- •Інформаційна політика україни: європейський контекст
- •Isbn © Губерський л.В. Камінський є.Є., Ожеван м.А., Шнирков о.І., Макаренко є.А., Яковець а.В. Інформаційна політика України: європейський контекст, 2006
- •Розділ 1. Інформаційна політика україни в добу глобалізації
- •Трансформація інформаційної політики України в ххі столітті
- •1.2. Європейський вектор інформаційної політики України
- •1.3. Концептуальні засади національної інформаційної політики
- •Розділ 2. Інтеграція україни у європейський інформаційний простір
- •Європейський вектор і нова якість інформаційної політики України
- •Одновимірний підхід до євроінтеграційної перспективи
- •2.2. Міжнародне співробітництво України у форматі єпс (європейської політики сусідства)
- •Інформаційна підтримка європейської інтеграції
- •„Копенгагенський вимір”
- •Проблеми інформаційного забезпечення співробітництва
- •Розділ 3. Змік україни у формуванні громадянського суспільства
- •3.2. Суспільне телерадіомовлення України – альтернативні підходи і моделі
- •4.3. Концентрація медіа-бізнесу в Україні. Ринок друкованих змі в Україні.
- •5.2. Радіо і телебачення.
- •5.3. Видавнича справа та поліграфія.
- •6.2. Мережі радіомовлення і телебачення.
- •Ефірне телебачення і радіомовлення
- •Стан розбудови радіоканалів мовлення
- •Стан розбудови мереж радіомовлення по регіонах України в 2005 році
- •Стан розбудови мереж телевізійного мовлення по регіонах України в 2005 році
- •Баланс мовлення у прикордонній смузі
- •Динаміка надходження частотних присвоєнь для потреб телерадіомовлення
- •Кількість радіочастотних присвоєнь, оголошених для конкурсного відбору у 2005 році
- •Стан розрахунку, узгодження та координації частотних присвоєнь у галузі телерадіомовлення
- •Багатоканальне (кабельне та ефірно-кабельне) телебачення
- •Стан ліцензування проводового мовлення по регіонах України
- •Фінансово - економічна робота
- •Ліцензування супутникового мовлення
- •6.3. Національний сегмент мережі Інтернет
- •6.4. Телекомунікаційні мережі та системи.
- •6.5. Перспективи мультимедійних технологій.
- •Розділ 7. Науково-освітній вимір інформаційної політики україни
- •7.1. Інститути державної влади.
- •7.2 Науковий потенціал
- •7.3. Інституції освіти у сфері змік
- •Упровадження принципів Болонської освітньої системи у навчальний процес
- •7.4 Громадські і неурядові організації з інформації та комунікації
- •Додатки
- •Інтеграція та багатоманітність: нові рамки європейської політики щодо медіа та комунікацій
- •План дій Підтема 1 (Свобода вираження та інформації у часи кризи)
- •Підтема 2 (Культурна різноманітність та плюралізм медіа у період глобалізації)
- •Підтема 3 (Права людини та регулювання медіа і нових комунікаційних послуг в Інформаційному Суспільстві)
- •Додаток 2. План дій рє щодо змі в Україні .
- •І. Заходи, що стосуються законодавчої бази для забезпечення свободи самовираження та інформації та свободи змі в Україні.
- •Іі. Заходи зі створення вільних, незалежних та плюралістичних засобів масової інформації
- •Ііі. Імплементація Плану дій
- •Додаток 3. Варшавський самміт рє 2005.
- •Додаток 4. План дій Україна-Європейський Союз. Європейська політика сусідства
- •1. Вступ
- •Нові перспективи для партнерства, економічної інтеграції та співробітництва
- •2.1. Політичний діалог та реформування
- •2.5. Транспорт, енергетика, інформаційне суспільство та навколишнє середовище
- •2.6. Міжлюдські контакти
- •3. Моніторинг
- •Додаток 7. Етичний кодекс українського журналіста (Національна спілка журналістів України).
