- •Передмова
- •Дефектологія як наука
- •1.1. Предмет, завдання, принципи і методи дефектології
- •1. Історія розвитку дефектології в Україні
- •2. Предмет дослідження дефектології, завдання
- •3. Компенсація та корекція аномального розвитку дитини
- •4. Реабілітація дітей з особливостями розвитку
- •1.2. Актуальні питання організації спеціальної освіти для аномальних дітей
- •1. Типи установ для аномальних дітей
- •Система спеціальних закладів для дітей з порушенням мовлення
- •Дитячі дошкільні заклади для дітей з порушеннями опорно-рухового апарату
- •Дитячий психоневрологічний санаторій лікувально-оздоровчий заклад санаторного типу
- •2. Принципи комплектування спеціальних установ для аномальних дітей
- •Відбір дітей у дитячі садки ( групи) для дітей з порушенням мовлення
- •3. Склад і організація зональної і центральної психолого-медико-педагогічної консультацій
- •Рекомендації із зарахування дошкільників у спеціальні групи для дітей з порушеннями мовлення
- •Протипокази до зарахування:
- •Документи, які представляються на психолого-медико-педагогічну консультацію
- •Рекомендації до комплектування логопедичних пунктів
- •Рекомендації до обстеження дітей на пмпк
- •2. Загальна характеристика дітей з вадами розвитку
- •2.1. Основні категорії дітей з порушеннями розвитку
- •1. Визначення дефініції «аномальна дитина»
- •2. Особливості розвитку дітей з аномаліями
- •3. Чинники психічного розвитку дитини та параметри дизонтогенезу
- •Розвиток аномальної дитини, як і нормальної загалом визначається поєднанням біологічних та соціальних умов
- •2. Види розумової відсталості
- •3. Ступені розумової відсталості
- •4. Диференціація розумової відсталості та подібних станів
- •5. Психологічні особливості розвивально-корекційної роботи з розумово відсталими дітьми
- •4. Діти з порушеннями розвитку
- •4.1. Діти з порушенням слуху
- •1. Будова слухового аналізатора
- •2. Класифікація порушень слуху
- •3. Обстеження слуху у дітей
- •4. Компенсація порушень слухової функції
- •4.2. Діти з порушеннями зору
- •1. Будова зорового аналізатора
- •2. Сліпі, слабозорі діти
- •3. Шляхи компенсації при незрячості
- •4. Корекційна робота Особливості логопедичної роботи при порушеннях зору
- •5. Рельєфний шрифт
- •5. Діти з комбінованими порушеннями
- •5.1. Сліпоглухонімі діти
- •1. Причини сліпоглухонімоти
- •Сліпоглухонімі діти
- •2. Принципи системи навчання
- •Діти з порушенням мовлення
- •Логопедія, її предмет, завдання і методи
- •1. Предмет і задачі логопедії
- •2. Методи логопедії
- •3. Причини мовленнєвих порушень
- •4. Анатомо-фізіологічні основи вимови й сприймання звуків
- •6.2. Вікові норми розвитку дитини
- •1. Періоди розвитку дитини
- •2. Сенсомоторний розвиток дитини
- •Зорове сприймання та просторові уявлення
- •Слухове сприймання
- •Розвиток моторики і тактильної чутливості
- •3. Мисленнєвий розвиток
- •Рефлекси немовляти та час їхнього згасання
- •Показники поведінки немовляти
- •Стадії сенсомоторного інтелекту
- •Ознаки інтелектуального розвитку
- •4. Формування мовлення в процесі онтогенетичного розвитку дитини
- •Розвиток активного мовлення
- •Розуміння мовлення
- •5. Розвиток спілкування та гри
- •Характерні ознаки нормального розвитку дитини
- •6. Емоційно-соціальний розвиток
- •Соціальні зв'язки дитини у різні періоди її життя
- •Порівняльна характеристика стану розвитку дитини на
- •7. Основні форми і види мовленнєвих порушень
- •1. Дислексія – часткове специфічне порушення процесу читання.
- •2. Дисграфія – часткове специфічне порушення процесу письма.
