Тема 51. Комплексна корекційна робота із слабочуючими дітьми.

Принципи та система корекційної роботи з розвитку мовлення слабочуючих дітей в установах різного типу. Усунення різних форм мовленнєвих розладів при порушеннях слуху. Умови, що зумовлюють ефективність колекційного впливу.

У системі освіти дитина з порушеннями слухової функції може одержувати допомогу у спеціальних групах дошкільних навчальних закладів, спеціальних школах-інтернатах, спеціальних та інклюзивних класах загальноосвітніх шкіл.

Ці освітні заклади забезпечують здобуття дошкільного та загальноосвітнього рівня освіти, допрофесійну орієнтацію та підготовку, проводить корекційно-розвиткову роботу з дітьми, які потребують корекції слухової функції, умови проживання та утримання за рахунок держави.

У дошкільні навчальні заклади (групи) для дітей з порушеннями слуху зараховуються діти віком від 2 років глухі та зі зниженим слухом (середня втрата слуху в мовному діапазоні від 30 до 80 децибел) при збереженому інтелекті.

Для глухих дітей і для дітей зі зниженим слухом створюються окремі групи. Комплектування груп, як правило, здійснюється за віком дітей з урахуванням їх мовленнєвого розвитку.

Дитина зі значними залишками слуху (без сформованого мовлення) у перший рік перебування у дошкільному навчальному закладі може відвідувати групу для глухих дітей з обов'язковою організацією з нею індивідуальної корекційно-відновлювальної роботи.

Дитина, яка внаслідок часткової втрати слуху має порушення мовлення, часткове або повністю збережене мовлення при втраті слуху, зараховується до дошкільного навчального закладу (групи) для дітей зі зниженим слухом.

Загальноосвітня підготовка дітей з тяжкими порушеннями мовлення охоплює: І ступінь – підготовчий клас, 1-4 класи, ІІ ступінь – 5-10 класи, ІІІ ступінь – 11-12 класи.

До спеціальних шкіл (шкіл-інтернатів) для глухих дітей зараховуються діти 6 (7) років, які: не реагують на гучний голос; не реагують на голос розмовної гучності біля вуха; розрізняють окремі мовні звуки (а, о, у, р), що вимовляються біля вуха голосом підвищеної гучності. Такі діти характеризуються середньою втратою слуху у мовному діапазоні понад 80 децибел частоти від 500 до 40 000 герц.

До спеціальних шкіл (шкіл-інтернатів) для дітей зі зниженим слухом зараховуються діти 6 (7) років, які:

- мають середню втрату слуху в діапазоні від 30 до 80 децибел, розрізняють мову (слова і словосполучення звичайної розмовної гучності на відстані 3 метрів) і мають унаслідок часткової втрати слуху різні рівні недорозвинення мовлення;

- утратили слух у шкільному або дошкільному віці, але зберегли мовлення (повністю або частково);

- розрізняють мову розмовної гучності на відстані 3 метрів від вуха, але мають значний недорозвиток мовлення, що зумовлює труднощі в навчанні таких дітей у загальноосвітньому навчальному закладі.

Навчально-виховний процес здійснюється відповідно до робочих навчальних планів, розроблених закладом на основі типових навчальних планів, затверджених Міністерством освіти і науки України.

В рамках концепції навчання і виховання дітей з особливостями психофізичного розвитку корекційно-педагогічна робота займає центральне положення в єдиному педагогічному процесі.

Корекційна діяльність являється складовою частиною загальної освіти, в той же час має свій специфічний напрямок при здійсненні навчально-виховного процесу. За об'ємом і значенням корекційно-педагогічного процесу в системі освіти йому відводиться значне місце.

Відповідно до Типових навчальних планів у спеціальному класі (школі-інтернаті) для дітей із порушеннями слуху проводиться корекційно-розвиткова робота з лікувальної фізичної культури, розвитку слухо-, зоро-, тактильного сприймання та формування вимови, музично-ритмічних занять, фонетичної ритміки, психосоціального розвитку, що забезпечується засобами словесної та жестової мов.

Метою корекційно-розвиткових занять для дітей зі зниженим слухом є: формування в учнів способів орієнтування, комунікативної діяльності, засвоєння навчального матеріалу, всебічний розвиток особистості, створення передумов для соціальної адаптації та інтеграції дітей.

Основними завданнями корекційно-розвиткової роботи є:

1. Розвиток особистості (когнітивної, емоційно-вольової, ціннісно-мотиваційної і поведінкової сфер) та формування комунікативних навичок за допомогою словесної та жестової мов.

