- •Інформаційна політика україни: європейський контекст
- •Isbn © Губерський л.В. Камінський є.Є., Ожеван м.А., Шнирков о.І., Макаренко є.А., Яковець а.В. Інформаційна політика України: європейський контекст, 2006
- •Розділ 1. Інформаційна політика україни в добу глобалізації
- •Трансформація інформаційної політики України в ххі столітті
- •1.2. Європейський вектор інформаційної політики України
- •1.3. Концептуальні засади національної інформаційної політики
- •Розділ 2. Інтеграція україни у європейський інформаційний простір
- •Європейський вектор і нова якість інформаційної політики України
- •Одновимірний підхід до євроінтеграційної перспективи
- •2.2. Міжнародне співробітництво України у форматі єпс (європейської політики сусідства)
- •Інформаційна підтримка європейської інтеграції
- •„Копенгагенський вимір”
- •Проблеми інформаційного забезпечення співробітництва
- •Розділ 3. Змік україни у формуванні громадянського суспільства
- •3.2. Суспільне телерадіомовлення України – альтернативні підходи і моделі
- •4.3. Концентрація медіа-бізнесу в Україні. Ринок друкованих змі в Україні.
- •5.2. Радіо і телебачення.
- •5.3. Видавнича справа та поліграфія.
- •6.2. Мережі радіомовлення і телебачення.
- •Ефірне телебачення і радіомовлення
- •Стан розбудови радіоканалів мовлення
- •Стан розбудови мереж радіомовлення по регіонах України в 2005 році
- •Стан розбудови мереж телевізійного мовлення по регіонах України в 2005 році
- •Баланс мовлення у прикордонній смузі
- •Динаміка надходження частотних присвоєнь для потреб телерадіомовлення
- •Кількість радіочастотних присвоєнь, оголошених для конкурсного відбору у 2005 році
- •Стан розрахунку, узгодження та координації частотних присвоєнь у галузі телерадіомовлення
- •Багатоканальне (кабельне та ефірно-кабельне) телебачення
- •Стан ліцензування проводового мовлення по регіонах України
- •Фінансово - економічна робота
- •Ліцензування супутникового мовлення
- •6.3. Національний сегмент мережі Інтернет
- •6.4. Телекомунікаційні мережі та системи.
- •6.5. Перспективи мультимедійних технологій.
- •Розділ 7. Науково-освітній вимір інформаційної політики україни
- •7.1. Інститути державної влади.
- •7.2 Науковий потенціал
- •7.3. Інституції освіти у сфері змік
- •Упровадження принципів Болонської освітньої системи у навчальний процес
- •7.4 Громадські і неурядові організації з інформації та комунікації
- •Додатки
- •Інтеграція та багатоманітність: нові рамки європейської політики щодо медіа та комунікацій
- •План дій Підтема 1 (Свобода вираження та інформації у часи кризи)
- •Підтема 2 (Культурна різноманітність та плюралізм медіа у період глобалізації)
- •Підтема 3 (Права людини та регулювання медіа і нових комунікаційних послуг в Інформаційному Суспільстві)
- •Додаток 2. План дій рє щодо змі в Україні .
- •І. Заходи, що стосуються законодавчої бази для забезпечення свободи самовираження та інформації та свободи змі в Україні.
- •Іі. Заходи зі створення вільних, незалежних та плюралістичних засобів масової інформації
- •Ііі. Імплементація Плану дій
- •Додаток 3. Варшавський самміт рє 2005.
- •Додаток 4. План дій Україна-Європейський Союз. Європейська політика сусідства
- •1. Вступ
- •Нові перспективи для партнерства, економічної інтеграції та співробітництва
- •2.1. Політичний діалог та реформування
- •2.5. Транспорт, енергетика, інформаційне суспільство та навколишнє середовище
- •2.6. Міжлюдські контакти
- •3. Моніторинг
- •Додаток 7. Етичний кодекс українського журналіста (Національна спілка журналістів України).
