2. Операції та закони алгебри логіки.

Отримана аналітична формула складається із операндів¹, об’єднаних символами логічних операцій.

Серед основних логічних операцій можна відзначити наступні

Операція «НЕ» (інші назви: інверсія, логічне заперечення, NOT). Нехай є деяке висловлювання А. Заперечення цього висловлювання позначається (прийнято читати: «не А»). Якщо висловлювання А має значення «істина» (А = 1), то висловлювання набуває значення «не істина» ( = 0). Якщо висловлювання А – «не істина» (А = 0), то висловлювання – «істина» ( = 1). Таблиця істинності функції, що визначається тільки цією однією операцією, має вид:

А
0	1
1	0

Зокрема, справедливі наступні співвідношення: = 1; = 0.

Позначення операції НЕ в схемах логічних перетворень²:

Операція «логічне заперечення» відноситься до одномісних операцій (унарних, або монадичних), оскільки виконується над одним операндом.

Операція «І» (інші назви: кон’юнкція, логічне множення, AND). Операцію логічного множення двох змінних А і В позначають А  В (прийнято читати: А і В). Висловлювання А  В набуває значення «істина» (А  В = 1) тільки в тому випадку, якщо одночасно А має значення «істина» (А = 1) і В – «істина» (В = 1). У всіх інших випадках це висловлювання набуває значення «не істина», тобто А  В = 0. Отже, правила логічного множення визначаються наступною таблицею істинності:

А	В	А  В
0	0	0
0	1	0
1	0	0
1	1	1

Правило логічного множення справедливе не тільки для двох співмножників, але і для будь-якої їх кількості, тобто A  B  C  D …, тобто ця операція багатомісна (поліадична). Позначення операції в схемах логічних перетворень (для трьох змінних х₁, х₂, х₃):

Операція «АБО» (інші назви: диз’юнкція, логічне додавання, OR). Операцію логічного додавання двох змінних А і В позначають А  В (прийнято читати: А або В). Висловлювання А  В – «істина», (А  В = 1) в тому випадку, якщо хоча б одна із змінних А або В має значення «істина» (А = 1 або В = 1). Якщо ж ця умова не виконується, то висловлювання – «не істина», (А  В = 0). Отже, правила логічного додавання визначаються наступною таблицею істинності:

А	В	А  В
0	0	0
0	1	1
1	0	1
1	1	1

Правило логічного додавання справедливе не тільки для двох доданків, але і для будь-якої їх кількості, тобто A  B  C  D …. Позначення операції в схемах логічних перетворень:

Операція «АБО із виключенням» (інші назви: додавання за модулем 2, нееквівалентність, XOR (Exclusive OR)). Операція «АБО із виключенням» над двома змінними А і В позначають А  В. Висловлювання А  В має значення «істина» (А  В = 1) в тому випадку, якщо тільки одна із змінних А або В має значення «істина» (А = 1, В = 0 або А = 0, В = 1). Якщо ж ця умова не виконується, то висловлювання – «не істина» (А  В=0). Перша назва операції зумовлена тим, що результат даної операції збігається із результатом операції «АБО» за виключенням одного випадку – одночасної істинності аргументів (виключається). Друга назва – тим, що дійсно є складанням в кільці вирахувань за модулем 2. Третя назва – результат операції істинний тільки тоді, коли значення операндів не співпадають. Отже, правила виконання операції «АБО із виключенням» визначаються наступною таблицею істинності:

А	В	А  В
0	0	0
0	1	1
1	0	1
1	1	0

Позначення операції в схемах логічних перетворень (для трьох змінних х₁, х₂, х₃):

На основі розглянутих логічних висловлювань можна уявити будь-яке складне висловлювання, тобто будь-який логічний зв’язок можна виразити за допомогою логічних операцій додавання, множення і заперечення.

Система логічних операцій називається функціонально повною, якщо будь-яку логічну функцію можна виразити за допомогою операцій, які входять до складу цієї системи.

Операції «І», «АБО» і «АБО із виключенням» є не тільки комутативними, але і асоціативними, і тому узагальнюються на випадок кількох аргументів.

