- •Інформаційна політика україни: європейський контекст
- •Isbn © Губерський л.В. Камінський є.Є., Ожеван м.А., Шнирков о.І., Макаренко є.А., Яковець а.В. Інформаційна політика України: європейський контекст, 2006
- •Розділ 1. Інформаційна політика україни в добу глобалізації
- •Трансформація інформаційної політики України в ххі столітті
- •1.2. Європейський вектор інформаційної політики України
- •1.3. Концептуальні засади національної інформаційної політики
- •Розділ 2. Інтеграція україни у європейський інформаційний простір
- •Європейський вектор і нова якість інформаційної політики України
- •Одновимірний підхід до євроінтеграційної перспективи
- •2.2. Міжнародне співробітництво України у форматі єпс (європейської політики сусідства)
- •Інформаційна підтримка європейської інтеграції
- •„Копенгагенський вимір”
- •Проблеми інформаційного забезпечення співробітництва
- •Розділ 3. Змік україни у формуванні громадянського суспільства
- •3.2. Суспільне телерадіомовлення України – альтернативні підходи і моделі
- •4.3. Концентрація медіа-бізнесу в Україні. Ринок друкованих змі в Україні.
- •5.2. Радіо і телебачення.
- •5.3. Видавнича справа та поліграфія.
- •6.2. Мережі радіомовлення і телебачення.
- •Ефірне телебачення і радіомовлення
- •Стан розбудови радіоканалів мовлення
- •Стан розбудови мереж радіомовлення по регіонах України в 2005 році
- •Стан розбудови мереж телевізійного мовлення по регіонах України в 2005 році
- •Баланс мовлення у прикордонній смузі
- •Динаміка надходження частотних присвоєнь для потреб телерадіомовлення
- •Кількість радіочастотних присвоєнь, оголошених для конкурсного відбору у 2005 році
- •Стан розрахунку, узгодження та координації частотних присвоєнь у галузі телерадіомовлення
- •Багатоканальне (кабельне та ефірно-кабельне) телебачення
- •Стан ліцензування проводового мовлення по регіонах України
- •Фінансово - економічна робота
- •Ліцензування супутникового мовлення
- •6.3. Національний сегмент мережі Інтернет
- •6.4. Телекомунікаційні мережі та системи.
- •6.5. Перспективи мультимедійних технологій.
- •Розділ 7. Науково-освітній вимір інформаційної політики україни
- •7.1. Інститути державної влади.
- •7.2 Науковий потенціал
- •7.3. Інституції освіти у сфері змік
- •Упровадження принципів Болонської освітньої системи у навчальний процес
- •7.4 Громадські і неурядові організації з інформації та комунікації
- •Додатки
- •Інтеграція та багатоманітність: нові рамки європейської політики щодо медіа та комунікацій
- •План дій Підтема 1 (Свобода вираження та інформації у часи кризи)
- •Підтема 2 (Культурна різноманітність та плюралізм медіа у період глобалізації)
- •Підтема 3 (Права людини та регулювання медіа і нових комунікаційних послуг в Інформаційному Суспільстві)
- •Додаток 2. План дій рє щодо змі в Україні .
- •І. Заходи, що стосуються законодавчої бази для забезпечення свободи самовираження та інформації та свободи змі в Україні.
- •Іі. Заходи зі створення вільних, незалежних та плюралістичних засобів масової інформації
- •Ііі. Імплементація Плану дій
- •Додаток 3. Варшавський самміт рє 2005.
- •Додаток 4. План дій Україна-Європейський Союз. Європейська політика сусідства
- •1. Вступ
- •Нові перспективи для партнерства, економічної інтеграції та співробітництва
- •2.1. Політичний діалог та реформування
- •2.5. Транспорт, енергетика, інформаційне суспільство та навколишнє середовище
- •2.6. Міжлюдські контакти
- •3. Моніторинг
- •Додаток 7. Етичний кодекс українського журналіста (Національна спілка журналістів України).
