Атомна одиниця маси. Відносна атомна маса.

Оскільки розміри атомів надзвичайно малі, такими ж надзвичайно малими є значення їх мас.Наприклад, якщо виражати масу атома у грамах, отримаємо такі значення:

m (Н) = 0, 000 000 000 000 000 000 000 001 66 г ;

m (О) = 0, 000 000 000 000 000 000 000 026 61 г ;

m (С) = 0, 000 000 000 000 000 000 000 029 г.

Оскільки користуватись такими числами для обчислень незручно, було введено відносну атомну масу. За одиницю атомної маси було прийнято масу 1/12 частинки атома Карбону.

1 атомна одиниця маси (1 а.о.м.) = 1/12 m (атома С) = 1,66 · 10 ^-27 кг.

.

Аr - відносна атомна маса.

Відносна атомна маса хімічного елементу – це відношення маси атома елементу до маси 1/12 частинки атома Карбону:

m (атома) m (атома) кг

Аr = ----------------------- = -----------------------

1/12 m (атома С) 1,66 · 10ˉ ²⁷ кг

Значення відносної атомної маси кожного хімічного елементу подано у періодичній системі , наприклад:

Аr (Fe) = 55,847 ≈ 56 а.о.м.

Ar (Li) = 6, 941 ≈ 7 а.о.м.

Ar (Be) = 9,012 ≈ 9 а.о.м.

Ми будемо використовувати округлені до цілих значення. Тільки для Хлору будемо використовувати значення відносної атомної маси 35,5 , тобто Аr ≈ 35,5 а.о.м.

Вправа . Знайдіть у періодичній системі і округліть до цілих чисел відносні атомні маси таких хімічних елементів: Гідроген (№1), Нітроген (№7), Магній (№12), Сульфур (№16), Калій (№19), Купрум (№29), Бром (№35), Стронцій (№38).

Будова атома. Схеми будови атома.

Як ми вже зазначили, атом складається з позитивно зарядженого ядра, навколо якого рухаються негативно заряджені електрони. Ядро містить протони р⁺ та нейтрони n⁰ .

За допомогою періодичної системи елементів можна передбачати будову атома будь-якого хімічного елементу. Для цього треба використовувати такі правила:

1. Число протонів у ядрі дорівнює порядковому номеру хімічного елементу і дорівнює заряду ядра атома.

2. Число нейтронів у ядрі дорівнює відносна атомна маса мінус порядковий номер хімічного елементу.

3. Число електронів навколо ядра дорівнює порядковому номеру хімічного елементу, тобто завжди таке ж саме, як і число протонів у ядрі.

4. Номер періоду вказує, на скільки електронних рівнів поділяється електронна оболонка атома.

5. Номер групи вказує, скільки електронів знаходиться на останньому, зовнішньому електронному рівні атома. Але це правило застосовується тільки для елементів головних підгруп.

Наведемо приклад:

Назва елементу Фосфор ( за періодичною системою)

Хімічний символ Р ( за періодичною системою )

Порядковий номер 15 ( за періодичною системою )

Відносна атомна маса 31 ( за періодичною системою)

Період 3

Група 5

Підгрупа головна (А)

Заряд ядра +15 ( Z = № )

Протонів у ядрі 15 ( р⁺ = № )

Нейтронів у ядрі 16 ( 31 – 15 = 16 ) ( n⁰ = Аr – № )

Електронів навколо ядра 15 ( е^– = № = р⁺ )

Електронних рівнів 3 ( за номером періоду)

Схематично можемо зобразити будову атома Фосфору так:

31

Р 3 період, 5 група, головна (А) підгрупа .

15

+15 ) ) )

15 р⁺ 15 е^–

16 n⁰

Вправа . Зобразити схеми будови атома для таких хімічних елементів: Гідроген (№1) , Літій (№3) , Оксиген (№8) , Алюміній (№13) , Калій (№19) , Хром (№24) , Цинк (№30) ,

Германій (№32) , Рубідій (№37) , Аргентум (№48) , Йод (№53) , Барій (№56) .

Вправа . Користуючись періодичною системою хімічних елементів і однією підказкою заповнити таблицю:

Назва хімічного елементу	Хімічний символ	Порядковий номер	Відносна атомна маса	Заряд ядра атома	Число протонів	Число нейтронів	Число електронів
	Mg
Алюміній
		10
			39
				+20
					5

Вправа . Позначте визначення атома:

А найменша частинка, що міститься у складі молекули і зберігає її властивості ;

Б електронейтральна частинка речовини, що складається з протонів ;

В сукупність елементів з однаковим порядковим номером ;

Г електронейтральна частинка, що складається з ядра та електронів .

Вправа . Позначте визначення молекули :

А найменша частинка речовини, що зберігає її властивості ;

Б найменша частинка речовини, що не здатна до самостійного існування ;

В найменша частинка елемента, що зберігає його властивості

Г найменша кількість речовини, що бере участь у хімічних перетвореннях .