- •Інформаційна політика україни: європейський контекст
- •Isbn © Губерський л.В. Камінський є.Є., Ожеван м.А., Шнирков о.І., Макаренко є.А., Яковець а.В. Інформаційна політика України: європейський контекст, 2006
- •Розділ 1. Інформаційна політика україни в добу глобалізації
- •Трансформація інформаційної політики України в ххі столітті
- •1.2. Європейський вектор інформаційної політики України
- •1.3. Концептуальні засади національної інформаційної політики
- •Розділ 2. Інтеграція україни у європейський інформаційний простір
- •Європейський вектор і нова якість інформаційної політики України
- •Одновимірний підхід до євроінтеграційної перспективи
- •2.2. Міжнародне співробітництво України у форматі єпс (європейської політики сусідства)
- •Інформаційна підтримка європейської інтеграції
- •„Копенгагенський вимір”
- •Проблеми інформаційного забезпечення співробітництва
- •Розділ 3. Змік україни у формуванні громадянського суспільства
- •3.2. Суспільне телерадіомовлення України – альтернативні підходи і моделі
- •4.3. Концентрація медіа-бізнесу в Україні. Ринок друкованих змі в Україні.
- •5.2. Радіо і телебачення.
- •5.3. Видавнича справа та поліграфія.
- •6.2. Мережі радіомовлення і телебачення.
- •Ефірне телебачення і радіомовлення
- •Стан розбудови радіоканалів мовлення
- •Стан розбудови мереж радіомовлення по регіонах України в 2005 році
- •Стан розбудови мереж телевізійного мовлення по регіонах України в 2005 році
- •Баланс мовлення у прикордонній смузі
- •Динаміка надходження частотних присвоєнь для потреб телерадіомовлення
- •Кількість радіочастотних присвоєнь, оголошених для конкурсного відбору у 2005 році
- •Стан розрахунку, узгодження та координації частотних присвоєнь у галузі телерадіомовлення
- •Багатоканальне (кабельне та ефірно-кабельне) телебачення
- •Стан ліцензування проводового мовлення по регіонах України
- •Фінансово - економічна робота
- •Ліцензування супутникового мовлення
- •6.3. Національний сегмент мережі Інтернет
- •6.4. Телекомунікаційні мережі та системи.
- •6.5. Перспективи мультимедійних технологій.
- •Розділ 7. Науково-освітній вимір інформаційної політики україни
- •7.1. Інститути державної влади.
- •7.2 Науковий потенціал
- •7.3. Інституції освіти у сфері змік
- •Упровадження принципів Болонської освітньої системи у навчальний процес
- •7.4 Громадські і неурядові організації з інформації та комунікації
- •Додатки
- •Інтеграція та багатоманітність: нові рамки європейської політики щодо медіа та комунікацій
- •План дій Підтема 1 (Свобода вираження та інформації у часи кризи)
- •Підтема 2 (Культурна різноманітність та плюралізм медіа у період глобалізації)
- •Підтема 3 (Права людини та регулювання медіа і нових комунікаційних послуг в Інформаційному Суспільстві)
- •Додаток 2. План дій рє щодо змі в Україні .
- •І. Заходи, що стосуються законодавчої бази для забезпечення свободи самовираження та інформації та свободи змі в Україні.
- •Іі. Заходи зі створення вільних, незалежних та плюралістичних засобів масової інформації
- •Ііі. Імплементація Плану дій
- •Додаток 3. Варшавський самміт рє 2005.
- •Додаток 4. План дій Україна-Європейський Союз. Європейська політика сусідства
- •1. Вступ
- •Нові перспективи для партнерства, економічної інтеграції та співробітництва
- •2.1. Політичний діалог та реформування
- •2.5. Транспорт, енергетика, інформаційне суспільство та навколишнє середовище
- •2.6. Міжлюдські контакти
- •3. Моніторинг
- •Додаток 7. Етичний кодекс українського журналіста (Національна спілка журналістів України).
