- •1. Філософія: поняття, умови з’яви і розвитку
- •2. Особливості філософських знань
- •3. Філософські методи мислення
- •4.Предмет і функції філософії
- •5. Давньоіндійська філософія: сутність та проблеми
- •6. Давньокитайська філософія (конфуціанство)
- •7. Основні етапи розвитку давньогрецької філософської думки
- •8. Атомістична концепція буття Демокріта
- •9.Підходи до розуміння сутності людини і специфіки її пізнання у давньогрецькій філософії (софісти, Сократ)
- •10. Вчення про душу і пізнання Платона
- •11. Вчення про душу і пізнання Арістотеля
- •12. Платон: погляди на суспільство та державу
- •13. Арістотель: погляди на суспільство та державу
- •14. Особливості, періоди розвитку та основні проблеми середньовічної філософії
- •15. Основні положення філософської концепції Аврелія Августина
- •16. Проблема співвідношення віри й знання у філософії Фоми Аквінського
- •17. Патристика (загальна характеристика)
- •18. Схоластика (загальна характеристика)
- •19. Головні проблеми філософської думки епохи Відродження. Гуманістичні ідеали.
- •20. Визначальні риси філософії Нового часу
- •21. Вчення ф. Бекона про метод пізнання
- •22. Три шляхи наукового пізнання ф. Бекона
- •23. Основні (чотири) правила дедуктивного методу р. Декарта
- •24.Б. Спіноза про субстанцію
- •25. Договірна концепція походження держави т. Гоббса
- •26. Емпіризм д. Локка
- •27. Смисл теорії природи права і суспільного договору в філософії Просвітництва
- •28. Загальна характеристика німецької класичної філософії
- •29. Структура пізнавальних здібностей в філософії і. Канта
- •30 Новизна етичних уявлень і. Канта
- •31. Принципи побудови філософської системи г. Гегеля
- •32. Основні етапи розвитку світового філософського процесу
- •33. Вихідні положення філософії марксизму
- •34. Головні категорії філософії життя (“життя” і “воля”)
- •35. Історичні форми позитивізму
- •36. Аналітична філософія: визначення та проблеми
- •37. Філософія прагматизму: представники та ідеї
- •38. Фрейдистська лінія філософування
- •39. Розробка поняття “екзистенції” в філософії XX ст.
- •40. Філософія “Києво–Могилянської” академії (загальна характеристика)
- •41. Філософія українського Відродження
- •42. Дохристиянські витоки української філософії
- •43. Особливості та основні етапи розвитку філософської думки в Україні
- •44. Філософія Княжої доби
- •45. Філософські погляди г. Сковороди
- •46. Сутність концепції “філософії серця” п. Юркевича
- •47. Історичний розвиток уявлень про світ як Всесвіт
- •48. Філософський зміст відношення “людина–світ”
- •49. Категоріальне вираження буття
- •50. Рух як фундаментальна властивість світу
- •51. Філософське осягнення категорій “простір” і “час”
- •52. Діалектика та метафізика
- •53. Зміст основних категорій діалектики
- •54. Проблема субстанції в європейській філософії
- •55. Проблема свідомості в історії філософії
- •56. Основні ознаки й структура свідомості
- •57. Теорія пізнання, її предмет і метод
- •58. Чуттєвий рівень пізнання та його форми
- •59. Раціональний рівень пізнання та його форми
- •60. Поняття “істина” (абсолютність, відносність і конкретність істини)
- •61. Філософія і наука: спільне і відмінне
- •62. Проблема, гіпотеза, теорія як основні форми наукового пізнання
- •63. Методологія та основні групи методів наукового пізнання
- •64. Емпіричні методи пізнання
- •65. Методи пізнання сучасної науки
- •66. Глобальні проблеми сучасності як предмет філософського осмислення
- •67. Розкрити поняття “соціальна природа свідомості”
- •68. Суспільство та його складові
- •69. Онтологічні підвалини суспільного буття
- •70. Соціальні групи як різновиди соціальних спільностей
- •71. 71. Політика і мораль ( на прикладі філослфії Платона, Арістотеля і Макіавеллі)
- •72. Суспільство як предмет сучасної соціальної філософії
- •73. Типології суспільства в сучасних концепціях соціальної філософії (к. Поппер, д. Белл, о. Тоффлер)
- •74. Індивід і соціум. Поняття про особу.
