- •10.1. Загальна характеристика основних напрямів політичної думки 150
- •11.1. Коротка характеристика періоду 163
- •12.1. Основні напрями політичної думки 193
- •1. Завдання і значення курсу історії політичних та правових вчень
- •2. Предмет історії політичних та правових вчень
- •3. Методи вивчення історії політичних та правових вчень
- •Частина і. Політичні та правові вчення у стародавньому світі Розділ 1. Політичні та правові вчення у країнах Стародавнього Сходу
- •Особливості формування політичних та правових вчень
- •Стародавній Єгипет
- •Стародавня Індія
- •Стародавній Китай
- •Розділ 2. Політичні та правові вчення у Давній Греції
- •2.1. Основні напрями і головні проблеми політичної думки
- •2.2. Геракліт
- •2.3. Демокріт
- •2.4. Софісти (Протагор)
- •2.5. Сократ
- •2.6. Платон
- •2.7. Аристотель
- •Розділ 3. Політичні та правові вчення у Стародавньому Римі
- •3.1. Загальна характеристика політичної та правової думки
- •3.3. Політичні ідеї раннього християнства
- •3.4. Цицерон
- •Частина II. Політичні та правові вчення в середні віки, епоху відродження та реформації Розділ 4. Політичні та правові вчення в Західній Європі в період виникнення і розвитку феодалізму
- •4.1 Загальна характеристика основних напрямів політичної думки
- •4.2. Фома Аквінський
- •4.3. Марсілій Падуанський
- •4.4. Політичні ідеї середньовічних єресів
- •Розділ 5. Політичні та правові вчення в Західній Європі на початку розпаду феодалізму
- •5.1. Загальна характеристика антифеодальної державно-правової ідеології
- •5.2. Мартін Лютер
- •5.3. Нікколо Макіавеллі
- •5.4. Томас Мор
- •5.5. Жан Боден
- •Частина III. Політичні та правові вчення XVII - першої половини XIX ст. Розділ 6. Політичні та правові вчення в Голландії та Англії в період ранніх буржуазних революцій
- •6.1. Загальна характеристика тогочасної політико-правової думки
- •6.2. Гуго Гроцій
- •6.3. Бенедикт Спіноза
- •6.4. Томас Гоббс
- •6.5. Джон Докк
- •6.6. Індепенденти (Дж. Мільтон, Олджерон Сідней)
- •6.7. Джон Лільберн
- •6.8. Джерард Уїнстенлі
- •Розділ 7. Політичні та правові вчення у Франції в період кризи феодального ладу і буржуазної революції кінця XVIII ст
- •7.1. Основні напрями політичної думки
- •7.2. Вольтер
- •7.3. Шарль Луї Монтеск'є
- •7.5. Якобінці (Робесп'єр, Марат)
- •7.6. Утопічний соціалізм (Мельє, Мореллі, Маблі)
- •Розділ 8. Політична та правова думка в Україні (XVII-XVIII ст.)
- •8.1. Коротка характеристика періоду
- •8.2. Пилип Орлик
- •8.3. Феофан Прокопович
- •8.4. Григорій Сковорода
- •8.5. Яків Козельський
- •Розділ 9. Політичні та правові вчення в Німеччині наприкінці XVIII - на початку XIX ст
- •9.1. Загальна характеристика основних напрямів політико-правової ідеології
- •9.2. Історична школа права (г. Гуго, к. Савіньї, г. Пухта)
- •9.3. Іммануїл Кант
- •9.4. Фрідріх Гегель
- •Розділ 10. Політичні та правові вчення у сша в період боротьби за незалежність
- •10.1. Загальна характеристика основних напрямів політичної думки
- •10.2. Олександр Гамільтон
- •10.3. Томас Джефферсон
- •10.4. Томас Пейн
- •Розділ 11. Політичні та правові вчення в Росії у XVII-XIX ст
- •11.1. Коротка характеристика періоду
- •11.2. Симеон Полоцький
- •11.3. Юрій Крижанич
- •11.4. І. Т. Посошков
- •11.5. В. М. Татищев
- •11.6. С. Ю. Десницький
- •11.7. О. М. Радищев
- •11.8. Політичні та правові ідеї декабристів (п. І. Пестель, м. М. Муравйов)
- •11.9. М. М. Сперанський
- •11.10 "Слов'янофіли" і "Західники". Б. М. Чичерін
- •Розділ 12. Політичні та правові вчення в Західній Європі в першій половині XIX ст
- •12.1. Основні напрями політичної думки
- •12.2. Бенжамен Констан
- •12.3. Ієремія Бентам
- •12.5. Шарль Фур'є
- •12.6. Роберт Оуен
- •12.7. Огюст Конт
- •12.8. Юридичний позитивізм (Дж. Остін)
- •Частина IV. Політичні та правові вчення у європі і сша другої половини XIX - XX ст Розділ 13. Політичні та правові вчення революційних демократів Росії і України
- •13.1. Загальна характеристика політико-правової ідеології революційного демократизму
- •13.2. О. І. Герцен
- •13.3. М. Г. Чернишевський
- •13.4. Тарас Шевченко
- •13.5. Михайло Драгоманов
- •13.6. Іван Франко
- •13.7. Леся Українка
- •Розділ 14. Політико-правове вчення марксизму
- •14.1. Історичні умови виникнення і формування марксизму
- •14.2. Зміст і сутність марксистської політико-правової теорії
- •Розділ 15. Політико-правова ідеологія анархізму
- •15.1. Причини виникнення і сутність
- •15.2. Макс Штірнер
- •15.3. П. Ж. Прудон
- •15.4. М. О. Бакунін
- •Розділ 16. Політичні та правові вчення у країнах Європи і сша в хіх-хх ст
- •16.1. Загальна характеристика політико-правової думки на рубежі хіх-хх ст
