- •Інформаційна політика україни: європейський контекст
- •Isbn © Губерський л.В. Камінський є.Є., Ожеван м.А., Шнирков о.І., Макаренко є.А., Яковець а.В. Інформаційна політика України: європейський контекст, 2006
- •Розділ 1. Інформаційна політика україни в добу глобалізації
- •Трансформація інформаційної політики України в ххі столітті
- •1.2. Європейський вектор інформаційної політики України
- •1.3. Концептуальні засади національної інформаційної політики
- •Розділ 2. Інтеграція україни у європейський інформаційний простір
- •Європейський вектор і нова якість інформаційної політики України
- •Одновимірний підхід до євроінтеграційної перспективи
- •2.2. Міжнародне співробітництво України у форматі єпс (європейської політики сусідства)
- •Інформаційна підтримка європейської інтеграції
- •„Копенгагенський вимір”
- •Проблеми інформаційного забезпечення співробітництва
- •Розділ 3. Змік україни у формуванні громадянського суспільства
- •3.2. Суспільне телерадіомовлення України – альтернативні підходи і моделі
- •4.3. Концентрація медіа-бізнесу в Україні. Ринок друкованих змі в Україні.
- •5.2. Радіо і телебачення.
- •5.3. Видавнича справа та поліграфія.
- •6.2. Мережі радіомовлення і телебачення.
- •Ефірне телебачення і радіомовлення
- •Стан розбудови радіоканалів мовлення
- •Стан розбудови мереж радіомовлення по регіонах України в 2005 році
- •Стан розбудови мереж телевізійного мовлення по регіонах України в 2005 році
- •Баланс мовлення у прикордонній смузі
- •Динаміка надходження частотних присвоєнь для потреб телерадіомовлення
- •Кількість радіочастотних присвоєнь, оголошених для конкурсного відбору у 2005 році
- •Стан розрахунку, узгодження та координації частотних присвоєнь у галузі телерадіомовлення
- •Багатоканальне (кабельне та ефірно-кабельне) телебачення
- •Стан ліцензування проводового мовлення по регіонах України
- •Фінансово - економічна робота
- •Ліцензування супутникового мовлення
- •6.3. Національний сегмент мережі Інтернет
- •6.4. Телекомунікаційні мережі та системи.
- •6.5. Перспективи мультимедійних технологій.
- •Розділ 7. Науково-освітній вимір інформаційної політики україни
- •7.1. Інститути державної влади.
- •7.2 Науковий потенціал
- •7.3. Інституції освіти у сфері змік
- •Упровадження принципів Болонської освітньої системи у навчальний процес
- •7.4 Громадські і неурядові організації з інформації та комунікації
- •Додатки
- •Інтеграція та багатоманітність: нові рамки європейської політики щодо медіа та комунікацій
- •План дій Підтема 1 (Свобода вираження та інформації у часи кризи)
- •Підтема 2 (Культурна різноманітність та плюралізм медіа у період глобалізації)
- •Підтема 3 (Права людини та регулювання медіа і нових комунікаційних послуг в Інформаційному Суспільстві)
- •Додаток 2. План дій рє щодо змі в Україні .
- •І. Заходи, що стосуються законодавчої бази для забезпечення свободи самовираження та інформації та свободи змі в Україні.
- •Іі. Заходи зі створення вільних, незалежних та плюралістичних засобів масової інформації
- •Ііі. Імплементація Плану дій
- •Додаток 3. Варшавський самміт рє 2005.
- •Додаток 4. План дій Україна-Європейський Союз. Європейська політика сусідства
- •1. Вступ
- •Нові перспективи для партнерства, економічної інтеграції та співробітництва
- •2.1. Політичний діалог та реформування
- •2.5. Транспорт, енергетика, інформаційне суспільство та навколишнє середовище
- •2.6. Міжлюдські контакти
- •3. Моніторинг
- •Додаток 7. Етичний кодекс українського журналіста (Національна спілка журналістів України).
