Питання для самоконтролю

1. Що ви знаєте про поняття стилю? Охарактеризуйте функціональні стилі сучасної української мови, їх особливості.

2. Види та особливості усного ділового мовлення.

3. Чим відрізняється усне ділове мовлення від писемного?

4. Що таке документ?

5. Які основні вимоги висуваються до структури тексту документа? Чому?

Завдання до самостійної роботи

1. Визначити стиль статті та скласти до неї тези.

Феномен звукового мовлення8

Усне мовлення на рівні прагматичному часто зіставляють з писемним, розглядаючи їх як певні різновиди мовленнєвої діяльності, але не завжди беруть до уваги, що мова на письмі ніколи не дорівнює усній ні своїм діапазоном, ні активністю сприймання й переймання⁹, не завжди усвідомлюють, наскільки інтенсивніше повинна працювати думка, ставати гнучкішою, особливо коли йдеться про публічне усне мовлення. Афористичним став вислів Б. Шоу: «Є 50 способів сказати "так" і 150 способів сказати "ні", і є тільки один спосіб написати це». Можливості усного мовлення, яке живиться великою енергією духу, відтінюється тональним звучанням, збагачується "мовою тіла"¹⁰, є настільки феноменальними, що людина спроможна пізнавати хіба що частковості, окремі грані цього унікального божественно-людського творіння¹¹, витвору, найскладнішого з усього, до чого людина докладала і докладає зусилля розуму й серця. В усному мовленні надзвичайно різнобічно виявляється людська сутність - психічні особливості, інтелект, світосприймання, спосіб мислення, виховання, здатність називати, оцінювати, контактувати з іншими та впливати на них. Це особливий і надзвичайно складний вид діяльності людини, який допомагає їй ідентифікуватися зі світом видимим і невидимим. В усному мовленні слово не покидає чистої стихії буття, дає простір для вияву його різних вимірів. Як своєрідний вокально-звуковий субкод¹² усне мовлення дає можливість максимально чітко висловлювати думку та адекватно її сприймати.

Унашій культурі, давній, багатій, є чимало прикладів уродженого чуття до краси живого слова. Перекази, легенди, казки, приповідки, примовляння, пісні, думи, колядки, щедрівки, наші молитви свідчать про обдарованість багатьох, переважно безіменних, авторів. У цьому величезному скарбі - мудрість народу, його психологія, своя філософія, ясний вилив серця.

Для античності, наприклад, усякий тон був живим і тремтливим тілом. Уявлення про тон і звук досягло в античні часи максимально можливого узагальнення, охоплювало весь чуттєвий досвід, проймало собою всю картину природи, досягало космічних масштабів і обертало весь світ на сукупність звучних тіл, на музично настроєну тональну систему, на гармонію сфер. Піфагор та його послідовники твердили, що навіть світ не інакше створений, як за допомогою приємної суголосності¹³. Отже, булавироблена своя "філософія тональності¹⁴. Вважали, що хоч люди вільні у виборі назви для предмета, але це не воля випадку, не воля анархії: вибір назви обмежено властивостями предмета і властивостями звуків мовлення.

Таїна живої мови, сила і неповторність її звукового ладу, "прив'язаність" до етносу постійно хвилюють мислителів, поетів - людей, здатних найбільше наближатися до пізнання суті слова, осягати глибину суті речей, ловити, як каже І. Франко, тіні "сіттю слова" і повсякчасно перебувати в силовому полі живої мови.

Наприклад, В. фон Гумбольдт сприймав звук, що виривається з наших грудей, як подих самого буття, підкреслював, що в певнихзвуках прекрасно втілена "об'єднана енергія народу" і в мовціввона "збуджує приблизно однакову енергію"¹⁵. Сьогодні близькими стають концепції мислителя П.Юркевича, відомого своєю теорією "філософії серця", який сприймав звук як мову невідомої душі всього, що існує¹⁶.

