- •Інформаційна політика україни: європейський контекст
- •Isbn © Губерський л.В. Камінський є.Є., Ожеван м.А., Шнирков о.І., Макаренко є.А., Яковець а.В. Інформаційна політика України: європейський контекст, 2006
- •Розділ 1. Інформаційна політика україни в добу глобалізації
- •Трансформація інформаційної політики України в ххі столітті
- •1.2. Європейський вектор інформаційної політики України
- •1.3. Концептуальні засади національної інформаційної політики
- •Розділ 2. Інтеграція україни у європейський інформаційний простір
- •Європейський вектор і нова якість інформаційної політики України
- •Одновимірний підхід до євроінтеграційної перспективи
- •2.2. Міжнародне співробітництво України у форматі єпс (європейської політики сусідства)
- •Інформаційна підтримка європейської інтеграції
- •„Копенгагенський вимір”
- •Проблеми інформаційного забезпечення співробітництва
- •Розділ 3. Змік україни у формуванні громадянського суспільства
- •3.2. Суспільне телерадіомовлення України – альтернативні підходи і моделі
- •4.3. Концентрація медіа-бізнесу в Україні. Ринок друкованих змі в Україні.
- •5.2. Радіо і телебачення.
- •5.3. Видавнича справа та поліграфія.
- •6.2. Мережі радіомовлення і телебачення.
- •Ефірне телебачення і радіомовлення
- •Стан розбудови радіоканалів мовлення
- •Стан розбудови мереж радіомовлення по регіонах України в 2005 році
- •Стан розбудови мереж телевізійного мовлення по регіонах України в 2005 році
- •Баланс мовлення у прикордонній смузі
- •Динаміка надходження частотних присвоєнь для потреб телерадіомовлення
- •Кількість радіочастотних присвоєнь, оголошених для конкурсного відбору у 2005 році
- •Стан розрахунку, узгодження та координації частотних присвоєнь у галузі телерадіомовлення
- •Багатоканальне (кабельне та ефірно-кабельне) телебачення
- •Стан ліцензування проводового мовлення по регіонах України
- •Фінансово - економічна робота
- •Ліцензування супутникового мовлення
- •6.3. Національний сегмент мережі Інтернет
- •6.4. Телекомунікаційні мережі та системи.
- •6.5. Перспективи мультимедійних технологій.
- •Розділ 7. Науково-освітній вимір інформаційної політики україни
- •7.1. Інститути державної влади.
- •7.2 Науковий потенціал
- •7.3. Інституції освіти у сфері змік
- •Упровадження принципів Болонської освітньої системи у навчальний процес
- •7.4 Громадські і неурядові організації з інформації та комунікації
- •Додатки
- •Інтеграція та багатоманітність: нові рамки європейської політики щодо медіа та комунікацій
- •План дій Підтема 1 (Свобода вираження та інформації у часи кризи)
- •Підтема 2 (Культурна різноманітність та плюралізм медіа у період глобалізації)
- •Підтема 3 (Права людини та регулювання медіа і нових комунікаційних послуг в Інформаційному Суспільстві)
- •Додаток 2. План дій рє щодо змі в Україні .
- •І. Заходи, що стосуються законодавчої бази для забезпечення свободи самовираження та інформації та свободи змі в Україні.
- •Іі. Заходи зі створення вільних, незалежних та плюралістичних засобів масової інформації
- •Ііі. Імплементація Плану дій
- •Додаток 3. Варшавський самміт рє 2005.
- •Додаток 4. План дій Україна-Європейський Союз. Європейська політика сусідства
- •1. Вступ
- •Нові перспективи для партнерства, економічної інтеграції та співробітництва
- •2.1. Політичний діалог та реформування
- •2.5. Транспорт, енергетика, інформаційне суспільство та навколишнє середовище
- •2.6. Міжлюдські контакти
- •3. Моніторинг
- •Додаток 7. Етичний кодекс українського журналіста (Національна спілка журналістів України).
- •Додаток 8. Статистичні показники інформаційно-комунікаційного розвитку України
- •Додаток 9. Концепція національної інформаційної політики
- •3. Основні напрями державної інформаційної політики
- •Розділ II. Державна політика у сфері засобів масової інформації
- •Розділ III. Впровадження новітніх інформаційних технологій і розвиток телерадіоінформаційної інфраструктури
- •Розділ IV. Видавнича справа
- •Розділ V. Музейна справа
- •Розділ VI. Архівна та бібліотечна справа
- •Розділ VII. Кінематографія
- •Розділ VIII. Рекламна та виставково-ярмаркова діяльність
- •Розділ IX. Інформаційна діяльність науково-просвітницьких громадських організацій
- •Розділ X. Етнокультура
- •Розділ XI. Інформаційна безпека
- •Глава I. Загальні положення
- •Глава II. Зміст програм
- •Глава III. Реклама
- •Глава IV. Спонсорство
- •Глава V. Взаємодопомога
- •Глава VI. Постійний комітет
- •Глава VII. Поправки
- •Глава VIII. Заяви про порушення Конвенції
- •Глава IX. Врегулювання спорів
- •Глава X. Інші міжнародні угоди та внутрішнє законодавство Сторін
- •Глава XI. Заключні положення
- •Додаток 11. Проект "Національної Стратегії Розвитку Інформаційного Суспільства України": пріоритет для соціально-економічного розвитку України
- •Додаток 12. Стратегія розвитку інформаційного суспільства: базові підходи
- •Наукове видання інформаційна політика україни європейський контекст
6.4. Телекомунікаційні мережі та системи.
