- •Робочий зошит класного керівника
- •Розклад уроків на I семестр 20___ року
- •Проблема, над якою працює навчальний заклад
- •Проблема, над якою працює класний керівник
- •Характеристика _____ класу
- •Методичні рекомендації щодо планування роботи класного керівника та класовода
- •План роботи на 2015/2016 н.Р.
- •План роботи на вересень 201___ року
- •Робочі записи нарад з адміністрацією навчального закладу, матеріали для батьківських зборів, самоосвіта:
- •Соціальний паспорт класу
- •Список дітей, які схильні до бродяжництва/жебракування
- •Список дітей чорнобильців
- •Список дітей, які перебувають на шкільному обліку
- •Список дітей-інвалідів
- •Список дітей, позбавлених батьківського піклування
- •Список дітей-сиріт
- •Список обдарованих дітей
- •Список дітей напівсиріт
- •Список дітей, у яких обоє батьків перебувають за кордоном
- •Список дітей, у яких один із батьків перебуває за кордоном
- •Список дітей з малозабезпечених сімей
- •Список дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах
- •Зведена таблиця: соціальний паспорт_______ класу
- •Обстеження матеріально-побутових умов сім’ї
- •Зайнятість учнів у роботі гуртків та спортивних секцій
- •План проведення батьківських зборів на грудень
- •Протокол батьківських зборів № ___ від _______ 201__ року
- •Протокол батьківських зборів № ___ від _______ 201__ року
- •Протокол батьківських зборів № ___ від _______ 201__ року
- •Протокол батьківських зборів № ___ від _______ 201__ року
- •Учнівське самоврядування
- •Циклограма роботи класного керівника
- •Індивідуальна робота Щоденник педагогічних спостережень
- •Співпраця з учителями, які викладають в класі Щоденник педагогічних спостережень
- •Положення про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти
- •1. Загальні положення
- •2. Організація діяльності класного керівника
- •Концепція національно-патріотичного виховання дітей та молоді
- •1. Мета та завдання національно-патріотичного виховання дітей та молоді
- •2. Принципи патріотичного виховання
- •3. Шляхи реалізації патріотичного виховання дітей та молоді
- •Методичні рекомендації щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах
- •Початкова школа
- •Українська мова і література
- •Зарубіжна література
- •Іноземні мови
- •Мови і літератури національних меншин
- •Історія
- •Математика
- •Інформатика
- •Географія
- •Біологія, екологія, хімія та природознавство
- •Фізична культура
- •Трудове навчання
- •Методичні рекомендації щодо засад діяльності музеїв історичного профілю дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних та професійно-технічних навчальних закладів Вступ
- •Про деякі засади діяльності музеїв історичного профілю
- •Рекомендації щодо напрямів музейної роботи
- •Рекомендовані джерела та Інтернет-ресурси
- •Знаменні дати 2015-2016 навчального року:
- •Інструктаж з техніки безпеки під час проведення екскурсій, подорожей
1. Мета та завдання національно-патріотичного виховання дітей та молоді
Національно-патріотичне виховання дітей та молоді – це комплексна системна і цілеспрямована діяльність органів державної влади, громадських організацій, сім’ї, освітніх закладів, інших соціальних інститутів щодо формування у молодого покоління високої патріотичної свідомості, почуття вірності, любові до Батьківщини, турботи про благо свого народу, готовності до виконання громадянського і конституційного обов’язку із захисту національних інтересів, цілісності, незалежності України, сприяння становленню її як правової, демократичної, соціальної держави. Найважливішим пріоритетом національно-патріотичного виховання є формування ціннісного ставлення особистості до українського народу, Батьківщини, держави, нації.
Патріотичне виховання – складова національного виховання, головною метою якого є становлення самодостатнього громадянина-патріота України, гуманіста і демократа, готового до виконання громадянських і конституційних обов’язків, до успадкування духовних і культурних надбань українського народу, досягнення високої культури взаємин. Воно сприяє єднанню українського народу, зміцненню соціально-економічних, духовних, культурних основ розвитку українського суспільства і держави.
Складовою частиною патріотичного виховання, а в часи воєнної загрози – пріоритетною, є військово-патріотичне виховання, зорієнтоване на формування у молодої особи готовності до захисту Вітчизни, розвиток бажання здобувати військові професії, проходити службу в Збройних Силах України як особливому виді державної служби. Його зміст визначається національними інтересами України і покликаний забезпечити активну участь громадян у збереженні її безпеки від зовнішньої загрози. Робота з військово-патріотичного виховання учнівської молоді має проводитися комплексно, в єдності всіх його складників спільними зусиллями органів державного управління, а також освітніх закладів, сім'ї, громадських організацій та об’єднань, Збройних Сил України, інших силових структур.
Системна організація військо-патріотичного виховання молоді має бути спрямована на підготовку її до оволодіння військовими професіями, формування психологічної та фізичної готовності до служби в Збройних Силах, задоволення потреби підростаючого покоління у постійному вдосконаленні своєї підготовки до захисту Вітчизни.
Мета патріотичного виховання конкретизується через систему таких виховних завдань:
утвердження в свідомості і почуттях особистості патріотичних цінностей, переконань і поваги до культурного та історичного минулого України;
виховання поваги до Конституції України, Законів України, державної символіки;
підвищення престижу військової служби, а звідси - культивування ставлення до солдата як до захисника Вітчизни, героя;
усвідомлення взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами людини та її патріотичною відповідальністю;
сприяння набуттю дітьми та молоддю патріотичного досвіду на основі готовності до участі в процесах державотворення, уміння визначати форми та способи своєї участі в життєдіяльності громадянського суспільства, спілкуватися з соціальними інститутами, органами влади, спроможності дотримуватись законів та захищати права людини, готовності взяти на себе відповідальність, здатності розв’язувати конфлікти відповідно до демократичних принципів;
формування толерантного ставлення до інших народів, культур і традицій;
утвердження гуманістичної моральності як базової основи громадянського суспільства;
культивування кращих рис української ментальності – працелюбності, свободи, справедливості, доброти, чесності, обережного ставлення до природи;
формування мовленнєвої культури;
спонукання зростаючої особистості до активної протидії українофобству, аморальності, сепаратизму, шовінізму, фашизму.
