- •Передмова
- •Дефектологія як наука
- •1.1. Предмет, завдання, принципи і методи дефектології
- •1. Історія розвитку дефектології в Україні
- •2. Предмет дослідження дефектології, завдання
- •3. Компенсація та корекція аномального розвитку дитини
- •4. Реабілітація дітей з особливостями розвитку
- •1.2. Актуальні питання організації спеціальної освіти для аномальних дітей
- •1. Типи установ для аномальних дітей
- •Система спеціальних закладів для дітей з порушенням мовлення
- •Дитячі дошкільні заклади для дітей з порушеннями опорно-рухового апарату
- •Дитячий психоневрологічний санаторій лікувально-оздоровчий заклад санаторного типу
- •2. Принципи комплектування спеціальних установ для аномальних дітей
- •Відбір дітей у дитячі садки ( групи) для дітей з порушенням мовлення
- •3. Склад і організація зональної і центральної психолого-медико-педагогічної консультацій
- •Рекомендації із зарахування дошкільників у спеціальні групи для дітей з порушеннями мовлення
- •Протипокази до зарахування:
- •Документи, які представляються на психолого-медико-педагогічну консультацію
- •Рекомендації до комплектування логопедичних пунктів
- •Рекомендації до обстеження дітей на пмпк
- •2. Загальна характеристика дітей з вадами розвитку
- •2.1. Основні категорії дітей з порушеннями розвитку
- •1. Визначення дефініції «аномальна дитина»
- •2. Особливості розвитку дітей з аномаліями
- •3. Чинники психічного розвитку дитини та параметри дизонтогенезу
- •Розвиток аномальної дитини, як і нормальної загалом визначається поєднанням біологічних та соціальних умов
- •2. Види розумової відсталості
- •3. Ступені розумової відсталості
- •4. Диференціація розумової відсталості та подібних станів
- •5. Психологічні особливості розвивально-корекційної роботи з розумово відсталими дітьми
- •4. Діти з порушеннями розвитку
- •4.1. Діти з порушенням слуху
- •1. Будова слухового аналізатора
- •2. Класифікація порушень слуху
- •3. Обстеження слуху у дітей
- •4. Компенсація порушень слухової функції
- •4.2. Діти з порушеннями зору
- •1. Будова зорового аналізатора
- •2. Сліпі, слабозорі діти
- •3. Шляхи компенсації при незрячості
- •4. Корекційна робота Особливості логопедичної роботи при порушеннях зору
- •5. Рельєфний шрифт
- •5. Діти з комбінованими порушеннями
- •5.1. Сліпоглухонімі діти
- •1. Причини сліпоглухонімоти
- •Сліпоглухонімі діти
- •2. Принципи системи навчання
- •Діти з порушенням мовлення
- •Логопедія, її предмет, завдання і методи
- •1. Предмет і задачі логопедії
- •2. Методи логопедії
- •3. Причини мовленнєвих порушень
- •4. Анатомо-фізіологічні основи вимови й сприймання звуків
- •6.2. Вікові норми розвитку дитини
- •1. Періоди розвитку дитини
- •2. Сенсомоторний розвиток дитини
- •Зорове сприймання та просторові уявлення
- •Слухове сприймання
- •Розвиток моторики і тактильної чутливості
- •3. Мисленнєвий розвиток
- •Рефлекси немовляти та час їхнього згасання
- •Показники поведінки немовляти
- •Стадії сенсомоторного інтелекту
- •Ознаки інтелектуального розвитку
- •4. Формування мовлення в процесі онтогенетичного розвитку дитини
- •Розвиток активного мовлення
- •Розуміння мовлення
- •5. Розвиток спілкування та гри
- •Характерні ознаки нормального розвитку дитини
- •6. Емоційно-соціальний розвиток
- •Соціальні зв'язки дитини у різні періоди її життя
- •Порівняльна характеристика стану розвитку дитини на
- •7. Основні форми і види мовленнєвих порушень
- •1. Дислексія – часткове специфічне порушення процесу читання.
- •2. Дисграфія – часткове специфічне порушення процесу письма.