Велику таємницю бачив у своїй рідній українській мові М. Гоголь. "Дивуєшся дорогоцінності нашої мови, - говорив він,- у ній що не звук, то подарунок, все зернисто, як самі перла". Він вважав, що слово є іноді цінніше від самої речі. Для багатьох талановитих письменників, тих, що мають особливий дар від Бога "чути" мову, незаперечним є зв'язок рідної мови із землею. Для К.Мотрич вона "з чорнозему, з любистку, м'яти, рясту, євшан-зілля, з роси, з дніпровської води, від зорі і місяця", для А. Малишка рідна земля, її природа є найкращими вчителями "мови золотої". А в Ліни Костенко "слова росли із ґрунту, мов жита. Добірним зерном колосилась нива".

Сьогодні про це твердять дослідники, що вивчають проблеми соціоекології. В одній із розвідок читаємо: "У зв'язку з тим, що корінний етнос формується дуже тривалий час в однорідному природному середовищі, між ним і цим середовищем встановлюється гармонія. Кліматичні умови, неповторні навколишні ландшафти, особливості рослинного і тваринного світу, гравітаційного та магнітного полів, геохімія підґрунтя, ґрунту, поверхневих та підземних вод - все це значною мірою впливає на фізичні та психічні властивості етносу, його соціотип, мову, мелос, традиції. Чим глибший етнічний родовід має людина, тим комфортніше почуває себе на своїй батьківщині, менше хворіє, має більшу життєву енергію тощо"¹⁷. Отже, звукова мова має надзвичайно важливе значення - на жаль, ще не зовсім усвідомлене, - в активізації біоритмів національного інстинкту, у зміцненні психофізичної структури національного типу, у мобілізації суспільства на основі етнонаціоналізму.

Ще один приклад: у загальній концепції В.Вернадського, яка в науковому пізнанні світу стає сьогодні особливо важливою, звуковому мовленню на рівні макросоціуму відведено значну роль у творенні важливої форми біохімічної енергії, яка, на думку вченого, є енергією людської культури.

Зараз на основі великого фактичного матеріалу із застосуванням складних методів та комп'ютерних обчислень дослідники дійшли висновку, що в мові можна виразно простежити тенденцію до фонетичної вмотивованості слова, і в цьому виявляється мудрий лад мови, яка використовує всі можливості для того, щоб значення слова було точним, яскравим.

Здобутки сучасної техніки, яка забезпечила собі поширення на всій Землі і панування над нею, ввійшовши в усі сфери життя, суттєво трансформуючи їх, втягли в свою орбіту й усне публічне мовлення. Його традиційні форми - повідомлення, виступ, бесіда, лекція, консультація - дістають інше технічне життя. Радіо, телевізія, мікрофон, телефон, а сьогодні вже й комп'ютер диктують свої правила звуковому мовленню, яке, функціонуючи, змінює координати в просторі й часі. Фактор усності набуває інших ознак, змінюється звуковий образ регіонів, країв.

В Україні, де тривалий час свою підступну роль виконує чужомовна експансія, де в мисленні значної частини чиновників (та й певної частини громадян) нерозкодовано імперщину і радянщину, де сутужно йдуть справи з виробленням державницької мовної політики і механізму її реалізації, по суті поглиблюється процес деформації звукового простору.

2. Допишіть речення.

Стиль - це ...

Стилістикою називається ..

Для характеристики функціонально-стильової системи важ­лива...

В усній формі мовлення виділяють стилі:...

До писемних стилів мовлення належать ...

Функціональні стилі - це...

До них відносять такі стилі: ...

Віднести текст до того чи іншого стилю можна на основі ...

3. Допишіть речення:

Публіцистичний текст - це ...

Він використовується ...

До публіцистичного тексту ставляться такі вимоги: ...

Характерними рисами публіцистичного стилю є ...

4. Допишіть речення:

Художній стиль - це ...

Його характерні риси: ...

Рекомендована література:

(1-10)

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2

ПРОФЕСІЙНА КОМУНІКАЦІЯ