6. Проблеми поведінки

Найхарактерніші поведінкові проблеми аутистичних дітей [10]:

– труднощі зі сном;

– самоскалічення;

– агресія;

– стереотипна поведінка;

– деструктивна поведінка.

Труднощі зі сном. Найчастішою причиною занепокоєння батьків аутистичних дітей є проблеми, пов’язані зі сном. Деякі діти не засинають у потрібний час тому, що не можуть спокійно бути у власному ліжку. Батьки часто вважають, що небажання дитини перебувати у ліжку зумовлене страхом самій залишатися в кімнаті. Тоді вони беруть дитину в своє ліжко, тим самим створюючи їй звичку, якої потім дуже важко позбутися. Це також впливає на інтимні стосунки між батьками. Батькам треба усвідомити, що достатньо залишитися біля дитини протягом якогось часу, щоб допомогти опанувати страх перед самотнім перебуванням у кімнаті.

Загалом більшість проблем зі сном, що трапляються в аутистичних дітей, дуже часто нагадують проблеми здорових дітей приблизно до восьмого року життя.

Самоскалічення. Батьки переживають великий стрес, спостерігаючи, як їхня дитина себе калічить. Найчастішими формами самоскалічення є гризіння рук, натискання очей пальцями, удари головою в стінку, удари руками по вухах. Така поведінка виявляється у дітей з важкими формами аутизму.

Самоскалічення часто виявляється у дітей, які не можуть порозумітися з людьми, що оточують. Отже, така поведінка є формою комунікації і батьки чи інші опікуни повинні старанно проінтерпретувати те, що дитина хоче їм висловити.

Агресія. Копання, биття, гризіння, плювання, штовхання інших людей є насправді важкими для родини. Така поведінка є характерною для аутистичних дітей і найчастіше є наслідком фрустаціїї, яку переживає дитина, що, можливо, пов’язана з непорозумінням чи відмовою виконання бажання.

Батьки виробили собі стратегії, як радити собі в таких ситуаціях. Найчастіше намагаються відволікти увагу дитини, наприклад, показують їй щось цікаве. Після того, як злість чи агресія опанована, потрібно проаналізувати, що спричинило таку ситуацію.

Стереотипна поведінка. Існує багато форм стереотипної поведінки. Найчастіші – це крутіння предметами (наприклад, колесами машинки) і сенсорно-моторні дії (кивання головою, махання руками). Деякі дослідники стверджують, що діти так поводяться тоді, коли не знають, що треба робити чи як бавитись предметами. Тоді дитина знаходить собі додаткову стимуляцію, якої не може осягнути в інший спосіб.

Деструктивна поведінка. Здебільшого така поведінка не є формою звичайного вандалізму, це швидше форма агресії. Предметами зацікавлення дитини можуть бути родинні пам’ятки, якими хоче бавитись дитина, а потім їх нищить, або, наприклад, вільний кінець доріжки, який дитина буде тягнути так довго допоки він не порветься. У дитини може виявлятися така поведінка, коли вона не може знайти собі цікавого заняття і нищення предметів є спробою отримання задоволення з простої діяльності.

Питання для самоконтролю

1. Розкрийте зміст поняття “спотворений розвиток”. Які його найбільш ранні прояви?

2. Поєднання яких особливостей раннього розвитку дитини може бути загрозою формування аутистичного дизонтогенезу?

3. Охарактеризуйте дослідницькі діагностичні критерії раннього дитячого аутизму за класифікацією психічних і поведінкових розладів.

4. В чому полягає зміст біологічної теорії аутистичних розладів?

5. Охарактеризуйте основні аспекти соціокультурної концепції аутизму.

6. Як відбувалась еволюція поглядів на тему ролі батьків у генезисі дитячого аутизму?

7. Охарактеризуйте медичні проблеми дітей із загальними розладами розвитку.

8. Які типи аутистичної поведінки ви знаєте?

Література

1. Аутизм. Методы лечения тяжелого психического отклонения // Азбука здоровья. – 2002. №5. – С. 23 – 24.

2. Большой толковый психологический словарь / [Авт.- уклад. Ребер А. : в 2 т. ]. – М., 2000.

3. Ваньє Ж. Бути людиною. / Ж. Ваньє. – Л.; К., 2000.

4. Гилберт К., Питерс Т. Аутизм. Медицинские и педагогические аспекты. / К. Гилберт, Т. Питерс. – СПб., 1998.

5. Грэндин Т. Отворяя двери надежды. Мой опыт преодоления аутизма / Т. Грэндин, М. Скариано; [ пер. с англ. Н.Л. Холмогоровой]. – М., 1999.

6. Детский аутизм. Хрестоматия: учеб. пособие для студ. высш. и сред. пед., психол. и мед. учеб. заведений / [Сост. Л.М. Шипицына]. – СПб., 2001.

7. Дьяченко М.И. Краткий психологический словарь. / М.И. Дьяченко. – Мн., 1998.

8. Иванов Е.С. Детский аутизм: диагностика и коррекция. / Е.С. Иванов, Л.Н. Демьянчук, Р.В. Демьянчук. – СПб., 2004.

9. Карвасарская И.Б. В стороне. Из опыта работы с аутичными детьми. / И.Б. Карвасарская. – М., 2003.

10. Островська К.О. Аутизм: проблеми психологічної допомоги: [навчальний посібник] / К.О. Островська. – Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2006. – 110 с.