3.2. Визначення організаційної структури системи керування

Організаційна структура будь-якої системи керування — одне з ключових понять теорії керування, тісно пов’язане з метою, функціями, процесом керування, роботою менеджерів і розподілом між ними повноважень. У межах структури керування організаційною системою відбуваються всі управлінські процеси, в яких беруть участь менеджери всіх рівнів, категорій і спеціалізації.

За теорією систем, структура відображає найсуттєвіші взаємовідносини між елементами та їхніми групами (компонентами, підсистемами), які несуттєво варіюють при змінах у системі і забезпечують існування системи та її основних властивостей.

Серед наявних визначень організаційної структури системи керування слід виділити таке: це — сукупність підрозділів організації, що займаються побудовою та координацією функціонування системи керування, розробленням і реалізацією управлінських рішень, а також виникають у процесі керування зв'язками і відносинами між ними щодо виконання намічених цілей.

Організаційна структура складається із двох частин — структури та організації. Під структурою розуміють форму впорядкованості елементів системи, сукупність взаємопов’язаних ланок, які утворюють систему незалежно від її елементів та цілей, а організація елементів системи всередині та поза нею прямо залежить від реалізованих цілей і властивостей елементів.

Структура відображає внутрішню форму ОС, її статику. Організація не має самостійного значення, хоча пов’язана з цілями системи та відображається через певну структуру. Згідно з цим підходом організаційні відносини мають більш важливе значення порівняно з управлінськими, оскільки останні діють лише у загальних системах. За змістом організаційна структура тісно пов’язана з поняттям «організаційна система керування».

Організаційна система керування — це організаційна структура, в якій між складовими елементами структури існує цільова орієнтація, що надає структурі певну спрямованість. Отже, організаційна система керування є орієнтованою структурою з відносинами ієрархії, разом із тим як організаційна структура є неорієнтованою.

Усі компоненти ОС упорядковані за рівнем важливості та поділяються на об’єкти і суб’єкти керування. Об’єктом керування вважаються ті елементи, на які спрямовані управлінські впливи, а суб’єктом — що реалізують процеси керування на підставі використання специфічних трудових, інформаційних та матеріальних ресурсів. При цьому елемент може бути як об’єктом, так і суб’єктом керування.

Оскільки структура відображає взаємини елементів і підсистем, її основною характеристикою є наявні типи зв’язків у системі та їхня інтенсивність. Крім того, хоча сама по собі організаційна структура — це тільки порядок певних відносин, описувати, аналізувати і змінювати цей порядок у відриві від носіїв цих відносин (елементів і підрозділів системи) неможливо.

Будь-яка організаційна структура, незалежно від своїх цілей, має відповідати вимогам, що відображають її ключове значення:

цілеспрямованість — орієнтація на досягнення низки цілей, що сприяє реалізації системою її місії;

перспективність — орієнтація не лише на оперативні проблеми, а й на визначення і розроблення стратегії, пов’язаної з розвитком ОС;

оперативність — орієнтація на мінімальний час від прийняття рішення до його виконання у керованій системі;

надійність — орієнтація на гарантування достовірності передання інформації, забезпечення безперебійності зв’язку;

економічність — орієнтація на досягнення потрібного ефекту від керування за мінімальних витрат на управлінський апарат;

гнучкість — орієнтація на те, що у разі вдосконаленні організаційної структури, змін зовнішніх умов функціонування, диспропорцій, що з’являються, вона має бути гнучкою для здійснення коригувальних дій;

стійкість — орієнтація на цілісність функціонування організаційної структури та її елементів за різних впливів, напрацювання контрзаходів, які повертають систему до рівноважного стану.

Серед усіх чинників, що впливають на організаційну структуру і спонукають до її розвитку, визначальним вважається зовнішнє середовище, що характеризується складністю, динамізмом і невизначеністю.

Схема впливу чинників на організаційну структуру

Безумовно, наведені чинники не мають розглядатися незалежно один від одного, оскільки між ними існує взаємозв’язок.