- •Додаток 8. Статистичні показники інформаційно-комунікаційного розвитку України
- •Додаток 9. Концепція національної інформаційної політики
- •3. Основні напрями державної інформаційної політики
- •Розділ II. Державна політика у сфері засобів масової інформації
- •Розділ III. Впровадження новітніх інформаційних технологій і розвиток телерадіоінформаційної інфраструктури
- •Розділ IV. Видавнича справа
- •Розділ V. Музейна справа
- •Розділ VI. Архівна та бібліотечна справа
- •Розділ VII. Кінематографія
- •Розділ VIII. Рекламна та виставково-ярмаркова діяльність
- •Розділ IX. Інформаційна діяльність науково-просвітницьких громадських організацій
- •Розділ X. Етнокультура
- •Розділ XI. Інформаційна безпека
- •Глава I. Загальні положення
- •Глава II. Зміст програм
- •Глава III. Реклама
- •Глава IV. Спонсорство
- •Глава V. Взаємодопомога
- •Глава VI. Постійний комітет
- •Глава VII. Поправки
- •Глава VIII. Заяви про порушення Конвенції
- •Глава IX. Врегулювання спорів
- •Глава X. Інші міжнародні угоди та внутрішнє законодавство Сторін
- •Глава XI. Заключні положення
- •Додаток 11. Проект "Національної Стратегії Розвитку Інформаційного Суспільства України": пріоритет для соціально-економічного розвитку України
- •Додаток 12. Стратегія розвитку інформаційного суспільства: базові підходи
- •Наукове видання інформаційна політика україни європейський контекст
Розділ IX. Інформаційна діяльність науково-просвітницьких громадських організацій
29. Державна політика щодо інформаційної діяльності науково-просвітницьких громадських організацій
Державна політика щодо інформаційної діяльності науково-просвітницьких громадських організацій спрямована на: сприяння політичному, соціально-економічному та культурному розвитку українського суспільства; реалізацію конституційних прав громадян на освіту та інформацію; поліпшення патріотичного, естетичного, екологічного виховання, підвищення рівня загальної культури та освіти населення.
30. Державна підтримка розвитку інформаційної діяльності науково-просвітницьких громадських організацій
Державна підтримка розвитку інформаційної діяльності науково-просвітницьких громадських організацій здійснюється за такими напрямами: розвиток наукових, організаційних, правових засад інформаційної діяльності цих організацій, зміцнення їх матеріально-технічної бази; ефективне використання в їх інформаційній діяльності інтелектуального та духовного потенціалу українського суспільства; удосконалення механізму їх співпраці з державними установами та науковими і навчальними закладами, що провадять інформаційну, науково-просвітницьку та освітню діяльність; провадження ними інформаційної діяльності за допомогою традиційних форм і методів (лекції, семінари, школи, народні університети, науково-популярні видання тощо), а також форм і методів з використанням сучасних телекомунікаційних і комп'ютерних технологій; заохочення цих організацій до популяризації сучасних досягнень природничих, технічних і суспільних наук.
Розділ X. Етнокультура
31. Державна політика у сфері етнокультурних відносин
Важливим компонентом державної політики у сфері етнокультурних відносин є: піднесення за допомогою засобів усної пропаганди рівня етнокультурної поінформованості населення та національного самоусвідомлення моральних цінностей звичаєвої культури; використання інформаційної функції народних обрядів і свят як засобу формування масової культури; щорічне проведення загальнонаціональних і регіональних фольклорних фестивалів української народної пісні та свят народного календаря; створення системи культурно-екологічного моніторингу усної народної творчості та пам'яток фольклорно-обрядової культури.
32. Державна політика у сфері збереження і популяризації пам'яток етнокультури
Державна політика у сфері збереження і популяризації пам'яток етнокультури передбачає: створення загальнонаціональної електронної бази даних з питань етнокультури українців і національних меншин, що проживають в Україні; підготовку та випуск друкованих та електронних версій довідково-енциклопедичних видань і підручників з етнографії, історії українського мистецтвознавства та народознавства; популяризацію фольклорно-обрядових джерел та духовної спадщини українського народу; популяризацію багатовікових надбань національної культури у світі; створення тематичних відеофільмів, присвячених українській фольклорно-обрядовій культурі; створення друкованих і електронних версій каталогів пам'яток етнокультурної спадщини та формування електронних баз даних народно-мистецьких пам'яток музеїв України; ефективне використання інформаційних ресурсів бібліотек та рукописних фольклорно-етнографічних архівів спеціалізованих академічних установ.