Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Дипломна Тимчук Роман.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
543.15 Кб
Скачать

3.8. Дослідження числа омилення олії каштану

Отримали такі результати дослідження зміни ЧО олії каштану, які представлені на мал. 3.8.1 і у таблиці 3.8.

Таблиця 3.8.

Результати дослідження зміни ЧО олії каштану протягом року

Дата дослідження

ЧО, мг КОН/г

15.12.2015

105,3

23.03.2016

150,2

14.04.2016

198,6

28.04.2016

236,8

19.05.2016

272,4

27.05.2016

289,0

Мал. 3.8.1. Зміна ЧО олії каштану протягом року

Розділ 4 обговорення результатів дослідження

Методом вичерпної екстракції у апараті Сокслета встановлено, що вмісти олії у каштані становить 6,75% (петролейний ефір), 3,48% (гексан), 4,32% (етанол).

Найбільші результати дослідження ефективності екстракції різними розчинниками у різних режимах ультразвукової установки подані у таблиці 4.1.

Таблиця 4.1.

Результати найбільших виходів ультразвукової установки

Потужність (P), Вт ; час(t), хв

Вихід, %

P=30, t=30

14,02

P=30, t=120

17,7

P=50, t=30

5,33

P=50, t=120

6,75

За даними дослідження зміни хімічних параметрів олії каштану спостерігаємо зростання ПЧ в порівнянні з початком дослідження, що свідчить про збільшення пероксидів в складі олії.

З результатів дослідження КЧ і ОЧ спостерігаємо поступове зростання отриманих даних обох чисел внаслідок зростання кількості продуктів окислення у складі олії.

Для свіжодобутої олії каштану норма йодного числа становить від 50-60 г I2/100 г. Як видно з одержаних даних йодне число поступово зменшується, що свідчить про накопичення в складі олії насичених органічних сполук, утворених в результаті розриву подвійних зв’язків ненасичених жирних кислот внаслідок процесу окислення.

Висновки

  1. Методом вичерпної екстракції у апараті Сокслета встановлено, що найбільший вихід спостерігається при використанні петролейного ефіру (W=6,75%), дещо меншим при використанні у якості розчинника етанолу (W=4,32%) і найменшим при використанні гексану (W=3,48%) ;

  2. Встановлено, що використання ультразвукової установки значно збільшує вихід олії не залежно від застосованого розчинника ;

  3. Найбільший вихід олії спостерігається при використанні у якості розчинника етанолу, при потужності ультразвукової установки 30 Вт протягом 120 хв ;

  4. Методом високоефективної газової хроматографії встановлено, що олія кінського каштану містить олеїнову (48,9%), лінолеву (31,7%), пальмітинову (7,7%) кислоти ;

Список використаних джерел

  1. Аркадьєва З. А., Безбородов А. М. Промислова мікробіологія / З.А. Аркадьєва, А.М. Безбородов. – М: Вища школа. – 1989. - С. 74-88.

  2. Виділення жирних кислот з рослинних жирів та олій: навч. - досл. роб. Моск. держ. у-ет харч. в-цтв. – М.:МДУХВ, 1997

  3. Вороніна Л. М. Біологічна хімія: підруч. / Л. М. Вороніна, В. Ф. Десенко, Н. М. Мадієвська та ін.; за ред. проф. Л. М. Вороніної. – Х.: Основа; Видавництво НФАУ, 2000. – 608 с.

  4. Галкин Ф. Перспективы селекции льна масличного на качество масла / Галкин Ф. М., Шведов И. В., Рябенко Л. Г. // Сборник докладов международной научно- практической конференции «Технологические свойства новых гибридов и сортов масличных и эфиромасличных культур». – Краснодар, 5 июня, 2003 г.

  5. Гарибова Л. В. Основы микологии. Морфология и систематика грибов и грибоподобных органи змов: учебное пос. / Л. В. Гарибова, С. Н. Лекомцева. – М.: Т-во научных изданий КМК, 2005. – 220 с.

