Розділ III. Впровадження новітніх інформаційних технологій і розвиток телерадіоінформаційної інфраструктури

5. Пріоритетні завдання держави з формування телерадіоінформаційної інфраструктури.

Пріоритетними завданнями держави з формування сучасної телерадіоінформаційної інфраструктури є: захист національних інтересів в умовах глобалізації інформаційних процесів, входження до світового інформаційного простору і глобальних інформаційних мереж, кардинальне удосконалення телекомунікаційних і аудіовізуальних технологій; інтеграція телерадіоінформаційної інфраструктури України у телерадіоінформаційний простір країн — членів Європейського Союзу та світовий телерадіоінформаційний простір, приєднання національної інфраструктури зв'язку до Європейської інформаційної інфраструктури та до Глобальної інформаційної інфраструктури; створення і розвиток громадського телебачення і радіомовлення; забезпечення функціонування системи іномовлення, у тому числі шляхом створення супутникового каналу Всесвітньої служби іномовлення України, спеціалізованих освітніх і культурологічних теле- і радіоканалів; розширення мережі кабельного та супутникового телебачення у регіонах з обмеженим прийомом сигналу загальнонаціональних каналів.

6. Особливості структури мовлення державних, недержавних (приватних) телерадіоорганізацій на загальнонаціональних каналах.

Пріоритетне право мовлення на загальнонаціональних каналах належить державному та суспільному мовленню.

Збалансоване наповнення загальнонаціональних телерадіоканалів інформаційними, просвітницькими, дитячими, культурологічними та соціального спрямування програмами забезпечується шляхом державного замовлення на телерадіоінформаційну продукцію.

Формування, розміщення і контроль за виконанням державного замовлення на телерадіоінформаційну продукцію здійснюється відповідно до законодавства.

7. Діяльність телерадіокомпаній в умовах особливого періоду

Функціонування загальнодержавних телерадіоканалів всіх форм власності в умовах особливого періоду здійснюється шляхом: цілеспрямованого використання радіостанцій, телевізійних центрів для військових потреб та мобілізаційного плану; регулювання діяльності недержавних телерадіоцентрів, заборони діяльності аматорських приймально-передавальних радіостанцій особистого і колективного користування та передавання інформації через комп'ютерні мережі; контролю за роботою підприємств зв'язку, телерадіоорганізацій.

8. Вимоги до національної інформаційної інфраструктури

Основними вимогами до національної інформаційної інфраструктури є: забезпечення відповідності національної інформаційної інфраструктури міжнародним стандартам і рекомендаціям Міжнародної спілки електрозв’язку, Європейської конференції адміністрацій поштового та електрозв'язку (СЕРТ) і Міжнародної організації стандартизації/Міжнародної електротехнічної комісії (ІSО/ІЕС), що сприятиме взаємодії її технічних засобів, інформаційних пристроїв і послуг з тими, що діють у світовому інформаційному просторі в складі Глобальної інформаційної інфраструктури; створення єдиної національної інтегрованої багатосервісної широкосмугової мережі зв'язку, що забезпечує, зокрема, розподіл і розповсюдження телерадіопрограм; розроблення та технологічна підготовка виробництва основних видів технічних засобів телерадіомовлення та їх компонентів; оптимізація телерадіоінформаційних мереж і розподілу потоків інформації та каналів, підвищення ефективності використання цих мереж, їх модернізація та розвиток із забезпеченням необхідного рівня якості функціонування; розширення номенклатури послуг телерадіомовлення і зв'язку та забезпечення їх якості відповідно до вимог Європейського Союзу; створення і впровадження вітчизняних безпечних інформаційних технологій;

створення системи захисту інформації від несанкціонованого доступу та несанкціонованого поширення; захист інформаційних систем від негативного впливу; відновлення проводового мовлення як соціально значущої послуги для трансляції програм державного, обласного та місцевого мовлення і сигналів оповіщення в умовах надзвичайної ситуації (проводове мовлення є готовою інфраструктурою для запровадження інтерактивного багатопрограмного цифрового радіомовлення).

9. Принципи розвитку телерадіоінформаційної інфраструктури

Розвиток телевізійного і радіомовлення в Україні повинен забезпечуватися у відповідності із світовими тенденціями гармонійного переходу до системи цифрового мовлення з використанням сучасних технологій. При цьому на перехідний період передбачається співіснування систем аналогового і цифрового мовлення, що забезпечить: повне охоплення території України загальнонаціональними програмами телевізійного і радіомовлення, областей — обласними програмами, міст та інших населених пунктів — місцевими програмами; значне збільшення кількості каналів телевізійного, радіо- та інтерактивного мовлення; поліпшення технічної якості програм телевізійного мовлення внаслідок впровадження цифрового телевізійного мовлення за стандартами DVB; поліпшення технічної якості програм радіомовлення і служби мовлення в цілому, а також цифрового радіомовлення за стандартами DАВ; зменшення негативного впливу засобів мовлення на навколишнє середовище, зниження енергоспоживання, зменшення собівартості теле- і радіомереж і їх експлуатації; створення і впровадження багаточастотних і синхронних систем розподілу та розповсюдження програм цифрового телевізійного та радіомовлення на базі волоконно-оптичних, супутникових мереж та збереження в разі необхідності радіорелейних ліній; гармонізацію аналогово-цифрової системи вторинного розподілу телевізійних і радіомовних програм з використанням ефірних, супутникових, кабельних, мікрохвильових мереж; впровадження аудіовізуальних систем, які сприяють створенню технічної основи цифрового телевізійного та радіомовлення, інтерактивного мовлення та зв'язку (відеопродукція на замовлення, двосторонній аудіовізуальний, відеотелефонний зв'язок, відеоконференції тощо), аудіовізуальних послуг вдома (телекупівля, телемедицина, телеосвіта тощо); збереження та підтримку в належному стані наявних технічних засобів розповсюдження телерадіопрограм, антенно-фідерних пристроїв, які працюють в діапазонах коротких, середніх і довгих хвиль, та поступове впровадження нових радіотехнологій з використанням цифрового мовлення в цих діапазонах; раціональне використання радіочастотного ресурсу, призначеного для цифрового телебачення і радіомовлення; оптимізацію тарифів на розповсюдження програм державних телерадіоорганізацій; налагодження системи розповсюдження програм державного радіомовлення на коротких хвилях з метою охоплення населення гірських районів України та місць компактного проживання українців за кордоном; перехід від використання надпотужних радіопередавачів системи іномовлення в Україні до оренди технічних засобів розповсюдження радіопрограм у країнах, на які спрямовано програми іномовлення; широке впровадження новітніх комп'ютерних технологій у виробництво, розподіл і розповсюдження телевізійних програм, а також у поширення масової інформації каналами телевізійного мовлення, мережами зв'язку, на оптичних і магнітних носіях.

