3. Поняття «соціально-психологічного простору», «соціально-психологічних явищ» та «соціально-психологічної реальності» у соціальній психології.

Соціально-психологічний простір — об’єктивна форма суб’єктивного сприйняття, представленого системою певних оцінок, уявлень та образів; соціальна діяльність людей чи груп, відносини і взаємодія між ними, їхні наміри, позиції і цілі, взаємозв’язки і взаємозалежності. Соціально-психологічний простір безпосередньо впливає на діяльність людей. Він опосередкований предметним, фізичним середовищем, матеріалізованим простором спільності, її системними властивостями (цілісність, структурність, функціональна однорідність та ін.).

Соціально-психологічні явища — феномени, що виникають у результаті взаємодії суб’єктів комунікативного процесу (окремих індивідів і спільностей) у певних умовах, відтворюють соціально-психологічну реальність, спонукають і регулюють поведінку людей, сприяють організації різних форм діяльності та спілкування, здійснюють обмін інформацією і переживаннями. Основними соціально-психологічними явищами є: спільність, спосіб життя, стереотип, спілкування, конфлікт, настрій тощо. Виникають і поширюються вони внаслідок дії навмисно створюваних (чутки, різноманітні об’єднання тощо) і тих, що виникли й розвинулися стихійно (мода та ін.) механізмів. Універсальними механізмами соціально-психологічних явищ є наслідування, навіювання, зараження, переконання тощо. Соціально-психологічні явища класифікують за змістом (нормальні й деформовані), ступенем стійкості (динамічні — наприклад, різні види спілкування; динаміко-статичні — наприклад, настрої; статичні — наприклад, традиції, звичаї) та ін.

Соціально-психологічна реальність — якісно нове утворення, яке виникає на межі соціального та психічного, має суттєві ознаки кожного з них і в якому важливими є закономірності й механізми взаємозв’язку соціального та психічного, їх взаємодія, взаємозалежність і взаємовплив. Зміст цієї реальності полягає у психічному відображенні соціальних явищ, в існуванні та регуляції соціального через суб’єктивне, у сприйнятті людиною соціальних відносин і соціальних спільностей.

4. Ознаки сучасної соціальної психології.

Найважливіші сутнісні ознаки соціальної психології:

- особистісні механізми регуляції соціального процесу;

- ціннісне ставлення індивіда до соціального, що дає змогу соціальній психології пояснити поведінку людини в соціальному середовищі, конкретній групі; як її поведінка, що виникла в результаті суб’єктивного відтворення індивідом об’єктивного світу, діяльність впливають на функціонування соціальної спільності, яким є індивідуальний внесок кожної людини у функціонування групи;

- соціально-психологічні чинники, які визначають розвиток активності особистості та групи; - соціальні спільності, масові явища, які впливають на людину та її поведінку.

Отже, сучасне розуміння предмета соціальної психології не обмежується дослідженням традиційних сфер, а розкриває механізми взаємин на рівні «група — суспільство», «індивід — суспільство». Це свідчить, що предмет соціальної психології охоплює дедалі ширшу соціально-психологічну реальність, пов’язану із масовою свідомістю і масовою поведінкою людей.

Загалом сучасна соціальна психологія як наука може існувати тільки в єдності її теоретичних та практичних аспектів, де фундаментальні знання обумовлюють подальший розвиток соціальної психології, удосконалення наукових уявлень про її предмет, а прикладні передбачають розв’язання певної конкретної соціально-психологічної проблеми, пов’язані з конкретною інформацією стосовно соціально-психологічного явища чи процесу.

Сучасна стадія розвитку соціальної психології пов'язана з ди­ференціацією цієї науки на різні прикладні соціально-психологічні напрямки, які вивчають закономірності функціонування соціаль­но-психологічної реальності в конкретних сферах життєдіяльності індивіда та групи (соціальна психологія управління, економічна психологія, організаційна психологія, політична психологія, юри­дична психологія тощо). Разом з цим йде процес перетворення за­гальної соціальної психології в загальну теорію і методологічну ос­нову людинознавства. Соціальна психологія стає мислиннєвою па­радигмою сучасної системи гуманітарних наук.

Не дивлячись на те, що сучасна соціальна психологія має до­сить широкий арсенал методів, проблема їх класифікації залишаєть­ся актуальною. Методи соціальної психології можна розглядати з точки зору виділення груп: методи емпіричного дослідження і спе­ціалізовані соціально-психологічні методи.