  6. Демидов И. Н. Исследование ингибирующей способности фосфолипидов растительных масел / И. Н. Демидов, А. А. Котелевская, Е. А. Бутина [и др.] // Известия ВУЗов. Пищевая технология. − 1993. − № 1-2. − С. 58-60

  7. Жири тваринні i рослинні та олії. Методи визначання йодного числа (ISO 3961:1996, IDT): ДСТУ 4569:2006. – [Чинний від 2008-01-01] – К.: Держспоживстандарт України, 2007. – 181 с. – (Національні стандарти України).

  8. Крамаренко А. О. Технологія переробки фосфоліпідів соняшникової олії: автореф. Дис. на здобуття наук. ступеня канд. техн. наук : спец. 05.18.06«Технологія жирів, ефірних масел і парфумерно-косметичних продуктів» / А.О.Крамаренко. − Харків, 2008. − 21 с.

  9. Кухар В. П. Біоресурси – потенціальна сировина для промислового органічного синтезу / Катализ и нефтехимия // Сборник научных трудов. – 2007, №15

  10. Либерман С. Г. Справочник по производству пищевых животных жиров/ С. Г. Либерман, В. П. Петровский. – [4-е изд.]. – М. 1972

  11. Липиды // Большая советская энциклопедия (3-е издание): [у 30 т.] / за ред. Л. Д. Бергельсон. – М.: Норент,1969 -1978.– с. 62

  12. Липиды / Народницкий Б. С., Ширинский В. П., Нестеренко Л. Н.// Словарь нанотехнологических и связаних с нанотехнологиями терминов / под. ред. С. В. Калюжного. – М.: Физматлит, 2010. – 528 с.

  13. Локтев С. М. Высшие жирные кислоты / Локтев С. М. – М., Наука, 1964

  14. Масла нефтеные. Метод определения числа омыления (ИСО 6293-83): ГОСТ 17362-71. – [Принят и введен в действие от 30.12.71г.] – М.: Стандартинформ, 1971 – № 2, 73-76 ст.

  15. Масла растительные и маргариновая продукция. Метод обнаружения фальсификаций: ГОСТ 30623-98. – [Принят и введен в действие от 12.11.1998 г.] – М.: Стандартинформ, 1999. – №14, с. 1-18

  16. Масла растительные. Методы определения кислотного числа (ИСО 660-96) : ГОСТ Р52110-2003. – [Приняят и введен в действие от 7 июня 2003г.] – М.: Стандартинформ, 2003 – № 241ст.

  17. Масло льняное техническое (технические условия): ГОСТ 5791-81.- [Взамен ГОСТ 5791–66; введен в действие от 24.04.81г. №2040] // УДК 665.345: удобние таблицы УДК и ББК классификаторов. – М.: Стандартинформ, 2011 – с. 32–36

  18. Метод определения жирнокислотного состава. Межгосударственный стандарт: ГОСТ 30418–96. – [Введ. 01.01.1999]. Минск: Межгосударственный совет по стандартизации, метрологии и сертификации, 1996. – с. 9

  19. Конский каштан // Большая советская энциклопедия : [в 30 т.] / гл. ред. 

  20. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : Советская энциклопедия, 1969—1978.  (Проверено 7 июня 2010)

  21. Артамонов В. Каштан конский // Наука и жизнь. — 1990. — № 3. — С. 158—160

  22. Немировський В. І. Визначення органічних кислот в біологічному матеріалі : методи газохроматографічного аналізу. (Методичні рекомендації) / Немировський В. І., Терещук О. М., Гнатів В. І., Скорохід В. Й. – Львів, 1984. – 40 с.

  23. Пилипенко А.Т., П’ятницкий И. В. Аналитическая химия / Пилипенко А.Т., П’ятницкий И. В. – М.:Химия,1990. – 481- 846с.