- •Додаток 8. Статистичні показники інформаційно-комунікаційного розвитку України
- •Додаток 9. Концепція національної інформаційної політики
- •3. Основні напрями державної інформаційної політики
- •Розділ II. Державна політика у сфері засобів масової інформації
- •Розділ III. Впровадження новітніх інформаційних технологій і розвиток телерадіоінформаційної інфраструктури
- •Розділ IV. Видавнича справа
- •Розділ V. Музейна справа
- •Розділ VI. Архівна та бібліотечна справа
- •Розділ VII. Кінематографія
- •Розділ VIII. Рекламна та виставково-ярмаркова діяльність
- •Розділ IX. Інформаційна діяльність науково-просвітницьких громадських організацій
- •Розділ X. Етнокультура
- •Розділ XI. Інформаційна безпека
- •Глава I. Загальні положення
- •Глава II. Зміст програм
- •Глава III. Реклама
- •Глава IV. Спонсорство
- •Глава V. Взаємодопомога
- •Глава VI. Постійний комітет
- •Глава VII. Поправки
- •Глава VIII. Заяви про порушення Конвенції
- •Глава IX. Врегулювання спорів
- •Глава X. Інші міжнародні угоди та внутрішнє законодавство Сторін
- •Глава XI. Заключні положення
- •Додаток 11. Проект "Національної Стратегії Розвитку Інформаційного Суспільства України": пріоритет для соціально-економічного розвитку України
- •Додаток 12. Стратегія розвитку інформаційного суспільства: базові підходи
- •Наукове видання інформаційна політика україни європейський контекст
Додаток 2. План дій рє щодо змі в Україні .
Вступ. 1. На своїй останній сесії (січень 2001 р.) Парламентська Асамблея ухвалила Рекомендацію 1497 (2001) та Резолюцію 1239 (2001) щодо свободи самовираження та функціонування парламентської демократії в Україні, тексти яких включено у додатки І та ІІ. Окремо посилаючись на Рекомендацію, Парламентська асамблея попросила Комітет Міністрів "надати більшу допомогу Україні для досягнення помітного покращення загального середовища, в якому працюють ЗМІ, та сприяти суттєвим змінам у культурі взаємовідносин між посадовими особами і журналістами ЗМІ.
2. У відповідь на Рекомендацію українська делегація на 739-ому засіданні Заступників міністрів (1 березня 2001р.) представила інформаційну довідку під назвою "Пам`ятна записка", в якій перераховано ряд пропозицій щодо заходів, які можна було б вжити за сприяння Ради Європи. Документ викладено у Додатку ІІІ.
3. У світлі пропозицій, що містяться у вищезгаданій інформаційній довідці та беручи до уваги галузі, в яких, як постановила Парламентська Асамблея, потрібно вжити особливих заходів для покращання ситуації у сфері ЗМІ в Україні, Секретаріат склав наступний План дій.
4. Цей план дій містить перелік деяких ініціатив, які могли б бути прийняті з метою надання допомоги українським владним органам у створенні та впровадженні законодавчої бази для діяльності ЗМІ згідно з відповідними документами Ради Європи, зокрема зі статтею 10 Європейської конвенції з прав людини. План дій також містить різноманітні пропозиції щодо дій для сприяння розвитку ряду вільних, незалежних та плюралістичних ЗМІ в Україні.
5. Слід зауважити, що на даному етапі немає в наявності коштів, необхідних для запровадження даного Плану дій. Коли такі кошти буде отримано, План дій буде імплементовано спільно з різними відповідальними органами, що згадуються у цьому документі. Окрім того, буде встановлена тісна співпраця з іншими міжнародними органами, зацікавленими у свободі самовираження та інформації та у свободі ЗМІ в Україні, зокрема з Представником ОБСЄ зі свободи ЗМІ, з яким Рада Європи у грудні 1999р. у Києві вже обговорювала за круглим столом проблему наклепу.
6. План дій буде введено в дію протягом вісімнадцятимісячного періоду (з середини 2001р. до кінця 2002р.).
І. Заходи, що стосуються законодавчої бази для забезпечення свободи самовираження та інформації та свободи змі в Україні.
А. Забезпечення відповідності законодавчої бази стандартам та документам Ради Європи.
1. Для забезпечення відповідності українського законодавства стандартам та документам Ради Європи, як це передбачається українськими владними органами в їхній інформаційній довідці, пропонується провести серію експертних оцінок законодавчої бази. В ході експертних оцінок будуть перевірені відповідні українські закони різного характеру, зокрема про пресу, телерадіомовлення, інформацію, підтримку ЗМІ та соціальний захист журналістів, та буде встановлено, які зміни необхідні на законодавчому рівні для забезпечення відповідності.
2. В залежності від природи текстів, що будуть вивчатися, та доступності органів влади, які будуть залучені до процесу з українського боку, експертні оцінки можуть проводитися як перевірки на місці або у вигляді письмових звітів.
