- •Тема 18. Симптомокомплекс відкритої ринолалії.
- •Тема 19. Доопераційна логопедична робота при відкритій ринолалії.
- •Тема 20. Післяопераційна логопедична робота при відкритій ринолалії.
- •Тема 21. Закрита та змішана ринолалія, корекційний логопедичний вплив.
- •Тема 22. Акустичні характеристики та фізіологія голосу.
- •Тема 23. Методи діагностики порушень голосу.
- •Тема 24. Класифікація порушень голосу.
- •Тема 25. Корекційна робота по відновленню порушень голосу у дітей та підлітків.
- •Корекційна робота після резекції гортані
- •Тема 26. Дизартрія.
- •Тема 27. Класифікація дизартрій.
- •Тема 28. Характеристика загального мовленнєвого розвитку дитини з дизартрією.
- •Тема 29. Система логопедичної роботи при дизартрії.
- •1 Етап підготовчий
- •2 Єтап Формування первинних умінь і навичок.
- •3 Етап Формування комунікативних умінь і навичок.
- •Тема 30. Стерта дизартрія.
- •Тема 31. Особливості мовленнєвого розвитку рвд.
- •Розумово відсталі діти – причини
- •Тема 32. Зміст та методика психолого-логопедичного обстеження рвд.
- •1. Лови кульку
- •2.Розбирання і складання матрьошки
- •Тема 33. Особливості логопедичної роботи з рв дітьми.
- •Розвиток граматичного строю мовлення дітей відносно лексичних програмних тем
- •Розвиток зв'язного мовлення
- •Тема 34. Особливості логопедичної роботи з дітьми із зпр.
- •Тема 35. Поняття про знм. Проблема мовленнєвого недорозвинення.
- •Тема 36. Визначення алалії. Причини, механізми алалії. Історія вивчення алалії.
- •Тема 37. Структура дефекту алалії.
- •Тема 38. Поняття моторної (експресивної) алалії.
- •Тема 39. Особливості формування всіх компонентів мовленнєвої системи у дітей із моторною алалією.
- •Тема 40. Система корекційного впливу при моторній алалії.
- •Тема 41. Сенсорна алалія.
- •Тема 42. Диференційна діагностика сенсорної алалії та інших мовленнєвих порушень.
- •Тема 43. Система корекційної-виховного впливу при сенсорній алалії.
- •Тема 44. Визначення афазії, етіологія, механізми.
- •Тема 45. Класифікація, форми афазій.
- •Тема 46. Немовленнєва симптоматика при різних формах афазії.
- •Тема 47. Диференційна діагностика афазій від інших тяжких патологій мовлення.
- •Диференційна діагностика моторної алалії та дитячої афазії
- •Тема 48. Зміст, основні принципи та напрямки комплексної медико-відновлювальної роботи при афазії.
- •Тема 49. Комплексний вплив по подоланню афазії.
- •Тема 50. Особливості формування мовлення у дітей із порушенням слуху.
- •Тема 51. Комплексна корекційна робота із слабочуючими дітьми.
- •Тема 52. Особливості формування мовлення у дітей із порушенням зору.
- •Тема 53. Комплексна корекційна робота із слабозорими дітьми.
- •Тема 54. Загальна характеристика порушень темпу та ритму несудомного характеру.
- •Тема 55. Загальна характеристика заїкання.
- •Тема 56. Клінічна диференціація заїкання. Характеристика форм заїкання.
- •Тема 57. Комплексний підхід до подолання заїкання.
- •Тема 58. Сучасні методики подолання заїкання у дітей дошкільного, шкільного віку, підлітків та дорослих.
- •Тема 59. Загальна характеристика вад писемного мовлення.
- •Класифікація дисграфії
- •Тема 60. Симптоматика дисграфії, дислексії, дизорфографії.
- •Класифікація дисграфії
- •І. Помилки на рівні букви і складу.
- •Іі. Помилки на рівні слова.
- •Ііі. Помилки на рівні речення та словосполучень.
- •1. Плутання букв за кількістю елементів (п – т, ж – к, м – л)
- •2. Плутання букв за розміщенням елементів (в – д , с - е, т – ш, п – и)
- •Тема 61. Класифікація дисграфії та дислексії.
- •Класифікація дисграфії
1 Етап підготовчий
Основні його цілі: підготовка артикуляційного апарату до формування артикуляційних укладів, у дитини раннього віку - виховання потреби у мовному спілкуванні, розвиток і уточнення пасивного словника, корекція дихання та голосу. Важливим завданням на цьому етапі є розвиток сенсорних функцій, особливо слухового сприймання та звукового аналізу, а також сприйняття й відтворення ритму. Методи і прийоми роботи диференціюються залежно від рівня розвитку мови. При відсутності мовних засобів спілкування у дитини стимулюють початкові голосові реакції і викликають звуконаслідування, яким надають характер комунікативної значущості. Логопедична робота проводиться на тлі медикаментозного впливу, физиолечения, лікувальної фізкультури і масажу. Основні напрямки логопедичної роботи на даному етапі є: Виховання потреби до правильної мови. Розвиток і уточнення пасивного словника дитини (те, що дитина розуміє) проводиться з використанням сюжетних і предметних картинок, які логопед називає і просить дитину повторити. Подолання сенсорних порушень (сприйняття, уваги, пам'яті) проводиться у вигляді розвитку слухового, зорового уваги і сприйняття, і т.д. Формування фонематичного сприйняття, диференціації фонем, фонематичного аналізу і синтезу робота аналогічна роботі над дислалии. Створення умов над ритмом мовлення, складовий структурою слова: умови створюються в процесі вправ на розвиток сприйняття і відтворення різних ритмічних структур, як простих, так і акцентіруемих. Створення умов для формування загально - рухових і артикуляційних умінь і навичок, умов для формування та корекції дихальної і голосової функцій: ці умови створюються в процесі проведення медикаментозного та фізіотерапевтичного впливу, проведення лікувальної фізкультури, масажу, пасивної та активної гімнастики. Основне в зміст етапу - це робота з розвитку артикуляційного апарату, їй передує: проведення диференційованого масажу лицьової і артикуляційної мускулатури, в залежності від стану м'язового тонусу. Основними прийомами масажу є погладжування, пощипування, розминання, вібрація. Характер виконання рухів так само буде визначатися станом м'язового тонусу. проводиться робота з розвитку мімічних м'язів обличчя. Поступово розвивається їх диференційованість і довільність. З цією метою дитину вчать відкривати і закривати очі, супити брови, ніс і т.д. проведення роботи по боротьбі з солеваціей Дитині пояснюють необхідність проковтування слини. Проведення масажу жувальних м'язів, що заважають проковтування слини. Викликають пасивно і активно жувальні руху, попросять дитини відкинути голову назад, потім виникає мимовільне бажання проковтнути слину. Дитині перед дзеркалом пропонується жувати тверду їжу, що стимулює рухи жувальної мускулатури, призводить до необхідності робити ковтальні руху. Довільне закриття рота, за рахунок пасивно-активних рухів нижніх щелеп. Спочатку пасивно, одна рука логопеда - під підборіддям дитини, інша - на його голові, шляхом натискання і зближення руками щелепи дитини замикаються - рух "сплющування". Потім цей рух проробляється за допомогою рук самої дитини, потім активно без допомоги рук, за допомогою рахунку, команди. Робота з розвитку рухливості губ.