  24. Подпрятов Г. І. Зберігання і переробка продукції рослинництва / Подпрятов Г. І., Скалецька Л. Ф., Сеньков А. М.,  Хилевич В. С.  – К.: Мета, 2002. – 495 с

  25. Прохоров А. М. Липиды: большой енциклопедический словарь (2-ге существенно обновлено и исправленное издание) / под. ред. А. М. Прохорова. – М.: Большая рос. енцикл.; СПб. : Норент, 1997-–с. 1408

  26. Тютюнников Б. Н. Химия жиров / Тютюнников Б. Н. (2 изд.). – М., 1974

  27. Федорченко С. В. Хроматографічні методи аналізу : навч. посіб. / Федорченко Софія Володимирівна, Курта Сергій Андрійович. – Івано-Франківськ : Прикарп. нац. ун-т ім. В. Стефаника, 2012

  28. Шеманська Є. І. Загальні технології харчової промисловості: Метод. рекоменд. лаборатор. робіт з розд. “Технологія жирів і жирозамінників” для студ. напряму 6.051701“Харчові технології та інженерія” усіх форм навчання / Уклад.: Є.І. Шеманська, І. Г. Радзієвська, В.І. Бабенко та ін. – К.: НУХТ, 2011. – 43 с.

  29. Шеманська Є. І. Склад і біологічна цінність олій холодного пресування / Є. І. Шеманська // Вісник Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського Науковий журнал. – 2012, №1

  30. Шеманська Є. І. Спосіб виділення фосфоліпідів із фосфатидного концентрату / Осейко М. І., Шеманська Є. І.: Національний університет харчових технологій. − заявл. 29.09.2008; опубл. 25.02.2010, Бюл. № 4.–( Патент на винахід 89725 Україна, МПК С07F 9/10 (2008/01))

  31. Щербаков В. Г. Биохимия и товароведение масличного сырья / Щербаков В. Г . (3 изд.). – М., 1979.

  32. Юінг. Інструментальні методи хімічного аналізу / Юінг. – М.: Мир. –1989

  33. Ю. А. Махно, Т. Г. Товстановська, В. А. Лях. Изучение качества масла коллекционного и селекционного материала льна масличного // наук.-техн. бюлетень Института масличных культур НААН. – 2012. – Вып. 17. – С. 76–81

  34. Alberts B. Molecular Biology of the Cell // Alberts B., Johnson A, Lewis J, Raff M, Roberts K, Walter P (2007).

  35. «Biochemistry and physiology of n-3 fatty acids». FASEB J. 6 (8): 2350- 6. (1992)

  36. «Can adults adequately convert alpha-linolenic acid to eicosapentaenoic acid and docosahaxaenoic acid». Int J Vitam Nutr Res.,1998. – 68(3) Р: 159–73.

  37. «Conversion of alpha-linolenic acid to longer-clain polyunsaturated fatty acids in human adults». Reprod. Nutr. Dev., 1998. – 45 (5): 581-597

  38. «Efficiency of conversion of alpha-linolenic acid to long chain n-3 fatty acids in man». Curr Opin Clin Nutr Metab Care 5 (2): 127-32. (2002)

  39. Fahy E, Subramaniam S, Brown HA, etal A comprehensive classification system for lipids // Journal of Lipid Research 46(5) (2005) С. 839-61.

  40. Fatty Acids. Their Chemistry, Properties, Production and Uses. New York: Interscience, 1960, vol. 1–4.

  41. Marieb EN, Hoehn K. Human Anatomy & Physiology (вид. 7th). Benjamin Cummings. (2006)

  42. Nelson D.L., Cox M.M. Lehninger Principles of Biochemistry (вид. 5th). W. H. Freeman. (2008).

  43. William W. Christie. Fatty acids: branched-chain — structures, occurrence and biosynthesis

  44. William W. Christie. Fatty acids: natural alicyclic  — structures, occurrence and biochemistry

Додаток А

ПРАВИЛА ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ

1. Допуск до роботи в лабораторії студенти отримують тільки після

інструктажу з правил техніки безпеки в хімічній лабораторії та пожежної безпеки, що його проводить викладач.

2. Перед початком кожної роботи студент повинен опанувати відповідну методику і у процесі виконання роботи не відхилятись від неї без дозволу викладача.

3. Беручи речовини для дослiду, слід насамперед звернути увагу на етикетки, уважно прочитати їх, у разі найменшого сумнiву – з’ясувати питання з викладачем або лаборантом.

4. Категорично забороняється куштувати хімічні речовини. Нюхати їх у разі потреби потрібно обережно, не нагинаючись над посудом, а спрямовуючи до себе пари чи газ помахом руки.

