Тема 38. Поняття моторної (експресивної) алалії.

Немовленнєва симптоматика: особливості формування загальної, дрібної моторики; особливості формування основних психічних функцій. Етапи розвитку мовлення дітей із моторною алалією. Рівні недорозвинення мовлення при моторній алалії.

Моторна алалія - ​​це системне недорозвинення експресивного мовлення (активне усне висловлювання) центрального органічного характеру, викликане поразкою мовних зон кори головного мозку у внутрішньоутробному або ранньому періоді розвитку мови. Це порушення обумовлене несформованістю мовних операцій процесу породження мовних висловлювань при відносному збереженні смислових та сенсомоторних операцій.

немовні:

Спостерігаються виражені неврологічні порушення:

· Оральна апраксія (рухові порушення цілеспрямованих рухів і дій лицьової мускулатури з розладом складних рухів губ і язика).

· Загальна моторна незручність, у дітей з моторною алалією порушено рівноваги.

· Порушення дрібної моторики.

· Ознаки мінімальної мозкової дисфункції.

· Виражені вегетативно-судинні зміни.

Психопатологічні симптоми:

· Дуже характерний мовної негативізм (небажання говорити).

· Психічне розвиток дітей в різного ступеня відстає від норми.

· Нерівномірно формуються вищі психічні функції (пам'ять, увага, мислення і т. Д.).

· Локальні ураження кори головного мозку зачіпають і поблизу лежать мовні зони.

· Ускладнений програмування своїх дій, спостерігається зниження довільності дій.

· Діти бувають загальмовані, але частіше розгальмовані і імпульсивні.

· Погано адаптуються до умов, які їх оточують.

· Присутній виражена несформованість ігрових дій.

· Діти уразливі, замкнуті і нерідко агресивні.

Останнім часом логопеди і неврологи діагноз моторна алалія ставлять набагато частіше, ніж він має місце бути. Моторна алалія щось на зразок поширеної діагнозу ГРВІ та ГРЗ, все не говорять діти автоматично записуються в моторні алаліков, хоча такими є далеко не завжди.

Логопедична робота при моторної алалії повинна бути спрямована на корекцію психічного розвитку дитини, формування всіх її сторін - фонетико-фонематичної, лексичної і граматичної, розвиток зв'язного мовлення і навчання дітей грамоті.

На першому етапі роботи відбувається виховання мовної активності і наповнення пасивного словника, доступного для розуміння.

Далі формується фразова мова і діалогова.

На третьому етапі особлива увага приділяється таким аспектам, як зв'язкова мова, комунікативні вміння, крім того, автоматизуються граматичні структури.

Вивчення індивідуальних відмінностей у проявах мовної недостатності дозволило розробити педагогічну класифікацію дітей із загальним недорозвиненням мови, що відображає ступінь вираженості та тяжкості мовного дефекту, а також рівномірний або нерівномірний характер недорозвинення різних сторін мови (словника, звукової системи, граматичної будови). У відповідності з цими критеріями були розмежовані такі варіанти мовного недорозвинення, при яких переважають фонетико-фонематичні порушення (складна дислалія, ринолалия, дизартрія, ускладнені лексико-граматичним недорозвиненням), а також варіанти, при яких має місце рівномірний недорозвинення всіх мовних систем - звуковий, лексичної і граматичної (сенсорна, моторна і оптична алалія, дитяча афазія). Залежно від ступеня вираженості дефекту були виділені три рівня загального недорозвинення мови. 

Н. Н. Трауготт виділяє три рівня розвитку мови у дітей з моторною алалією.

1. Дитина володіє небагатьма словами, частина яких має характер дитячого белькотіння, часто вдається до міміці і жестам.

2. Дитина володіє деякою кількістю слів, але слова спотворені, склади можуть бути переставлені, можуть бути відсутні. З'являються фрази з 2-3 слів, але частина слів замінюється мімікою, має місце повний аграматизм (всі іменники в називному відмінку, дієслова в невизначеною формі, прийменники та спілки відсутні).

3. Дитина правильно формулює короткі фрази побутового значення, але повного оволодіння мовою ще немає, дитина не в змозі самостійно формулювати думки в зв'язковою формі.

На першому етапі проводять роботу з розвитку слухового сприймання, формування мотивації до мовленнєвого спілкуван­ня та мовленнєвої активності, розвиток пасивного та активного словника побутової лексики.

Другий етап роботи присвячений формуванню фразового мовлення, роботі з формування навичок оперування мовним матеріалом на рівні словосполучення та речення паралельно з нарощуванням лексичних, граматичних та синтаксичних за­собів мовлення, формування та удосконалення навичок діалог­ічного мовлення.

На третьому етапі основну увагу звертають на формуван­ня зв'язного мовлення: удосконалення навичок діалогу, фор­мування та розвиток різних видів репродуктивного та продук­тивного монологічного мовлення.