- •Мета та задачі дисципліни, її місце в навчальному процесі
- •Зміст курсу Перший семестр викладання дисципліни (5-й навчальний семестр)
- •Другий семестр викладання дисципліни (6-й навчальний семестр)
- •Список рекомендованої літератури
- •Розрахунково-графічні роботи Загальні положення.
- •Теоретичний матеріал до розрахунково-графічної роботи № 1.
- •1. Розрахунок простих кіл електричного струму.
- •2. Розрахунок складних кіл електричного струму (більш докладно теоретичний матеріал викладено в [5, ч. 1]).
- •2.1. Закони Кірхгофа
- •2.2. Метод суперпозиції
- •2.3. Метод безпосереднього використання законів Кірхгофа.
- •2.5. Метод контурних струмів.
- •2.5. Метод вузлових напруг.
- •2.6. Метод еквівалентного генератора.
- •2.7. Особливості розрахунку кіл змінного струму
- •3. Аналіз електричного стану трифазного кола.
- •Питання для самоперевірки до розділу «Електротехніка»
- •Варіанти завдань для розрахунково-графічної роботи № 1 Завдання № 1. Тема: Лінійні кола постійного струму.
- •Завдання № 2. Тема: Електричні кола однофазного синусоїдального струму.
- •Завдання № 3. Тема: Трифазні кола.
- •Теоретичний матеріал до розрахунково-графічної роботи № 2 [5, ч. 2].
- •1. Розрахунок схем спрямовувачів1.
- •Визначення параметрів вентильної схеми
- •Визначення параметрів трансформатора Основні параметри трансформаторів живлення.
- •Електроконструктивний розрахунок малопотужного трансформатора живлення
- •Геометричні параметри магнітопроводів.
- •2. Розрахунок схем транзисторних підсилювачів.
- •Розрахунок каскаду транзисторного підсилювача напруги низької частоти з реостатно-ємнісним зв’язком.
- •Порядок розрахунку.
- •Розрахунок каскаду однотактного транзисторного підсилювача потужності.
- •Питання для самоперевірки до розділу «Електроніка»
- •Варіанти завдань для розрахунково-графічної роботи № 2 Завдання № 1. Тема: Спрямовувачі.
- •Завдання № 2. Тема: Транзисторні підсилювачі напруг.
- •Теоретичний матеріал до розрахунково-графічної роботи № 3. Методичні вказівки до розв’язання завдань модуля «Арифметико-логічні основи мікропроцесорної техніки»
- •1. Логічні змінні і логічні функції.
- •2. Операції та закони алгебри логіки.
- •3. Вираження довільного логічного виразу через кон’юнкцію, диз’юнкцію та заперечення.
- •4. Мінімізація логічних функцій.
- •Завдання для розрахунково-графічної роботи № 3 Завдання № 1. Побудувати таблиці істинності для логічних виразів:
- •Теоретичний матеріал до розрахунково-графічної роботи № 4. Методичні вказівки до розв’язання завдань модуля «Мікропроцесорна техніка»
- •Завдання для розрахунково-графічної роботи № 4 Завдання № 1. Тема: Реалізація арифметичних операцій над багатобайтними числами в однобайтному процесорі.
- •Завдання № 2. Тема: Організація процедури виведення через схему паралельного периферійного інтерфейсу
- •Перелік питань, що винесені на залік Електротехніка
- •Електроніка
- •Перелік питань, що винесені на екзамен Електротехніка
- •Електроніка
- •Мікропроцесорна техніка
- •1 Теоретичний матеріал до розрахунково-графічної роботи № 2.
- •2 Теоретичний матеріал до розрахунково-графічної роботи № 2.
2. Операції та закони алгебри логіки.
Отримана аналітична формула складається із операндів1, об’єднаних символами логічних операцій.
Серед основних логічних операцій можна відзначити наступні
Операція
«НЕ» (інші
назви: інверсія,
логічне заперечення, NOT).