- •Додаток 8. Статистичні показники інформаційно-комунікаційного розвитку України
- •Додаток 9. Концепція національної інформаційної політики
- •3. Основні напрями державної інформаційної політики
- •Розділ II. Державна політика у сфері засобів масової інформації
- •Розділ III. Впровадження новітніх інформаційних технологій і розвиток телерадіоінформаційної інфраструктури
- •Розділ IV. Видавнича справа
- •Розділ V. Музейна справа
- •Розділ VI. Архівна та бібліотечна справа
- •Розділ VII. Кінематографія
- •Розділ VIII. Рекламна та виставково-ярмаркова діяльність
- •Розділ IX. Інформаційна діяльність науково-просвітницьких громадських організацій
- •Розділ X. Етнокультура
- •Розділ XI. Інформаційна безпека
- •Глава I. Загальні положення
- •Глава II. Зміст програм
- •Глава III. Реклама
- •Глава IV. Спонсорство
- •Глава V. Взаємодопомога
- •Глава VI. Постійний комітет
- •Глава VII. Поправки
- •Глава VIII. Заяви про порушення Конвенції
- •Глава IX. Врегулювання спорів
- •Глава X. Інші міжнародні угоди та внутрішнє законодавство Сторін
- •Глава XI. Заключні положення
- •Додаток 11. Проект "Національної Стратегії Розвитку Інформаційного Суспільства України": пріоритет для соціально-економічного розвитку України
- •Додаток 12. Стратегія розвитку інформаційного суспільства: базові підходи
- •Наукове видання інформаційна політика україни європейський контекст
Розділ V. Музейна справа
18. Формування і використання музейних інформаційних ресурсів
Системне формування і використання музейних інформаційних ресурсів орієнтоване на: постійне збагачення музейних фондів України експонатами вітчизняного та зарубіжного походження; удосконалення методики збирання, експертної оцінки та комплектування музейних колекцій; забезпечення пріоритетних прав державних музейних закладів на придбання предметів музейного значення; цільове фінансування закупівлі експонатів визначного культурного значення у фізичних і юридичних осіб, сприяння участі спеціалістів музейної справи у вітчизняних та міжнародних аукціонах, торгах тощо; фінансове, правове та технічне забезпечення оперативної науково-технічної експертизи музейних надходжень; підтримку меценатства, дарування, інвестування та інших видів діяльності, що сприяють розвитку музейних фондів України; збагачення форм і методів популяризації музейних зібрань в усіх засобах масової інформації; розширення використання музейних інформаційних ресурсів у навчальних програмах вищих і загальноосвітніх навчальних закладів; створення системи дистанційного навчання та підвищення кваліфікації працівників музеїв і суміжних установ; видання каталогів музейних зібрань, путівників, довідників та енциклопедичних видань, що популяризують музейні зібрання України; участь музеїв і заповідників у масштабних культурних проектах, створенні Зводу пам'яток історії та культури, державних реєстрів тощо; розвиток екскурсійних маршрутів по музеях та заповідниках загальнодержавного, міжрегіонального і місцевого значення.
19. Збереження музейних інформаційних ресурсів
Збереження музейних інформаційних ресурсів передбачає: забезпечення матеріально-технічних умов для належного зберігання музейних фондів та підтримання їх експозиційного стану; створення національної системи обліку музейних колекцій з використанням комп'ютерних технологій; організацію постійного моніторингу стану збереження музейних предметів, розвиток методів діагностики, реставрації та консервації музейних цінностей, запобігання їх пошкодженню та руйнуванню; підготовку фахівців-реставраторів відповідної спеціалізації.
20. Розвиток інфраструктури музейної справи
Розвиток інфраструктури музейної справи передбачає: розроблення вітчизняних технологій для естетичного і безпечного експонування та зберігання предметів музейних фондів, їх реставрації та консервації; впровадження системи цільового фінансування ремонтних, реставраційних і реконструкційних робіт на музейних об'єктах, що мають статус пам'ятки національного або місцевого значення, а також здійснення заходів з музеєфікації заповідних територій; розвиток виробництва музейного обладнання високого технічного рівня, спеціального устаткування і матеріалів для потреб реставрації та консервації музейних цінностей; розширення мережі музеїв і заповідників.
21. Науково-дослідна діяльність музеїв і заповідників
Науково-дослідна діяльність музеїв і заповідників здійснюється за такими напрямами: розширення музейної спеціалізації в програмах вищих навчальних закладів і внесення відповідних доповнень до переліку спеціальностей, затверджених Вищою атестаційною комісією; розвиток міждисциплінарних досліджень музейної проблематики; створення науково-дослідних і науково-прикладних центрів музейної справи; інтеграція українських музейних закладів у профільні міжнародні об'єднання.