- •Інформаційна політика україни: європейський контекст
- •Isbn © Губерський л.В. Камінський є.Є., Ожеван м.А., Шнирков о.І., Макаренко є.А., Яковець а.В. Інформаційна політика України: європейський контекст, 2006
- •Розділ 1. Інформаційна політика україни в добу глобалізації
- •Трансформація інформаційної політики України в ххі столітті
- •1.2. Європейський вектор інформаційної політики України
- •1.3. Концептуальні засади національної інформаційної політики
- •Розділ 2. Інтеграція україни у європейський інформаційний простір
- •Європейський вектор і нова якість інформаційної політики України
- •Одновимірний підхід до євроінтеграційної перспективи
- •2.2. Міжнародне співробітництво України у форматі єпс (європейської політики сусідства)
- •Інформаційна підтримка європейської інтеграції
- •„Копенгагенський вимір”
- •Проблеми інформаційного забезпечення співробітництва
- •Розділ 3. Змік україни у формуванні громадянського суспільства
- •3.2. Суспільне телерадіомовлення України – альтернативні підходи і моделі
- •4.3. Концентрація медіа-бізнесу в Україні. Ринок друкованих змі в Україні.
- •5.2. Радіо і телебачення.
- •5.3. Видавнича справа та поліграфія.
- •6.2. Мережі радіомовлення і телебачення.
- •Ефірне телебачення і радіомовлення
- •Стан розбудови радіоканалів мовлення
- •Стан розбудови мереж радіомовлення по регіонах України в 2005 році
- •Стан розбудови мереж телевізійного мовлення по регіонах України в 2005 році
- •Баланс мовлення у прикордонній смузі
- •Динаміка надходження частотних присвоєнь для потреб телерадіомовлення
- •Кількість радіочастотних присвоєнь, оголошених для конкурсного відбору у 2005 році
- •Стан розрахунку, узгодження та координації частотних присвоєнь у галузі телерадіомовлення
- •Багатоканальне (кабельне та ефірно-кабельне) телебачення
- •Стан ліцензування проводового мовлення по регіонах України
- •Фінансово - економічна робота
- •Ліцензування супутникового мовлення
- •6.3. Національний сегмент мережі Інтернет
- •6.4. Телекомунікаційні мережі та системи.
- •6.5. Перспективи мультимедійних технологій.
- •Розділ 7. Науково-освітній вимір інформаційної політики україни
- •7.1. Інститути державної влади.
- •7.2 Науковий потенціал
- •7.3. Інституції освіти у сфері змік
- •Упровадження принципів Болонської освітньої системи у навчальний процес
- •7.4 Громадські і неурядові організації з інформації та комунікації
- •Додатки
- •Інтеграція та багатоманітність: нові рамки європейської політики щодо медіа та комунікацій
- •План дій Підтема 1 (Свобода вираження та інформації у часи кризи)
- •Підтема 2 (Культурна різноманітність та плюралізм медіа у період глобалізації)
- •Підтема 3 (Права людини та регулювання медіа і нових комунікаційних послуг в Інформаційному Суспільстві)
- •Додаток 2. План дій рє щодо змі в Україні .
- •І. Заходи, що стосуються законодавчої бази для забезпечення свободи самовираження та інформації та свободи змі в Україні.
- •Іі. Заходи зі створення вільних, незалежних та плюралістичних засобів масової інформації
- •Ііі. Імплементація Плану дій
- •Додаток 3. Варшавський самміт рє 2005.
- •Додаток 4. План дій Україна-Європейський Союз. Європейська політика сусідства
- •1. Вступ
- •Нові перспективи для партнерства, економічної інтеграції та співробітництва
- •2.1. Політичний діалог та реформування
- •2.5. Транспорт, енергетика, інформаційне суспільство та навколишнє середовище
- •2.6. Міжлюдські контакти
- •3. Моніторинг
- •Додаток 7. Етичний кодекс українського журналіста (Національна спілка журналістів України).
- •Додаток 8. Статистичні показники інформаційно-комунікаційного розвитку України
- •Додаток 9. Концепція національної інформаційної політики
- •3. Основні напрями державної інформаційної політики
- •Розділ II. Державна політика у сфері засобів масової інформації
- •Розділ III. Впровадження новітніх інформаційних технологій і розвиток телерадіоінформаційної інфраструктури
- •Розділ IV. Видавнича справа
- •Розділ V. Музейна справа
- •Розділ VI. Архівна та бібліотечна справа
- •Розділ VII. Кінематографія
- •Розділ VIII. Рекламна та виставково-ярмаркова діяльність
- •Розділ IX. Інформаційна діяльність науково-просвітницьких громадських організацій
- •Розділ X. Етнокультура
- •Розділ XI. Інформаційна безпека
- •Глава I. Загальні положення
- •Глава II. Зміст програм
- •Глава III. Реклама
- •Глава IV. Спонсорство
- •Глава V. Взаємодопомога
- •Глава VI. Постійний комітет
- •Глава VII. Поправки
- •Глава VIII. Заяви про порушення Конвенції
- •Глава IX. Врегулювання спорів
- •Глава X. Інші міжнародні угоди та внутрішнє законодавство Сторін
- •Глава XI. Заключні положення
- •Додаток 11. Проект "Національної Стратегії Розвитку Інформаційного Суспільства України": пріоритет для соціально-економічного розвитку України
- •Додаток 12. Стратегія розвитку інформаційного суспільства: базові підходи
- •Наукове видання інформаційна політика україни європейський контекст
Глава I. Загальні положення
Стаття 1. Предмет і мета
Ця Конвенція стосується трансляції телевізійних програм. Її метою є сприяння Сторонам у транскордонній трансляції та ретрансляції телевізійних програм.