- •Додаток 8. Статистичні показники інформаційно-комунікаційного розвитку України
- •Додаток 9. Концепція національної інформаційної політики
- •3. Основні напрями державної інформаційної політики
- •Розділ II. Державна політика у сфері засобів масової інформації
- •Розділ III. Впровадження новітніх інформаційних технологій і розвиток телерадіоінформаційної інфраструктури
- •Розділ IV. Видавнича справа
- •Розділ V. Музейна справа
- •Розділ VI. Архівна та бібліотечна справа
- •Розділ VII. Кінематографія
- •Розділ VIII. Рекламна та виставково-ярмаркова діяльність
- •Розділ IX. Інформаційна діяльність науково-просвітницьких громадських організацій
- •Розділ X. Етнокультура
- •Розділ XI. Інформаційна безпека
- •Глава I. Загальні положення
- •Глава II. Зміст програм
- •Глава III. Реклама
- •Глава IV. Спонсорство
- •Глава V. Взаємодопомога
- •Глава VI. Постійний комітет
- •Глава VII. Поправки
- •Глава VIII. Заяви про порушення Конвенції
- •Глава IX. Врегулювання спорів
- •Глава X. Інші міжнародні угоди та внутрішнє законодавство Сторін
- •Глава XI. Заключні положення
- •Додаток 11. Проект "Національної Стратегії Розвитку Інформаційного Суспільства України": пріоритет для соціально-економічного розвитку України
- •Додаток 12. Стратегія розвитку інформаційного суспільства: базові підходи
- •Наукове видання інформаційна політика україни європейський контекст
Фінансово - економічна робота
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 5 червня 1995 року № 392 „Про розміри грошових зборів за видачу телерадіоорганізаціям ліцензій на право користування каналами мовлення” та на підставі прийнятих Національною радою рішень про визначення переможцями конкурсу на мовлення і видачу ліцензії телерадіокомпаніям ефірного, проводового, кабельного та супутникового видів мовлення та відповідно до Положення “Про порядок сплати грошового (ліцензійного) збору за видачу ліцензії”, за 2005 рік було прораховано плату за видачу, продовження та переоформленння ліцензій на телерадіомовлення по 388 рішенням на загальну суму 3827,0 тис. грн. Фактично до Державного бюджету надійшли кошти в сумі 4370,8 тис. грн. (з урахуванням сплачених у 2005 році рахунків за 2004 рік).
Динаміка фактичного надходження плати за видачу, продовження та переоформлення ліцензій на телерадіомовлення
за 2005 рік (по кварталах)
Діаграма 18
Діаграма 19
Фінансовий стан ТРК, які мали ліцензію Національної ради
станом на 01.01.2005 р. (у %)
Протягом 2005 року Національною радою додатково розроблено чотири важливі для держави окремі бюджетні програм, які передбачені статтею 25 Закону України „Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення”. Зокрема, це - бюджетна програма „Розробка висновків щодо електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів мовлення, необхідних для створення та розвитку каналів мовлення, мереж мовлення та телемереж”; спрямована на створення нових мовних проектів, які сприяють включенню телерадіоорганізацій України до світового інформаційного простору, створення конкурентних засад в галузі телерадіомовлення, поліпшення якості інформаційного поля держави; програма „Проведення досліджень щодо використання радіочастотного ресурсу для потреб телерадіомовлення”, спрямована на впровадження нових сучасних технологій мовлення, зокрема цифрових, багатоканальних, супутникових, оптимізацію діючих мереж мовлення та завершення розбудови аналогових мереж телерадіомовлення.
Окрім цього, Україна щомісяця втрачає до 5 відсотків радіочастотного ресурсу цифрового мовлення внаслідок відсутності концептуальних та поточних рішень цієї проблеми.
Супутникове мовлення
Протягом звітного періоду значно зростали обсягу супутникового телерадіомовлення, що обумовлено обмеженням вільного радіочастотного ресурсу для потреб наземного ефірного мовлення. На кінець звітного періоду проліцензовано 38 ТРО супутникового мовлення, з них 33 ТРО отримали ліцензії на телевізійне мовлення та 5 ТРО - на звукове мовлення.
