Тема 53. Комплексна корекційна робота із слабозорими дітьми.

Принципи та система корекційної роботи з розвитку мовлення слабозорих дітей в установах різного типу. Усунення різних форм мовленнєвих розладів при порушеннях зору.

У системі освіти дитина з порушеннями зорової функції може одержувати допомогу у спеціальних групах дошкільних навчальних закладів, спеціальних школах-інтернатах, спеціальних та інклюзивних класах загальноосвітніх шкіл.

Ці освітні заклади забезпечують здобуття дошкільного та загальноосвітнього рівня освіти, допрофесійну орієнтацію та підготовку, проводить корекційно-розвиткову роботу з дітьми, які потребують корекції зорового сприймання, умови проживання та утримання за рахунок держави.

До дошкільних навчальних закладів (груп) для дітей з порушеннями зору зараховуються сліпі діти і зі зниженим зором, діти з амбліопією високого та середнього ступенів, функціональним порушенням зору та косоокістю; діти з гостротою зору до 0,4 з оптимальною оптичною корекцією на кращому оці - з 2 років.

Групи комплектуються з урахуванням ступеня порушення зору і віку дітей: для сліпих; для дітей зі зниженим зором; з косоокістю і амбліопією; зі складними порушеннями. Діти з різними порушеннями зору можуть перебувати в одній групі до 12 осіб, сліпі діти – до 6 осіб.

Для сліпих дітей і дітей зі зниженим зором тривалість перебування у дошкільному навчальному закладі (групі) - від зарахування до початку шкільного навчання; для дітей з косоокістю і амбліопією - один рік. У разі необхідності цей термін може бути продовжений на підставі висновку лікаря-офтальмолога.

Загальноосвітня підготовка дітей з порушеннями зору охоплює: І ступінь – підготовчий клас, 1-4 класи, ІІ ступінь – 5-10 класи, ІІІ ступінь – 11-12 класи.

До спеціальних класів (шкіл-інтернатів) для сліпих дітей зараховуються діти 6 (7) років:

• з гостротою зору 0,04Д і нижче на оці, яке краще бачить зі стерпною корекцією;

- з гостротою зору 0,05-0,08Д на оці, яке краще бачить зі стерпною корекцією, у разі складних порушень зорових функцій, прогресуючих очних захворювань, що призводять до сліпоти.

До спеціальних класів (шкіл-інтернатів) для дітей зі зниженим зором зараховуються діти 6 (7) років:

• з гостротою зору 0,05-0,4Д на оці, яке краще бачить зі стерпною корекцією; при цьому враховується стан інших зорових функцій (поле зору, гострота зору на близькій відстані, форми та перебіг патологічного процесу);

• з більш високою гостротою зору у разі прогресуючих або частих рецидивних захворювань, а також за наявності астенопічних явищ, що виникають під час читання та письма на близькій відстані.

У всіх випадках діти повинні читати шрифт № 9 таблиці для визначення гостроти зору зблизька зі стерпною корекцією звичайним оптичним склом на відстані не ближче 15 см.

Навчально-виховний процес у спеціальному класі (школі-інтернаті) здійснюється відповідно до робочих навчальних планів, розроблених закладом на основі типових навчальних планів, затверджених Міністерством освіти і науки України.

В рамках концепції навчання і виховання дітей з особливостями психофізичного розвитку корекційно-педагогічна робота займає центральне положення в єдиному педагогічному процесі.

Корекційна діяльність являється складовою частиною загальної освіти, в той же час має свій специфічний напрямок при здійсненні навчально-виховного процесу. За об'ємом і значенням корекційно-педагогічного процесу в системі освіти йому відводиться значне місце.

Відповідно до Типових навчальних планів у спеціальному класі (школі-інтернаті) для дітей з порушеннями зору проводиться корекційно-розвиткова робота з розвитку залишкового зору (школи для дітей зі зниженим зором), розвитку психічних і сенсорних функцій, мовлення, орієнтування в просторі та мобільності, соціально-побутового орієнтування, лікувальної фізкультури, ритміки.

Метою корекційно-розвиткових занять для дітей з порушеннями зору є: створення та забезпечення рівних можливостей для отримання доступної, якісної та ефективної початкової освіти, повноцінного психофізичного та особистісного розвитку, соціалізації та інтеграції дітей сліпих та зі зниженим зором через розвиток порушених фізичних та психічних функцій засобами корекційно-компенсаторного впливу.

Основними завданнями корекційно-розвиткових занять є:

1. Розвиток та виправлення функцій зору, подолання вторинних порушень пізнавальної, орієнтувальної діяльності, мовлення, фізичного розвитку.

2. Компенсація і корекція порушень розвитку шляхом психолого-педагогічних (мовних, ігрових, музичних та ін.), лікувальних (медикаментозної, масажу, лікувальної фізкультури, фізіотерапії, психотерапії та ін.) методик з максимальним використанням засобів індивідуальної корекції.

3. Надання допомоги для засвоєння системи знань, умінь і навичок в обсязі, визначеному державним стандартом освіти, повноцінного розвитку особистості дитини, її пізнавальних і творчих здібностей.

4. Адаптація навчально-розвивального середовища до пізнавальних можливостей дітей сліпих та зі зниженим зором для опанування ключових життєвих компетентностей.

5. Розвиток слухового, дотикового, зорового, кінестетичного сприймання ознак та властивостей оточуючого світу. Формування уявлень про предмети, які наповнюють оточуючий простір.

