- •1 Предмет і завдання соціальної психології.
- •2. Місце соціальної психології у системі наукового пізнання.
- •3. Поняття «соціально-психологічного простору», «соціально-психологічних явищ» та «соціально-психологічної реальності» у соціальній психології.
- •4. Ознаки сучасної соціальної психології.
- •5. Функції соціальної психології.
- •6. Основні методи соціальної психології.
- •7.Етапи становлення української соціальної психології.
- •8. Статус особистості у структурі міжособистісних відносин. Складові статусу особистості: авторитет, престиж. Поняття «позиція особистості».
- •9. Поняття соціалізації особистості. Соціалізація як інкультурація. Соціалізація як інтерналізація. Соціалізація як адаптація. Соціалізація як конструювання соціальності.
- •11. Стадії соціалізації.
- •12. Соціальні інститути соціалізації. Засоби соціалізації (традиційний, інституційний, міжособистісний, рефлексивний, стилізований).
- •13. Чинники та механізми соціалізації (наслідування, навіювання, соціальна фасилітація, чутки, інтеріоризація, рефлексія тощо). Форми соціалізації (цілеспрямована і стихійна).
- •14. Теорії соціалізації: біогенетичний, соціогенетичний, соціоекологічний (у. Бронфенбреннер), психоаналітичний підходи.
- •15. Сучасні теорії соціалізації (когнітивізм, ситуаціонізм, конструктивізм).
- •16. Види соціалізації: політична, економічна, статево-рольова.
- •17. Механізми соціальної регуляції поведінки: зовнішні і внутрішні; соціальні норми, соціальні установки (аттитюди), цінності, ціннісні орієнтації.
- •18. Девіантна поведінка: неузгодженість поведінки соціальним нормам і цінностям. Фактори девіантної поведінки. Теорія е. Дюркгейма, р. Мертона, культурологічні теорії (т. Селліна, у. Міллера).
- •19. Поняття внутрішньоособистісного конфлікту. Специфіка, показники.
- •20. Типологія внутрішньоособистісних конфліктів. Причини виникнення внутрішньоособистісних конфліктів.
- •21. Поняття «атракція» (потяг), соціальна фасилітація, соціальна інгібіція, конформність підпорядкування, когнітивна реінтеграція як форми соціального впливу. Експерименти с. Мілгрема.
- •22)Теорія когнітивної відповідності (теорія структурного балансу ф.Хайдера,комунікативних актівтТ.Ньюкома, когнітивного дисонансу л. Фестігнера, Конгруентності ч.Осгуда і п.Таненбаума)
- •23)Соціально-психологічні характеристики малої групи.
- •24. Класифікація малих груп.
- •25. Динаміка групоутворення.
- •26.) Лідерство і керівництво. Стилі лідерства і керівництва.
- •27)Прийняття рішень. Різновиди особистісних профілів рішень.
- •28.Нормативна поведінка. Групові норми.
- •29. Груповий конформізм
- •30.Нонконформна поведінка.
- •31.Групові рішення. Групомислення.
- •33. Групова сумісність і згуртованість. Визначення індексу згуртованості групи.
- •34. Стадії формування згуртованої групи. Ознаки згуртованості.
- •35. Конфлікти. Типи конфліктів: між особистістю і групою, внутрігрупові, міжгрупові. Функції конфліктів.
- •36. Способи і методи подолання конфліктів. Шляхи вирішення конфліктів. Стратегії поведінки у конфліктній ситуації.
- •2. Визначити справжню проблему.
- •38. Метод соціометрії у вивченні міжособистісних відносин у групі.
20. Типологія внутрішньоособистісних конфліктів. Причини виникнення внутрішньоособистісних конфліктів.