5. Під час роботи з хімічними речовинами не слід торкатись руками обличчя і очей, вживати їжу.

6. Рекомендується працювати стоячи. Сидячи дозволяється виконувати роботи, не пов`язані із безпекою загоряння, вибуху і розбризкування. Категорично забороняється працювати в лабораторії одному.

7. Роботи, пов`язані з утворенням летких речовин, випарюванням і кип`ятінням розчинів, з використанням діетилового і петролейного ефірів, льодяної оцтової кислоти та інших розчинників, слід виконувати тільки у витяжній шафі.

8. Під час роботи у витяжній шафі з метою ефективної вентиляції потрібно піднімати передню рухому стінку шафи на 1/3 – 1/4 її висоти. Після закінчення роботи передню стінку потрібно опустити.

9. Сухі реактиви слід брати тільки пінцетом або шпателем. Концентровані чи розведені кислоти і гідроксиди лужних металів слід відбирати спеціальною піпеткою або гумовою грушею. Під час розведення концентрованої сірчаної кислоти, супроводжуваного виділенням тепла, слід використовувати лише тонкостінний хімічний посуд із скла або порцеляни.

10. Переносячи тиглі, гарячі колби і склянки, слід класти під їх денця

азбестову прокладку. Тиглі потрібно підтримувати щипцями. Забороняється під час переливання реактивів брати пляшку за горловину.

11. Під час роботи з легкозаймистими речовинами (діетиловий, петролейний ефіри тощо) не повинно бути поруч вогню і ввімкнених електронагрівальних приладів. Нагрівання їх на відкритому вогні та плитках категорично забороняється;дозволяється їх нагрівати на водяній або піщаній бані в колбі з водяним холодильником.

12. Під час перегону рідин слід безперервно стежити за станом холодильника і регулювати подавання холодної води.

13. Відпрацьовані рідини (кислі води, гідроксиди лужних металів, кислоти та ін.) дозволяється зливати в каналізацію тільки після нейтралізації. Попередньо їх потрібно злити в скляний посуд з відповідною етикеткою. Категорично забороняється зливати в каналізацію відпрацьовані органічні розчинники, включаючи розчинники, які змішуються з водою. Ці розчинники потрібно зливати в спеціальний посуд.

14. У разі випадкового пролиття концентрованої кислоти, лугу чи iнших їдких речовин треба їх засипати пiском, мокрий пiсок видалити, а залишки змити водою.

15. У разі потрапляння кислоти на обличчя чи руки її слід одразу змити водою, пiсля чого промити шкiру слабким розчином двовуглекислого натрiю (NаНСО3). Бризки лугу спочатку слід змити водою, а мiсце ураження обробити слабким розчином оцтової або борної кислоти. Для нейтралізації кислоти і лугу, що потрапили на одяг, у першому випадку застосувати розчин амiаку, у другому – розчин оцтової кислоти.

16. У разі потрапляння в очi бризок кислоти їх слід промити водою і негайно звернутися до лiкаря.

17. Під час роботи з електроплиткою або водяною банею не можна торкатися їх робочих поверхонь голими руками для запобiгання опiкiв. Вмикати плитку дозволяється тiльки в присутностi лаборанта чи викладача.

18. У разі опіку місце ураження треба змочити рідиною від опiкiв або слабким розчином марганцевокислого калію.

19. Всі електричні прилади студенти можуть вмикати і вимикати тільки з дозволу викладача або лаборанта. Категорично забороняється залишати діючі прилади без нагляду.

20. Роботу із хлороформом і оцтовою кислотою проводять дотримуючись правил особистої гігієни і використовуючи витяжні шафи. Хлороформ – негорюча рідина, що має загально токсичну дію, її зберігають у герметичних міст костях із темного скла. Оцтова кислота – легкозаймиста рідина зі специфічним запахом.

Додаток Б

СХЕМА АПАРАТА СОКСЛЕТА

Мал. Схема апарата Сокслета

1.Кип’ятилка. 2. Колба. 3. Трубка для парів розчинника. 4. Патрон. 5. Сировина. 6. Сифон. 7. Злив сифона. 8. Шліфовий перехідник. 9. Оборотній холодильник. 10,11. Трубки для холодної води