6. Орієнтування у замкненому та вільному просторі.

7. Розвиток особистісної, емоційно-вольової сфери та комунікативних навичок.

8. Накопичення необхідного досвіду самостійної життєдіяльності.

Школа (школа-інтернат) працює за навчальними програмами, підручниками і посібниками, що мають відповідний гриф Міністерства освіти і науки України.

Тривалість уроків у підготовчих, перших класах початкової школи становить 35 хвилин, у других-четвертих класах – 40 хвилин, у п’ятих-тринадцятих класах – 45 хвилин. При цьому у підготовчих, перших-четвертих класах після 15 хвилин уроку, у п'ятих-десятих класах після 20 хвилин уроку проводяться рухливі внутрішні перерви (фізкультхвилинки).

Для організації навчального процесу в умовах інклюзивного класу загальноосвітньої школи дитина із порушеннями зору потребує створення для неї спеціальних архітектурних умов.

Для людей з ураженням зору необхідні певні тактильні та контрастні орієнтири для їх

безпечного пересування та кращого запам’ятовування маршрутів, озвучений супровід оголошень, позначення шрифтом Брайля тощо.

Основним принципом діяльності, обов'язковим для всіх типів корекційно-реабілітаційних освітніх установ є гуманне та толерантне ставлення до дітей. В даний час актуальна проблема інтеграції дітей з обмеженими можливостями в системі навчання і в суспільстві в цілому. Продумуються питання реорганізації психолого-медико-педагогічної діагностичної, превентивної, соціокультурної діяльності. Вносяться зміни в структуру загальноосвітніх і корекційних установ. Значна увага приділяється питанням підготовки фахівців-дефектологів. 

Дослідженнями цього питання займалися логопеди - М.Е.Хватцев, С.Л.Шапіро, А.Д.Шіпіло, С.В.Яхонтова, Р.Е.Левина, В.К.Орфінская, О.Л.Жільцова, С. Л.Коробко, Т.П.Свірідюк.

Теоретично і експериментально доведено, що розлад мови сліпих і слабозорих дітей є складним дефектом, в якому простежуються певні зв'язки і взаємодія мовної та зорової недостатності. Мовні порушення у дітей із зоровим дефектом різноманітні, складні за ступенем вираженості, структурі і зачіпають мова як цілісну систему. Мовні порушення у дітей з глибокими порушеннями зору зустрічаються значно частіше, ніж у зрячих.

4 рівня сформованості мовлення у незрячих дітей:

1 рівень - поодинокі порушення звуковимови.

2 рівень - активний словник обмежений, помилки в співвіднесенні слова і предмета, в вживанні узагальнюючих понять, граматичних категорій, а також в складанні пропозицій і зв'язкових оповідань. Звуковимову виражається у вигляді сигматизм, ротацизма, ламбдацизм, параротацізма, параламбдацізма. Фонематичний аналіз не сформований.

3 рівень - бідність словника, на низькому рівні співвіднесення слова і предмета, знання узагальнюючих понять. Зв'язкова мова аграмматична, перераховуються одно- двухсловние пропозиції. Немає розгорнутих оповідань. Множинні порушення звуковимови. Недостатня диференціація звуків. На низькому рівні фонематичний аналіз і синтез.

4 рівень - експресивна мова вкрай обмежена, порушення у співвідношенні слова та образу предмета і узагальнюючих понять. Зв'язкова мова складається з окремих слів.

Відзначаються ехолалії. З завданнями на виявленні рівня граматичної будови мови і слуховий диференціації діти не справляються. Повна несформованість процесів фонематичного аналізу і синтезу.

Корекційна робота зі сліпими та слабозорими дошкільниками і учнями початкових класів здійснюється в умовах природного педагогічного процесу. Вона будується з урахуванням провідних дидактичних і специфічних принципів для даної групи дітей. До останніх відносяться принципи коригуючого навчання, облік первинних і вторинних дефектів, опора на зберiгання аналізатори та створення полісенсорній основи, формування всебічних уявлень про навколишній з опорою на різні форми вербальної і невербальної діяльності, облік рівнів сформованості мови і структури мовного порушення, опора на зберiгання компоненти мовної діяльності, облік новизни, обсягу, наростаючою складності вербального матеріалу.

У процесі корекційної роботи здійснюється комплексне багатостороннє вплив, який організовується силами логопеда, вчителя (в школі), тифлопедагога (в дитячому саду) і вихователя в системі різноманітних занять з дітьми.

У корекційній роботі велике значення надається логопедичного впливу на спеціально організованих заняттях, які проводяться диференційовано, з урахуванням стану зору дітей, їх мови, способів сприйняття і індивідуальних особливостей. Відповідно до цього комплектуються логопедичні групи. Через специфіку і складності роботи зі сліпими дітьми, заняття з ними чимало часу проводяться індивідуально. Переважаючими є індивідуальні заняття.

При організації логопедичних заняття зі слабким зором дітьми особлива увага звертається на можливість використання наявного зору (дидактичний матеріал необхідної величини, забарвлення і об'ємності), використовуються рельєфні картинки, «чарівні мішечки» з набором іграшок, кубики та брусочки для позначення звуків, побудови складів, слів і пропозицій.

Величезне значення в роботі з цими дітьми з метою формування уявлень про різноманіття предметного світу надається природного наочності.