- •Жирні кислоти як складова частина ліпідів
- •1.2.1. Загальна характеристика жирних кислот
- •1.2.3. Пероксидне окиснення ліпідів (пол)
- •1.3. Способи добування природних олій
- •1.3.1. Хімічний склад сировини. Застосування
- •1.4.Газова хроматографія
- •1.4.1. Загальний опис методу
- •Розділ 2 Методика експерименту
- •2.2. Екстракція методом ультразвуку
- •2.3. Газохроматографічний аналіз
- •2. 4. Визначення пероксидного числа
- •2.5. Визначення кислотного числа
- •2.6. Визначення йодного числа
- •2.7. Визначення числа омилення
- •Розділ 3 експериментальна частина
- •3.1. Плоди каштанів
- •3.2. Вичерпна екстракція у апараті Сокслета
- •3.3. Екстракція методом ультразвуку
- •3.4. Дослідження вмісту жирних кислот в олії кінського каштану
- •3.5. Дослідження пероксидного числа олії каштану
- •3.6. Дослідження кислотного числа олії каштану
- •3.7. Дослідження йодного числа олії каштану
- •3.8. Дослідження числа омилення олії каштану
- •Розділ 4 обговорення результатів дослідження
- •Висновки
- •Список використаних джерел
1.2.3. Пероксидне окиснення ліпідів (пол)
Ненасичені жирні кислоти окиснюються неферментативним шляхом за місцем подвійних зв'язків під дією окиснювачів, наприклад пероксиду водню Н2О2, супероксидного радикалу О2•; гідроксильного радикалу ОН•, вільних радикалів органічних сполук. Наприклад, окиснення лінолевої кислоти (рис.1.2):
Рис.1.2.Окиснення ліноленової кислоти
Спочатку під дією О2• утворюється вільний радикал жирної кислоти, який легко приєднує молекулярний кисень, перетворюючись у пероксидний радикал R – O – O•. Останній взаємодіє з іншою молекулою жирної кислоти:
О
–О.
О–ОН
С Н + –СН2– –СН– + –СН. –
Пероксидний радикал відновлюється до гідропероксиду жирної кислоти, а жирна кислота, окиснюючись, дає вільний радикал, який знову взаємодіє з О2, утворюється пероксидний радикал і продовжується ланцюговий процес окиснення все нових молекул жирних кислот. Активні форми кисню потрібні тільки для ініціації ланцюгового процесу окиснення ненасичених жирних кислот, а далі весь час генеруються радикальні частинки і процес самопідтримується. Пероксиди жирних кислот дуже нестабільні і розпадаються шляхом розриву – С – С – зв'язку, сусіднього із пероксидною групою. При цьому утворюються коротші сполуки, які далі піддаються пероксидному окисненню. Кінцевим продуктом є малоновий діальдегід.
Таким шляхом окиснюються як вільні жирні кислоти, так і залишки ненасичених жирних кислот у складі фосфоліпідів, гліколіпідів. Процес називається пероксидним окисненням ліпідів (ПОЛ). Оскільки фосфоліпіди є основними компонентами мембран, то ПОЛ зумовлює фрагментацію мембран, змінює конформацію ліпідів, приводить до утворення ковалентних зшивань між молекулами ліпідів, між ліпідами і білками. Утворення пероксидів ліпідів може спричинити окиснення мембранних білків. Таким чином, ПОЛ зумовлює різке пошкодження структури і функцій мембран внутрішньоклітинних органел, плазматичної мембрани. Все це призводить до розвитку серйозних незворотних змін, які зумовлюють загибель клітин. Із віком нагромадження пероксидів ліпідів прискорює старіння організму.
І нактивація пероксидів ліпідів відбувається ферментативним шляхом (глутатіонпероксидазою) і неферментативно вітамінами Е, С й іншими антиоксидантами. Глутатіонпероксидаза каталізує реакцію відновлення пероксидів жирних кислот глутатіоном (Г–SH):
2 Г–SH + CH–O–OH Г–S–S–Г + CH–OH +H2
Окиснена форма глутатіону переходить у відновлену під дією глутатіонредуктази:
Г –S–S–Г + НАДФН + Н+ 2Г–SH + НАДФ+
Антиоксиданти типу вітаміну Е обривають ланцюгову реакцію пероксидного окиснення жирних кислот завдяки здатності окиснюватись вільними радикалами жирних кислот, які при цьому відновлюються. Рівень ПОЛ може зростати або внаслідок порушення механізмів інактивації (наприклад, при гіповітамінозах Е і С), або внаслідок підвищеного утворення пероксидів ліпідів, коли антиоксидантні системи організму не можуть повністю їх нейтралізувати. Інтенсивність ПОЛ посилюється при дії таких токсичних речовин, як чотирихлористий вуглець та інші галогеновуглеводні, опроміненні [39].