Таблиця 10
Ліцензування супутникового мовлення
Телевізійне мовлення: |
|||
Тип супутника |
Назва ТРО |
Логотип |
|
Eutelsat W4 (ЄС) |
ТОВ “Поверхность спорт ТВ” |
Спорт-1 |
|
Intelsat-704 (ЄС) |
ТОВ «Телекомпанія «Обрій» ТОВ «ТРК «Європа Плюс Київ» |
МТВ - Європа |
|
Amos-2 (Ізраїль) |
ВАТ «Телеканал ТОНІС» |
Т (Тоніс) |
|
ТРК «Студія 1+1» |
1+1 |
||
Державне комунальне підприємство «Киів» |
Київ |
||
ЗАТ«Теле Один» |
М1 |
||
ЗАТ «ТРК «Світ» |
С (Світ) |
||
ТОВ «Міжнародна комерційна ТРК» |
ICTV |
||
Amos-1В (Ізраїль) |
ТОВ «ТРК «ТелеРадіоСвіт» |
НБР |
|
ТОВ “Музичний канал “О-ТВ” |
O-TV |
||
ТОВ «Терадіооб`єднання МІСТ ТБ” |
Міст-ТБ |
||
Sirius (Швеція)
|
ЗАТ «Телекомпанія ТЕТ» |
ТЕТ |
|
Підприємство з іноземними інвестиціями у формі ТОВ “ТРК “НБМ” |
«5» |
||
Дирекція телепрограм Верховної Ради України |
Парламентський телеканал «РАДА» |
||
ТОВ «ТРК «Глас» |
Г (Глас) |
||
ЗАТ «Новий канал» |
Н (Новий канал) |
||
АТЗТ «УНТК» |
Інтер + |
||
ТОВ «ТРК «Кіно ТВ» |
Enter фільм |
||
ТОВ «ТРК Одеса Інтернешнл» |
Одеса Інтернешнл |
||
ЗАТ «ТРК Україна» |
ТРК «Україна» |
||
ТОВ «ТРК «Музика ТВ» |
е (Enter) |
||
Експрес – А (Росія) |
ДТРК м.Київ |
УТР |
|
Експрес - 4А (Росія) |
ТОВ «Телестудія Астра-ТБ» |
КРТ |
|
ТОВ «ТРК Клас» |
Перший розважальний телеканал |
||
Експрес – 6А (Росія) |
ТОВ «ТРК Терра – ТВ» |
Терра – ТВ |
|
ТОВ Міжрегіональна асоціація теле- і радіо мовників «ТО «НАРТ» |
НАРТ |
||
Експрес - АМ22 (Росія) |
ТОВ «Телестудія Служба інформації» |
НТН |
|
Державна ТРК «КУЛЬТУРА» |
К (Культура) |
||
ВАТ «Київтелемонтаж» |
К 1 (КТМ) |
||
ЗАТ «ТРК «Інтер-відео-Київ» |
К 2 (ІВК) |
||
ТОВ «ТРК Золоті ворота» |
ЗВ (Золоті ворота) |
||
ЗАТ «Українська Незалежна ТРК «ЗАГРАВА» |
Заграва |
||
PanAmSat (США) |
ТОВ «АР Ю М`ЮЗІК» |
RU MUSIС |
|
Звукове мовлення |
|||
Тип супутника |
Назва ТРО |
Позивні |
|
Експрес АМ22 (Росія) |
Національна радіокомпанія України (НРКУ) |
Всесвітня служба Радіо «Україна» |
|
Національна радіокомпанія України (НРКУ) |
УР-1 |
||
Національна радіокомпанія України (НРКУ |
УР-2 |
||
Національна радіокомпанія України (НРКУ |
УР-3 |
||
Intelsat-704 (ЄС) |
ТОВ «ТРК «Європа Плюс Київ» |
Європа 1 |
|
Amos-2 (Ізраїль) |
ТОВ «Українська медіа группа» |
UMG (UKRAINIAN MEDIA GROUP) |
|
Підприємство з іноземними інвестиціями у формі ТОВ “ТРК “НБМ” |
Радіо 5 |
||
Sirius-2 (Швеція) |
ЗАТ «Студія Європа плюс Україна» |
Європа плюс |
|
Експрес – 6А (Росія) |
ТОВ Міжрегіональна асоціація теле- і радіо мовників «ТО «НАРТ» |
НАРТ |
|
Значне збільшення вітчизняних каналів супутникового мовлення є запорукою подальшого розвитку вітчизняного мовлення, але за умови сприяння ретрансляції цих програм наземними системами багатоканального мовлення.
Заслуговує на увагу тенденція на недотримання вимог державних стандартів технічної якості та рівня експлуатації технічних засобів мовлення.
