7. Правила техніки безпеки та культури праці

1. Не розмахувати стеками, щоб не поранитись.

2. Ліпити тільки на підкладній дощечці.

3. Не залишати шматочки пластиліну на парті, не кидати їх на підлогу.

4. Після роботи руки треба витерти серветкою і добре вимити.

Перед виконанням практичної роботи слід нагадати дітям прийоми роботи з пластиліном. (Використовуються демонстраційні таблиці «Прийоми роботи з пластиліном»).

 Ми з вами вже ліпили з пластиліну.

Пластилін (іт. plastilina, від давньогр. ліпний) — матеріал для ліплення. Виготовляється з очищеного і подрібненого порошку глини з додаванням воску, сала та інших речовин, що перешкоджають усиханню. Буває різнобарвним. Потрібен для виконання фігур ескізів для скульптурних робіт, невеликих моделей, виробів малих форм.

Питання про те, кого слід уважати винахідником пластиліну, є суперечливим. У Німеччині ним уважають Франца Колба (патент 1880 року), у Великобританії — Вільяма Харбута (патент 1899 року).

Сьогодні є популярним один із жанрів анімації — пластилінова анімація, в основі якої — створення фігур, виліплених із пластиліну.

Давайте пригадаємо, у якій послідовності слід працювати.

Прийоми та послідовність роботи з пластиліном

1. Розминання.

2. Розкачування (коловими рухами).

3. Зліплювання.

— Вироби з пластиліну можна виготовляти способами «витягування» та «примазування» деталей до основи. Ось, наприклад, грушу виготовляють так (демонстрація і пояснення вчителя).

8. Послідовність ліплення баранчика :

а) поділіть пластилін на дві непропорційні частини

б) з першої зробіть тулуб; для цього розкачайте пластилін прямими рухами рук і утворіть товстий валик; кінці валика зігніть дугою, стекою зробіть розріз; пальцями рук сформуйте передні та задні ноги;

в) від загальної форми відтягніть пластилін для шиї та голови, потім зробіть мордочку, а на ній — маленький носик ;

г) із протилежного кінця форми зробіть хвіст ;

д) з другої частини пластиліну зліпіть ріжки і з'єднайте їх з головою;стекою виділіть очі, ніс; зарівняйте нерівності та надайте фігурі харак­терних ознак;

є) готову фігуру розфарбуйте.

У такий спосіб можна виліпити і коника.

IV. Практична діяльність учнів

Під час самостійної роботи учнів вчитель надає індивідуальну теоретичну і практичну допомогу.

( Звучить аудіозапис).

Динамічна пауза

Всі стомилися ми трішки.

Хай спочинуть руки-ніжки.

Ми стомились вже сидіти —

Хочем трошки походити.

Подивитися у віконце,

Потягнутися до сонця,

Наче м'ячик, пострибати —

Й знову будем працювати!

Продовження практичної роботи учнів.

V. Прибирання робочих місць

Vі. Підсумок уроку

Перегляд та оцінювання виробів.

Виставка дитячих робіт.

• Хто отримав задоволення від своєї праці на уроці?

— Хто відчуває, що міг би працювати краще?

— Я вважаю, що ви гарно попрацювали

Народне прислів’я каже: «Праця годує, а лінь марнує».

— На наступний урок вам необхідно приготувати.

Ось і пролунав дзвінок –

Закінчився наш урок.

За роботу по заслузі

Щиро дякую вам, друзі.