Читаємо та запитуємо

Мета: складніший метод читання й постановки запитань у парах. Реко­мендується для вивчення матеріалу, який учні мають зрозуміти й гарно за­своїти. Робота з партнером може мати більше мотивувальне значення, ніж самостійна.

Кількість учнів: з будь-яким складом класу.

Необхідний час: до ЗО хвилин.

Обладнання: один примірник тексту для кожної пари.

Порядок роботи:

Крок 1. Учні почережно читають заданий текст за розділами. Перший учень уголос читає якийсь розділ — від одного заголовка до наступного.

Крок 2. Обидва учні вдвох вирішують, які ключові терміни написати на берегах тексту.

Крок 3. Коли перший учень закінчує читати розділ, другий ставить пи­тання з тексту, використовуючи терміни, написані ними на берегах. Запи­тання мають формулюватися так, щоб бути схожими на запитання тесту, якого учні очікують за пройденим матеріалом. Учень пише кожне з цих за­питань на маленькому аркуші паперу (8 ^х 12 см) або картці.

Крок 4. Перший учень уголос відповідає на кожне запитання. Якщо дру­гий учень погоджується з нею, вони пишуть відповідь на це запитання на звороті картки з питанням.

Крок 5. Далі вони міняються ролями. Другий учень тепер читає наступ­ний розділ. Обидва учасники вирішують, які ключові терміни записати на полях тексту. Перший учень, використовуючи ці терміни, формулює запи­тання, на які другий учень уголос відповідає. Якщо обидва згодні з відпо­віддю, то пишуть її на звороті картки. Учні продовжують так мінятися роля­ми, поки не прочитають заданий текст до кінця.

Крок 6. Користуючись цими картками із запитаннями та відповідями, учні згодом продовжують перевіряти один одного із заданого матеріалу.

Поради

Якщо ви вперше використовуєте метод «Читаємо та запитуємо», пе­рервіть роботу учнів, коли вони закінчать читати перший розділ і постав­лять до нього запитання. Обговоріть терміни, написані на берегах, їхні пи­тання й відповіді, і за потреби надайте виправлення і поради. Після цього ви маєте ходити по класу та слухати, які запитання формулюють учні, і як

І 06

ПРИЙОМИ. МЕТОДИ TR ТЕХНОЛОГІЇ

вони відповідають. Також, перш ніж учні почнуть запам'ятовувати матеріал, використовуючи свої запитання і відповіді, було б добре, аби ви перегляну­ли їхні записи, щоб переконатися в їх адекватності та правильності.

ЧИТАННЯ В ПАРАХ /УЗАГАЛЬНЕННЯ В ПАРАХ

Мета: дозволяє учням проявляти більше ініціативи в процесі власного навчання й навчання один одного. Цей метод призначений для того, щоб сприяти різним видам мислення, а вся діяльність у сукупності спрямова­на на покращення розуміння тексту учнями.

Кількість учнів: з будь-яким складом класу.

Необхідний час: вимагає в 3-4 рази більше часу, ніж просте читання тексту вголос.

Обладнання: один примірник тексту для кожної пари.

Порядок роботи:

Крок 1. Виберіть інформативний текст розумної довжини. У ньому або мають бути короткі абзаци (не більше трьох речень у кожному), або вам треба розбити його на короткі розділи.

Крок 2. Якщо цей метод є новим для учнів, вам потрібно спочатку про­демонструвати його:

А. Прочитайте абзац уголос і узагальніть його зміст. Зазначте, що це одна з двох ролей при виконанні цього завдання. Поясніть, що таке уза­гальнення, як його треба виконувати: воно коротше, ніж висхідний текст, але містить усі його основні ідеї.

Б. Сформулюйте два запитання за текстом і попросіть учнів відповісти на них. Поясніть, що це друга з двох ролей при виконанні цього завдання.

Крок 3. Попросіть учнів об'єднатися в пари. Поясніть, що один з них прочитає перший абзац (або позначений вами уривок) і узагальнить його, як ви показали. Надайте час, щоб усі це зробили. Потім перевірте розу­міння, попросивши кількох учнів зробити узагальнення. Якщо необхідно, прокоментуйте відповіді.

Тепер попросіть другого учня в парі поставити запитання до цього уривку. Після того, як вони це зроблять, перевірте розуміння, попросивши кількох учнів виголосити свої запитання. Знову, якщо необхідно, зробіть коментарі, сказавши, як можна поліпшити запитання.

Крок 4. Коли учні зрозуміють, як виконується таке завдання, попросіть їх продовжувати роботу самостійно — читати, узагальнювати та ставити запитання за текстом — абзац за абзацом. Нагадуйте їм про необхідність мінятися ролями після читання й обговорення кожного абзацу.

Додаткові міркування

«Читання в парах / Узагальнення в парах» є ефективним способом за­лучення учнів до уважного читання важкого тексту.