Нехай є деяке висловлювання А.
Заперечення цього висловлювання
позначається
(прийнято читати: «не
А»). Якщо
висловлювання А
має значення «істина» (А
= 1), то висловлювання
набуває значення «не істина» (
=
0). Якщо
висловлювання А
– «не істина» (А =
0), то висловлювання
– «істина» (
= 1). Таблиця істинності
функції, що визначається тільки цією
однією операцією, має вид:
А |
|
0 |
1 |
1 |
0 |
Зокрема,
справедливі наступні співвідношення:
= 1;
= 0.
Позначення операції НЕ в схемах логічних перетворень2:
Операція «логічне заперечення» відноситься до одномісних операцій (унарних, або монадичних), оскільки виконується над одним операндом.
Операція «І» (інші назви: кон’юнкція, логічне множення, AND). Операцію логічного множення двох змінних А і В позначають А В (прийнято читати: А і В). Висловлювання А В набуває значення «істина» (А В = 1) тільки в тому випадку, якщо одночасно А має значення «істина» (А = 1) і В – «істина» (В = 1). У всіх інших випадках це висловлювання набуває значення «не істина», тобто А В = 0. Отже, правила логічного множення визначаються наступною таблицею істинності:
А |
В |
А В |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
Правило логічного множення справедливе не тільки для двох співмножників, але і для будь-якої їх кількості, тобто A B C D …, тобто ця операція багатомісна (поліадична). Позначення операції в схемах логічних перетворень (для трьох змінних х1, х2, х3):
Операція «АБО» (інші назви: диз’юнкція, логічне додавання, OR). Операцію логічного додавання двох змінних А і В позначають А В (прийнято читати: А або В). Висловлювання А В – «істина», (А В = 1) в тому випадку, якщо хоча б одна із змінних А або В має значення «істина» (А = 1 або В = 1). Якщо ж ця умова не виконується, то висловлювання – «не істина», (А В = 0). Отже, правила логічного додавання визначаються наступною таблицею істинності:
А |
В |
А В |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
Правило логічного додавання справедливе не тільки для двох доданків, але і для будь-якої їх кількості, тобто A B C D …. Позначення операції в схемах логічних перетворень:
Операція «АБО із виключенням» (інші назви: додавання за модулем 2, нееквівалентність, XOR (Exclusive OR)). Операція «АБО із виключенням» над двома змінними А і В позначають А В. Висловлювання А В має значення «істина» (А В = 1) в тому випадку, якщо тільки одна із змінних А або В має значення «істина» (А = 1, В = 0 або А = 0, В = 1). Якщо ж ця умова не виконується, то висловлювання – «не істина» (А В=0). Перша назва операції зумовлена тим, що результат даної операції збігається із результатом операції «АБО» за виключенням одного випадку – одночасної істинності аргументів (виключається). Друга назва – тим, що дійсно є складанням в кільці вирахувань за модулем 2. Третя назва – результат операції істинний тільки тоді, коли значення операндів не співпадають. Отже, правила виконання операції «АБО із виключенням» визначаються наступною таблицею істинності:
А |
В |
А В |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
Позначення операції в схемах логічних перетворень (для трьох змінних х1, х2, х3):
На основі розглянутих логічних висловлювань можна уявити будь-яке складне висловлювання, тобто будь-який логічний зв’язок можна виразити за допомогою логічних операцій додавання, множення і заперечення.
Система логічних операцій називається функціонально повною, якщо будь-яку логічну функцію можна виразити за допомогою операцій, які входять до складу цієї системи.
Операції «І», «АБО» і «АБО із виключенням» є не тільки комутативними, але і асоціативними, і тому узагальнюються на випадок кількох аргументів.
