- •Передмова
- •Дефектологія як наука
- •1.1. Предмет, завдання, принципи і методи дефектології
- •1. Історія розвитку дефектології в Україні
- •2. Предмет дослідження дефектології, завдання
- •3. Компенсація та корекція аномального розвитку дитини
- •4. Реабілітація дітей з особливостями розвитку
- •1.2. Актуальні питання організації спеціальної освіти для аномальних дітей
- •1. Типи установ для аномальних дітей
- •Система спеціальних закладів для дітей з порушенням мовлення
- •Дитячі дошкільні заклади для дітей з порушеннями опорно-рухового апарату
- •Дитячий психоневрологічний санаторій лікувально-оздоровчий заклад санаторного типу
- •2. Принципи комплектування спеціальних установ для аномальних дітей
- •Відбір дітей у дитячі садки ( групи) для дітей з порушенням мовлення
- •3. Склад і організація зональної і центральної психолого-медико-педагогічної консультацій
- •Рекомендації із зарахування дошкільників у спеціальні групи для дітей з порушеннями мовлення
- •Протипокази до зарахування:
- •Документи, які представляються на психолого-медико-педагогічну консультацію
- •Рекомендації до комплектування логопедичних пунктів
- •Рекомендації до обстеження дітей на пмпк
- •2. Загальна характеристика дітей з вадами розвитку
- •2.1. Основні категорії дітей з порушеннями розвитку
- •1. Визначення дефініції «аномальна дитина»
- •2. Особливості розвитку дітей з аномаліями
- •3. Чинники психічного розвитку дитини та параметри дизонтогенезу
- •Розвиток аномальної дитини, як і нормальної загалом визначається поєднанням біологічних та соціальних умов
- •2. Види розумової відсталості
- •3. Ступені розумової відсталості
- •4. Диференціація розумової відсталості та подібних станів
- •5. Психологічні особливості розвивально-корекційної роботи з розумово відсталими дітьми
- •4. Діти з порушеннями розвитку
- •4.1. Діти з порушенням слуху
- •1. Будова слухового аналізатора
- •2. Класифікація порушень слуху
- •3. Обстеження слуху у дітей
- •4. Компенсація порушень слухової функції
- •4.2. Діти з порушеннями зору
- •1. Будова зорового аналізатора
- •2. Сліпі, слабозорі діти
- •3. Шляхи компенсації при незрячості
- •4. Корекційна робота Особливості логопедичної роботи при порушеннях зору
- •5. Рельєфний шрифт
- •5. Діти з комбінованими порушеннями
- •5.1. Сліпоглухонімі діти
- •1. Причини сліпоглухонімоти
- •Сліпоглухонімі діти
- •2. Принципи системи навчання
- •Діти з порушенням мовлення
- •Логопедія, її предмет, завдання і методи
- •1. Предмет і задачі логопедії
- •2. Методи логопедії
- •3. Причини мовленнєвих порушень
- •4. Анатомо-фізіологічні основи вимови й сприймання звуків
- •6.2. Вікові норми розвитку дитини
- •1. Періоди розвитку дитини
- •2. Сенсомоторний розвиток дитини
- •Зорове сприймання та просторові уявлення
- •Слухове сприймання
- •Розвиток моторики і тактильної чутливості
- •3. Мисленнєвий розвиток
- •Рефлекси немовляти та час їхнього згасання
- •Показники поведінки немовляти
- •Стадії сенсомоторного інтелекту
- •Ознаки інтелектуального розвитку
- •4. Формування мовлення в процесі онтогенетичного розвитку дитини
- •Розвиток активного мовлення
- •Розуміння мовлення
- •5. Розвиток спілкування та гри
- •Характерні ознаки нормального розвитку дитини
- •6. Емоційно-соціальний розвиток
- •Соціальні зв'язки дитини у різні періоди її життя
- •Порівняльна характеристика стану розвитку дитини на
- •7. Основні форми і види мовленнєвих порушень
- •1. Дислексія – часткове специфічне порушення процесу читання.
- •2. Дисграфія – часткове специфічне порушення процесу письма.