107

Розділ V. ПРИЙОМИ І МЕТОДИ

УЗАГАЛЬНЕННЯ, СИСТЕМАТИЗАЦІЇ

ЗНАНЬ, ОРГАНІЗАЦІЇ РЕФЛЕКСІЇ

ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ЗАГАЛЬНІ ЗАУВАЖЕННЯ

Коли учні зрозуміли ідеї та поняття уроку, необхідно переходити до наступної частини уроку — підсумкової. Підсумки є найбільш важ­ливою частиною інтерактивного навчання.

Завдання цього етапу уроку: систематизувати засвоєний матеріал; за­стосувати нові знання в умовах нової пізнавальної ситуації; прояснити зміст опрацьованого; співвіднести реальні результати з очікуваними; про­аналізувати, чому відбулося так чи інакше; зробити висновки; закріпити чи відкоригувати засвоєння; намітити нові теми для обмірковування; устано­вити зв'язок між уже відомим і тим, що слід засвоїти, чого навчитись у майбутньому; скласти план подальших дій.

Учителеві треба створити умови для того, щоб учні відрефлексували те, про що дізналися, та запитали себе, що це означає для них, як це змінює їхні попередні уявлення, зрештою, як вони зможуть це використовувати у своїй подальшій пізнавальній діяльності та в житті. Вони мають також оцінити влас­ний рівень розуміння та засвоєння навчального матеріалу і спланувати чіткі реальні кроки його подальшого опрацювання; порівняти своє сприйняття з думками, поглядами, почуттями інших та інколи скоригувати певні позиції.

Отже, технологізація навчання передбачає обов'язкову рефлексію, під якою в педагогіці розуміють здатність людини до самопізнання, вміння аналізувати свої власні дії, вчинки, мотиви та зіставляти їх із суспільно значущими цінностями, а також діями та вчинками інших людей. Мета ре­флексії — згадати, виявити й усвідомити основні компоненти діяль­ності — її зміст, тип, способи, проблеми, шляхи їх вирішення, отримані ре­зультати тощо.

Проведення рефлексії на уроці включає такі етапи:

• зупинка дорефлексійної діяльності. Будь-яка попередня діяльність має бути завершена чи призупинена. Якщо виникли труднощі в розв'язанні проблеми, то після рефлексії її розв'язання може бути продовжене;

108

ПРИЙОМИ. МЕТОДИ TR ТЕХНОЛОГІЇ

• відновлення послідовності виконаних дій. Усно чи письмово відтво­рюється все, що зроблено, в тому числі і те, що на перший погляд здається дріб'язковим;

• вивчення відтвореної послідовності дій з точки зору її ефективності, продуктивності, відповідності поставленим завданням тощо. Пара­метри для аналізу рефлексійного матеріалу вибираються із запро­понованих учителем;

• виявлення та формулювання результатів рефлексії. Таких резуль­татів може бути виявлено декілька видів: предметна продукція діяль­ності — ідеї, пропозиції, закономірності, відповіді на запитання то­що; способи, які використовувалися чи створювалися протягом ді­яльності; гіпотези відносно майбутньої діяльності.

Важливим чинником, що впливає на ефективність рефлексії в навчанні, є різноманітність її форм і прийомів, їх відповідність віковим та іншим особливостям дітей. Рефлексія не повинна бути лише вербальною — це можуть бути малюнки, схеми, графіки тощо.

Навчання в межах традиційного уроку не потребує переосмислення ні від учителя, ні від учнів, у ньому немає місця рефлексійним видам діяль­ності. Замість цього застосовується так зване закріплення й узагальнення отриманих знань, що не дозволяє учням оцінити себе, рівень власних до­сягнень, шлях отримання навчальних результатів і перспективи в подаль­шому навчанні, і майже не передбачає наступного коригування вчителем мети та змісту навчання. На відміну від традиційного навчання, де вияв­лення прогалин, наприклад у засвоєнні учнями змісту навчання, є таким, що засуджується, в інтеракції — це лише привід для вчителя й учнів розібратись у тому, чому так сталося і як можна покращити навчання.

Учителям ця складова інтерактивного навчання дозволяє, крім усього, побачити реакцію учнів на навчання та внести необхідні корективи.

Таким чином, цей етап уроку має на меті:

• узагальнити, систематизувати основні ідеї;

• інтерпретувати нові поняття, ідеї;

• обмінятися думками;

• апробувати ці ідеї, а також відрефлексувати процес навчання, що відбувся;

• виявити особисте ставлення до матеріалу та процесу навчання;

• оцінити, перебіг власного навчання, його результати;

• поставити додаткові запитання.

Нижче наведені прийоми, методи та технології, що допоможуть учителю організувати підсумковий етап навчання як на уроці засвоєння нових знань, так і на спеціальних уроках, що є підсумковими до теми, розділу тощо.

Завершують цей розділ спеціальні технології рефлексії.

109

Розділ V. ПРИЙОМИ І МЕТОДИ УЗАГАЛЬНЕННЯ. СИСТЕМАТИЗАЦІЇ 3HRHb

ПРИЙОМИ, МЕТОДИ ТА ТЕХНОЛОГІЇ