- •Тема 18. Симптомокомплекс відкритої ринолалії.
- •Тема 19. Доопераційна логопедична робота при відкритій ринолалії.
- •Тема 20. Післяопераційна логопедична робота при відкритій ринолалії.
- •Тема 21. Закрита та змішана ринолалія, корекційний логопедичний вплив.
- •Тема 22. Акустичні характеристики та фізіологія голосу.
- •Тема 23. Методи діагностики порушень голосу.
- •Тема 24. Класифікація порушень голосу.
- •Тема 25. Корекційна робота по відновленню порушень голосу у дітей та підлітків.
- •Корекційна робота після резекції гортані
- •Тема 26. Дизартрія.
- •Тема 27. Класифікація дизартрій.
- •Тема 28. Характеристика загального мовленнєвого розвитку дитини з дизартрією.
- •Тема 29. Система логопедичної роботи при дизартрії.
- •1 Етап підготовчий
- •2 Єтап Формування первинних умінь і навичок.
- •3 Етап Формування комунікативних умінь і навичок.
- •Тема 30. Стерта дизартрія.
- •Тема 31. Особливості мовленнєвого розвитку рвд.
- •Розумово відсталі діти – причини
- •Тема 32. Зміст та методика психолого-логопедичного обстеження рвд.
- •1. Лови кульку
- •2.Розбирання і складання матрьошки
- •Тема 33. Особливості логопедичної роботи з рв дітьми.
- •Розвиток граматичного строю мовлення дітей відносно лексичних програмних тем
- •Розвиток зв'язного мовлення
- •Тема 34. Особливості логопедичної роботи з дітьми із зпр.
- •Тема 35. Поняття про знм. Проблема мовленнєвого недорозвинення.
- •Тема 36. Визначення алалії. Причини, механізми алалії. Історія вивчення алалії.
- •Тема 37. Структура дефекту алалії.
- •Тема 38. Поняття моторної (експресивної) алалії.
- •Тема 39. Особливості формування всіх компонентів мовленнєвої системи у дітей із моторною алалією.
- •Тема 40. Система корекційного впливу при моторній алалії.
- •Тема 41. Сенсорна алалія.
- •Тема 42. Диференційна діагностика сенсорної алалії та інших мовленнєвих порушень.
- •Тема 43. Система корекційної-виховного впливу при сенсорній алалії.
- •Тема 44. Визначення афазії, етіологія, механізми.
- •Тема 45. Класифікація, форми афазій.
- •Тема 46. Немовленнєва симптоматика при різних формах афазії.
- •Тема 47. Диференційна діагностика афазій від інших тяжких патологій мовлення.
- •Диференційна діагностика моторної алалії та дитячої афазії
- •Тема 48. Зміст, основні принципи та напрямки комплексної медико-відновлювальної роботи при афазії.
- •Тема 49. Комплексний вплив по подоланню афазії.
- •Тема 50. Особливості формування мовлення у дітей із порушенням слуху.
- •Тема 51. Комплексна корекційна робота із слабочуючими дітьми.
- •Тема 52. Особливості формування мовлення у дітей із порушенням зору.
- •Тема 53. Комплексна корекційна робота із слабозорими дітьми.
- •Тема 54. Загальна характеристика порушень темпу та ритму несудомного характеру.
- •Тема 55. Загальна характеристика заїкання.
- •Тема 56. Клінічна диференціація заїкання. Характеристика форм заїкання.
- •Тема 57. Комплексний підхід до подолання заїкання.
- •Тема 58. Сучасні методики подолання заїкання у дітей дошкільного, шкільного віку, підлітків та дорослих.
- •Тема 59. Загальна характеристика вад писемного мовлення.
- •Класифікація дисграфії
- •Тема 60. Симптоматика дисграфії, дислексії, дизорфографії.
- •Класифікація дисграфії
- •І. Помилки на рівні букви і складу.
- •Іі. Помилки на рівні слова.
- •Ііі. Помилки на рівні речення та словосполучень.
- •1. Плутання букв за кількістю елементів (п – т, ж – к, м – л)
- •2. Плутання букв за розміщенням елементів (в – д , с - е, т – ш, п – и)
- •Тема 61. Класифікація дисграфії та дислексії.
- •Класифікація дисграфії
2 Єтап Формування первинних умінь і навичок.
Основна його мета - розвиток мовного спілкування та звукового аналізу. Проводиться робота по: 1. Корекції рухів артикуляційного апарату. 2. Розвитку артикуляційного праксису. 3. Розвиток дихальної і голосової функцій. 4. Корекції вимовою (постановка, диференціація звуків). 5. Формуванню просодических компонентів мови. 6. Збагаченню словника і подолання аграматизму. Вироблення контролю за становищем рота. Відсутність контролю за становищем рота у дітей з дизартрією значно ускладнює розвиток довільних рухів. Артикуляційна гімнастика. При її проведенні велике значення має тактильно - пропріоцептивна стимуляція, розвиток статико-динамічних відчуттів, чітких артикуляцій кінестезій. Артикуляційна гімнастика диференціюється в залежності від форми дизартрії і тяжкості ураження артикуляційного апарату. Розвиток голоси. Для розвитку та корекції голоси у дітей з дизартрією використовуються різні ортофоніческіе вправи, спрямовані на розвиток координованої діяльності дихання, фонації та артикуляції. Робота над диханням. Робота над диханням починається із загально-дихальних вправ. Мета цих вправ - збільшення обсягу дихання і нормалізація його ритму. Робота над голосом. Проводиться паралельно з роботою над диханням, поєднується з фізіотерапевтичним, медикаментозним лікуванням і диференційованим масажем. У разі вираженої дизартрії робота починається з навчання дитини довільно відкривати і закривати рот, т.к саме ці рухи (нижньої щелепи), що виконуються в повному обсязі, забезпечують нормальне голосообразование і вільну голосоподачи. Робота над вимовою є основним етапом. Особливостями роботи при дизартрії є наступне: Робота з корекції дефектів звуковимови при дизартрії повинна бути спрямована на поліпшення мовної комунікації та соціальної адаптації. Робота над окремими звуками повинна проводитися в певній послідовності. Починати з тих звуків, артикуляція яких найбільш збережена. І з числа дефектних звуків починати роботу зі звуків раннього онтогенезу. При корекції дефектів звуковимови необхідно враховувати вплив патологічних рефлексів (орального автоматизму). При корекції дефектів звуковимови необхідно враховувати так само характер і розподіл спастичних і паретичних проявів у мовленнєвій мускулатурі. При вираженій дизартрії на перших порах не вдається домагатися чистого звучання звуку, тому можна переходити до роботи над іншими звуками, задовольняючись неповної частотою звучання. Робота над вимовою проводиться паралельно з розвитком фонематических функцій (фонематичного сприйняття, диференціації, фонематичного аналізу і синтезу). Самі прийоми постановки, автоматизації і диференціації звуків такі ж, як при корекції будь-яких звукопроизносительного розладів. Робота над просодичною стороною мови. Велика увага приділяється вихованню правильного темпу і ритму мови, шляхом навчання довільно змінювати темп мови, виділяти ударні склади в структурі висловлювання і правильно чергувати їх з ненаголошеними складами, дотримувати правильні паузи. Корекція порушень темпу мови поєднується з роботою з розвитку спільних рухів на логоритмічних заняттях.
