- •Мета та задачі дисципліни, її місце в навчальному процесі
- •Зміст курсу Перший семестр викладання дисципліни (5-й навчальний семестр)
- •Другий семестр викладання дисципліни (6-й навчальний семестр)
- •Список рекомендованої літератури
- •Розрахунково-графічні роботи Загальні положення.
- •Теоретичний матеріал до розрахунково-графічної роботи № 1.
- •1. Розрахунок простих кіл електричного струму.
- •2. Розрахунок складних кіл електричного струму (більш докладно теоретичний матеріал викладено в [5, ч. 1]).
- •2.1. Закони Кірхгофа
- •2.2. Метод суперпозиції
- •2.3. Метод безпосереднього використання законів Кірхгофа.
- •2.5. Метод контурних струмів.
- •2.5. Метод вузлових напруг.
- •2.6. Метод еквівалентного генератора.
- •2.7. Особливості розрахунку кіл змінного струму
- •3. Аналіз електричного стану трифазного кола.
- •Питання для самоперевірки до розділу «Електротехніка»
- •Варіанти завдань для розрахунково-графічної роботи № 1 Завдання № 1. Тема: Лінійні кола постійного струму.
- •Завдання № 2. Тема: Електричні кола однофазного синусоїдального струму.
- •Завдання № 3. Тема: Трифазні кола.
- •Теоретичний матеріал до розрахунково-графічної роботи № 2 [5, ч. 2].
- •1. Розрахунок схем спрямовувачів1.
- •Визначення параметрів вентильної схеми
- •Визначення параметрів трансформатора Основні параметри трансформаторів живлення.
- •Електроконструктивний розрахунок малопотужного трансформатора живлення
- •Геометричні параметри магнітопроводів.
- •2. Розрахунок схем транзисторних підсилювачів.
- •Розрахунок каскаду транзисторного підсилювача напруги низької частоти з реостатно-ємнісним зв’язком.
- •Порядок розрахунку.
- •Розрахунок каскаду однотактного транзисторного підсилювача потужності.
- •Питання для самоперевірки до розділу «Електроніка»
- •Варіанти завдань для розрахунково-графічної роботи № 2 Завдання № 1. Тема: Спрямовувачі.
- •Завдання № 2. Тема: Транзисторні підсилювачі напруг.
- •Теоретичний матеріал до розрахунково-графічної роботи № 3. Методичні вказівки до розв’язання завдань модуля «Арифметико-логічні основи мікропроцесорної техніки»
- •1. Логічні змінні і логічні функції.
- •2. Операції та закони алгебри логіки.
- •3. Вираження довільного логічного виразу через кон’юнкцію, диз’юнкцію та заперечення.
- •4. Мінімізація логічних функцій.
- •Завдання для розрахунково-графічної роботи № 3 Завдання № 1. Побудувати таблиці істинності для логічних виразів:
- •Теоретичний матеріал до розрахунково-графічної роботи № 4. Методичні вказівки до розв’язання завдань модуля «Мікропроцесорна техніка»
- •Завдання для розрахунково-графічної роботи № 4 Завдання № 1. Тема: Реалізація арифметичних операцій над багатобайтними числами в однобайтному процесорі.
- •Завдання № 2. Тема: Організація процедури виведення через схему паралельного периферійного інтерфейсу
- •Перелік питань, що винесені на залік Електротехніка
- •Електроніка
- •Перелік питань, що винесені на екзамен Електротехніка
- •Електроніка
- •Мікропроцесорна техніка
- •1 Теоретичний матеріал до розрахунково-графічної роботи № 2.
- •2 Теоретичний матеріал до розрахунково-графічної роботи № 2.
Теоретичний матеріал до розрахунково-графічної роботи № 1.
1. Розрахунок простих кіл електричного струму.
Задачею розрахунку електричних кіл (аналізу1 електричних кіл) є визначення струмів і потужностей в різних елементах кола (джерелах, приймачах, проводах), а також напруги на окремих елементах кола.
Вихідними даними для розрахунку звичайно є електрична схема кола, задані ЕРС кола і характеристики (параметри) елементів кола, тобто або їх опори, або номінальні напруги і потужності.
Якщо діюча в колі ЕРС і параметри елементів незмінні в часі, то така задача має однозначне рішення.
Якщо електричне коло уявляє собою поєднання послідовно і паралельно включених елементів (змішана схема з’єднань) і при цьому має одне джерело живлення (одну ЕРС), то вона розраховується в такому порядку (метод трансфігурації):
1. Шляхом послідовного спрощення знаходять загальний опір кола.
2. За законом Ома знаходять загальний струм.
3. Знаходять розподіл струмів і напруг в схемі.
Для перевірки розрахунку слід використати те, що в електричному колі завжди встановлюється струм І такої величини, при якій загальна потужність, що віддається джерелом дорівнює сумі потужностей, що споживаються кожним елементом кола (баланс потужностей).
При заміні послідовно з’єднаних n елементів одним еквівалентним слід враховувати, що:
по всім ділянкам послідовного кола проходить один і той же струм І;
падіння напруги на послідовно з’єднаних елементах пропорційні величинам опорів цих елементів: Ui = IRi;
при послідовному з’єднані елементів сума напруг на окремих елементах дорівнює напрузі, прикладеної до такого з’єднання: U1+ U2 +...+ Un = U;
еквівалентний опір дорівнює сумі опорів окремих елементів, що входять до з’єднання: Rекв = R1 + R2 +…+ Rn;
потужність, що споживається при послідовному з’єднанні елементів, Р дорівнює сумі потужностей, що споживаються його окремими елементами:
P = P1 + P2 + …Pn = I 2R1 + I 2R2 + … + I 2Rn = I2(R1 + R2 + …+ Rn) або
P = P1 + P2 + …Pn = U12/R1 + U22/R2 + ... + Un2/Rn.
