- •Інформаційна політика україни: європейський контекст
- •Isbn © Губерський л.В. Камінський є.Є., Ожеван м.А., Шнирков о.І., Макаренко є.А., Яковець а.В. Інформаційна політика України: європейський контекст, 2006
- •Розділ 1. Інформаційна політика україни в добу глобалізації
- •Трансформація інформаційної політики України в ххі столітті
- •1.2. Європейський вектор інформаційної політики України
- •1.3. Концептуальні засади національної інформаційної політики
- •Розділ 2. Інтеграція україни у європейський інформаційний простір
- •Європейський вектор і нова якість інформаційної політики України
- •Одновимірний підхід до євроінтеграційної перспективи
- •2.2. Міжнародне співробітництво України у форматі єпс (європейської політики сусідства)
- •Інформаційна підтримка європейської інтеграції
- •„Копенгагенський вимір”
- •Проблеми інформаційного забезпечення співробітництва
- •Розділ 3. Змік україни у формуванні громадянського суспільства
- •3.2. Суспільне телерадіомовлення України – альтернативні підходи і моделі
- •4.3. Концентрація медіа-бізнесу в Україні. Ринок друкованих змі в Україні.
- •5.2. Радіо і телебачення.
- •5.3. Видавнича справа та поліграфія.
- •6.2. Мережі радіомовлення і телебачення.
- •Ефірне телебачення і радіомовлення
- •Стан розбудови радіоканалів мовлення
- •Стан розбудови мереж радіомовлення по регіонах України в 2005 році
- •Стан розбудови мереж телевізійного мовлення по регіонах України в 2005 році
- •Баланс мовлення у прикордонній смузі
- •Динаміка надходження частотних присвоєнь для потреб телерадіомовлення
- •Кількість радіочастотних присвоєнь, оголошених для конкурсного відбору у 2005 році
- •Стан розрахунку, узгодження та координації частотних присвоєнь у галузі телерадіомовлення
- •Багатоканальне (кабельне та ефірно-кабельне) телебачення
- •Стан ліцензування проводового мовлення по регіонах України
- •Фінансово - економічна робота
- •Ліцензування супутникового мовлення
- •6.3. Національний сегмент мережі Інтернет
- •6.4. Телекомунікаційні мережі та системи.
- •6.5. Перспективи мультимедійних технологій.
- •Розділ 7. Науково-освітній вимір інформаційної політики україни
- •7.1. Інститути державної влади.
- •7.2 Науковий потенціал
- •7.3. Інституції освіти у сфері змік
- •Упровадження принципів Болонської освітньої системи у навчальний процес
- •7.4 Громадські і неурядові організації з інформації та комунікації
- •Додатки
- •Інтеграція та багатоманітність: нові рамки європейської політики щодо медіа та комунікацій
- •План дій Підтема 1 (Свобода вираження та інформації у часи кризи)
- •Підтема 2 (Культурна різноманітність та плюралізм медіа у період глобалізації)
- •Підтема 3 (Права людини та регулювання медіа і нових комунікаційних послуг в Інформаційному Суспільстві)
- •Додаток 2. План дій рє щодо змі в Україні .
- •І. Заходи, що стосуються законодавчої бази для забезпечення свободи самовираження та інформації та свободи змі в Україні.
- •Іі. Заходи зі створення вільних, незалежних та плюралістичних засобів масової інформації
- •Ііі. Імплементація Плану дій
- •Додаток 3. Варшавський самміт рє 2005.
- •Додаток 4. План дій Україна-Європейський Союз. Європейська політика сусідства
- •1. Вступ
- •Нові перспективи для партнерства, економічної інтеграції та співробітництва
- •2.1. Політичний діалог та реформування
- •2.5. Транспорт, енергетика, інформаційне суспільство та навколишнє середовище
- •2.6. Міжлюдські контакти
- •3. Моніторинг
- •Додаток 7. Етичний кодекс українського журналіста (Національна спілка журналістів України).