Подібно до того, як існує багато класифікацій конфліктів, є різні підходи до класифікації видів внутрішньоособистісних конфліктів. М.Робер та Ф.Тильман виділяють три типи: 1) конфлікт потреб. Його сутність полягає у тому, що наші потреби можуть протистояти один одному і спонукати нас до різних дій, а інколи ми хочемо одночасно протилежних речей і тому не можемо діяти. 2) конфлікт між потребою і соціальною нормою. Дуже сильна потреба може зіткнутися в середині нас з соціальним табу. Незалежно від того, чи поступимося ми цій потребі чи ні, ситуація стає конфліктною. 3) конфлікт соціальних норм - людина відчуває тиск двох протилежних соціальних норм. Більш повна класифікація внутрішньоособистісних конфліктів А.Анцупова та А. Шипилова, які запропонували взяти за основу класифікації ціннісно-мотиваційну сферу особистості. В залежності від того, які сторони внутрішнього світу особи вступають в конфлікт, вони виділяють: 1) Мотиваційний конфлікт. Це конфлікт між несвідомими прагненнями, між прагненнями до оволодіння і безпекою, між двома позитивними тенденціями . 2) Моральний к. К. між бажанням і обов’язком, між мор. принципами і особист. прив’язаностями. 3) Конфлікт нереалізованого бажання, або комплексу неповноцінності. Це конфлікт між бажаннями особистості і дійсністю, яка блокує їх задоволення. 4) Рольовий конфлікт. Він виражається в переживаннях, які пов’язані із неможливістю одночасно реалізувати декілька ролей (між рольовий внутрішній конфлікт), а також з різним розумінням вимог, які висуває сама особистість до виконання однієї ролі (внутрішньо рольовий конфлікт). 5) Адаптаційний конфлікт. Це конфлікт між вимогами, які висувають до особи дійсність і можливостями самої людини (професійними, фізичними, психологічними). 6) К. неадекватної самооцінки. Він виникає через розходження між претензіями особистості і оцінкою своїх можливостей. Результатом цього є підвищена тривожність, емоційна напруга і зриви. 7) Невротичний конфлікт. Це результат внутрішньоособистісного конфлікту, який тривалий проміжок часу проходить в середині психічного світу особи. його характеризує висока напруга, протистояння внутрішніх сил і мотивів. Існують ще деякі класифікації конфліктів. Зокрема: 1) к. між мораллю і совістю, між потр. і необх., між мор. ідеалом і дійсністю (Ф.Достоєвський); 2) к. між люд. емоціями, біол.потреб. і соц. нормами, який носить біол.. і біосоц. характер(Фрейд); 3) к., зумовлений необхідністю вибору між силами рівної величини, які діють на особу (К. Левін); 4) к. між „Я-концепцією” і ідеальним Я (К. Роджерс); 5) к. між прагненням до самореалізації і реальним результатом (А. Маслоу); 6) к. між елементами внутрішньої структури особистості, між її мотивами (А.Леонтьєв)
Всі причини, які сприяють виникненню конфлікту всередині особистості можна поділити на 3 види: 1. Внутрішні причини, які спричинені самою особистістю. 2. Зовнішні причини, які обумовлені положенням особистості в соціальній групі. 3. Зовнішні причини, які зумовлені положенням особистості в суспільстві. Серед основних внутрішніх протиріч можна виділити наступні: – протиріччя між потребою і соціальною нормою; – протиріччя мотивів, інтересів і потреб (і на дискотеку хочеться і до семінарів треба підготуватися); – протиріччя соціальних ролей; – протиріччя соціальних цінностей і норм (хр заповідь „не вбий” із потребою захищати бат.). Зовнішні причини внутрішньоособистісного конфлікту, які зумовлені положенням особистості в групі можуть бути різними. Існує чотири види ситуацій, які викликають конфлікт: 1) фізичні перешкоди, які не дають можливості задовольнити основні потреби; 2) відсутність об’єкту, який необхідний для задоволення потреби; 3) біологічні обмеження (розумово відсталі люди і люди з фізичними вадами); 4) соціальні умови. Зовнішні причини ВОК, що обумовлені положенням особистості в суспільстві: 1)протиріччя між стимулюванням наших потреб і фактичними перепонами на шляху до їх задоволення; 2)протиріччя між проголошеною свободою людини і всіма її фактичними обмеженнями.
