Тема 45. Класифікація, форми афазій.

Класифікація афазій за різними принципами. Основні форми афазій, їх характеристика. Мовленнєва симптоматика при різних формах афазії

Важливим є напрям нейролінгвістичних дослі­джень афазії, початок яким було закладено Р.Якобсоном та М.Гал­ле (КЛасоЬзоп, М.НаІІе; 1959). Згідно уявлень цих авторів, існує дві основні сторони мови і відповідно 2 форми афазії: 1) «пара­дигматична», яка обумовлена ураженням заднього блоку моз­ку, та 2) «синтагматична», яка обумовлена ураженням перед­нього блоку мозку.

У 1959 р. В.Орфінська запропонувала нейролінгвістичну класифікацію афазій та алалій, в якій автор усі зазначені пору­шення поділила на 3 групи.

Перша група характеризується первинним порушенням мовної системи, що проявляється у неповноцінності мовного аналізу та синтезу. При моторній афазії порушений мовнору-ховий, а при сенсорній - мовнослуховий аналізатор.

Друга група афазій та алалій - це результат первинних аг-ностико-апраксичних розладів у: а) акустичній; б) оптичній сферах.

Третя група представлена порушенням мовленнєвих функцій у формі: а) моторної амнестичної (асоціативної) афазії б) сенсорної амнестичної (асоціативної) афазії. Таким чином, В.Орфінська вважала, що афазія може розвиватися при ура­женні будь-якого з рівнів мозкової організації мовленнєвої сис­теми.

На сьогодні загальноприйнятою у логопедії та психології вважаєтьсянейропсихологічна класифікація афазій О.Лурія (1975, 1979). Нейропсихологічний підхід до організації вищих коркових функцій О.Лурія є продовженням нейрофізіологіч­них відкриттів І.Павлова, М.Бернштейна, П.Анохіна про сис­темну організацію функцій, а також нейропсихологічних та психологічних поглядів Л.Виготського, О.Леонтьєва та інших психологів.

О.Лурія виділив 6 форм афазії: Акустико-гностична таакустико-мнестична афазії, які виникають внаслідок ураження скроневих відділів мозку;семантична та аферентна (кінестетична) моторна афазії, які виникають унаслідок ураження тім'яних відділів кори голов­ного мозку;моторна еферентна (кінетична) та динамічна афазії, які виникають при ураженні премоторних та задньолобних відділів кори головного мозку (зліва у праворуких).

Тема 46. Немовленнєва симптоматика при різних формах афазії.

Характеристика немовленнєвих симптомів. Стан слухових, рухових, зорових функцій. Стан сприймання, пам`яті, мислення, емоційно-вольової сфери.

Неврологічна симптоматика:

Розлади чутливості (сенсорні порушення). У хворих з афазією часто спостерігаються розлади кінестетичної чутливості і різного виду агнозії (порушення пізнавання - зорові, слухові, тактильні і ін. ).

При поразці потиличного відділу кори може виникати зорова агнозія: при збереженні елементарної чутливості хворого не в змозі розпізнати розлад при зоровому сприйнятті, осмислити картину в цілому. Зорова агнозія може бути наочною, симультанною (хворий не здатний сприймати групу предметів, сюжет картини в цілому) і ін.

При поразці потиличної області може порушуватися орієнтація в просторі - просторова агнозія, яка часто поєднується з просторовою апраксією (хворий плутає право - ліво, вертикально -горизонтально, не може виконати які-небудь дії (наприклад, надати положення в просторі) і т. д. ). Також може спостерігатися конструктивна апраксія (хворий не може скласти фігуру з паличок).

У хворих  зорово-просторовими розладами може спостерігати пальцева і лицьова агнозія, може спостерігатися буквена агнозія.

При слуховій агнозії (поразка скроневих відділів мозку) порушується розуміння мови, а в грубих випадках хворого не дізнається добре знайомі йому звуки (голоса тварин і ін. ).

При тактильній агнозії хворі не

можуть дізнатися на дотик добре знайомі предмети (поразка тім'яних відділів мозку) - астеріогноз.

Агностичні розлади в комплексі з іншими симптомами мають важливе значення для визначення місцезнаходження осередку ураження.

Розлади рухової сфери:

Найчастіше у хворих з афазією розладу рухової сфери виявлення в апраксії (розлад довільних цілеспрямованих рухів).

Види апраксії: моторна апраксія (хворий забуває прості дії) – найгрубш, ідеоторна апраксія ,конструктивна апраксія (хворий не може скласти фігуру з частин, накреслити фігуру, намалювати план знайомої будівлі), апраксія просторових співвідношень (хворий не може знайти свою палату, ліжко, втрачається при пересуванні по раніше знайомому простору). У хворих з афазією можуть спостерігатися патологічні рефлекси (хоботковий,сосальний, рефлекс Бабінського) унаслідок того, що більш нижчі структури мозку можуть виходити з під впливи вищих структур.

Психологічні симптоми афазії:

Афазія не належить до психічних розладів, в цілому, поведениебольных адекватно. Проте, у багатьох хворих з афазією відзначають такі симптоми, як: розлад розумової діяльності, порушення пам'яті і уваги.

Порушення слухового уваги, нездатність локалізувати слухові подразники, неможливість засвоєння ритмічних структур. У цих хворих є виражені розлади вироблення диференційованого гальмування на близькі за звучанням фонеми і слова.

У хворих афазією існують стійкі порушення корковою нейродинаміки: а) низька реактивність і уповільнена швидкість сприйняття; б) інертність збудливих і гальмівних процесів; в) варіабельність прояву симптоматики в різні проміжки часу; г) виснаженість; д) блокування всередині-функціональної системи слова; е) порушення послідовності нервових процесів.

У одних хворих афазією спостерігається пригнічення психіки, стан загальмованості, страху, зміна настрою, негативізм; у інших - підвищена збудливість, дратівливість, плаксивість, невдоволення оточуючими; у третіх - байдужість до навколишнього, до своїх близьких, апатія, безвілля, вони не висловлюють бажання видужати, повернутися до активної діяльності. Але як би не виявлялися порушення емоційно-вольової сфери, вони є наслідком основного захворювання - органічного ураження головного мозку.