Інші логічні операції:

Операція «АБО–НЕ» (стрілка Пірса, NOR) – двомісна логічна операція, введена в розгляд Ч. Пірсом. Операцію «АБО–НЕ» над двома змінними А і В позначають А ↓ В. Її результатом є інвертований результат операції «АБО». Операція «АБО–НЕ» визначається такою таблицею істинності:

А	В	А ↓ В
0	0	1
0	1	0
1	0	0
1	1	0

Висловлювання А ↓ В прийнято читати «ні А, ні В». Позначення операції в схемах логічних перетворень:

Стрілка Пірса має ту властивість, що через її одну виражаються всі інші логічні операції. Наприклад, висловлювання (не A) еквівалентно висловлюванню А ↓ A; кон’юнкція A  B висловлювань A і B виражається так: (А ↓ A) ↓ (В ↓ В); диз’юнкція А  В еквівалентна (А ↓ В) ↓ (А ↓ В).

Операція «І–НЕ» (штрих Шеффера, NAND) – є результатом інвертування результату операції «І», тобто видає значення 0 тільки коли обидва операнди 1. Операцію «І–НЕ» над двома змінними А і В позначають А | В і виконують за таким правилом:

А	В	А | В
0	0	1
0	1	1
1	0	1
1	1	0

Позначення операції в схемах логічних перетворень:

Операція імплікація («якщо – то»). Операцію «якщо – то» над двома змінними А і В позначають А  В (іноді А → В). Результат співпадає з результатом операції «АБО» з інвертованим першим аргументом, видає значення 0 тільки коли перший операнд дорівнює 1 а другий – 0. Ця операція не є комутативною, на відміну від всіх вищеописаних операцій. Її можна розуміти як арифметичне ≤ (менше або дорівнює). Операція «якщо – то» виконується за таблицею істинності:

А	В	А  В
0	0	1
0	1	1
1	0	0
1	1	1

В операції А  В операнди мають спеціальні назви: А – антецедент (передуючий), В – консеквент (подальший). Імплікація неістинна тоді і тільки тоді, коли антецедент – «істина», а консеквент – «неістина». Отже, «з правди не може випливати неправда!».

Операція еквіваленція. Еквіваленцією двох висловлювань А і В називається таке висловлювання, яке набуває значення «істина» тоді і тільки тоді, коли обидва ці висловлювання А і В – «істина» або обидва – «не істина», тобто видає 1, якщо і тільки якщо обидва аргументи рівні між собою. Є результатом інвертування результату операції «АБО із виключенням». Позначають операцію символом «». Операція виконується за таблицею істинності:

А	В	АВ
0	0	1
0	1	0
1	0	0
1	1	1

При розробці вузлів МП-систем значення неістинного або істинного висловлювання А, В, С до уваги не приймається; апарат алгебри логіки використовується для виконання заданих логічних перетворень. Наприклад, арифметичні перетворення (складання, віднімання) задаються у вигляді сукупності логічних перетворень над аргументами.

Важливе значення мають правила і закони перетворень для логічних виразів. Основні з них, які є властивостями, законами і аксіомами, мають такий вид:

• Комутативність (переміщуваність):

АВ = ВА; АВ = ВА.

• Асоціативність (сполученість):

А(ВС) = (АВ)С; А(ВС) = (АВ)С.

• Дистрибутивність (розподіленість):

Кон’юнкція відносно диз’юнкції А(ВС) = (АВ)  (АС);

Диз’юнкція відносно кон’юнкції А(ВС) = (АВ)  (АС).

• Комплементність (доповненість) (властивість заперечення):

• Закон інверсії (правило Де Моргана):

; .

• Закони поглинання:

А(AB) = А; А(AB) = А.

• Закони Блейка-Порецького:

; .

• Ідемпотентність¹:

АА = А; АА = А.

• Інволютивність¹ заперечення (закон подвійного заперечення):

.

• Склеювання:

; .

• Властивості констант:

А0 = А; А1 = А;

А1 = 1; А0 = 0.

= 1 (доповнення 0 є 1);

= 0 (доповнення 1 є 0).

Два логічних вирази вважаються рівними, якщо їх таблиці істинності співпадають. Існує два основні способи перевірки рівності двох логічних виразів: за допомогою таблиць істинності і за допомогою тотожних перетворень. Очевидно, що таблиця істинності може бути побудована для будь-якого логічного виразу.