Інші логічні операції:
Операція «АБО–НЕ» (стрілка Пірса, NOR) – двомісна логічна операція, введена в розгляд Ч. Пірсом. Операцію «АБО–НЕ» над двома змінними А і В позначають А ↓ В. Її результатом є інвертований результат операції «АБО». Операція «АБО–НЕ» визначається такою таблицею істинності:
А |
В |
А ↓ В |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
Висловлювання А ↓ В прийнято читати «ні А, ні В». Позначення операції в схемах логічних перетворень:
Стрілка Пірса має ту властивість, що через її одну виражаються всі інші логічні операції. Наприклад, висловлювання (не A) еквівалентно висловлюванню А ↓ A; кон’юнкція A B висловлювань A і B виражається так: (А ↓ A) ↓ (В ↓ В); диз’юнкція А В еквівалентна (А ↓ В) ↓ (А ↓ В).
Операція «І–НЕ» (штрих Шеффера, NAND) – є результатом інвертування результату операції «І», тобто видає значення 0 тільки коли обидва операнди 1. Операцію «І–НЕ» над двома змінними А і В позначають А | В і виконують за таким правилом:
А |
В |
А | В |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
Позначення операції в схемах логічних перетворень:
Операція імплікація («якщо – то»). Операцію «якщо – то» над двома змінними А і В позначають А В (іноді А → В). Результат співпадає з результатом операції «АБО» з інвертованим першим аргументом, видає значення 0 тільки коли перший операнд дорівнює 1 а другий – 0. Ця операція не є комутативною, на відміну від всіх вищеописаних операцій. Її можна розуміти як арифметичне ≤ (менше або дорівнює). Операція «якщо – то» виконується за таблицею істинності:
А |
В |
А В |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
В операції А В операнди мають спеціальні назви: А – антецедент (передуючий), В – консеквент (подальший). Імплікація неістинна тоді і тільки тоді, коли антецедент – «істина», а консеквент – «неістина». Отже, «з правди не може випливати неправда!».
Операція еквіваленція. Еквіваленцією двох висловлювань А і В називається таке висловлювання, яке набуває значення «істина» тоді і тільки тоді, коли обидва ці висловлювання А і В – «істина» або обидва – «не істина», тобто видає 1, якщо і тільки якщо обидва аргументи рівні між собою. Є результатом інвертування результату операції «АБО із виключенням». Позначають операцію символом «». Операція виконується за таблицею істинності:
А |
В |
АВ |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
При розробці вузлів МП-систем значення неістинного або істинного висловлювання А, В, С до уваги не приймається; апарат алгебри логіки використовується для виконання заданих логічних перетворень. Наприклад, арифметичні перетворення (складання, віднімання) задаються у вигляді сукупності логічних перетворень над аргументами.
Важливе значення мають правила і закони перетворень для логічних виразів. Основні з них, які є властивостями, законами і аксіомами, мають такий вид:
Комутативність (переміщуваність):
АВ = ВА; АВ = ВА.
Асоціативність (сполученість):
А(ВС) = (АВ)С; А(ВС) = (АВ)С.
Дистрибутивність (розподіленість):
Кон’юнкція відносно диз’юнкції А(ВС) = (АВ) (АС);
Диз’юнкція відносно кон’юнкції А(ВС) = (АВ) (АС).
Комплементність (доповненість) (властивість заперечення):
Закон інверсії (правило Де Моргана):
;
.
Закони поглинання:
А(AB) = А; А(AB) = А.
Закони Блейка-Порецького:
;
.
Ідемпотентність1:
АА = А; АА = А.
Інволютивність1 заперечення (закон подвійного заперечення):
.
Склеювання:
;
.
Властивості констант:
А0 = А; А1 = А;
А1 = 1; А0 = 0.
= 1 (доповнення 0 є 1);
= 0 (доповнення 1 є 0).
Два логічних вирази вважаються рівними, якщо їх таблиці істинності співпадають. Існує два основні способи перевірки рівності двох логічних виразів: за допомогою таблиць істинності і за допомогою тотожних перетворень. Очевидно, що таблиця істинності може бути побудована для будь-якого логічного виразу.