- •8. Основні періоди нормального мовленнєвого розвитку дитини
- •2. Організація роботи у групах для дітей з ффн
- •6.4. Загальне недорозвинення мовлення
- •1. Поняття про загальне недорозвинення мовлення
- •2. Причини та механізми загального недорозвинення мовлення
- •3. Психолінгвістичні аспекти загального недорозвинення мовлення
- •4. Періодизація загального недорозвинення мовлення
- •5. Психолого-педагогічна характеристика дошкільників із загальним недорозвиненням мовлення
- •6. Диференціальна діагностика загального недорозвинення мовлення
- •7. Диференціальна діагностика безмовленнєвих дітей
- •8. Комплексне обстеження дітей із загальним недорозвиненням мовлення
- •9. Методика корекційно-педагогічної роботи при загальному недорозвиненні мовлення
- •7. Діти з порушенням опорно-рухового апарату
- •1. Причини порушення у дітей опорно-рухового апарату
- •2. Причини порушення у дітей опорно-рухового апарату
- •2. Корекційна робота з дітьми дцп
- •8. Діти з аутичними формами поведінки
- •1. Історичний аспект проблеми аутизму
- •2. Класифікація аутизму
- •3. Концепції аутизму: соціокультурна, психологічна, біологічна
- •4. Медичні проблеми дітей із загальними розладами розвитку Розумова відсталість
- •Епілепсія
- •Порушення зору – порушення руху очей
- •Порушення слуху
- •Специфічні порушення мовлення
- •Захворювання шкіри
- •Порушення в суглобах і кістках
- •Дисфункція скроневих часток мозку
- •Дисфункція стовбура головного мозку
- •Дисфункції мозочка
- •Нанесення собі ушкоджень
- •5. Проблеми розмежування аутизму та інших порушень розвитку
- •6. Проблеми поведінки
- •Термінологічний словник
- •Предметний покажчик
- •Іменний покажчик
- •Література
Рекомендації із зарахування дошкільників у спеціальні групи для дітей з порушеннями мовлення
До групи із загальним недорозвитком мовлення приймаються діти з різним рівнем мовленнєвого розвитку і різними формами мовленнєвої патології (алалія, дизартрія, ринолалія).
Діти з першим рівнем мовленнєвого розвитку зараховуються в дошкільні заклади з 3 років на 3 – 4 роки навчання. Діти із другим рівнем розвитку зараховуються з 4 років на 3 роки навчання. Діти з третім рівнем зараховуються з 4 – 5 років на 2 роки навчання.
Діти з фонетико-фонематичним недорозвитком мовлення зараховуються в спеціальні дошкільні заклади з 5 років на один рік навчання. Діти з дизартрією і ринолалією зараховуються на навчання з 4 років.
До групи для дітей з порушенням окремих звуків зараховуються діти, які мають лише фонетичні відхилення. Вони зараховуються з 5 років, термін навчання – півроку.
До групи для дітей, які заїкаються приймають дітей з розладами комунікативної функції мовлення. Водночас із заїканням у них може бути порушена звуковимова окремих звуків або спостерігатися фонетико-фонематичний або загальний недорозвиток мовлення. Таких дітей зараховують у дошкільні заклади з 2 років, терміном на рік, з 4 – 5 років – на два роки. Довготривалість навчання від 2 до 5 років і розглядається психолого-медико-педагогічною консультацією.
Наповнюваність груп визначається важкістю мовленнєвого дефекту. Наповнюваність дітей у групах із загальним недорозвитком мовлення і заїканням – 12, у групах з фонетико-фонематичним недорозвитком, порушенням звуковимови окремих звуків – 15.
Протипокази до зарахування:
У спеціальні дитячі садки не приймаються діти:
1) із зниженим слухом;
2) недорозвиток мовлення, зумовлений розумовою відсталістю;
3) не обслуговуючі себе і вимагаючі особливого догляду (інваліди);
4) епілептичні припадки;
5) захворювання, які є протипоказами для прийому в дитячі садки загального типу.
Документи, які представляються на психолого-медико-педагогічну консультацію
На консультацію пропонують такі документи:
Заключення отоларинголога, виписка психіатра, психолога, характеристики логопеда і вихователя.
В заключенні отоларинголога вказується стан фізичного слуху і лорорганів.
У виписці психіатра повинен бути висновок про стан інтелекту дитини.
У логопедичній характеристиці треба відобразити мовленнєвий розвиток дитини, рівень розвитку зв’язного мовлення, ступінь сформованості зв’язного мовлення, лексико-граматичних засобів мовлення, а також фонетико-фонематичного розвитку. Наприкінці характеристики має бути висновок і рекомендації до зарахування дитини у групу з визначеним мовленнєвим порушенням.
Відбір дітей на логопедичні пункти при загальноосвітніх школах
Дані про учнів з порушеннями мовлення логопед отримує в результаті:
– перегляду медичних карточок дитини, де є заключення про стан мовлення дитини;
– обстеження підготовчих груп дитячих садочків даного району (проводиться два рази на рік під час канікул);
– роботи комісії по прийому дітей у загальноосвітні школи;
– обстеження учнів молодших класів загальноосвітньої школи.
Складається графік (з 1 до 15 вересня і з 15 до 30 травня), узгоджується з директором кожної школи. Фронтальне обстеження усного мовлення учнів перших класів проводиться за допомогою наочного матеріалу (картин, казок тощо), невеликої бесіди; у других – четвертих класах обстежується усне і писемне мовлення.
Виявлені діти фіксуються в спеціальному списку, де вказується прізвище, ім’я, по батькові, клас, школа, домашня адреса, дата обстеження, недоліки мовленнєвого розвитку, короткі відповідні рекомендації.
Серед виявлених у школі дітей з недоліками мовлення і письма логопед разом з учителем проводить відбір учнів для занять і повідомляє батьків.
Заняття починаються з 30 вересня і зараховується водночас 30 – 40 дітей.