- •8. Основні періоди нормального мовленнєвого розвитку дитини
- •2. Організація роботи у групах для дітей з ффн
- •6.4. Загальне недорозвинення мовлення
- •1. Поняття про загальне недорозвинення мовлення
- •2. Причини та механізми загального недорозвинення мовлення
- •3. Психолінгвістичні аспекти загального недорозвинення мовлення
- •4. Періодизація загального недорозвинення мовлення
- •5. Психолого-педагогічна характеристика дошкільників із загальним недорозвиненням мовлення
- •6. Диференціальна діагностика загального недорозвинення мовлення
- •7. Диференціальна діагностика безмовленнєвих дітей
- •8. Комплексне обстеження дітей із загальним недорозвиненням мовлення
- •9. Методика корекційно-педагогічної роботи при загальному недорозвиненні мовлення
- •7. Діти з порушенням опорно-рухового апарату
- •1. Причини порушення у дітей опорно-рухового апарату
- •2. Причини порушення у дітей опорно-рухового апарату
- •2. Корекційна робота з дітьми дцп
- •8. Діти з аутичними формами поведінки
- •1. Історичний аспект проблеми аутизму
- •2. Класифікація аутизму
- •3. Концепції аутизму: соціокультурна, психологічна, біологічна
- •4. Медичні проблеми дітей із загальними розладами розвитку Розумова відсталість
- •Епілепсія
- •Порушення зору – порушення руху очей
- •Порушення слуху
- •Специфічні порушення мовлення
- •Захворювання шкіри
- •Порушення в суглобах і кістках
- •Дисфункція скроневих часток мозку
- •Дисфункція стовбура головного мозку
- •Дисфункції мозочка
- •Нанесення собі ушкоджень
- •5. Проблеми розмежування аутизму та інших порушень розвитку
- •6. Проблеми поведінки
- •Термінологічний словник
- •Предметний покажчик
- •Іменний покажчик
- •Література
7. Діти з порушенням опорно-рухового апарату
1. Загальна характеристика дітей з дитячим церебральним паралічем.
2. Причини порушення у дітей опорно-рухового папарату.
3. Корекційна робота з дітьми з ДЦП.
1. Причини порушення у дітей опорно-рухового апарату
Дитячий церебральний параліч – це поліетіологічне захворювання, яке починається внутрішньоутробно та розвивається в перші роки життя. Термін «ДЦП» був запропонований З.Фрейдом для об’єднання всіх форм спастичних паралічів пренатального походження із подібними клінічними ознаками. При «ДЦП» спостерігаються неврологічні і психічні порушення, нерівномірний, диспропорційний характер формування окремих психічних функцій.
Існує понад 20 класифікацій ДЦП. У вітчизняній неврології найбільш поширена класифікація К.А. Семенової:
1) подвійна геміплегія, характеризуується яскраво вираженою атрофією кори головного мозку і збільшенням об’єму шлуночків; психічний розвиток дітей з даною формою ДЦП мінімальний і подібне до олігофренії за ступенем імбецильності або ідіотії;
2) спастична диплегія (хвороба Літтля) – форма ДЦП, яка трапляється дуже часто; при цій формі спостерігається затримка психічного розвитку, розумова відсталість у ступені легкої дебільності;
3) гіперкінетична форма ДЦП спостерігається приблизно у 25% усіх хворих з даною патологією; виявляється виражена дефіцитарність підкіркових структур мозку у поєднанні з відносною збереженістю кіркових відділів;
4) при геміпаретичній формі ДЦП ушкодженою переважно є одна півкуля і найближчі підкоркові відділи (правобічний і лівобічний геміпарез); недорозвиток правої півкулі призводить до порушення пізнавальних процесів у дітей;
5) при атонічно-астатичній формі основні зміни у тканинах мозку виявляються в лобній ділянці і мозочку.
Діти з ДЦП розвиваються в умовах дефіцитарності пропріоцептивного відділу рухового аналізатора. Рухова недостатність перешкоджає розвитку зорового сприйняття простору і рухів, зоровомоторної координації. У тісному зв’язку з порушеннями зорово-просторового синтезу перебувають недостатність функції рахунку, яка проявляється в сповільненому засвоєнні поняття числа, сповільненій автоматизації механічного рахунку. Особливістю процесу мислення є дисоціація – більш виражена недостатність наочно-дійового мислення щодо з вербального. Формування понятійного мислення відстає порівнянно із здоровими дітьми.
У деяких дітей може спостерігатися зниження гостроти слуху, недостатність слухової пам’яті і слухової уваги, недорозвиток фонематичного слуху. При різних формах ДЦП трапляються мовленнєві порушення. Основний мовленнєвий розлад при цьому захворюванні – дизартрія, бувають також дислалія, заїкання.
Для хворих із ДЦП характерним є вираженість психодинамічних проявів – інертність психіки, сповільненість переключення на інші види діяльності, недостатність концентрації уваги, в’ялість, аспонтанність. Виявляються також прояви психічного інфантилізму, які виражаються в наявності не властивих даному віку рис дитячості, переважанні мотивів задоволення у діяльність, схильність до фантазування і мрійливості.