- •Мета та задачі дисципліни, її місце в навчальному процесі
- •Зміст курсу Перший семестр викладання дисципліни (5-й навчальний семестр)
- •Другий семестр викладання дисципліни (6-й навчальний семестр)
- •Список рекомендованої літератури
- •Розрахунково-графічні роботи Загальні положення.
- •Теоретичний матеріал до розрахунково-графічної роботи № 1.
- •1. Розрахунок простих кіл електричного струму.
- •2. Розрахунок складних кіл електричного струму (більш докладно теоретичний матеріал викладено в [5, ч. 1]).
- •2.1. Закони Кірхгофа
- •2.2. Метод суперпозиції
- •2.3. Метод безпосереднього використання законів Кірхгофа.
- •2.5. Метод контурних струмів.
- •2.5. Метод вузлових напруг.
- •2.6. Метод еквівалентного генератора.
- •2.7. Особливості розрахунку кіл змінного струму
- •3. Аналіз електричного стану трифазного кола.
- •Питання для самоперевірки до розділу «Електротехніка»
- •Варіанти завдань для розрахунково-графічної роботи № 1 Завдання № 1. Тема: Лінійні кола постійного струму.
- •Завдання № 2. Тема: Електричні кола однофазного синусоїдального струму.
- •Завдання № 3. Тема: Трифазні кола.
- •Теоретичний матеріал до розрахунково-графічної роботи № 2 [5, ч. 2].
- •1. Розрахунок схем спрямовувачів1.
- •Визначення параметрів вентильної схеми
- •Визначення параметрів трансформатора Основні параметри трансформаторів живлення.
- •Електроконструктивний розрахунок малопотужного трансформатора живлення
- •Геометричні параметри магнітопроводів.
- •2. Розрахунок схем транзисторних підсилювачів.
- •Розрахунок каскаду транзисторного підсилювача напруги низької частоти з реостатно-ємнісним зв’язком.
- •Порядок розрахунку.
- •Розрахунок каскаду однотактного транзисторного підсилювача потужності.
- •Питання для самоперевірки до розділу «Електроніка»
- •Варіанти завдань для розрахунково-графічної роботи № 2 Завдання № 1. Тема: Спрямовувачі.
- •Завдання № 2. Тема: Транзисторні підсилювачі напруг.
- •Теоретичний матеріал до розрахунково-графічної роботи № 3. Методичні вказівки до розв’язання завдань модуля «Арифметико-логічні основи мікропроцесорної техніки»
- •1. Логічні змінні і логічні функції.
- •2. Операції та закони алгебри логіки.
- •3. Вираження довільного логічного виразу через кон’юнкцію, диз’юнкцію та заперечення.
- •4. Мінімізація логічних функцій.
- •Завдання для розрахунково-графічної роботи № 3 Завдання № 1. Побудувати таблиці істинності для логічних виразів:
- •Теоретичний матеріал до розрахунково-графічної роботи № 4. Методичні вказівки до розв’язання завдань модуля «Мікропроцесорна техніка»
- •Завдання для розрахунково-графічної роботи № 4 Завдання № 1. Тема: Реалізація арифметичних операцій над багатобайтними числами в однобайтному процесорі.
- •Завдання № 2. Тема: Організація процедури виведення через схему паралельного периферійного інтерфейсу
- •Перелік питань, що винесені на залік Електротехніка
- •Електроніка
- •Перелік питань, що винесені на екзамен Електротехніка
- •Електроніка
- •Мікропроцесорна техніка
- •1 Теоретичний матеріал до розрахунково-графічної роботи № 2.
- •2 Теоретичний матеріал до розрахунково-графічної роботи № 2.
Розрахунок каскаду однотактного транзисторного підсилювача потужності.
Послідовність розрахунку наводиться для транзистора, включеного за схемою з спільним
емітером (СЕ). На рисунку
подана принципова схема каскаду
однотактного підсилювача потужності.
Вихідні дані:
1) потужність на виході каскаду Рвих;
2) опір навантаження Rн;
3) нижня гранична частота fн;
4) коефіцієнт частотних викривлень каскаду на нижніх частотах Мн;
5) напруга джерела живлення Uжив.
Зауваження. Приймаючи Тmin = +15°С і Тmax = +25°С, впливом температури на режим роботи транзистора нехтуємо.
Визначити:
1) тип транзистора;
2) режим роботи транзистора;
3) опір в колі емітера Rе;
4) ємність конденсатора Се;
5) опори дільника R1 i R2;
6) коефіцієнт підсилення каскаду за потужністю Кр;
7) коефіцієнт трансформації трансформатора К;
8) опори первинної і вторинної обмоток трансформатора rТ1 i rТ2;
9) індуктивність первинної обмотки трансформатора L1,
10) площу поверхні охолоджуючого радіатору, якщо він необхідний, Sох.
Порядок розрахунку.
1. Для вибору типу транзистора необхідно потужність Р0, яка буде виділятись на транзисторі: Р0 = Р ≈ /ηк, де ηк – коефіцієнт використання транзистора (ηк = 0,035÷0,45; чим більша напруга живлення Uжив, тим більший ηк); Р ≈ – потужність, що віддається транзистором: Р ≈ = Рвих / ηТ). К.к.д. трансформатора ηТ приймають рівним 0,7÷0,9.
