Тема 33. Особливості логопедичної роботи з рв дітьми.

Подолання порушень фонетичної сторони мовлення. Корекція порушень лексико-граматичної будови. Формування зв`язного мовлення. Особливості логопедичної роботи з корекції порушень писемного мовлення у допоміжній школі.

У́мственная отста́лость(малоу́мие,олигофрени́я; (Діти з легкими ступенями розумової відсталості (дебільність) Діти із середнім рівнем розумової відсталості (імбецильність) 

 глибоко розумово відсталі діти (ідіоти)

 вроджена непрогредієнтна і диференційована форма розумової відсталості розглядається синдром Дауна

деменція (лат. dementia – безумство), яка відрізняється тим, що порушення діяльності мозку настає після періоду нормального розвитку дитини. 

Так, як розумова відсталість – це вроджений чи набутий у віці немовляти недорозвиток психічної діяльності, - то у таких дітей мовленнєвий недорозвиток виступає, як вторинний дефект, внаслідок недорозвинення інтелекту. Виходячи з цього,можна зробити висновок, що у всіх дітей у допоміжній школі в тій чи іншій мірі виражений загальний мовленнєвий недорозвиток.

Тенденція сучасного навчання полягає в спонуканні дітей до мовленнєво-розумової активності в різноманітних формах навчальної діяльності. Рішення цієї задачі на логопедичних заняттях в допоміжній школі пов’язано із знаходженням оптимальних умов для подолання, корекції і компенсації відхилень в розвитку дитини. Отже, мовленнєва діяльність здійснюється специфічними мовленнєвими механізмами, які являють собою складну організацію мовленнєвої функціональної системи. Разом з тим формування мовлення тісно пов’язане з розвитком мислення. Так, як розумова відсталість – це вроджений чи набутий у віці немовляти недорозвиток психічної діяльності, - то у таких дітей мовленнєвий недорозвиток виступає, як вторинний дефект, внаслідок недорозвинення інтелекту. Так, у всіх дітей у допоміжній школі в тій чи іншій мірі виражений загальний мовленнєвий недорозвиток.

Вчені підкреслювали комплексний характер корекційної роботи у процесі навчання та виховання розумово відсталих дітей, тобто охоплення всіх напрямів впливу на різні уражені сторони розвитку дитини – її пізнавальну діяльність, мовні здібності, емоційно-вольову сферу, фізичний розвиток, поведінку у цілому.

Відновлювальне медикаментозне лікування загальної недостатності нервової системи та психічного стану учнів (вихованців) спеціальних шкіл (шкіл-інтернатів) для розумово відсталих дітей, дітей із порушеннями психічного розвитку здійснюється шляхом раціональної психотерапії із застосуванням реабілітаційних, у тому числі немедикаментозних методик, спрямованих на відновлення рухових функцій, психіки та мовлення з метою максимально можливої соціальної адаптації та ранньої профорієнтації учнів (вихованців).

Розвиток граматичного строю мовлення дітей відносно лексичних програмних тем

 

Як раціонально розділити функції між логопедом, дефектологом і вихователями в питанні лексико-граматичної роботи?

Що брати за основу занять, щоб їхня результативність була найбільшою?

Логопед не повинен обмежувати лексику заняття по формуванню граматичного складу мови ніяким узагальнюючим поняттям (професії, меблі, посуд, птахи та ін.), а тим більше виносити це поняття як тему. Таким чином виключається лексична замкнутість, а словник дитини може поповнюватися без обмежень, що розширює пізнавальні рамки заняття. Темою заняття логопеда при такому підході стає одна з лексико-граматичних категорій, що вимагають корекції в дітей зі СНМ.

Дефектологи й вихователі займаються розширенням лексичного запасу вихованців у процесі занять і всіх режимних моментів (збори на прогулянку, ігри, прогулянка, підготовка до занять, чергування та ін.). Поповнення, уточнення й активізація словника на заняттях з розвитку мовлення й ознайомлення з навколишнім доцільно здійснювати відповідно до лексичних тем, у рамках яких проводяться різні ігри й вправи по формуванню граматичного складу мови.

При вивченні граматичних категорій не потрібно, щоб діти знали граматичну теорію. Потрібно, щоб вони вловлювали деякі загальні закономірності в складі почутих фраз, а також сприймали й указували неточності, свідомо допущені педагогом.

Словникову роботу на занятті з розвитку мовлення необхідно вести в декількох напрямках: предмет, ознака, дія.

Основні лексико-граматичні вправи підбираються наступні:

- Підбери ознаки

- Підбери дії

- Підбери предмети до ознак і дій

- Підбери родинні слова

- Утвори ознаки від предметів

- Утвори ознаки від дій

Крім того, на занятті використовуються спеціальні вправи до цієї теми ( словотвір і словозміна). Приведемо кілька прикладів розподілу лексичного матеріалу й спеціальних вправ по темах програми.

Лексика

Предмети: назви тварин, їхніх дитинчат, роги, копита, вовна, грива, хутро, голки, шкіра, ліс, ферма, барліг, нора, дупло, стайня.

Дії: бігти, іти, лежати, спати, ричати, мукати, кусатися, пищати...

Ознаки: кошлатий, бурий, пухнатий, сильний, хитрий, клишавий, гарний, хижий, рудий...

Лексико-граматичні вправи

Підбери ознаки:

Ведмідь - величезний, сильний, клишавий, бурий...

Підбери дії:

Ведмідь - ходить, перевалюється, спить, лежить, іде, реве...

Підбери споріднені слова:

Ведмідь - ведмедиця, ведмежа, ведмежий.