- •Інформаційна політика україни: європейський контекст
- •Isbn © Губерський л.В. Камінський є.Є., Ожеван м.А., Шнирков о.І., Макаренко є.А., Яковець а.В. Інформаційна політика України: європейський контекст, 2006
- •Розділ 1. Інформаційна політика україни в добу глобалізації
- •Трансформація інформаційної політики України в ххі столітті
- •1.2. Європейський вектор інформаційної політики України
- •1.3. Концептуальні засади національної інформаційної політики
- •Розділ 2. Інтеграція україни у європейський інформаційний простір
- •Європейський вектор і нова якість інформаційної політики України
- •Одновимірний підхід до євроінтеграційної перспективи
- •2.2. Міжнародне співробітництво України у форматі єпс (європейської політики сусідства)
- •Інформаційна підтримка європейської інтеграції
- •„Копенгагенський вимір”
- •Проблеми інформаційного забезпечення співробітництва
- •Розділ 3. Змік україни у формуванні громадянського суспільства
- •3.2. Суспільне телерадіомовлення України – альтернативні підходи і моделі
- •4.3. Концентрація медіа-бізнесу в Україні. Ринок друкованих змі в Україні.
- •5.2. Радіо і телебачення.
- •5.3. Видавнича справа та поліграфія.
- •6.2. Мережі радіомовлення і телебачення.
- •Ефірне телебачення і радіомовлення
- •Стан розбудови радіоканалів мовлення
- •Стан розбудови мереж радіомовлення по регіонах України в 2005 році
- •Стан розбудови мереж телевізійного мовлення по регіонах України в 2005 році
- •Баланс мовлення у прикордонній смузі
- •Динаміка надходження частотних присвоєнь для потреб телерадіомовлення
- •Кількість радіочастотних присвоєнь, оголошених для конкурсного відбору у 2005 році
- •Стан розрахунку, узгодження та координації частотних присвоєнь у галузі телерадіомовлення
- •Багатоканальне (кабельне та ефірно-кабельне) телебачення
- •Стан ліцензування проводового мовлення по регіонах України
- •Фінансово - економічна робота
- •Ліцензування супутникового мовлення
- •6.3. Національний сегмент мережі Інтернет
- •6.4. Телекомунікаційні мережі та системи.
- •6.5. Перспективи мультимедійних технологій.
- •Розділ 7. Науково-освітній вимір інформаційної політики україни
- •7.1. Інститути державної влади.
- •7.2 Науковий потенціал
- •7.3. Інституції освіти у сфері змік
- •Упровадження принципів Болонської освітньої системи у навчальний процес
- •7.4 Громадські і неурядові організації з інформації та комунікації
- •Додатки
- •Інтеграція та багатоманітність: нові рамки європейської політики щодо медіа та комунікацій
- •План дій Підтема 1 (Свобода вираження та інформації у часи кризи)
- •Підтема 2 (Культурна різноманітність та плюралізм медіа у період глобалізації)
- •Підтема 3 (Права людини та регулювання медіа і нових комунікаційних послуг в Інформаційному Суспільстві)
- •Додаток 2. План дій рє щодо змі в Україні .
- •І. Заходи, що стосуються законодавчої бази для забезпечення свободи самовираження та інформації та свободи змі в Україні.
- •Іі. Заходи зі створення вільних, незалежних та плюралістичних засобів масової інформації
- •Ііі. Імплементація Плану дій
- •Додаток 3. Варшавський самміт рє 2005.
- •Додаток 4. План дій Україна-Європейський Союз. Європейська політика сусідства
- •1. Вступ
- •Нові перспективи для партнерства, економічної інтеграції та співробітництва
- •2.1. Політичний діалог та реформування
- •2.5. Транспорт, енергетика, інформаційне суспільство та навколишнє середовище
- •2.6. Міжлюдські контакти
- •3. Моніторинг
- •Додаток 7. Етичний кодекс українського журналіста (Національна спілка журналістів України).