- •Додаток 8. Статистичні показники інформаційно-комунікаційного розвитку України
- •Додаток 9. Концепція національної інформаційної політики
- •3. Основні напрями державної інформаційної політики
- •Розділ II. Державна політика у сфері засобів масової інформації
- •Розділ III. Впровадження новітніх інформаційних технологій і розвиток телерадіоінформаційної інфраструктури
- •Розділ IV. Видавнича справа
- •Розділ V. Музейна справа
- •Розділ VI. Архівна та бібліотечна справа
- •Розділ VII. Кінематографія
- •Розділ VIII. Рекламна та виставково-ярмаркова діяльність
- •Розділ IX. Інформаційна діяльність науково-просвітницьких громадських організацій
- •Розділ X. Етнокультура
- •Розділ XI. Інформаційна безпека
- •Глава I. Загальні положення
- •Глава II. Зміст програм
- •Глава III. Реклама
- •Глава IV. Спонсорство
- •Глава V. Взаємодопомога
- •Глава VI. Постійний комітет
- •Глава VII. Поправки
- •Глава VIII. Заяви про порушення Конвенції
- •Глава IX. Врегулювання спорів
- •Глава X. Інші міжнародні угоди та внутрішнє законодавство Сторін
- •Глава XI. Заключні положення
- •Додаток 11. Проект "Національної Стратегії Розвитку Інформаційного Суспільства України": пріоритет для соціально-економічного розвитку України
- •Додаток 12. Стратегія розвитку інформаційного суспільства: базові підходи
- •Наукове видання інформаційна політика україни європейський контекст
Упровадження принципів Болонської освітньої системи у навчальний процес
Найголовнішим у адаптації системи підготовки журналістів і фахівців-міжнародників до Болонської освітньої системи стало завершення розробки та затвердження у встановленому порядку Галузевих стандартів вищої освіти України. За своїм принциповим змістом освітньо-професійні програми Стандартів виходять з основоположних принципів Болонської освітньої системи і закладають об’єктивні можливості для впровадження в життя новітньої моделі організації навчального процесу, що відповідає сучасним потребам розвитку сфери зовнішніх зносин України та враховує кращі національні і європейські зразки вищої освіти.
Одночасно з розробкою Галузевих стандартів вищої освіти Інститутом міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, як головним навчально-методичним центром з підготовки фахівців для роботи у сфері міжнародних відносин і зовнішньої політики України, підготовлено та впроваджено в навчальний процес базові навчальні плани з усіх спеціальностей за рівнями освітньо-професійної підготовки бакалавр, спеціаліст, магістр. Найголовніша суть змін, внесених до освітньо-професійних програм та навчальних планів, полягає в тому, що в них:
суттєво поповнено нормативну і варіативну частини фаховими навчальними дисциплінами;
створено однотипні за принциповою структурою та змістовим наповненням магістерські програми з усіх спеціальностей;
чітко структуровано, з точки зору внутрішнього змісту, та диференційовано під кутом зору логічної наступності програми базової (бакалаврської) і повної (рівні спеціаліста й магістра) освіти;
приведено часовий обсяг викладання навчальних дисциплін всіх освітньо-професійних програм у відповідність з кредитною системою розрахунку навчальної діяльності;
у освітньо-професійних програмах базової (бакалаврської) освітньо-професійної підготовки визначено збалансовані обсяги викладання нормативних блоків навчальних дисциплін суміжних спеціальностей;
структуровано однотипну для всіх спеціальностей програму викладання
При викладанні ряду навчальних дисциплін дедалі активніше застосовуються новітні методики, що ґрунтуються на використанні сучасних технічних засобів навчання: мультимедійних відеопрезентаційних комплексів, комп'ютеризованих лінгафонних класів, мультимедійного комп’ютерного класу, системи синхронного перекладу, аудіо- та відеокомплексів тощо.
Разом з новими навчальними планами впроваджено у навчальний процес також передбачену Галузевими стандартами вищої освіти нову концепцію практик та практикумів студентів. Суттєвим позитивним результатом у звітний період стало подальше підвищення рівня організації практики та удосконалення її змістового наповнення з урахуванням перспектив працевлаштування випускників. Розширилося й співробітництво Інституту з Секретаріатом Верховної Ради України, Міністерством закордонних справ України, Міністерством економіки України, Міністерством юстиції України та іншими міністерствами й відомствами у справі організації практик, передусім виробничої переддипломної та перекладацької. Перший досвід впровадження у навчальний процес нової концепції практик студентів проаналізовано створеною за рішенням Вченої ради комісією і обговорено на засіданні Вченої ради.
Особливої актуальності, з огляду на означені зміни в організації навчального процесу і збільшення долі самостійної роботи у загальній навчальній діяльності студентів, набуває створення умов для оперативного виготовлення й тиражування всіх видів навчально-методичних матеріалів (підручників, навчальних посібників, навчальних програм, навчальних завдань, тестів, слайдів тощо). З цією метою в Інституті створено власну видавничу дільницю ("міні-друкарню"), постійно нарощується її технічне оснащення та програмне забезпечення. Це розширює можливості видавничого комплексу і дозволяє постійно збільшувати обсяги видання всіх видів навчально-методичного забезпечення аудиторних занять і позааудиторної навчальної діяльності студентів.
Відбуваються суттєві позитивні зміни і в структурі та якісних характеристиках матеріалів методичного забезпечення навчального процесу. Збільшуєтьася доля підручників, навчальних посібників, курсів лекцій, збірок тестів і навчальних завдань, зорієнтованих на забезпечення умов для самостійної навчальної роботи студентів. Постійно розширюється фонд навчальних матеріалів на електронних носіях, що забезпечує практично стовідсотковий доступ до них студентів. Навчально-методичною комісією розроблено типову структуру навчальної і робочої навчальної програм дисциплін, що передбачає їх орієнтацію на організацію самостійної навчальної роботи студентів. За цією структурою на кафедрах перероблено програми всіх навчальних дисциплін.