10. Розвиток новітніх систем і технологій

Розвиток новітніх систем і технологій забезпечується впровадженням: системи цифрового аудіовізуального зв'язку і мовлення з використанням передачі та комутації цифрових сигналів у пакетному режимі; системи інтерактивного телебачення з використанням прямого інтерактивного каналу телетексту, зворотного інтерактивного каналу телефонної мережі, інших засобів, зокрема мереж стільникового телефонного зв'язку; системи цифрових студій з використанням нових комп'ютерних технологій виробництва програм і сучасних методів опрацювання та накопичення інформації у форматі ефективно стисненого цифрового телевізійного і радіомовного сигналу для передачі по розподільних мережах; первинних супутникових мереж розподілу програм безпосереднього багатопрограмного цифрового телевізійного та радіомовлення; побутового відеозапису у цифрових форматах і поширення цифрових записів програм на оптичних і магнітних носіях; цифрового телебачення підвищеної та високої чіткості зображення; систем цифрового стереофонічного радіомовлення з відеосупроводом; мультимедійних технологій та інтерактивних систем зв'язку з цифровим розподілом аудіовізуальної інформації.

11. Державна політика у сфері комп'ютерних технологій і систем телекомунікацій

Державну політику у сфері комп'ютерних технологій і систем телекомунікацій спрямовано на розв’язання таких ключових завдань: розвиток науково-технічної, технологічної та виробничої бази вітчизняної інформаційної сфери; прискорене формування комп'ютерно-технологічної інфраструктури національних інформаційних ресурсів; формування інтегрованого телекомунікаційного середовища інформаційної сфери; розроблення та організація виробництва вітчизняних засобів системи забезпечення інформаційної безпеки.

12. Розвиток науково-технічної, технологічної та виробничої бази інформаційної сфери

Розвиток науково-технічної, технологічної та виробничої бази інформаційної сфери передбачає: формування технопарків для створення ліцензованого новітнього програмного забезпечення, просування вітчизняних програмних продуктів на світовий ринок; створення обчислювальних систем нетрадиційних архітектур і систем штучного інтелекту, що акумулюють досягнення вітчизняної та світової науки і відкривають якісно нові можливості доступу до інформації та знань; поступовий перехід від складення комп'ютерної та телекомунікаційної техніки з імпортних комплектуючих виробів до створення в рамках міжнародної кооперації конкурентоспроможної елементної бази та розроблення на її основі комп'ютерних і комунікаційних систем нових поколінь; збільшення обсягів виробництва обладнання для зберігання, консервації та реставрації бібліотечних, архівних і музейних фондів, апаратури для захисту цих фондів від несанкціонованого доступу.

13. Формування комп'ютерно-технологічної інфраструктури національних інформаційних ресурсів

Формування комп'ютерно-технологічної інфраструктури національних інформаційних ресурсів повинне забезпечити: розроблення прогресивних технологій і систем, які сприятимуть процесам творення та акумуляції науково і соціально значущих інформаційних ресурсів, переведення в електронну форму рукописної, архівної, звукової, відео- та друкованої інформації, формування електронних бібліотек, архівів і музеїв; удосконалення засобів інформатизації з метою опрацювання україномовних текстів, розпізнавання усної української мови, автоматизованого формування універсальних і спеціальних тематичних словників; створення базових програмно-технологічних модулів для побудови геоінформаційних систем і комплексу територіально розподілених інформаційно-аналітичних центрів, які сприятимуть переходу управлінських структур до прогностичних форм діяльності; прискорення впровадження безпаперової інформатики (насамперед у сфері управління, виробництва, науки та освіти), технологій електронного документообігу, створення інформаційно-аналітичної системи "Електронний Уряд".

14. Формування інтегрованого телекомунікаційного середовища інформаційної сфери

Формування інтегрованого телекомунікаційного середовища інформаційної сфери повинне передбачати: збалансований розвиток усіх видів комунікацій з наступним використанням цифрових технологій; надання переваги телекомунікаційному забезпеченню національних, галузевих і регіональних інфополісів та їх об'єднанню міжрегіональними каналами зв'язку; організацію в рамках міжнародних проектів євразійського інформаційно-телекомунікаційного центру з українськими сегментами магістральних волоконно-оптичних каналів зв'язку "Захід — Схід" і "Північ — Південь"; створення телекомунікаційних систем підтримки інформаційної взаємодії особи з державними та громадськими структурами всіх рівнів; розвиток українських пошукових систем і засобів навігації в мережі Інтернет.