- •8. Основні періоди нормального мовленнєвого розвитку дитини
- •2. Організація роботи у групах для дітей з ффн
- •6.4. Загальне недорозвинення мовлення
- •1. Поняття про загальне недорозвинення мовлення
- •2. Причини та механізми загального недорозвинення мовлення
- •3. Психолінгвістичні аспекти загального недорозвинення мовлення
- •4. Періодизація загального недорозвинення мовлення
- •5. Психолого-педагогічна характеристика дошкільників із загальним недорозвиненням мовлення
- •6. Диференціальна діагностика загального недорозвинення мовлення
- •7. Диференціальна діагностика безмовленнєвих дітей
- •8. Комплексне обстеження дітей із загальним недорозвиненням мовлення
- •9. Методика корекційно-педагогічної роботи при загальному недорозвиненні мовлення
- •7. Діти з порушенням опорно-рухового апарату
- •1. Причини порушення у дітей опорно-рухового апарату
- •2. Причини порушення у дітей опорно-рухового апарату
- •2. Корекційна робота з дітьми дцп
- •8. Діти з аутичними формами поведінки
- •1. Історичний аспект проблеми аутизму
- •2. Класифікація аутизму
- •3. Концепції аутизму: соціокультурна, психологічна, біологічна
- •4. Медичні проблеми дітей із загальними розладами розвитку Розумова відсталість
- •Епілепсія
- •Порушення зору – порушення руху очей
- •Порушення слуху
- •Специфічні порушення мовлення
- •Захворювання шкіри
- •Порушення в суглобах і кістках
- •Дисфункція скроневих часток мозку
- •Дисфункція стовбура головного мозку
- •Дисфункції мозочка
- •Нанесення собі ушкоджень
- •5. Проблеми розмежування аутизму та інших порушень розвитку
- •6. Проблеми поведінки
- •Термінологічний словник
- •Предметний покажчик
- •Іменний покажчик
- •Література
Дитячі дошкільні заклади для дітей з порушеннями опорно-рухового апарату
Групи для дітей з порушенням опорно-рухового апарату комплектуються так: ясельна група – діти віком від 2 – 3 років; молодша група – від 3 – 4 років; середня група – 4 – 5 років; старша група – 5 – 6 років; підготовча група до школи – 6 – 7 років. Наповнюваність груп – 10 – 12 дітей.
Вчитель-логопед проводить навчально-корекційну роботу із розумового розвитку дітей, навчання правильного мовлення, правильної звуковимови. Він працює в тісному контакті з лікарем-психоневрологом, вихователями груп, проводить з дітьми фронтальні, підгрупові та індивідуальні заняття, веде відповідну документацію.
Дитячий психоневрологічний санаторій лікувально-оздоровчий заклад санаторного типу
Покази для скерування дітей у психоневрологічний санаторій:
– неврози і невротичні форми реактивних станів; астенічні, церебростенічні, неврозоподібні стани як наслідок раннього органічного ураження ЦНС; травми черепа, нейроінфекції, соматичні захворювання;
– неврозоподібні форми психічних захворювань на стадії неповної компенсації;
– початкові прояви психогенних патологічних формувань особистості і патологічних рис характеру без виражених розладів поведінки та соціальної адаптації;
– загальний недорозвиток усіх рівнів з порушеннями читання і письма, затримки мовленнєвого розвитку, заїкання.
Термін перебування в санаторії – місяць. Можливе повторне лікування через 6 місяців.
Комплектування здійснюється за віковим принципом.
Основні принципи лікувально-оздоровчої роботи:
– психотерапія;
– фізіотерапія і лікувальна фізкультура;
– медикаментозна терапія;
– логопедичні корекційні заняття;
– ритміка;
– трудотерапія;
– раціональне харчування.
Розумово відсталі діти становлять найчисленнішу категорію аномальних дітей та залежно від ступеня і характеру інтелектуальної недорозвинутості навчаються в спеціальних навчально-виховних закладах, які входять до системи народної освіти або соціального забезпечення. В них навчаються діти із зниженим інтелектом у ступені дебільності. За дев’ять років навчання допоміжна школа забезпечує загальноосвітню підготовку, професійно-трудове навчання та оволодіння доступною професією (столярною, слюсарною, малярно-штукатурною, швейною справою).
2. Принципи комплектування спеціальних установ для аномальних дітей
1. Принцип комплексності обстеження означає, що достовірний висновок щодо особливостей дефекту може бути зроблено на підставі спільного висновку різних спеціалістів (педагога-дефектолога, логопеда, психолога, лікаря-психоневролога або психіатра, отоларинголога, офтальмолога і лікарів інших спеціальностей, якщо це необхідно). В ході обстеження визначається характер психічних відхилень, стан слуху, зору, мови, фіксуються особливості пізнавальної сфери й емоційно-вольової. Спільне обговорення даних медичного і психолого-педагогічного обстежень дитини необхідне для правильного визначення типу установи, до якої вона повинна бути спрямована.
2. Принцип усебічності і цілісності передбачає вивчення причин аномального стану та структури дефекту. У ході обстеження аналізуються особливості кожного пізнавального процесу дитини (сприймання, предметно-практичного, наочно-образного, словесно-логічного мислення, логічної пам’яті, уяви); мовний розвиток (активний і пасивний словниковий запас, граматична будова мови, розуміння); просторова орієнтація; емоційно-вольова сфера; увага; інтереси, критичність і самокритичність, самостійність; фізичний розвиток, розумова працездатність, сформованість шкільних навичок та знань. Усебічне й цілісне вивчення дитини дає змогу визначити структуру дефекту, відмежувати її первинні й вторинні ознаки.
3. Принцип динамічності допомагає виявити потенційні можливості розвитку дитини (тобто, як дитина в процесі обстеження використовує різноманітні види педагогічної допомоги).
4. Принцип індивідуального підходу означає, що з обстежуваною дитиною необхідно встановити контакт, створити максимально сприятливі умови для діяльності з урахуванням її стану на момент обстеження, різних індивідуальних особливостей.
Ці принципи забезпечують достатньо високий теоретичний рівень комплектування навчально-виховних закладів для аномальних дітей, відповідають основним методологічним позиціям дефектології.
Практичне комплектування спеціальних закладів, тобто відбір аномальних дітей, здійснюють медико-педагогічні комісії.
