Патогенез целюліту:

Дві провідні ланки патогенезу целюліту: гіпертрофія адипоцитів (внаслідок переїдання, гіподинамії) та патологія кровообігу, що вкомплексі призводить до до набряку та розростання гіподерми. Адипоцити втрачають зв’язок з мікроциркуляторним руслом, що робить їх недоступними для регуляції. При заповненні жиром усіх наявних адипоцитів починають ділитися попередники.

Фактори, що сприяють виникненню целюліту:

Група	Фактор
Спосіб життя	Переїдання, гіподинамія, сидяча робота, ходьба на високих каблуках, носіння тісного одягу, паління, зловживання алкоголем, кавою, прийом оральних контрацептивів
Порушення кровообігу	Варикозне розширення вен, лімфостаз, серцево-судинні захворювання
Гормональні порушення	Пубертатний період, вагітність, менопауза, гіпотиреоз
Стрес	Фізичний чи психічний
Спадковість	Сімейний анамнез

1. Гормональний фактор.

Підвищений рівень естрогенів в організмі призводить до гальмування гліколізу та лі полізу, що призводить до накопичення неутилізованих метаболітів у тканинах. При гіпотиреозі виявляється накопичення глікозаміногліканів і води в підшкірно-жировому шарі шкіри. Порушення рівноваги в ренін-ангіотензин-альдостероновій системі спричиняє погіршення мікроциркуляції, зміну осматичного тиску, внутрішньоклітинний та інтерстинальний набряк.

2. Аліментарний фактор.

Надмірне і немотивоване вживання молочних продуктів і м’яса призводить до гіпертрофії адипоцитів у жировому депо та підшкірно-жировій клітковині.

Зловживання кофеїном активізує синтез адреналіну, підвищує рівень холестерину в крові, заважає засвоєнню вітаміну С та іонів цинку. Надмірне вживання кухонної солі та нестача в раціоні калію призводить до порушення роботи K-Na-каналів, що є причиною виникнення інтерстицинального набряку. Дефіцит натрію навпаки є причиною гіпергідратації клітини.

3. Судинний та дисциркуляторний фактор.

Для оптимального перебігу лі полізу в адипоцитах і активного місцевого метаболізму необхідна ефективна мікроциркуляція. Збільшенні внаслідок переважного впливу естрогенів адипоцити, згруповані у вузлики, ускладнюють мікроциркуляцію та лімфовідтік, призводячи до набряку інтерстицію та фіброзу. З іншого боку порушення лімфоциркуляції, венозний набряк та підвищення проникності судинної стінки можуть також викликати набряк сполучної тканини та фіброз. Підвищується контрактильна здатність судин, що погіршує застійні явища. При ушкодженні судинної тканини й інтимі судин виділяються речовини, які сприяють проліферації міофібробластів, здатних синтезувати колаген 3 типу та стимулювати вихід його в кров.

4. Шкідливі звички.

Нікотин зв’язує кисень, що погіршує кисневу ємність крові та його утилізацію клітинами. Алкоголь пригнічує швидкість утилізації метаболітів в печінці та сприяє їх відкладанню в жировій тканині стегон.

5. Гіподинамія.

Активність мікроциркуляції крові та лімфи залежить від кількості м’язових скорочень. У жінок м’язова маса недостатньо виражена, тому обмінні процеси відбуваються з меншою інтенсивністю. При активації м’язової роботи в крові підвищується рівень катехоламінів, які активують лі поліз та мікроциркуляцію в органах та тканинах. Зменшуються застійні явища, поліпшується венозний та лімфатичний відтік.

6. Стреси.

Стреси негативно впливають на функціонування наднирників. Також, стреси є причиною переїдання й споживання великої кількості алкоголю.