Орієнтовно визначають падіння напруги на активному опорі первинної обмотки трансформатора rТ1 і на опорі Rе:
ΔU = UrТ1 + URе = (0,2÷03)Uжив.
Тоді найбільш можливе падіння напруги на транзисторі:
Uке.max ≈ (Uжив – ΔU)/ ηк.
За знайденими значеннями Р0 і Uке.max підбирають транзистор.
Зауваження. Для обраного типу транзистора виписати з довідника:
а) допустимий струм колектора Iк.доп;
б) допустиму напругу на колекторі Uке.доп;
в) найбільшу потужність, що розсіюється на транзисторі Рдоп;
г) найменший коефіцієнт підсилення за струмом βmin;
д) початковий струм колектора Iк.п;
е) тепловий опір rтт;
ж) найбільшу допустиму температуру колекторного переходу Tт.m.
2. На вихідних статичних характеристиках (для СЕ) знаходять положення точки спокою (робочої) т. 0. Для цього визначають напругу на колекторі при Uвх = 0 і струм спокою колектора:
Uке0
= Uжив
– ΔU;
Іке0
= Р0 /
Uке0.
Через т. 0 (Uке0; Іке0) і т. 4 (Uке = Uке.max; Ік = 0) проводять навантажувальну пряму. Для визначення робочої ділянки навантажувальної прямої задаються величиною залишкової напруги Uост (часто приймають Uост = 1 В) і найменшим струмом колектора Ік.min ≥ Iк.п (Iк.п – початковий струм колектора, задається з довідника). За величиною Uост визначають Iк.max (т. 2); необхідно, щоб Iк.max < Iк.доп. Без суттєвої помилки можна прийняти Ік.min ≈ 0. Отже, робоча ділянка знаходиться між т. 2 і т. 3. Найбільша можлива амплітуда напруги вихідного сигналу Uвих.m = Uкe0 – Uост.
Н
айбільша
амплітуда струму Ік.max
визначається т. 0 і т. 3 (або т. 0 і т. 2).
Після цього перевіряють, чи забезпечує
вибраний режим задану потужність Рвих.
У відповідності з побудованою навантажувальною лінією знаходять Р ≈' = Uк.m·Iк.max /2. При правильно вибраному режимі Р ≈' ≥ Р ≈ = Рвих / ηТ. Якщо ця умова не виконується, збільшують нахил навантажувальної прямої (збільшують значення Ік0).
Необхідно брати до уваги, що навантажувальна пряма не повинна виходити за область, що обмежується гіперболою допустимих потужностей: Ін = Рк.доп / Uке, (Рк.доп – береться з довідника).
Потім розраховують найбільше і найменше значення вхідного струму:
і фіксують їх величину на вхідній статичній характеристиці схеми СЕ.
По т. 1 і т. 2 вхідної характеристики знаходять найбільшу і найменшу напруги Uбе.min і Uбе.max і найбільшу амплітуду напруги вхідного сигналу Uвх.m = (Uбе.max – Uбе.min) / 2.
Далі визначають потужність вхідного сигналу – Pвх = (Uвх.m·Іб.m) / 2 і вхідний опір транзистора змінному струму Rвх = (2Uвх.m) / (2 Іб.m).
3. Опір кола емітера Rе визначається за падінням напруги на цьому опорі. Прийнявши URе = (0,3÷0,5)·ΔU, отримаємо Rе = URе / Ік0.
4. Ємність конденсатора, який шунтує Rе, визначається з виразу:
Се ≥ 1/(2π·fнRе) (при Се > 100 мкФ шунтуючий конденсатор не ставлять).
5. Опір дільника змінному струму R1–2 = (R1·R2)/(R1 + R2) повинен задовольняти умові R1–2 ≥ (8÷12)·Rвх≈, тоді
6. Коефіцкнт підсилення каскаду за потужністю КР = Рвих / Рвх.
7. Для розрахунку коефіцієнта трансформації трансформатора за нахилом навантажувальної прямої визначають величину опору колекторного навантаження змінному струму Rк≈ ≈ Uке.max /I.
Тоді коефіцієнт трансформації трансформатора буде дорівнювати
8. Опори обмоток вихідного трансформатора:
rT1 = 0,5Rк≈·(1 – ηТ); rT2 = 0,5Rн·(1 – ηТ) / ηТ.
9. Індуктивність первинної обмотки:
10.
При необхідності визначають площу
поверхні охолоджуючого радіатора –
,
де Тт.m
– найбільша допустима температура
колекторного переходу (надається в
довіднику); Тсеред.m
– найбільша можлива температура
оточуючого середовища.
Приклад. Розрахувати каскад транзисторного підсилювача потужності для схеми з спільним емітером (див. наведену схему), якщо відомі:
Рвих = 1 Вт; Rн = 5 Ом; fн = 1 кГц;
Мн = 1,3; Uжив = 10 В.
Розрахунок.
1. Р≈= Рвих / ηТ = 1/0,7 = 1,43 Вт;
Р0 = P≈ / ηк = 1,43/0,4 = 3,56 Вт.
Падіння напруги на rТ1 + Rе приймаємо рівним
ΔU = 0,25·Uжив = 0,25·10 = 2,5 В, тоді
Uкe.мax ≈ (Uжив – ΔU) / ηк = (10 – 2,5) / 0,4 = 18,8 В.
Отриманим значенням Р0 і Uкe.мax відповідає транзистор ГТ403А, у якого Iк доп = 1,25 А, Uке доп = 30 В, P0 доп = 4 Вт, βmin = 20, Iк.п ≤ 0,05 мА, rтт = 15°С / Вт, Тт.m = 85°С.
2. Визначаємо положення точки спокою (точка 0 на вихідних статичних характеристиках для схеми СЕ1):
Uкe0 = Uжив – ΔU =10 – 2,5 = 7,5 В;
Iк0 = P0 / Uкe0 = 3,56 / 7,5 = 0,48 А.
Приймаємо Uост = 1 В. Скориставшись характеристиками, які подані в довіднику, навантажувальну пряму проводимо через точки Uкe0 = 7,5 В, Iк0 = 0,48 А (точка 0) і Uкe.мax = 18,8 В, Iк = 0 А (точка 4).
Найбільша можлива амплітуда напруги вихідного сигналу
Uвих.m = Uке0 – Uост = 7,5 – 1 = 6,5 В.
Такій амплітуді напруги вихідного сигналу будуть відповідати напруги:
Uк.max = Uке0 + Uвих.m = 7,5 + 6,5 = 14 В;
Uк.min = Uке0 – Uвих.m = 7,5 – 6,5 = 1 В.
Для цих напруг на навантажувальній прямій знаходимо:
Iк.max = 0,75 А; Iк.min = 0,2 А.
Тоді подвоєна амплітуда струму вихідного сигналу
2Iкm = Iк.max – Iк.min = 0,75 – 0,2 = 0,55 А.
Перевіряємо правильність вибору режиму:
Отже, необхідно вибрати нову точку спокою і, можливо, змінити нахил навантажувальної прямої. Оскільки Iк.min великий, то переміщуючи точку спокою по побудованій навантажувальній прямій вправо, будемо збільшувати Uвих.m, при цьому збільшується і Р ≈'. Для нового положення точки спокою (робочої) приймаємо Uке0 = 10 В, Iк0 = 0,36 А. Тоді
Uвих.m = Uке0 – Uост = 10 – 1 = 9 В;
Uк.max = Uке0 + Uвих.m = 10 + 9 = 19 В;
Uк.min = Uке0 – Uвих.m = 10 – 9 = 1 В;
Iк.max = 0,75 А; Iк.min ≈ 0 А;
2Iкm = Iк.max – Iк.min = 0,75 – 0 = 0,75 А.
Перевіряємо новий режим:
,
що цілком достатньо.
Визначаємо найбільше і найменше значення вхідного струму:
Iб.max = Iк.max/ βmin = 0,75 / 20 ≈ 0,04 А; Iб.min = Iк.min / βmin = 0 / 20 = 0 А.
По вхідній статичній характеристиці для схеми СЕ знаходимо
Uбе.max = 0,72 В; Uбе.min = 0,6 В.
Знаходимо подвоєні амплітудні значення вхідного сигналу:
2Iбm = Iб.max – Iб.min = 0,04 А;
2Uбm = Uбе.max – Uбе.min = 0,72 – 0,6 = 0,12 В;
Рвх = (2Uбm·2Iбm) /8 = 0,12·0,04 / 8 = 0,0006 Вт = 0,6 мВт;
Rвх = (2Uбm) /(2Iбm) = 0,12 / 0,04 = 3,0 Ом.
3. Прийнявши URe = 0,4·ΔU = 0,4·2,5 = 1 В, знайдемо
Re = URe /Iк0 = 1/0,48 = 2,1 Ом.
4. Визначаємо ємність конденсатора:
Се ≥ 1/(2π·fнRе) = 1/(6,28·1000·2,1) = 0,000076 Ф = 76 мкФ.
5. Знаходимо значення опорів дільника. Прийнявши R1–2 = 10· Rвх≈ = 10·3,0 = 30 Ом, отримаємо:
Приймаємо найближчі стандартні значення: R1 = 300 Ом, R2 = 35 Ом.
6. Коефіцієнт підсилення каскаду за потужністю КР = Pвих /Рвх = 1/0,0006 = 1670.
7. Для розрахунку параметрів трансформатора визначаємо величину опору колекторного навантаження Rк≈ = Uк.max / Iк.max = 19 / 0,75 = 25,4 Ом, тоді
8. rТ1 = 0,5·Rк≈·(1 – ηT) = 0,5·25,4·(1 – 0,7) = 3,82 Ом;
rТ2 = 0,5·Rн·(1 – ηT) / ηT = 0,5·5·(1 – 0,7) / 0,7 = 1,07 Ом.
9.
Приймаємо L1 = 0,004 мГн.
10. Оскільки P0 > 2 Вт, то необхідний радіатор охолодження буде площею