- •Додаток 8. Статистичні показники інформаційно-комунікаційного розвитку України
- •Додаток 9. Концепція національної інформаційної політики
- •3. Основні напрями державної інформаційної політики
- •Розділ II. Державна політика у сфері засобів масової інформації
- •Розділ III. Впровадження новітніх інформаційних технологій і розвиток телерадіоінформаційної інфраструктури
- •Розділ IV. Видавнича справа
- •Розділ V. Музейна справа
- •Розділ VI. Архівна та бібліотечна справа
- •Розділ VII. Кінематографія
- •Розділ VIII. Рекламна та виставково-ярмаркова діяльність
- •Розділ IX. Інформаційна діяльність науково-просвітницьких громадських організацій
- •Розділ X. Етнокультура
- •Розділ XI. Інформаційна безпека
- •Глава I. Загальні положення
- •Глава II. Зміст програм
- •Глава III. Реклама
- •Глава IV. Спонсорство
- •Глава V. Взаємодопомога
- •Глава VI. Постійний комітет
- •Глава VII. Поправки
- •Глава VIII. Заяви про порушення Конвенції
- •Глава IX. Врегулювання спорів
- •Глава X. Інші міжнародні угоди та внутрішнє законодавство Сторін
- •Глава XI. Заключні положення
- •Додаток 11. Проект "Національної Стратегії Розвитку Інформаційного Суспільства України": пріоритет для соціально-економічного розвитку України
- •Додаток 12. Стратегія розвитку інформаційного суспільства: базові підходи
- •Наукове видання інформаційна політика україни європейський контекст
Розділ VI. Архівна та бібліотечна справа
22. Державна інформаційна політика в архівній та бібліотечній справі
Проведення державної інформаційної політики в архівній та бібліотечній справі передбачає: формування Національного архівного фонду шляхом систематичного і цілеспрямованого комплектування державних архівних установ документами, що адекватно репрезентують різні сфери життя суспільства; збереження документів Національного архівного фонду, недопущення втрат інформаційних ресурсів; комплексний розвиток системи державних і недержавних архівних установ; створення належних умов для зберігання документів у державних архівах, будівництво сучасних спеціалізованих архівних споруд; виконання цільової програми створення страхового фонду документів Національного архівного фонду з огляду на їх унікальність, неможливість тиражування і відтворення; забезпечення законних прав фізичних та юридичних осіб на доступ до документів Національного архівного фонду, збирання, зберігання, використання та поширення інформації архівних документів; дотримання принципу пріоритетності національних інтересів у формуванні та використанні архівних інформаційних ресурсів; сприяння створенню приватних архівів з метою збирання та зберігання архівних документів недержавного походження; захист від несанкціонованого доступу, незаконного використання конфіденційної та секретної архівної інформації; удосконалення нормативно-правової бази сфери архівної справи та діловодства; посилення регулювального впливу на процеси документотворення та документообігу; розвиток наукових досліджень з документознавства, архівознавства та актуальних проблем архівної справи; системне впровадження в архівну справу і діловодство інформаційно-комунікаційних технологій; послідовну інтеграцію вітчизняних архівних інформаційних ресурсів у світовий інформаційний простір, поглиблення міжнародного співробітництва у цій справі; реалізацію стратегічних ініціатив міжнародного архівного співтовариства у сфері відбору, експертизи і зберігання електронних документів, розроблення національних і запровадження міжнародних стандартів з електронного діловодства і електронного документообігу; переведення документальної спадщини на цифрові носії інформації; цілеспрямоване виявлення, опрацювання і забезпечення доступу до зарубіжної архівної україніки; розвиток співпраці із зарубіжними українознавчими та славістичними центрами, культурними осередками української діаспори з питань реституції архівних документів; сприяння передачі Україні оригіналів або копій архівних документів, що стосуються її історії і зберігаються за кордоном на законних підставах; повернення до України незаконно переміщених архівів; удосконалення системи формування бібліотечних фондів; розвиток бібліотечно-інформаційного сервісу.
23. Удосконалення системи формування бібліотечних фондів
Удосконалення системи формування бібліотечних фондів передбачає: оптимізацію структури бібліотечної системи на засадах відомчої централізації та реґіональної кооперації; поглиблення взаємодії бібліотек усіх видів для забезпечення повноти комплектування та взаємовикористання національної системи впорядкованих зібрань усіх вітчизняних і науково та соціально значущих зарубіжних документів на різних носіях інформації; здійснення заходів щодо переведення бібліотечних фондів з паперових носіїв у електронну форму; організацію на базі національних та інших провідних бібліотек держави національної системи електронних бібліотек; створення та ефективне використання електронних підручників, енциклопедій, словників і довідників; доповнення системи депозитарного зберігання друкованих видань депозитаріями комп'ютерних версій; розвиток технологічної та матеріально-технічної бази для збереження бібліотечних фондів (поліпшення екологічного стану книгосховищ, консервації та реставрації документів, створення їх страхових копій тощо); урізноманітнення видів бібліотечних інформаційних продуктів (бібліографічних видань, електронних каталогів і картотек, реферативних і повнотекстових баз даних, науково-аналітичних матеріалів) та форм їх поширення, зокрема шляхом запису на компакт-дисках та встановлення на Інтернет-серверах; створення сприятливих економічних умов для комплектування бібліотечних фондів і здійснення внутрішнього та міжнародного документообміну.
24. Розвиток бібліотечно-інформаційного сервісу
Розвиток бібліотечно-інформаційного сервісу орієнтований на: створення інтегрованого електронного довідково-пошукового апарату, що забезпечуватиме доступ користувачів до фондів провідних книгозбірень країни; спрямування корпоративних зусиль бібліотек та інших інформаційних установ на підтримку єдиної національної системи реферування вітчизняної наукової літератури; організацію системи дистанційного бібліотечного обслуговування (насамперед електронної доставки документів); спрямування інформаційної діяльності бібліотек на розкриття джерел інформації, зосереджених у їх фондах, і створення якісно нових інформаційних продуктів (бібліо- та наукометричних, науково-аналітичних, прогностичних та інших); удосконалення роботи інформаційно-аналітичних служб бібліотек, налагодження їх співпраці з управлінськими, виробничими, науковими, освітніми та громадськими установами і організаціями; створення державної системи міжнародного бібліотечного абонементу, документообміну та обміну електронною інформацією; систематичне наповнення українського сегменту міжнародного інформаційного простору бібліотечними інформаційними продуктами.
