2. Поняття про масу предметів.

Формування цього поняття у школярів викликає певні труднощі. Багато дослідників вказували, що м'язові відчуття у розумово відста­лих розвинені надзвичайно слабо. Вони можуть відчути різницю у масі лише в тому випадку, якщо вона чітко проявляється.

Школярі зі стійким порушенням інтелекту 1 -го класу нерідко ото­тожнюють масу предмету з об'ємом або місцем, яке він займає в про­сторі. Коли їм пропонують вибрати більш важку коробку серед двох, розумово відсталі дуже дивуються (за спостереженнями Н.Ф.Кузьміної-Сиромятникової), що менша коробка виявляється важчою. Такі самі результати отримала і М.М.Перова. Вона зазначає, що коли вони бачать великий мішок вати масою 1 кг і маленьку пачку солі такої ж маси, вони зазвичай говорять, що вата важче, тому що її багато. Отже для того, щоб школярі не змішували масу предмета з місцем, який він займає у просторі, необхідно проводити достатньо практичних за­нять на порівняння та розвиток м'язових відчуттів (порівнювати за масою пачку кукурудзяних паличок і шматочка хліба, пачку з чаєм і таку ж за розмірами пачку із сіллю тощо)^*.

Формування м'язових відчуттів доцільно починати з парних понять: "важкий - легкий", "важче - легше". Роботу потрібно сконцентрувати на предметно-практичній діяльності, яку б виконували школярі: порівняти за масою два предмети, визначити серед них важ­чий, легший. Спочатку доцільно брати предмети, які значно відрізняються один від одного за масою, потім поступово переходити до більш урівноважених. При цьому педагог має зазначати, що так само, як і розмір, маса також має відносність і взаємозалежність: один предмет може бути важчий порівняно з другим, але в той же час лег­ший порівняно з третім.

У допоміжній школі потрібно показати порівняння предметів за масою за допомогою терезів без використання гир. На дві чашки те­резів кладуть предмети, які порівнюються. Чашка терезів з важчим предметом опуститься вниз, з легшим - підніметься вгору. Якщо предмети однакові за масою - чашки терезів урівноважаться (будуть на одному рівні).

На уроках ручної праці або на позакласних заняттях доцільно зро­бити іграшкові терези і організувати гру в "Магазин". Вага гир при цьому може бути довільна. Потім такі терези вчитель приносить у клас для вправ у зважуванні і на цих заняттях у процесі роботи діти встановлюють, що один предмет важчий за інший, або вони рівні за масою. Поступово, на уроках з використанням терезів, вчитель почи­нає застосовувати гирі вагою 1кг, 2кг, 5кг.

У пропедевтичний період вчитель зауважує, що кілограм є основ­ною ваговою мірою, але вимагати від учнів знання назви "кілограм" не потрібно. Та за свідченням вчителів допоміжної школи, вони не лише запам'ятовують цю назву, але й правильно знаходять кілогра­мову гирю серед інших.

Головна мета занять з терезами - підведення учнів до висновку, що предмети необхідно зважувати для того, щоб взнати, який з них легший, а який - важчий. Корисно також в цей період показати аптеч­ні терези, на яких зважують за допомогою маленьких гирьок, провес­ти екскурсію на склад, де використовують 100 або 200-і кілограмові терези, на завод або ферму, де стоять великі терези для зважування машин.