Геометричні параметри магнітопроводів.

Пластинчаті магнітопроводи: а – типу Ш1; б – типу Шп; в – типу ПН і ПУ.

Стрічкові магнітопроводи: а – броньовий; б – кільцевий.

Ш-подібний магнітопровід з феритів.

Приклад. Розрахувати спрямовувач (вентильну частину) за мостовою схемою. Вихідні дані: U₀ = 12 В; I₀ = 1 А; К_п0 = 0,1.

Розрахунок:

1. Визначаються за наближеними формулами (таблиця 1¹) U_зв ≈ 1,5·12 = 18 В; І_ср = 1/2 = 0,5 А; І_2m ≈ 3,5·1 = 3,5 А.

3 довідника вибираються діоди типу КД202Б, для яких І_{пp max} = 3,5 А; U_зв max = 50 В; U_пр = 0,9 В (див. табл. 2²).

2. Визначається R_н = 12 /1 = 12 Ом; r_тр = 0,08·12 ≈ 1 Ом; r_пр ≈ 0,9/(3·0,5) = 0,6 Ом.

3. Визначається активний опір спрямовувача r = 1 + 2·0,6 = 2,2 Ом; А = 1,6·2,2/12 ≈ 0,3. 3 графіків, наведених на рис. 4 і 5 знаходяться В ≈ 1; D ≈ 2,1; F ≈ 5,5; Н ≈ 470.

4. За формулами (див. табл. 1) визначаються U_2х = 1·12 = 12 В; U_зв = 1,4·12 = 16,8 В; І_2m = 0,5·5,5·1 = 2,75 А. Пересвідчувається, що діоди вибрані правильно.

5. Визначаються І₂ = 2,1·1/2 ≈ 1,05 А; С₀ = 470 / (2,2·0,1) ≈ 2136мкФ.

Приймається номінальне значення С₀ = 2000 мкФ.

2. Розрахунок схем транзисторних підсилювачів.

Підсилювачі є одними з найрозповсюджених електронних пристроїв, що застосовуються в системах автоматики і радіосистемах. Підсилювачі поділяються на підсилювачі попередні (підсилювачі напруги) і підсилювачі потужності. Попередні транзисторні підсилювачі складаються з одного або кількох каскадів підсилення.

При цьому всі каскади підсилення мають однакові властивості, відміни між ними можуть бути тільки кількісними: різні струми, напруги, різні параметри резисторів, конденсаторів і т.п..

Для каскадів попереднього підсилення найбільше застосування отримали резистивні схеми (з реостатно-ємнісним зв’язком). В залежності від способу подачі вхідного сигналу і отримання вихідного підсилювальні схеми отримали такі назви:

Схема включення транзистора із спільним емітером (СЕ):

Схема включення транзистора із спільною базою (СБ):

Схема включення транзистора із спільним колектором (емітерний

повторювач) (СК):

Найбільш розповсюдженим є каскад СЕ. Схема з СБ в попередніх підсилювачах зустрічається рідко. Емітерний повторювач (СК) має найбільший з усіх трьох схем вхідний і найменший вихідний опір, тому його застосовують в тих випадках, коли ця особливість дозволяє узгодити ті чи інші ланки підсилювача з метою покращання якості підсилення.

Розглянемо підсилюючий каскад із схемою включення транзистора зі спільним емітером. При розрахунку каскаду підсилювача зазвичай є відомими:

• R_н – опір навантаження, на яке повинен працювати каскад, що розраховується. Навантаженням може бути і аналогічний каскад;

• І_н.m або U_н.m – необхідне значення амплітуди струму або напруги навантаження;

• допустимі частотні викривлення;

• діапазон робочих температур.

• в більшості випадків є заданою напруга джерела живлення колекторного кола.

В результаті розрахунку повинні бути визначені:

• тип транзистора;

• режим роботи вибраного транзистора;

• параметри каскаду.

• типи і параметри всіх елементів схеми (резисторів, конденсаторів та ін.).