Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
КОНСПЕКТ_текст.rtf
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
9.49 Mб
Скачать

Тема 1. Принципи функціонування ланцюга постачання

Лекція 1. Слабка ланка в ланцюгу постачання. Потужність ланцюга постачання.

1.1 Слабка ланка в ланцюгу постачання.

На підприємствах до 95% складають втрати часу, не пов’язані з виробництвом продукції.

У будь-якому процесі 80% затримок виникає в 20% операцій. Наша задача найти ці 20% операцій і вжити заходів, щоб уникнути можливих затримок.

Пропускна здатність окремих дільниць підприємства не однакова, оскільки вони мають різні потужності. Через це одні дільниці працюють з повним навантаженням, інші - завантажені понад міру, в третіх потужності використовуються не повністю. Такі ситуації трапляються також через те, що важко визначити наперед обсяги робіт для виконання. Наприклад, ТО - 2 нового автомобіля можна виконати за один день. Для автомобіля зі значним пробігом потрібно буде кілька днів, а то й тижнів.

Теж стосується зовнішнього ланцюга постачання. Продуктивність автомобіля буде залежати від кількості автомобілів, що впливає на час чекання вантажних робіт, та їх тривалості. У той же час установлення планових завдань кожній ділянці не приведе до збільшення продукції на виході ланцюга. Єдиний спосіб підвищити продуктивність ланцюга постачання - збільшити потужність у вузькому місці.

Приклад. Лінія першого технічного обслуговування (ТО – 1) має п’ять постів. Трудомісткість операцій встановлюється для всіх постів однаковою. На обслуговування подаються як нові автомобілі, так і автомобілі із значним пробігом. А це означає, що тривалість перебування автомобілів на постах буде не однаковою. Через це можливості постів щодо обслуговування автомобілів будуть різними (рис. 2.1).

Рисунок 2.1 – Продуктивність лінії ТО – 1

Скільки автомобілів може обслужити лінія? Якщо оцінювати по можливостях поста «Б», то дев’ять. Фактично лінія зможе обслужити тільки п’ять автомобілів, бо така пропускна спроможність поста «В». Тільки на посту «В» робочі будуть повністю зайняті обслуговуванням автомобілів. На інших постах робочі будуть простоювати. В результаті чотири автомобілі залишаться не обслуженими. Автомобілі на обслуговуванні чи ремонті находяться в стадії незавершеного виробництва. Це означає, що витрати на їхнє утримання продовжуються, а доходів автомобілі не приносять.

1.2 Потужність ланцюга постачання.

Ланцюг постачання включає підприємства по виробництву продукту, його транспортуванню, складуванню та збереженню, вантажно – розвантажувальні, пакувальні та маркувальні роботи, управління виробничими запасами. Загальна потужність ланцюга визначається тією її частиною, яка має найменшу потужність. У цьому місці в ланцюзі виникає вузьке місце. На рис. 2.2 вузьким місцем є дільниця Е4.

Рисунок 2.2 - Потужності ланцюга постачання

Е1 …. Е6 (10 … 16) – потужності дільниць. Ел = 5 – кількість виробленої продукції.

Безперебійне переміщення матеріального потоку забезпечується, коли при надходженні матеріалу з попередньої дільниці в наступну, в останній є вільні ємності для його приймання та переробки (рис. 2.2).

Е1 ≤ Е2 ≤ Е3 ≤ Е4 ≤ Е5 ≤ Е6.

Якщо ця вимога не буде дотримана, то при надходженні з дільниці Е1 матеріалів на виготовлення 10 одиниць продукції на дільницях Е2 і Е3 не будуть використані виробничі можливості відповідно на 10 (20 – 10) і 8 (18 – 10) одиниць продукції, а на дільниці Е4 утвориться запас незавершеного виробництва розміром 5 (10 – 5) одиниць продукції. Кожна дільниця виконає поставлене завдання: дільниця Е1 зможе зробити 10 одиниць продукції, Е2 -20 одиниць але підприємство не зможе випустити на ринок готової продукції більше 5 одиниць через те, що дільниця Е4 не має відповідних потужностей. Вона є вузьким місцем у виробничому процесі.

Плановики доводять кожній дільниці завдання на повне використання виробничих потужностей. Для забезпечення виконання планових завдань створюються на дільницях склади незавершеного виробництва (рис. 2.3).