Згідно з рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 6 лютого 2001 року щодо проведення технічної експертизи, уповноваженими організаціями за 2001–2005 роки було проінспектовано: базовою організацією метрологічної служби Держкомтелерадіо України (м. Київ) у 2001 році – 60 ТРО, у 2002 році – 16 ТРО, у 2003 році – 25 ТРО, у 2004 році – 11 ТРО, у 2005 році – 43, всього – 154 ТРО; Державним науково-дослідним інститутом "Система" (м. Львів): у 2001–2005 роках – 63 ТРО; Українським науково-дослідним інститутом радіо і телебачення (м. Одеса): у 2001 році – 61 ТРО, 2002 році – 45 ТРО, 2003 році – 34 ТРО, 2004 році – 9 ТРО, 2005 році – 22, всього – 171 ТРО; Випробувальним центром "Омега" (м. Севастополь): у 2001році –37 ТРО, 2002 році – 22 ТРО, 2003 році – 16 ТРО, 2004році – 6 ТРО, 2005році – 8 ТРО, всього – 89 ТРО. Національним науковим центром “Інститут метрології” (м. Харків): у 2001–2005 роках – 115 ТРО. Всього проведено технічну експертизу 592 ТРО.
Типові зауваження, висловлені за результатами технічної експертизи:
1) невідповідність ліцензіям дозволеної та фактичної потужності передавачів;
2) зношеність обладнання засобів мовлення (досягає 80%);
3) відсутність сертифікатів відповідності або свідоцтв про визнання закордонних сертифікатів згідно з вимогами ДСТУ 3417-96 та 3498-96 на засоби мовного телебачення і радіомовлення;
4) невідповідність окремих основних параметрів і якісних показників каналів мовлення вимогам чинних нормативних документів;
5) відсутність комплекту засобів вимірювальної техніки (ЗВТ) для проведення обов'язкових регламентних робіт і вимірювань основних параметрів та якісних показників каналів мовлення;
6) відсутність резервного обладнання;
7) відсутність резервного електроживлення;
8) відсутність основоположних державних нормативних документів з нормування і вимірювань основних параметрів, якісних показників каналів і трактів (ланок трактів) з галузі діяльності;
9) відсутність ліцензії Національної комісії з питань регулювання зв’язку України на здійснення діяльності у галузі зв'язку;
10) відсутність санітарних паспортів на передавальне обладнання;
11) відсутність дозволу центру "Укрчастотнагляд" на експлуатацію радіоелектронних засобів мовлення;
12) відсутність дозволу органів виконавчої влади на будівництво, обслуговування та експлуатацію мережі кабельного телебачення.
На жаль, у країні не створено цілісної системи контролю додержання телерадіоорганізаціями державних стандартів технічної якості мовлення. Законодавством визначено лише наглядові функції Національної ради за дотриманням стандартів та норм технічної якості. Можливості технічного моніторингу обмежені структурними, технічними і фінансовими факторами. Здійснюється лише документальний контроль за результатами перевірок, які проводяться організаціями, уповноваженими Національною радою, що не дає змоги оперативно приймати рішення щодо дотримання вимог державних стандартів і технічних параметрів мовлення телерадіоорганізаціями України.
Негативною тенденцією є також штучне стримування впровадження нових технологій телерадіомовлення. Відсутність уточненої Національної таблиці радіочастот, Плану використання радіочастотного ресурсу України та низька пропускна здатність Українського державного центру радіочастот стримують впровадження як аналогових, так і сучасних цифрових технологій, а також технологій типу „Телевізійне село”, МІТРІС, ММDS та інших.
Новим також є зверненням телерадіоорганізацій про впровадження систем розповсюдження телерадіопрограм Інтернет - засобами.
З метою прискорення впровадження цифрового радіомовлення Національною радою України було організовано міжвідомчу робочу групу, до складу якої було запрошено представників НКРЗ, Міністерства транспорту та зв’язку України (Державного комітету транспорту і зв’язку України), ДП «Укрчастотнагляд», Концерну РРТ. За результатами роботи міжвідомчої групи розроблено проект постанови Кабінету Міністрів України „Про впровадження цифрового телерадіомовлення в Україні” та надано пропозиції до Верховної Ради України щодо внесення відповідних змін до чинного законодавства України. У грудні 2005 року прийнято рішення про оголошення конкурсу на експериментальне цифрове мовлення в м. Києві.
Національна рада залучилася до упорядкування стосунків ТРО з операторами телекомунікацій з метою забезпечення повної сплати за користування радіочастотним ресурсом операторами телекомунікацій, які здійснюють розповсюдження телерадіопрограм [5; 101; 102; 103; 134].