При заміні паралельно з’єднаних n елементів одним еквівалентним слід враховувати, що:
всі елементи знаходяться під однаковою напругою U;
струми в цих елементах і також потужності розподіляються завжди пропорційно провідностям або струми і потужності в паралельних вітках зворотно пропорційні опорам віток;
струм І в нерозгалуженій частині кола дорівнює сумі струмів, що протікають по його окремим елементам І = І1+ І2 + ... + Іn;
еквівалентна провідність розгалуженого кола дорівнює сумі провідностей окремих його віток gекв = g1+ g2 + …+ gn або 1/Rекв= 1/R1 + 1/R2 + …+ 1/Rn. 3 останнього виразу можна визначити еквівалентний опір паралельного з’єднання n елементів1;
потужність, що споживається розгалуженим колом Р, дорівнює сумі потужностей, споживаних окремими елементами або одним еквівалентним елементом: P = P1 + P2 + …Pn = U 2/R1 + U 2/R2 + ... + U 2/Rn = U 2(1/R1 + 1/R2 + ... + 1/Rn) = U 2/Rекв або P = P1 + P2 + …Pn = I12R1 + I22R2 + … + In2Rn.
При розрахунку електричних кіл, які не вдається звести до одного результуючого опору шляхом заміни послідовно і паралельно з’єднаних опорів їх еквівалентними величинами доводиться вдаватись до більш складних перетворень.
З
окрема,
якщо в колі зустрічається замкнутий
контур з трьох опорів RAB,
RBC,
RCA,
що
утворюють сторони
трикутника, то ці опори заміняють трьома
опорами RА,
RB,
RC,
що з’єднані в одній вузловій точці О і
утворюють трипроменеву зірку (Δ → Y):
При зворотному переході від зірки опорів до еквівалентного трикутника опорів (Y → Δ) опори RAB, RBC, RCA визначаються через опори RА, RB, RC:
Наведені формули, що визначають опори в еквівалентних з’єднаннях, отримані за умови, що при таких перетвореннях опори між вузлами А і В, В і С та С і А повинні бути однаковими в обох видах з’єднання.
Приклад 11. Розрахунок простого розгалуженого кола постійного струму. Розглянемо наведену схему.
В
ихідні
дані:
U = 240 В; R1 = 10 Ом; R2 = 20 Ом; R3 = 60 Ом; R4 = 9 Ом; R5 = 30 Ом; R6 = 4 Ом; R7 = 2 Ом.
Знайти розподіл струмів в схемі.
Розрахунок:
Визначаємо еквівалентний опір між точками АВ:
Складаємо послідовно з’єднані опори RAB та R4 і отримаємо R' :
R' = RAB + R4 = 6 + 9 = 15 Ом.
Опір R' в свою чергу виявляється з’єднаним паралельно з опором R5. Їх загальний опір:
Загальний опір кола:
R = R6 + RCD + R7 = 4 + 10 + 2 = 16 Ом.
Загальний струм:
I = U / R = 240 / 16 = 15 А.
Напруга між точками С і D:
UCD = I·RCD = 15·10 = 150 В.
Струми в опорах R' і R5:
I4 = UCD / R' = 150 / 15 = 10 A;
I5 = UCD / R5 = 150 / 30 = 10 A.
Напруга між точками А і В:
UAB = I4·RAB = 10·6 = 60 В.
Струми в опорах R1, R2, R3:
I1 = UAB / R1 = 60 / 10 = 6 A;
I2 = UAB / R2 = 60 / 20 = 3 A;
I3 = UAB / R3 = 60 / 60 = 1 A.
Перевірку результатів розрахунку здійснимо через баланс потужностей:
UI = Σi=1..7 Ii2R.
UI = 240·15 = 3600 Ватт;
Σi=1..7 Ii2R = I12 R1 + I22 R2 + I32 R3 + I42 R4 + I52 R5 + I2 R6 + I2 R7 = 62·10 + 32·20 + 12·60 + 102·9 + 52·30 + 152·4 + 152·2 = 3600 Ватт.
Отже, яка потужність постачається в коло, така ж потужність споживається елементами кола.
П
риклад
2. Визначити струм в
перемичці ВС наведеної схеми. Схема
відома під назвою міст Уітстона.
Вихідні дані:
Е = 32 В; R0 = 1 Ом; R1 = 10 Ом; R2 = 15 Oм; R3 = 25 Oм; R4 = 12,5 Ом; R5 = 25 Oм.
Розрахунок: Замінимо трикутник опорів R1, R2, R3 еквівалентною зіркою з променями:
Загальний опір кола:
Струм в нерозгалуженій частині кола:
Струми в паралельних вітках (RB + R5) – IR5 і (RC + R4) – IR4:
Ця
формула походить з пропорції
(струми в паралельних вітках розподіляються
зворотно пропорційно опорам віток)1.
Отже
,
а IR4
= I
– IR5
= 2 – 0,8 = 1,2 A.
Із рівняння, складеного за другим законом Кірхгофа для контуру BDCB – IBCR3 + IR5R5 – IR4R4 = 0, маємо:
