- •Мета та задачі дисципліни, її місце в навчальному процесі
- •Зміст курсу Перший семестр викладання дисципліни (5-й навчальний семестр)
- •Другий семестр викладання дисципліни (6-й навчальний семестр)
- •Список рекомендованої літератури
- •Розрахунково-графічні роботи Загальні положення.
- •Теоретичний матеріал до розрахунково-графічної роботи № 1.
- •1. Розрахунок простих кіл електричного струму.
- •2. Розрахунок складних кіл електричного струму (більш докладно теоретичний матеріал викладено в [5, ч. 1]).
- •2.1. Закони Кірхгофа
- •2.2. Метод суперпозиції
- •2.3. Метод безпосереднього використання законів Кірхгофа.
- •2.5. Метод контурних струмів.
- •2.5. Метод вузлових напруг.
- •2.6. Метод еквівалентного генератора.
- •2.7. Особливості розрахунку кіл змінного струму
- •3. Аналіз електричного стану трифазного кола.
- •Питання для самоперевірки до розділу «Електротехніка»
- •Варіанти завдань для розрахунково-графічної роботи № 1 Завдання № 1. Тема: Лінійні кола постійного струму.
- •Завдання № 2. Тема: Електричні кола однофазного синусоїдального струму.
- •Завдання № 3. Тема: Трифазні кола.
- •Теоретичний матеріал до розрахунково-графічної роботи № 2 [5, ч. 2].
- •1. Розрахунок схем спрямовувачів1.
- •Визначення параметрів вентильної схеми
- •Визначення параметрів трансформатора Основні параметри трансформаторів живлення.
- •Електроконструктивний розрахунок малопотужного трансформатора живлення
- •Геометричні параметри магнітопроводів.
- •2. Розрахунок схем транзисторних підсилювачів.
- •Розрахунок каскаду транзисторного підсилювача напруги низької частоти з реостатно-ємнісним зв’язком.
- •Порядок розрахунку.
- •Розрахунок каскаду однотактного транзисторного підсилювача потужності.
- •Питання для самоперевірки до розділу «Електроніка»
- •Варіанти завдань для розрахунково-графічної роботи № 2 Завдання № 1. Тема: Спрямовувачі.
- •Завдання № 2. Тема: Транзисторні підсилювачі напруг.
- •Теоретичний матеріал до розрахунково-графічної роботи № 3. Методичні вказівки до розв’язання завдань модуля «Арифметико-логічні основи мікропроцесорної техніки»
- •1. Логічні змінні і логічні функції.
- •2. Операції та закони алгебри логіки.
- •3. Вираження довільного логічного виразу через кон’юнкцію, диз’юнкцію та заперечення.
- •4. Мінімізація логічних функцій.
- •Завдання для розрахунково-графічної роботи № 3 Завдання № 1. Побудувати таблиці істинності для логічних виразів:
- •Теоретичний матеріал до розрахунково-графічної роботи № 4. Методичні вказівки до розв’язання завдань модуля «Мікропроцесорна техніка»
- •Завдання для розрахунково-графічної роботи № 4 Завдання № 1. Тема: Реалізація арифметичних операцій над багатобайтними числами в однобайтному процесорі.
- •Завдання № 2. Тема: Організація процедури виведення через схему паралельного периферійного інтерфейсу
- •Перелік питань, що винесені на залік Електротехніка
- •Електроніка
- •Перелік питань, що винесені на екзамен Електротехніка
- •Електроніка
- •Мікропроцесорна техніка
- •1 Теоретичний матеріал до розрахунково-графічної роботи № 2.
- •2 Теоретичний матеріал до розрахунково-графічної роботи № 2.
Розрахунок каскаду транзисторного підсилювача напруги низької частоти з реостатно-ємнісним зв’язком.
Послідовність розрахунку наводиться для транзистора, включеного за схемою із спільним емітером (СЕ).
Вихідні дані:
1) максимальна напруга на виході каскаду Uвих.max (максимальна напруга на навантаженні);
2) опір навантаження Rн;
3) нижня гранична частота fн;
4) допустимі значення коефіцієнта частотних викривлень каскаду в області нижніх частот Мн;
5) напруга джерела живлення Uжив.
Зауваження. Вважати, що каскад працює в стаціонарних умовах (Tmin = +15°С; Тmax = +25°С). При розрахунку впливом температури на режим транзистора нехтуємо.
Визначити:
1) тип транзистора;
2) режим роботи транзистора;
3) опір колекторного навантаження Rк;
4) опір в колі емітера Re;
5) опори дільника напруги R1 i R2, який стабілізує режим роботи транзистора;
6) ємність роздільного конденсатора Ср;
7) ємність конденсатора в колі емітера Се;
8) коефіцієнт підсилення каскаду по напрузі KU.
Порядок розрахунку.
1. Обирається тип транзистора, керуючись такими міркуваннями:
а) Uке. доп ≥ (1,1÷1,3) Uжив, де Uке. доп – найбільша допустима напруга між колектором і емітером, наводиться в довідниках;
б) Ік доп > 2Ін.m = 2Uвих.m /Rн, де Iн.m – найбільша можлива амплітуда струму навантаження; Ік доп – найбільший допустимий струм колектора, наводиться в довідниках.
Зауваження:
1) Заданому діапазону температур задовольняє будь-який транзистор.
2) Для обраного типу транзистора виписати з довідника значення коефіцієнтів підсилення за струмом для СЕ βmin і βmax. В деяких довідниках наводиться коефіцієнт підсилення за струмом α для схеми СБ і початковий струм колектора Ік.п. Тоді β = α / (1– α) (при виборі режиму роботи транзистора необхідно виконувати умову Ік.min ≥ Ік.п).
3) Для каскадів підсилювачів напруги звичайно застосовують малопотужні транзистори типу ГТ-108, ГТ-109, МП-20, МП-21, МП-25, МП-40, МП-41, МП-42, МП-111, МП-113 та ін.
2
.
Режим роботи транзистора визначається
по навантажувальній прямій, побудованій
на сімействі вихідних статичних
(колекторних) характеристик для СЕ.
Побудова навантажувальній прямої
показана на вихідних характеристиках
транзистора.
Навантажувальна пряма 1–4 будується по двом точкам: т. 0 – точка спокою (робоча) і т. 1, яка визначається величиною напруги джерела живлення Uжив. Координатами т. 0 є струм спокою Ік0 і напруга Uке0 (тобто струм і напруга, що відповідають Uвх = 0).
Можна прийняти Ік0 = (1,05÷1,2)·Івих ≈ (1,05÷1,2)Ін.m.
Напруга спокою Uке0 = Uвих.m + Uост = Uк.m + Uост,
де Uост – найменша допустима напруга Uке. При Uке < Uост виникають значні нелінійні викривлення, оскільки в робочу зону попадають ділянки характеристики, які мають велику кривизну. Для малопотужних транзисторів можна прийняти Uост = 0,5÷1,0 В.
3. Визначається величина опорів Rк i Re.
По вихідним характеристикам визначаємо Rзаг = Rк + Re – загальний опір в колі емітер–колектор Rзаг = Uжив /I, де I – струм, що визначається т. 4, тобто точкою перетину навантажувальної прямої із віссю струмів.
Приймаючи Rе = (0,15÷0,25)Rк, отримаємо
Rк = Rзаг /(1,15÷1,25); Re = Rзаг – Rк.
4.
Визначаються найбільші амплітудні
значення вхідного сигналу струму
Івх.max
і напруги Uвх.max,
необхідні для забезпечення заданого
значення Uвих.max.
Задавшись найменшим значенням коефіцієнта
підсилення транзистора за струмом
βmin,
отримаємо Івх.max
= Iб.max
= Iк.max
/ βmin,
причому Івх.max
не повинно перевищувати
величини
,
де для малопотужних транзисторів
І'б.max ≈
1÷2 мА, І'б.min
≈ 0,05 мА.
По вхідній статичній характеристиці для схеми СЕ і знайденим значениям Іб.m і Іб.min знаходять величину 2Uвх.m.
