор – м’яка форма комічного; сміх, який не ставить за мету викриття явища; добродушне підсміювання.

Іронія – іносказання, яке виражає насмішку або лукавство; подвійний смисл, коли сказане набуває у контексті мови протилежного значення; висмі-ювання, яке містить у собі критичну оцінку того, що висміюється. Іронічне ставлення передбачає насмішку, дещо сховану, але таку, що легко виявляється в інтонаціях автора-оповідача; іноді іронія маскується удаваною похвалою.

Сатира – вид комічного, який нещадно висміює людську недосконалість. Сатира виражає різко негативне ставлення автора до зображуваного, висміювання людини чи явища.

Сарказм – зла, уїдлива насмішка, вищий ступінь іронії. За допомогою гумору смішне в житті і в людини зображується в незлобиво-добро-

душному, жартівливому тоні. Для сатири ж ха­рактерне різке висміювання зображуваного, викривальний тон, гнівний осуд негативного в суспільстві та особистому житті людей.

4. Гумор і сатира у повісті «Кайдашева сім’я».

Гумор	Сатира

5. Написати твір-фантазію на 1,5 – 2 сторінки на тему ««Кайдашева сім’я»: двадцять років по тому», де висловити свої припущення сто­совно того, як будуть жити Кайдаші за двадцять років, які сто­сунки будуть між їхнім родинами, якими виростуть діти Лавріна й Карпа, як вони ставитимуться до своїх батьків, якими свекру­хами можуть стати Мотря й Мелашка, за яких умов сварки між Кайдашенками припиняться тощо.

ДОДАТОК

Реалізм (друга половина XIX ст.) — літературний напрям, який характеризу-ється прав­дивим і всебічним відображенням дійсності на основі типізації життє-вих явищ. Почи­наючи з 30-х рр. XIX ст. набуває розвитку в Франції, а згодом в інших європейських літе­ратурах.

На відміну від романтизму, який зосереджував увагу на внутрішньому світі людини, основною для реалізму стає проблема взаємин людини і середовища, впливу соціально-історичних обставин на формування духовного світу (характеру) особистості. Замість інтуїтивно-чуттєвого світосприйняття на перше місце в літе-ратурі висувається пізнавально-аналітичне начало, а типізація дійсності утверджу-ється як універсальний спосіб художньо­го узагальнення.