- •16.2. Рудольф Ієрінг
- •16.4. Рудольф Штаммлер
- •16.5. Теорія солідаризму Леона Дюгі
- •16.6. Соціологічна теорія права Євгена Ерліха
- •16.7. Психологічна теорія права Лева Петражицького
- •16.8. Нормативістська теорія Ганса Кельзена
- •16.9. Політико-правові ідеї фашизму і неофашизму
- •Розділ 17. Політичні ідеї національно-визвольного руху V хіх-хх ст
- •17.1. Загальна характеристика політико-правової ідеології національно-визвольного руху
- •17.2. Хосе Марті
- •17.3. Сунь Ятсен
- •17.4. Махатма Ганді
Розділ 5. Політичні та правові вчення в Західній Європі на початку розпаду феодалізму
5.1. Загальна характеристика антифеодальної державно-правової ідеології
У розвитку Західної Європи XV-XVI ст. часто називають епохою Відродження (Ренесансу - відродження давньогрецької культури). За соціально-економічною сутністю не був період переходу від феодалізму до капіталізму. Цього часу в країнах Західної Європи в надрах феодалізму почали складатися капіталістичні відносини. Морок феодального середньовіччя змінюється розвитком виробничих сил, науки, культури і техніки. Вузькі межі релігійного світосприйняття стають тісними для суспільного розвитку.
У представників новонародженої буржуазії пробуджується критичне ставлення до догматів церкви, прагнення до самостійних наукових досліджень, з'являється віра у творчі можливості людського розуму і спроби підкорити сили природи на службу людині.
Змінюються погляди на культуру. На перший план висуваються земні інтереси людини. Аскетизм поступається місцем відвертому культу людської природи. "Божественне" змінюється на "природне" і все людське набуває самостійного інтересу.
В економіці відбувається розпад феодального цехового ремесла і виникають перші капіталістичні підприємства - мануфактури. Періоду формування капіталістичних відносин передує низка географічних відкриттів і технічних винаходів, які істотно прискорили економічний розвиток країн Західної Європи. З'являються вдосконалені водні та вітряні двигуни, вдосконалюється будівельна і суднобудівельна техніка. У XV ст. починається друкування книг, винайдено мікроскоп і телескоп. У 1492 р. Колумб досяг Америки, у 1497 р. Васко да Гама знайшов морський шлях в Індію, у 1519-1522 pp. Магелдан здійснив першу кругосвітню подорож.
к. Маркс, характеризуючи цей період, писав'. "Відкриття золотих і срібних копалень в Америці, викорінення, поневолення і поховання заживо туземною населення v копальнях, перші кроки до завоювання і пограбування Ост-Індії, перетворення Африки на заповідне поле полювання на темношкірих - такою була вранішня зоря капіталістичної ери виробництва". Історичний факт, що не підлягає спростуванню.
Розвиток виробничих сил і капіталістичного укладу супроводжувався насильницьким обезземеленням селян, жорстокою експлуатацією і відповідними революційними виступами пригнічених мас.
Найпершими на шлях капіталістичного розвитку стали Італія Англія і Голландія. Разом зі змінами в економіці та суспільному житті в країнах Західної Європи у XIV-XV ст. відбувається рішучий поворот і в ідеології. З'являється буржуазна ідеологія. Разом з буржуазією зароджується і пролетаріат з власною ідеологією. Таким чином, нова передова ідеологія формувалася буржуазією і пролетаріатом.
Оскільки буржуазія тільки створювалась як клас, вона ще не зовсім розірвала з феодалізмом і її ідеологія мала ще половинчастий, компромісний характер, а саме: вона ще прямо не виступала проти феодалізму. Часто вона ще мала релігійний характер (основу). Ця обставина й породила широкий реформаторський рух у країнах Західної Європи. Виникли нові релігійні напрями:
- лютеранство (Мартш Лютер, 1483-154b pp.), яке вимагало вільного тлумачення священного писання, віру в розум і свободу мислення;
- кальвінізм (Кальвїн Жан, 1509-1564 pp.), який вимагав демократизації церкви.
Обидві ці течії були мовби продовженням ідей середньовічних єресів і вимагали "дешевої" церкви, без будь-якої ієрархічної надбудови (Ж. Кальвін народився у Франції. Жив з працював у Швейцарії. Здійснив повний переклад Біблії французькою мовою Опублікував трактат "Настанови у християнській вірі'', 1536 р. Його ідеал - встановлення теократії - республіки святих. Основне гасло - "якщо Бог з нами, хто проти нас?").
Слід зауважити, що не позбавлені були релігійної форми і виникаючі пролетарські ідеї, наприклад, революційний рух па чолі з Томасом Мюнцером (Селянська війна у Німеччині 1524-1526 pp.).
Врешті-решт, буржуазія вже не могла миритися з широким втручанням феодальної церкви в політичне життя. Тому висувається й обстоюється вимога суто світської, незалежної віл церкви держави, єдиної і централізованої влади.