2. Подолання  вторинних порушень пізнавальної  діяльності.

3. Удосконалення навичок спілкування на слухозоровій основі (використання збережених аналізаторів та розвиток слухового сприймання), сприймання та продукування мовлення.

4. Розширення поняття про оточуюче середовище, поповнення запасу словесних та жестових одиниць.

5. Посилення слухового компоненту в умовах слухозорового та вібраційного сприймання мовлення.

6. Індивідуальна  корекція порушень розвитку засобами лікувальних методик (медикаментозної, масажу, лікувальної фізкультури, фізіотерапії, психотерапії та ін.).

Індивідуальна робота з розвитку слухо-зоро-тактильного сприймання мовлення та формування вимови проводиться щоденно на індивідуальних заняттях. Кожен учень відвідує індивідуальні заняття не менше 3-х разів на тиждень. Індивідуальне заняття з кожним учнем повинно тривати не менше 20 хвилин.

Школа (школа-інтернат) працює за навчальними програмами, підручниками і посібниками, що мають відповідний гриф Міністерства освіти і науки України.

Тривалість уроків у підготовчих, перших класах початкової школи становить 35 хвилин, у других-четвертих класах – 40 хвилин, у п’ятих-тринадцятих класах – 45 хвилин. При цьому у підготовчих, перших-четвертих класах після 15 хвилин уроку, у п'ятих-десятих класах після 20 хвилин уроку проводяться рухливі внутрішні перерви (фізкультхвилинки).

Допомога учням з порушеннями слуху в умовах загальноосвітньої школи має такі особливості:

1. Індивідуальне планування щодо засвоєння тих тем, які викликають утруднення в оволодінні навчальним матеріалом.

2. Обов’язковість спілкування «обличчя до обличчя» (не можна повертатися спиною до нечуючого учня під час усних пояснень).

3. Контроль розуміння дитиною завдань, інструкцій, питань учителя та відповідей учня.

4. Залучення батьків до закріплення нового матеріалу в домашніх умовах.

5. Використання випереджального методу навчання.

6. Заохочування на позитивні відповіді та не застосування незадовільної оцінки під час оцінювання усних та письмових самостійних відповідей.

7. Обов’язковість розбірливості мовлення вчителя та корекційного педагога.

8. Запровадження слухопротезування дитини.

Ефективність логопедичної допомоги у закладах освіти залежить від комплексного психолого-медико-педагогічного впливу та співп­раці з батьками.

ПРИНЦИПИ системи навчання мовленню

1. Генетичний принцип.

Передбачає врахування загальних закономірностей мовленнєвого розвитку чуючих дітей на різних вікових етапах при визначенні змісту, форм і методів навчання мові в різні періоди дошкільного та шкільного дитинства.

2. Діяльнісний принцип.

Відображає сутність комунікативної системи і передбачає тісний зв'язок розвитку мовлення з практичною діяльністю. Саме практична діяльність є середовищем, в якому природно виникають мотиви мовленнєвої комунікації.

При цьому враховують наявність у структурі комунікативної діяльності мотиваційного, орієнтовно-дослідницького та виконавчого рівнів.

3. Структурно-семантичний принцип.

Відображає системну організацію мови і має особливо важливе значення для відбору мовленнєвого матеріалу та шляхів його засвоєння дітьми.

Усунення наруш мови проводиться прийнятими в логопедії методами, але специфіка заключ в имеющ слух недостатності і забезпеченні індів підходу. Важливо забезпечити повноцінне сприйняття: воно досягається за рахунок гучного і виразного вим слова, одночасного пред'явлення і залучення уваги до артикуляції. Ті ж умови д.б.н. дотримані і при знайомстві слабосл з новими граммат формами.

Труднощі в диференціації звуків. Наявні нарушзвукопроіз, листи відрізняються великою стійкістю і в некотор випадках слухов.діффер звуків виявляється неможливою. Воспит дифф може досягатися за допомогою: опори на зрить уявлення, Артик звуку, опори на кінестіт почуття - відчуття положення органів артикуляції. Ті ж самі дивиться-кінест уявлення про звук повинні бути покладені в основу роботи по усуненню дисграфії.

Висновки: Зростає кількість дітей з комбінов. наруш. Необхідно володіти не тільки логопед методами, а й специф прийомами навч.

З дітьми з наруш слуху необхідно працювати над корекцією всіх нарушеречев компонентів: звукопроізн, лексико-грам ладом, письмовою мовою і експресивної і импрессивной промовою.

Діти потребують з раннього віку в створенні спеціальних психолого-педагог. Умов (чим раніше, тим краще йде компенсація).