Україна має потужну галузь зв’язку та інформатизації, доходи якої щороку зростають.
Так, лише за січень-квітень 2004 року вони збільшилися на 53,3% у порівнянні з аналогічним періодом 2003 року і склали 5,952 млрд. грн. 30% загальної суми доходів припадає на послуги міжміського, включаючи і міжнародний, зв’язку. Обсяг цих послуг зріс до 1,787 млрд. грн. У 2,4 рази зросли доходи операторів мобільного зв’язку, які за наведений період склали 2,457 млрд. грн, операторів супутникового зв’язку на 39,7% до 9,5 млн. грн. Організації, які займаються передачею і прийомом теле- та радіопрограм отримали доход у розмірі 164,2 млн. грн., що на 59,7% більше у порівнянні з 4-ма місяцями 2003 року. У комп’ютерному зв’язку (передача даних та Інтернет) обсяги наданих послуг збільшилися на 42,5% до 271,8 млн. грн.
Флагманом галузі зв’язку в Україні є ВАТ “Укртелеком”, створене наприкінці 1993 року. Підприємство є лідером за обсягом та діапазоном послуг електрозв’язку. ВАТ „Укртелеком” володіє первинною мережею, магістральними та зоновими лініями зв’язку, надає всі види телекомунікаційних послуг – міжнародний, міжміський та місцевий телефонний зв’язок, проводове радіомовлення, радіозв’язок, трансляцію теле - та радіопрограм, документальний електрозв’язок, відеоконференцзв’язок, супутниковий зв’язок, надання в оренду цифрових каналів, ATM/Frame Relay, ISDN, доступ до Інтернет.
Сьогодні – це підприємство нараховує у своєму складі 30 філій, включаючи 27 регіональних філій.
У складі підприємства діють вертикальні структури з експлуатації первинної мережі зв’язку, з експлуатації місцевих мереж зв’язку та радіофікації, з обслуговування споживачів і продажу послуг.
ВАТ „Укртелеком” є співзасновником ряду спільних підприємств, які функціонують на телекомунікаційному ринку України. До них належать: „Ін фоком”, „Утел”, „Український мобільний зв’язок”, „Елсаком Україна”, „Телесистеми України” та „Телекомінвест”.
ВАТ „Укртелеком” забезпечує телефонним зв’язком 9 млн. абонентів, на його телефонній мережі загального користування працюють 44 автоматичні міжміські телефонні станції, у тому числі 18 аналогових та 26 цифрових, а також 4 міжнародні центри комутації. Характерно, що підприємство є також лідером серед провайдерів Інтернет в Україні за кількістю клієнтів. Розвиток власного сегменту Інтернет ВАТ „Укртелеком” розпочав у 1997 році. Нині вузли доступу до мережі Інтернет побудовані в усіх обласних центрах та значній кількості районних. Їх кількість зросла до 280. Налагоджені прямі міжнародні Інтернет-з’єднання з Європою, Росією та США через волоконно-оптичні лінії зв’язку. Загальна пропускна спроможність зовнішніх каналів ВАТ „Укртелеком” досягла 700 Мбіт/с.
Підприємство забезпечує постійне ІР з'єднання по виділеній лінії: абонент підключається до вузла доступу до мережі Інтернет по фізичній 2-х, 4-х проводній лінії, каналу ТЧ або цифровому каналу nx64 kb. Абонент отримує послугу доступу до Інтернету в режимі on-line цілодобово. Для кожного клієнта на вузлі доступу конфігуруються параметри маршрутизації трафіку.
ВАТ „Укртелеком” забезпечує високошвидкісний доступ до Інтернет по телефонній лінії з використанням технології DSL. Ця послуга забезпечує постійну виділену лінію для Інтернет та цифрову лінію для телефону. Таким чином діє два незалежних цифрових канали.
Крім цього, існує послуга з підключення до вузла доступу, використовуючи телефонну мережу загального призначення.
ВАТ „Укртелеком” бере участь у таких міжнародних проектах як ITUR, TEL, TAE, BSFOCS.
Потужно розвивається галузь мобільного зв’язку.
Кількість абонентів у 2003 році перевищила 6,5 млн. За даними компанії UMC на 31 грудня 2003 року зростання абонентської бази компанії в Україні в 2003 році становило 97% - з 1700000 до 3348610 чоловік, кількість абонентів ДЖИНС в Україні перевищила 577 тисяч.
За даними компанії „Київстар” GSM кількість абонентів на кінець 2003 року становила понад 3 млн. (на 1 січня 2003 року їх було лише 1855000).
Абонентська база компанії „Golden Telecom” торік досягла 41 тисячі абонентів, а ЗАТ „Українські радіосистеми” (торгова марка WellCOM) – понад 40 тисяч. Компанія DСС, яка також є оператором мобільного зв’язку використанням безпроводового доступу на базі стандарту DAMPS, довела чисельність абонентів до 85 тисяч. [101; 102;103; 104]