5. Визначається вхідний опір Rвх каскаду змінному струму (без врахування дільника напруги R1 i R2):
6. Визначаються опори дільника R1 i R2. Для зменшення шунтуючої дії дільника на вхідне коло
каскаду по змінному струму приймають R1–2 ≥ (8÷12)Rвх≈, де R1–2 = R1·R2 /(R1 + R2). Тоді:
7.
Визначається коефіцієнт нестабільності
роботе каскаду:
,
де βmax
– найбільш можливий коефіцієнт
підсилення за струмом вибраного типу
транзистора.
Для нормальної роботи каскаду коефіцієнт нестабільності S не повинен перевищувати кількох десятків одиниць.
8. Визначається ємність роздільного конденсатора Ср:
,
де Rвих.т
– вихідний опір транзистора,
що визначається за вихідними статичним
характеристикам для схеми СЕ. В більшості
випадків Rвих.т
≥ Rк,
тому можна прийняти
Rвих ≈ Rк
+ Rн.
9.
Визначається ємність конденсатора
.
10. Визначається коефіцієнт підсилення каскаду за напругою:
.
Наведений порядок розрахунку не враховує вимоги на стабільність роботи каскаду.
Приклад. Розрахувати каскад транзисторного підсилювача напруги для схеми з спільним емітером (див. наведену схему):
Uвих.m = 4 В; Rн = 500 Ом; fн = 100 Гц; Мн = 1,2; Uжив = 12 В.
Розрахунок.
1. а) Uке. доп ≥ 1,2·Uжив = 1,2·12 = 14,4 В;
б) Ік доп > 2Ін.m = 2·Uвих.m /Rн = 2·4/500 = 0,016 А = 16 мА.
Вибираємо транзистор МП-42А, для якого Ік доп = 30 мА, Uке. доп = 15 В, βmin = 30, βmax = 50, Ік.min доп = 25 мкА.
2. Для побудови навантажувальної прямої знаходимо (робочу) точку спокою (точка 0), для цього визначаємо
Ік0 = 1,2·Ін.m = 1,2·8 = 9,6 мА;
Uке0 = Uвих.m + Uост = 4 + 1 = 5 В.
Друга точка (точка 1) навантажувальної прямої Uке = Uжив = 12 В, Ік = 0.
По отриманим величинам будується навантажувальна пряма.
3. На статичних вихідних характеристиках по навантажувальній прямій знаходимо І = 16,5 мА, звідки
Rзаг = Uжив /I = 12/(16,5·10–3) = 727 Ом.
Отже,
Rк = Rзаг /1,2 = 727/1,2 = 606 Ом;. Re = Rзаг – Rк = 727 – 606 = 121 Ом.
4. Найменший коефіцієнт підсилення за струмом (для схеми СЕ) для транзистора МП42А βmin = 30. Тоді з навантажувальної прямої (при Uост = 1 В) Iк.max = 15 мА і:
Івх.max = Іб.max = Iк.max / βmin = 15/30 = 0,5 мА,
що
не перевищує величини
Амплітуда вхідного струму Іб m = (Iб.max – І'б.min) / 2 = (0,5 – 0,05) / 2 = 0,225 мА.
За вхідною статичною характеристикою (для схеми СЕ):
Uбе.min = 0,11 В; Uбе.max = 0,33 В
2·Uвх.m = Uбе.max – Uбе.min = 0,33 – 0,11 = 0,22 В.
5. Знаходимо вхідний опір транзистора змінному струму:
6. Для визначення R1 і R2 знаходимо R1–2 ≥ 8R≈вх = 8·489 ≈ 4000 Ом. Звідки:
7. Визначаємо, чи буде схема достатньо стабільна
Отже, робота розрахованого каскаду достатньо стабільна.
8. Визначаємо ємність Ср:
Приймаємо Ср = 3,0 мкФ.
9. Визначаємо ємність Се
Для повного усунення від’ємного зворотного зв’язку необхідно включити Се > 132 мкФ. Ця ємність занадто велика. Звичайно використовують Се = (10÷30) мкФ. Приймаємо Се = 20 мкФ.
10. Коефіцієнт підсилення каскаду по напрузі буде дорівнювати
КU = Uвих.m / Uвх.m = 4/0,11 = 36,4.