Стаття 2. Терміни
Для цілей цієї Конвенції: a) "трансляція" означає первісне розповсюдження наземним передавальним пристроєм, кабельними каналами або з використанням супутника будь-якого типу, у кодованому чи некодованому вигляді, телевізійних програм для масового приймання споживачами. Цей термін не включає зв'язок, що здійснюється на індивідуальний запит; b) "ретрансляція" означає приймання і одночасну трансляцію телевізійних програм будь-якими технічними засобами, у повному обсязі та без змін, або значних частин таких програм, що транслюються телеорганізаціями для масового приймання споживачами; c) "телеорганізація" означає фізичну або юридичну особу, яка створює телевізійні програми для масового приймання споживачами і транслює їх або передає третій стороні для трансляції у повному обсязі та без змін; d) "програма" означає сукупність відеосюжетів в межах однієї телевізійної програми, яка розповсюджується даною телеорганізацією за змістом попереднього пункту; e) "європейська аудіовізуальна продукція" означає творчі роботи, виробництво або спільне виробництво яких контролюється європейськими фізичними або юридичними особами; f) "реклама" означає будь-яке публічне оголошення з метою сприяння продажу, купівлі або оренді товару чи послуги, розвитку справи або ідеї чи досягнення іншого бажаного для рекламодавця результату, і для розповсюдження якого рекламодавцю було надано ефірний час за винагороду чи аналогічну компенсацію; g) "спонсорство" означає участь фізичної або юридичної особи, яка не займається телемовленням чи виробництвом аудіовізуальної продукції, у прямому чи непрямому фінансуванні програми з метою сприяння популярізації прізвища, торговельної марки обо іміджу цієї особи.
Стаття 3. Сфера застосування
Ця Конвенція застосовується до будь-якої програми, яка транслюється або ретранслюється організаціями чи технічними засобами, що знаходяться під юрисдикцією Сторони, кабельними каналами, за допомогою наземного передавального пристрою або супутника, і яка може прийматися прямо або опосередковано на території однієї чи більше Сторін.
Стаття 4. Свобода приймання та ретрансляції
Сторони забезпечують свободу виявлення поглядів та інформації відповідно до статті 10 Конвенції про захист прав і основних свобод людини (995_004), гарантують свободу приймання і не обмежують ретрансляцію на своїй території програм, які відповідають положенням цієї Конвенції.
Стаття 5. Обов'язки транслюючих Сторін
1. Кожна транслююча Сторона забезпечує за допомогою відповідних засобів і компетентних органів дотримання положень цієї Конвенції в усіх програмах, які транслюються організаціями чи технічними засобами, що знаходяться під її юрисдикцією за змістом статті 3. 2. Для цілей цієї Конвенції транслюючою Стороною вважається: a) у випадку наземної трансляції - Сторона, на території якої здійснюється первісне розповсюдження передачі; b) у випадку супутникової трансляції: i. Сторона, на території якої розташована станція супутникового зв'язку; ii. Сторона, яка надає частоту або супутник, якщо станція супутникового зв'язку розташована в державі, яка не є учасницею цієї Конвенції; iii. Сторона, на території якої розташована штаб-квартира телеорганізації, якщо відповідальність згідно з підпунктами i та ii не визначено. 3. Якщо програми, що транслюються з держав, які не є учасницями цієї Конвенції, ретранслюються організаціями чи технічними засобами, що знаходяться під юрисдикцією Сторони за змістом статті 3, ця Сторона, що виступає як транслююча Сторона, забезпечує за допомогою відповідних засобів і своїх компетентних органів дотримання положень цієї Конвенції.
Стаття 6. Надання інформації
1. Обов'язки телеорганізації чітко і належним чином визначаються у дозволі, який надається компетентним органом кожної Сторони, або у договорі, що укладається з ним, чи у будь-якому іншому правовому акті. 2. Компетентний орган транслюючої Сторони на запит надає інформацію про відповідну телеорганізацію. У такій інформації зазначається якнайменш назва, місцезнаходження та статус телеорганізації, прізвище законного представника, структура капіталу, характер, мета та порядок фінансування програми, яку телеорганізація розповсюджує чи має намір розповсюджувати.
