Форми целюліту:

1. Вузловата – є одиничні або множинні вузли м’якої або щільної консистенції.

2. Бляшкова – вузли зливаються та утворюють великі ділянки з горбистою поверхнею, вираженою атрофією і западанням у центрі.

Категорії целюліту (дієтологічна класифікація):

1. Молочний тип (внаслідок зловживання жирними молочними продуктами).

2. Метаболічний тип (виникає у людей зі стрункою фігурою, у яких знижений обмін речовин і які ведуть малорухомий спосіб життя).

3. Гормональний тип (у жінок, що вживають оральні контрацептиви, страждають предменструальним синдромом або післяпологовою депресією).

4. Спадковий тип.

Стадії целюліту:

1. Перша («м’який целюліт») – спостерігається розширення дрібних кровоносних судин, застій кровообігу та лімфообігу, зниження процесів асиміляції жирів.

Клініка: розм’якшення порушених частин тіла, викликане накопиченням інтерстиціальної рідини між клітинами. Шкіра тепла на дотик.

2. Друга (оборотна) – характеризується інфільтрацією тканин плазмою та лімфою й утворенням набряку. Обсяг адипоцитів зростає, що призводить до стовщення сполучнотканинної строми жирової тканини. З адипоцитів в інтерстиційвмходить рідина, роз’єднуючи їх. Волокна колагену розщеплюються на окремі фібрили, формуючи тверду мережу. Гіпоксія та місцевий ацидоз сприяють посиленій синтетичній активності фібробластів, які продукують колаген та гіалуронову кислоту. Гілалуронова кислота зв’язуючи молекули води посилює набряк, що призводить до здавлювання лімфатичних судин і вену та формує «порочне» коло.

Клінічно: шкіра втрачає еластичність, при натисненні залишаються вм’ятини.

3. Третя («твердий целюліт»; частково оборотна) – жирові клітини згуртовуються між собою та розвивається локальний склероз. Пухка строма підшкірної клітковини перетворюється на грубу, фіброзну.

Клінічно: на поверхні шкіри формуються мікровузлики, шкіра тепла, збирається в безболісну сладку, знижується тонус та еластичність шкіри. Візуально шкіра нагадує «шкірку апельсина».

4. Четверта (необоротна) – характеризується наростанням явищ лімфостазу, набряку інтерстицію дерми й підшкірної клітковини, порушенням венозного відтоку. Виникає часткова блокада та механічне здавлювання артерій, що ще збільшує гіпоксію та ацидоз та призводить до подразнення больових рецепторів дерми. Адипоцити внаслідок посиленого літогенезу збільшуються в 3 рази і більше, що ше посилює фіброз сполучної тканини. Формується рубцевий склероз, де адипоцити оточені колагеновими волокнами формують інертні скупчення жиру. Тканина робить твердою, здавлюються кровоносні судиннниии та нервові закінчення.

Клінічно: вузликів стає більше, вони рухливі, легко пальпуються та є джерелом болю при дотику і натиску. Шкіро набуває крупновузловатого або горбистого вигляду, холодна на дотик. Непокоять болі, судоми, парестезії, важкість у ногах.

Діагностика целюліту:

1. Апаратна – здійснюється на основі рідкокристалічної термографії (запис тепла за допомогою спеціальних гнучких пластин, вкритих холестерольнимимікрокристалами, що змінюють забарвлення залежно від температури, які поміщають на поверхню шкіри).

Однорідна картина	Нормальний стан шкіри
1 стадія целюліту	Плями високої температури, оточені холодним ореолом
2 стадія целюліту	«Леопардова шкіра» з безліччю гіпертермальних зон, із чіткими границями й вкрапленнями холодних зон – «мікровузлики».
3 стадія целюліту	«Чорні діри» з великими гіпотермальними ділянками й кількома гіпертермальними плямами – «макровузлики».

2. Мануальні методи.

Пальпаторно визначається нерівність поверхні шкіри. Симптом шипка (м’яко, повільно, сильно затиснути шкіру двома пальцями й різко відпустити) визначає болючість (в пізніх стадіях целюліту). Проводиться тепловий тест – тильною стороною долоні перевіряється температура проблемної шкіри (в місцях запущеного целюліту температура нижча).Плікометрія–вимір товщини шкірної складки.

Диференційна діагностика целюліту й ожиріння
Критерій	Целюліт	Ожиріння
Локалізація	Стегна, сідниці, живіт	Надлишок жиру може бути локалізованим або розповсюдженим
Вигляд шкіри	Шкіра має зморшкуватий, пористий вигляд, в’яла	Шкіра гладенька, тонус в нормі
Скарги	Внаслідок гіпоксії та здавлювання нервових закінчень виникають больові відчуття при пальпації	Болючих відчуттів шкіри немає
Початок захворювання	В пубертатний період, під час вагітності, в період менопаузи, при використанні пероральних контрацептивів	У будь-який період життя
Стан гіподерми	Процес включає всі складові жирової тканини, сполучна тканина втрачає спастичність, система мікроциркуляції порушена	Процес впливає тільки на адипоцити, шкіра гладенька, сполучна тканина еластична, мікроциркуляція не порушена
ІМТ (індекс маси тіла)	Будь-який	Вищий за 25
Дієтичне лікування	Не впливає	Добрий ефект від дієти