Рисунок 2.3 - Склади у виробничому процесі

1 ….С5) – склади

Ланцюг постачання при наявності в ньому складів буде діяти таким чином. На дільницю Е2 з дільниці Е1 поступає 10 одиниць незавершеної продукції і 10 одиниць із складу С1. Дільниця виготовляє 20 одиниць продукції й направляє їх на дільницю Е3, із них 18 одиниць ідуть у виробництво на дільниці Е3, а 2 одиниці - на склад С2. За другим циклом, коли на вхід Е1 ланцюга надійде чергова партія із 10 одиниць, на склад С2 буде направлено чергові 2 одиниці незавершеного виробництва. З кожним новим циклом виробництва на склад С2 буде поступати 2 одиниці незавершеного виробництва і, таким чином, складські запаси на дільниці Е3 поступово будуть накопичуватися. На дільниці Е4 у кожному циклі на склад С3 буде поступати 13 (18 – 5) одиниць незавершеної продукції. Незважаючи на збільшення витрат на утримання складських запасів випуск продукції усього підприємства не зріс, бо дільниця Е4 не пропускає більше 5 одиниць продукції.

Введенням складів ми домоглися поліпшення показників на окремих ділянках але погіршили фінансове становище всього підприємства. Дохід, який ми отримали від клієнтів, не змінився, зате ми витратили більше на закупівлю сировини, зарплату робітникам, утримання складських запасів тощо.

Лекція 2 Формування незавершеного виробництва. Критерії управління ланцюгом постачання

2.1 Формування незавершеного виробництва.

У продукцію, яка знаходиться на стадії виробництва, підприємство вклало кошти на придбання сировини і матеріалів, заробітну плату, утримання будівель і обладнання, оплату енергетичних ресурсів тощо. Відшкодування витрат відбудеться тільки після продажу продукції на ринку. Через це поки продукт перебуває в стадії виготовлення чи збереження на складі підприємство несе збитки без відповідної компенсації доходами.

Яка процедура утворення продукції незавершеного виробництва (рис. 2.4). Планова служба встановлює завдання на виготовлення, наприклад, дев’ять одиниць продукту, а виробництво забезпечується сировиною та матеріалами. На дільницю «А» надійдуть сировина й матеріали на виготовлення дев’яти одиниць продукту, а дільниця може виготовити тільки сім одиниць продукту. Отже, невикористаною залишаться сировина й

Рисунок 2.4 - Процедура утворення незавершеного виробництва

матеріали, з яких можна було б виготовити ще дві одиниці продукту. Ці сировина й матеріали підуть на склад дільниці «А» і з кожним циклом виготовлення продукту запаси на цьому складі будуть зростати.

Розглянемо дільницю «Б», яка може за зміну виготовити дев’ять одиниць продукту. На вхід цієї дільниці можуть поступити сім одиниць незавершеного продукту з дільниці «А», а потужності дільниці «Б» дозволяють виробити дев’ять одиниць продукту. Дефіцит у дві одиниці незавершеного продукту може бути покритий зі складу, який повинен у цьому разі бути утворений на дільниці «Б».

Слід також ураховувати, що виробничі дільниці не мають фіксованої продуктивності: один раз вони спрацьовують гірше, іншим разом - краще. Наприклад, дільниця «В» має потужності для вироблення п’яти одиниць продукції але у зв’язку з різними обставинами, що виникають у процесі роботи, може випустити шість або чотири одиниці продукції. Тобто насправді і ця дільниця не завжди працює з повним завантаженням.

Система працює в двох напрямках: з однієї частини матеріалів і сировини виготовляється продукт, який поступає на ринок і приносить підприємству гроші, з другої частини – виготовляється продукція незавершеного виробництва, яка поступає на склад і заморожує обігові кошти підприємства. Слід також ураховувати, що продукт, який находиться в стадії виготовлення, це також незавершене виробництво і чим довше він находиться в стадії виготовлення тим більші витрати несе підприємство.

Якщо критерієм оцінки ефективності окремої ділянки служить завантаженість його обладнання, а робітники одержують відрядну оплату, то вони, будуть прагнути випускати якомога більше продукції. В результаті нарощується випуск продукції на окремих ділянках і збільшується обсяг незавершеного виробництва.

Домігшись поліпшення показників на окремих ділянках, ми погіршуємо фінансове становище всього підприємства: дохід не змінився, зате витрати на закупівлю сировини, зарплату, енергію зросли.

Маємо протиріччя: для ефективного управління виробництвом потрібно скорочувати витрати і зменшувати обсяг незавершеного виробництва. У той же час для збільшення випуску продукції необхідно мати великі заділи для згладжування коливань у випуску продукції окремим дільницями. Ми не можемо зменшувати і збільшувати запаси одночасно (рис. 2.5). На практиці ж підприємства саме це і намагаються робити.

