Теми рефератів:

1. Формування українознавчих центрів та їх діяльність.

2. Кирило-Мефодіївське товариство про шляхи боротьби українського народу за соціальне і національне визволення.

3. Концепція соціалізму М. Драгоманова.

4. Народницький рух на Україні.

5. Селянський рух 60-90-х років ХІХ ст.

6. Т.Г. Шевченко – видатний син українського народу.

7. Українська різночинна інтелігенція у національно-визвольному русі України у другій половині ХІХ ст.

Питання для дискусії:

1. Як можна оцінити етносоціальну структуру населення України у другій половині ХІХ ст..?

2. Нищення царатом проявів української національної самобутності.

3. Яку роль відігравав закордонний капітал в економічному розвитку України. Україна у світовій економіці.

4. Чи можливо говорити про вплив європейського соціалізму на національно-визвольний рух в Україні.

5. Який вплив справила народна творчість на розвиток української літератури у ХІХ ст..?

6. Порівняйте, як проходило скасування кріпосного права у Росії та Австро-Угорщині: спільні та відмінні риси.

Література:

1. Грушевський М.С. Ілюстрована історія України. – К. 1990.

2. Історія суспільних рухів і політичних партій України (ХІХ – ХХ ст.). – Львів, 1998.

3. Крип’якевич І. Історія України. – Львів, 1992.

4. Малик Я., Вол Б., Чуприна В. Історія української державності. – Львів, 1995.

5. Полонська-Василенко Н. Історія України. – К., 1993. – Т. 2.

6. Яременко В. Тарас Шевченко та Кирило-Мефодіївське братство: долання

стереотипів // Київська старовина. – 2007.

7. Борисенко В. Курс української історії. – К., 1996.

8. Грицак Я. нарис історії України. – К., 1998.

9. Гунчак Т. Україна. Перша половина ХХ століття.. – К., 1993.

10. Історія суспільних рухів і політичних партій України (ХІХ – ХХ ст.). –Львів: ЛДУ, 1998.

11. Русалка Дністрова: Док. і матеріали. – К., 1989.

12. Сухий О. національна ідея в програмах та діяльності українських політичних партій Галичини (кінець ХІХ – початок ХХ ст.). – Львів,1999.

13. Щербак М., Щербак Н. Національна політика царизму на ПравобережнійУкраїні (друга половина ХІХ – початок ХХ століття). – К., 1997.

Тема 9 : Україна у післявоєнний період (друга половина 40-х – перша пол. 80-х рр.) (2 год.) Питтання семінару

1. Післявоєнна відбудова народного господарства.

2. Україна після смерті Сталіна. „Хрущовська відлига".

3. Феномен «шістдесятників» – покоління дітей відлиги.

4. Економічні реформи другої половини 60-х років та причини їх згортання.

5. Посилення застійних тенденцій в політичному та соціально-економічному житті УРСР в 70-х роках.

6. Розвиток українського кіномистецтва в Радянській Україні.

7. Дисидентський рух на Україні. Українська діаспора.

Звернути увагу на наступні поняття

Дисидентський рух, соцреалізм, абстракціонізм, кубізм, «жданівщина», «Архіпелаг ГУЛАГ», «Інтернаціоналізм чи русифікація», УГС, номенклатура.

Звернути увагу на персоналії:

В. Стус, В. Некрасов, О. Солженіцин, О. Гончар, Л. Костенко, П. Шелест, М. Руденко, П. Григоренко, І. Дзюба, С. Параджанов, І. Миколайчук, В. Щербицький, Л. Кравчук, М. Рильський, П. Тичина.

Спочатку охарактеризуйте стан української економіки, покажіть збитки нанесені війною, а згодом розкажіть, як втілювалися в життя плани четвертої п’ятирічки. Назвіть особливості відбудовчих процесів у СРСР та Україні. Визначіть чим відрізнялася відбудова в Україні від країн Заходу. Вкажіть, що важливим чинником цих процесів була командна система, яка дозволяла в короткий час мобілізувати значні матеріальні та людські ресурси.

Зазначте, що на початку 1950-х років в СРСР відбулися певні зміни у суспільно-політичному житті. Це було пов’язано зі смертю Сталіна у березні 1953 р. Підкресліть, що суть кардинальних перетворень полягала в лібералізації всього суспільного життя. Розвиток і поглиблення цього процесу стало основою десталінізації. Охарактеризуйте їх початковий період, починаючи з 1953 р. і, закінчуючи 1955 рр. Вкажіть. що за цей час відбулися значні зміни в Україні, як от, уповільнення русифікації, реабілітація жертв сталінського терору, зростання ролі українського чинника в різних сферах суспільного життя.