Дедалі більшого значення у зв’язку з означеною перебудовою навчального процесу та перенесенням акценту на організацію самостійної навчальної роботи студентів набуває також інформаційно-технічне забезпечення навчального процесу. Велику роль у цьому плані відіграє постійне розширення і модернізація локальної комп'ютерної мережі з доступом до загальноуніверситетської комп'ютерної мережі та міжнародної системи Інтернет, що об'єднує нині всі кафедри й адміністративні кабінети, лабораторії, бібліотеку, інтернет-центр, центр дистанційного навчання, центр європейський студій, відділення післядипломної освіти Інституту – всього 255 робочих місць. Створено локальну комп'ютерну мережу на 450 робочих місць з під'єднанням до мережі Інтернет у студентському гуртожитку.
Передусім, розширилася локальна комп’ютерна мережа Інституту. Навесні минулого року до неї приєднано локальну мережу обладнаної в приміщенні бібліотеки читальної зали для викладачів (11 комп’ютеризованих робочих місць). З початку поточного навчального року силами співробітників лабораторії ІОТ розроблено програмне забезпечення, що дозволяє користуватися електронним каталогом бібліотеки всім користувачам українського сегменту мережі Інтернет.
Удосконалюється робота й нарощуються інформаційні можливості наукової бібліотеки інституту, книжкові фонди якої нараховують понад 350 тис. примірників.
Збільшення інформаційних можливостей бібліотеки досягається передусім її подальшою комп’ютеризацією і розширенням доступу користувачів до інформаційних ресурсів мережі Інтернет. Кількість комп’ютерних робочих місць з доступом до мережі Інтернет в бібліотеці досягла нині 72 і продовжує збільшуватися. Розширюються й інформаційні ресурси бібліотеки за рахунок інформаційних джерел на електронних носіях. Це досягається, в першу чергу, шляхом створення й інформаційного наповнення електронної бібліотечної інформаційної бази Library, що включає електронний каталог, фонд навчальних інформаційних матеріалів на електронних носіях та автоматизовану електронну систему пошуку й замовлення інформації. Створення і систематичне розширення фонду навчальних і наукових інформаційних матеріалів на електронних носіях забезпечує, враховуючи нинішні можливості комп’ютерної мережі, практично стовідсотковий доступ студентів до внесених до нього навчальних матеріалів і документальних джерел.
Одним із шляхів підвищення ефективності аудиторних занять і організації самостійної роботи студентів є розвиток служби технічних засобів навчання. Паралельно із впровадженням нової концепції навчального процесу в Інституті розроблено й розпочато реалізацію проекту комплексного оснащення аудиторій і класів технологічно новими технічними засобами навчання - звукопідсилювальними системами, відеопрезентаційними та мультимедійними проекційними комплексами, інтерактивними дошками, плазменними екранами, аудіо - і відеосистемами тощо.
Перспективного значення, з огляду на завдання організації самостійної навчальної діяльності студентів, набуває впровадження у навчальний процес дистанційних форм навчання. З огляду на це в Інституті створено і відповідним чином технічно оснащено центр дистанційного навчання, розгорнуто роботу щодо підготовки та впровадження у навчальний процес дистанційних навчальних програм і модулів.
Завдяки здійсненню означеної роботи Інститут підвищує свою роль як головного навчально-методичного центру з підготовки фахівців для сфери зовнішніх зносин України. Слід зазначити, що головним чином на базі професорсько-викладацького персоналу Інституту впродовж останніх дванадцяти років діє науково-методична комісія Міністерства освіти України з напряму освітньо-професійної підготовки "міжнародні відносини".
Інститут нарощує зусилля до надання методичної допомоги іншим вищим навчальним закладам, передусім державним університетам (Львівському, Одеському, Харківському, Ужгородському та ін.), у яких відкрито спеціальності напряму освітньо-професійної підготовки “міжнародні відносини”. Протягом ряду останніх років розвивається співробітництво Інституту у підготовці фахівців за спеціальностями напряму “міжнародні відносини” з рядом вищих навчальних закладів України: Волинським національним університетом, Ужгородським національним університетом, Закарпатським державним університетом, Міжнародним гуманітарним університетом (м. Одеса), Університетом туризму, економіки і права „КУТЕП” (м. Київ) та ін. Це сприяє обміну науково-педагогічним досвідом, виробленню спільних підходів до організації і методичного забезпечення навчального процесу і, як результат, підвищенню якості підготовки фахівців [109; 111; 112].