- •75. Основні етапи розвитку соціальної філософії
- •76. Особливості становлення і розвитку української нації
- •77. Релігійно – міфологічна антропософія
- •78. Натуралістична антропософія
- •79. Відмінність людського способу буття від тваринного
- •80. Філософські аспекти проблеми походження людини
- •81. Соціальні групи як основні суб’єкти суспільного розвитку
- •82. Бiологiчне I соціальне в людинi
- •83. Поняття культури. Історичні моделі культури.
- •84. Нація: як об’єкт філософського аналізу
- •85. Філософське осмислення процсу антропогенезу
- •86. Атрибутивні ознаки культури
- •87.Сутнiсть і проблемна сфера фiлософiї економiки
- •89. Великі соціальні грипи як основні суб’єкти сіспільного розвитку
- •90. Сім”я як мікросоціум
25. Договірна концепція походження держави т. Гоббса
Опублікував Адміністратор | 11.10.2012
Т. Гоббс відомий і як один із творців договірної концепції походження держави, яку виклав у знаменитій праці «Левіафан». На його думку, людина за природою є егоїстичною істотою, і в природному стані відбувалась війна всіх проти всіх. Держава постала як відчуження людьми частини своїх прав на користь правителя. Вона є чудовиськом, але краще з нею, ніж без неї.
Т. Гоббс такою причиною виникнення держави вважав усвідомлення людьми необхідності забезпечити мир у сусп-ві, гарантувати людині життя, безпеку, спрямувати її дії на досягнення заг. блага. Хоча, на думку Т. Гоббса, людина є істотою розумною, але вона дуже егоїстична, нею керують властолюбство, жадоба багатства і бажання шкодити одна одній. У природ, стані це тягне за собою ненависть, ворожнечу, помсту і, як наслідок, «війну всіх проти всіх». Цей ненорм. стан долається за допомогою спільної влади, яка дбає про громад, порядок. Індивіди добровільно передають усі свої права і свободи д-ві, влада якої «настільки велика, наскільки це можна собі уявити». Так укладається сусп. договір, люди визнають політ, владу і підкоряються їй, виникають особливі узи єдності людей, відносини панування і підкорення, тобто політичний стан як такий. Отже, у Т. Гоббса договір є не просто істор. передумовою д-ви як особливого політ, стану сусп-ва, а й її необхідною і пост, логічною складовою. Поняття договору має концептуальне значення у поясненні природи д-ви і політ, життя у цілому.
26. Емпіризм д. Локка
Опублікував Адміністратор | 11.10.2012
Систематичності й цілісності емпіризм набув у працях Дж. Локка. На відміну від попередніх мислителів-емпіриків, які ставили своїм завданням пізнання світу, він зосередився на дослідженні можливостей розуму, зробивши поворот від об’єкта (природи) до суб’єкта. Основна його праця називається «Дослідження людського розуміння». Локк є сенсуалістом, послідовно реалізує засади сенсуалізму в своїй концепції. Сенсуалізм — напрям у філософії, який визнає відчуття єдиним джерелом знань.
Локк стверджував, що людська душа при народженні є чистою дошкою (tabula rasa) і тільки чуттєвий досвід залишає на ній сліди. Він піддав різкій критиці вчення про «вроджені ідеї» Декарта, який вважав, що деякі найпростіші ідеї притаманні розуму від природи, тобто становлять його природу — «вроджені». Локк категорично не погоджується з цим. Всі ідеї, на його думку, походять із досвіду. При цьому він розрізняв зовнішній і внутрішній досвід. Зовнішній — чуттєве сприймання речей зовнішнього світу, внутрішній — самоаналіз діяльності свідомості (аналіз відчуттів, пам’яті тощо). Внутрішній досвід Локк називає рефлексією. Визнання рефлексії — діяльності самого розуму як джерела ідей, свідчило про вимушений відхід мислителя від крайнього емпіризму.
Локк дійшов переконання, що загальне поняття «субстанція» не дане в чуттєвому досвіді. Це дало йому підставу для агностичного висновку, що словом «субстанція» позначається припущення невідомо чого. Розвиваючи номіналізм Гоббса, Локк стверджував, що загальне не входить до складу реального існування речей, воно є творінням розуму, винайденим ним для власного використання.