- •Додаток 8. Статистичні показники інформаційно-комунікаційного розвитку України
- •Додаток 9. Концепція національної інформаційної політики
- •3. Основні напрями державної інформаційної політики
- •Розділ II. Державна політика у сфері засобів масової інформації
- •Розділ III. Впровадження новітніх інформаційних технологій і розвиток телерадіоінформаційної інфраструктури
- •Розділ IV. Видавнича справа
- •Розділ V. Музейна справа
- •Розділ VI. Архівна та бібліотечна справа
- •Розділ VII. Кінематографія
- •Розділ VIII. Рекламна та виставково-ярмаркова діяльність
- •Розділ IX. Інформаційна діяльність науково-просвітницьких громадських організацій
- •Розділ X. Етнокультура
- •Розділ XI. Інформаційна безпека
- •Глава I. Загальні положення
- •Глава II. Зміст програм
- •Глава III. Реклама
- •Глава IV. Спонсорство
- •Глава V. Взаємодопомога
- •Глава VI. Постійний комітет
- •Глава VII. Поправки
- •Глава VIII. Заяви про порушення Конвенції
- •Глава IX. Врегулювання спорів
- •Глава X. Інші міжнародні угоди та внутрішнє законодавство Сторін
- •Глава XI. Заключні положення
- •Додаток 11. Проект "Національної Стратегії Розвитку Інформаційного Суспільства України": пріоритет для соціально-економічного розвитку України
- •Додаток 12. Стратегія розвитку інформаційного суспільства: базові підходи
- •Наукове видання інформаційна політика україни європейський контекст
Іі. Заходи зі створення вільних, незалежних та плюралістичних засобів масової інформації
ІІ.А Засоби масової інформації державного сектору
8. Із врахуванням, серед іншого, результатів вищезгаданих експертних оцінок законодавства, які, якщо необхідно, могли б бути доповнені спеціальними оцінювальними місіями, буде створена спеціальна програма надання допомоги у реформуванні структури та робочої практики державного теле- та радіомовлення з метою створення незалежної державної організації мовлення відповідно до стандартів та документів Ради Європи. У цій галузі особлива увага приділятиметься редакційній політиці, а також висвітленню інформаційних та поточних подій. У разі необхідності також братимуться до уваги суміжні питання, як-то фінансовий менеджмент та адміністративний устрій.
9. Програма стосуватиметься цілого ряду заходів та зокрема буде розрахована на органи управління державного телерадіомовлення та їхній персонал, по займається визначенням та здійсненням нагляду за редакційною політикою. Якщо необхідно, ці заходи здійснюватимуться у співпраці з державними організаціями мовлення інших країн-членів.
Програма допомоги у реформуванні державного телерадіомовлення (інформативні та підготовчі візити осіб, відповідальних за редакційну політику та управління у державних організаціях телерадіомовлення інших держав-членів, консультативні та допоміжні місії на місці, підготовка персоналу у галузі редакційної обробки інформації).
ІІ.В Засоби масової інформації приватного сектору
10. Для надання допомоги щодо розвитку економічно життєздатних приватних засобів масової інформації, які відображають різноманітні точки зору, будуть організовані підготовчі заходи у співпраці з професійними організаціями ЗМІ. Вони стосуватимуться різноманітних питань щодо діяльності медіа компаній в умовах ринкової економіки (фінансовий менеджмент, відносини з рекламодавцями, бізнес стратегія по відношенню до публіки тощо). В залежності від визначених потреб ці заходи також можуть стосуватися підготовки журналістів у галузі збирання та редакційної обробки інформації.
11. З практичних причин підготовчі заходи, якщо необхідно, будуть децентралізовані. Окремі заходи будуть організовані для врахування відмінних потреб друкованих ЗМІ. Як продовження ініціативи, вже запланованої на цей рік у співпраці з Європейським центром журналістів у Маастрихті, особлива увага приділятиметься підготовці інструкторів на місцях.
Схема підготовки на місцях для надання допомоги щодо розвитку незалежних засобів масової інформації, складена у співпраці з професійними організаціями у галузі ЗМІ (семінари для видавців, редакторів та журналістів друкованих ЗМІ, а також радіо та телебачення, підготовка інструкторів на місцях).
12. На додаток до підготовчих заходів на місці пропонується спеціальна програма для підготовки молодих українських журналістів. Вона могла б проводитись у формі підготовки у школі журналістики в іншій державі-члені Ради Європи. Така підготовка, яка могла б тривати від 1 до 2 тижнів, мала б на меті надання цим молодим журналістам базової підготовки у галузі як методик обробки інформації, так і кодексу етики професійного журналіста. Школа журналістики, на базі якої проводилася б підготовка, обирала б кандидатів, якщо необхідно - через місію на місці.
Програма підготовки молодих українських журналістів за кордоном (призначалася б для близько 10 журналістів та тривала б 2 тижні), включаючи обмежену кількість короткотермінових візитів або періодів довготривалої підготовки журналістів, що спеціалізуються у європейських справах, організовані у співпраці з Департаментом Ради із відносин зі ЗМІ.