3. Як відомо, Рада Європи в минулому надавала юридичну допомогу на прохання українського Парламенту. Це відбулося у 1999 та 2000 роках та стосувалося Закону про кабельне телебачення та Закону про Національну раду України з питань телебачення та радіомовлення.
Експертна оцінка законодавчої бази (перевірки на місці або письмові звіти)
4. На додаток, як пропонується українськими владними органами в їх інформаційній довідці, будуть запроваджені спеціальні заходи з метою сприяння ратифікації Україною Європейської конвенції про транскордонне телебачення (СЄД, №132), яка гарантує свободу прийому та ретрансляції транскордонного телевізійного мовлення до тих пір, доки вони відповідатимуть певним базовим вимогам, визначеним Конвенцією. Як відомо, Україна підписала Конвенцію 14 липня 1996 року. Що стосується внесення будь-яких змін, необхідних для того, щоб привести відповідні закони України (зокрема Закон про телебачення та радіомовлення) у відповідність з Конвенцією. Допомога щодо цього буде надаватися як компонент вищезгаданих експертних оцінок законодавчої бази.
Консультативна зустріч з представниками українських владних органів (Парламенту та Державної ради з інформаційної політики та телерадіомовлення), а також відповідними професійними відомствами з метою обговорення приєднання України до Європейської конвенції про транскордонне телебачення.
В. Повсякденне застосування законодавства
5. На додаток до приведення законодавства України у відповідність зі стандартами та документами Ради Європи особливу увагу слід приділяти повсякденному застосуванню законодавства таким чином, щоб це задовольняло вимогам демократичного суспільства. Беручи це до уваги, пропонується провести серію інформаційних та підготовчих заходів на довгострокових засадах для посадовців, що залучені до процесу застосування законодавства, а саме державних службовців, суддів та представників владних структур у галузі телебачення та радіомовлення та, де це необхідно, пристосувати ці заходи до результатів вищезгаданих експертних оцінок законодавства.
6. Ці заходи матимуть на меті, по-перше, ознайомлення залучених осіб із вищезгаданими стандартами та документами та, по-друге, - сприяння застосуванню цих стандартів та документів. З цією метою особлива увага приділятиметься владними органам тих регіонів, які закликають до вирішення питань, що стосуються свободи самовираження та діяльності ЗМІ.
7. З огляду на це, спеціальні зусилля будуть спрямовані на здійснення перекладу ряду основних документів Ради Європи для того, щоб зробити їх більш доступними для тих, хто зацікавлений у проведенні цих заходів. Вони включатимуть короткий виклад практики Європейського суду з прав людини, що відноситься до статті 10 Європейської конвенції з прав людини, а також підбірку основних судових рішень, Рекомендації Комітету міністрів та інші тексти. З урахуванням питань, які порушуватимуться, а також заінтересованих осіб наголос буде зроблено на практичній діяльності, яка потребує активної участі заінтересованих сторін, наприклад, вивчення практичних випадків.
Підготовка суддів згідно зі стандартами та документами Ради Європи, які стосуються свободи самовираження та інформації (підготовка буде зосереджена на практиці Європейського суду з прав людини у тому, що стосується статті 10 Європейсько конвенції з прав людини; де це буде можливо, підготовка буде децентралізованою і проводитиметься на регіональному рівні, та здійснюватиметься у співробітництві із відповідними органами влади, а саме з Міністерством юстиції та Верховним судом, однак, якщо це необхідно, то також залучатися можуть представники недержавних органів, наприклад, адвокати та інші юристи).
Підготовка державних службовців з питань, що стосуються свободи самовираження та свободи ЗМІ (підготовка буде зосереджена на пріоритетних питаннях, що є наслідком сучасної ситуації в Україні, особливо тих, що стосуються доступу до інформації, якою володіють державні органи; професіоналів у галузі ЗМІ буде запрошено до участі у разі необхідності, коли будуть розглядатися питання їхніх прав та обов'язків).
Надання допомоги Національній раді України з питань телебачення та радіомовлення (інформативні візити членів та посадових осіб Ради до регулюючих органів у сфері телерадіомовлення країн Європи, надання експертної допомоги щодо реформ процедур та діяльності Ради).
Здійснення перекладу українською мовою та публікація збірки основних документів Ради Європи щодо засобів масової інформації