Продовжуючи роботу, покажіть роль М.Хрущова і його виступу на ХХ з’їзді КПРС і постанови ЦК КПРС від 30.06 1956 на шляху лібералізації. Зверніть увагу на те, що критична оцінка сталінського режиму в цих документах носила абстрактний, однобічний, пасивний характер, не зачіпала суті адміністративно-командної системи, не викривала її соціальної природи, зводячи усі непорозуміння в країні до культу особи. Але, незважаючи на недоліки, це був важливий крок на шляху до десталінізації, який стимулював подальші процеси лібералізації в державі. Наприклад, розпочався процес розширення прав союзних республік в різних сферах суспільного життя.

Розглядаючи рух «шістдесятників» необхідно зупинитися на основних рисах його ідеології, зрозуміти, що саме визначало систему цінностей, психологію людей, що стали активними виразниками процесів десталінізації та лібералізації. Важливо врахувати вплив подій Великої Вітчизняної війни закінчення якої сприймався молоддю як початок нового періоду розвитку СРСР. Не можна не відзначити, що більшість «шістдесятників» були членами КПРС та щиро вірили у можливість побудови комуністичного справедливого суспільства рівних. Утім, на відміну від представників партійної номенклатури, вони наполягали на справжній та кардинальній перебудові суспільства, поверненні до так званих «ленінських принципів» тощо.

Говорячи про вплив покоління «шістдесятників» на розвиток української культури слід враховувати, що для більшості з них період відлиги став важливим етапом їхнього світоглядного становлення. Реалізація ж їхнього творчого потенціалу припала на спад суспільної лібералізації. Можливо, саме тому радикальна та непримиренна позиція «шістдесятників» привела їх до лав дисидентського руху, розквіт якого припав на кінець 1960-х – 1970-ті рр.

Готуючись до відповіді та структуруючи «шістдесятництво» за культурними осередками, галузями мистецтва, у яких вони діяли, слід зважати на те, що будь-яка класифікація завжди є відносною і не може відобразити усю багатогранність даного явища в історії української культури.

Згодом проаналізуйте економічні реформи, які розпочалися у 1965-1966 рр. Зверніть увагу на основне протиріччя цих реформ. Вкажіть на спроби нової влади (Л. Брежнєв, О. Косигін, М. Суслов) інтенсифікувати два взаємовиключні процеси – з одного боку, посилити централізм, з іншого – запровадити ринкові регулятори.

Зазначте, що орієнтація на бюрократизацію економіки, збереження авторитаризму в політиці та управлінні державою призвели до кризових явищ в економіці СРСР, і України, зокрема. Доведіть це на прикладі конкретних показників розвитку економіки.

Вкажіть, що адміністративно-командна система не змогла пристосуватися до вимог і змін науково-технічної революції.

Вкажіть, що кризові явища вплинули на посилення соціальних проблем. Розкажіть про це детальніше. Узагальнюючи викладений матеріал, підкресліть, що для соціально-економічного розвитку України за 20 років з 1965 по 1985 рр. були характерні: диспропорційність, затухання, тенденція до застою

Проаналізувавши економічний розвиток України, перейдіть до висвітлення наступного питання і розкажіть про суспільно-політичне життя, зазначивши при цьому, що брежнєвська влада робила все, щоб зберегти існуючий режим, забезпечити курс на “стабілізацію”. Дайте характеристику цьому курсу.

Розкажіть про П. Шелеста, В. Щербицького. зазначте, що в брежнєвський період інтенсивно здійснювався процес злиття функцій партійного і державного апарату.

Говорячи про розвиток українського кінематографу варто окремо спинитися на постатях О. Довженка, І. Кавалерідзе, І. Савченка, С. Езенштейна, Ю. Іллєнка, С. Бондарчука, С. Параджанова, П. Тодоровського. Доцільно висвітлити аспект: «митець – влада». Детальний аналіз даного питання дозволить зрозуміти часом парадоксальні мистецькі кроки, до яких діячі культури були змушені вдаватися аби догодити посадовцям від культури.

Окрему вагу слід звернути на явище «українського поетичного кіно» 1960 – 1970 – х рр. Адже саме воно стало своєрідною візітівкою української культури, мистецьким ідеалом для багатьох поколінь українських кінематографістів.

Особливе місце в роботі повинен зайняти матеріал про духовну опозицію – дисидентський рух. Зверніть увагу на те, що він розпочався у кінці 1950-х років, створенням Л. Лук’яненком «Української робітничо-селянської спілки». Назвіть три основні течії дисидентського руху. Вкажіть, що характерною рисою усіх трьох напрямків дисидентства була боротьба за інтереси українців. Визначіть специфіку дисидентського руху. Назвіть ідеологічний спектр дисидентства в Україні. В роботі повинні бути перераховані активні діячі дисидентського руху і розказано про їх діяльність.

Підсумовуючи, зазначте, що радянська влада на початку 1980-х років дедалі глибше втягувала радянське суспільство в політичну і ідеологічну кризу, яка згодом призвела до перебудови і розвалу СРСР.