Рисунок 2.5 - Протиріччя в методах управління

2.2 Критерії управління ланцюгом постачання

Яка мета діяльності виробничого процесу? Чи може бути метою, наприклад, відремонтувати 10 автомобілів? А якщо ці автомобілі не будуть задіяні на перевезенні вантажів і не принесуть доходів? Витрати понесені, а доходів нема. Нема прибутку. Для чого тоді ремонтували автомобілі.

А якщо купити дешеве паливо, заправити автомобілі, а роботи для них не буде. Витрати понесені, а доходів нема.

Мета виробничої організації – заробляти гроші. Про це однозначно зазначено в статті 42 Господарського кодексу України, яка встановлює, що підприємництво здійснюється на власний ризик господарську діяльність заради одержання прибутку.

Як можна дізнатися чи заробляє підприємство гроші? Наприклад, підприємство заробило 100 тис. грн. Багато це чи мало? Якщо за один день, то це значно краще ніж за місяць. Потрібно знати скільки часу знадобиться від моменту вкладання грошей у виробництво до одержання доходів від реалізації продукту, тобто з якою швидкістю підприємство заробляє гроші. Отже, перший критерій – швидкість, з якою система генерує, тобто виробляє гроші. Мета: скоротити час між моментом вкладення коштів у виробництво продукції й одержанням грошей від її продажу на ринку.

Для виробництва продукту підприємство закуповує сировину та комплектуючі, створює товарно - матеріальні запаси, вкладає кошти в незавершене виробництво, закуповує інші матеріальні об'єкти, які передбачається в кінцевому підсумку продати, а також інвестує кошти в устаткування, приміщення. Ці кошти зв’язані виробництвом продукту через що випадають із сфери обігу, а отже підприємство несе втрати, пов’язані з обігом коштів. Задача полягає в тому, щоб зменшити суму вкладених коштів у продукт й скоротити час їхнього перебування в сфері виробництва. Зв’язаний капітал (вкладення) є другим критерієм, тобто це гроші, вкладені системою в закуплені речі, які перебувають у стадії переробки й готуються до продажу.

Куплені сировину, комплектуючі та інші матеріали підприємство перетворює на продукт, готовий до продажу на ринку. Цю роботу виконують працівники, які за роботу одержують зарплату, крім того потрібно оплатити оренду, комунальні послуги тощо, а також обчислити амортизацю активів оскільки це вартість матеріальних активів, які система витрачає для підтримки певного рівня продуктивності. Ці кошти є операційними витратами, які йдуть із системи назавжди.

Вирішуючи, яку дію зробити, потрібно відповісти на питання:

• Чи підвищить це надходження грошей? Якщо так, то як?

• Чи зменшить це вкладення? Якщо так, то як?

• Чи скоротить це операційні витрати? Якщо так, то як?

Якщо на всі питання відповідь ствердна, можна впроваджувати рішення і бути впевненим, що воно принесе користь системі в цілому.

На автомобільному транспорті критерії пов’язані формулою:

грн./грн.

Рентабельність перевезень тоді буде визначатися як:

R = (1 – E) 100, %

де: Е – економічна ефективність перевезень у гривнях доходів на гривню вкладених коштів; Д – доходи від перевезень, грн.; В – витрати, пов’язані з перевезеннями; q – вантажопідємність автомобіля чи пасажиромісткість автобуса; – динамічний коефіцієнт використання пасажиромісткості автобуса чи вантажопідємності автомобіля; β – коефіцієнт використання пробігу автомобіля; d – відпускний тариф, грн./т.км., грн./пас.км.; Спер. – перемінні витрати, грн./км.; Спос.- постійні витрати, грн./год.; Ve – експлуатаційна швидкість, км./год.

Мета звучить так: збільшувати швидкість генерації доходу з одночасним зменшенням звязаного капіталу і операційних витрат. Показники повинні застосовуватися до процесу в цілому, а не для локальної оптимізації на одній дільниці.

Контрольні питання

1. Які обмеження створює слабка ланка в ланцюгу постачання?

2. Якою ділянкою визначається потужність ланцюга постачання?

3. Чому наявність складів на окремих ділянках погіршує фінансове становище всього підприємства?

4. Які наслідки для підприємства може створювати незавершене виробництво?

5. У чому полягають протиріччя в методах управління виробництвом продукції?

6.Як впливає обсяг незвершеного виробництва на різні ділянки ланцюга постачань?

7.Чому є важливою швидкість, з якою підприємство виробляє гроші?

8. Важливо збільшувати швидкість генерації доходу з одночасним зменшенням пов'язаного капіталу і операційних витрат. Чому?

9. Чому показники повинні застосовуватися до процесу в цілому, а не для окремих дільниць?

Практичні заняття

Практична робота №1. Експеримент з функціонування ланцюга постачань [15].